м. Київ, 24 жовтня 2013 р.

1. м. Київ, 24 жовтня 2013 р. ІІ Національна науково-практична конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу «За кожне життя разом» Соціально-економічні та демографічні наслідки 25 років епідемії ВІЛ в Україні Ольга Миколаївна Балакірєва – завідувач відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій ДУ «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України», кандидат соціологічних наук

2. Джерело: http://www.unaids.org/ru/resources Світ та Україна УКРАИНА: ОЦЕНКИ ПО ВИЧ И СПИДу (2012) Количество людей, живущих с ВИЧ230,000 [190,000 - 270,000] Показательраспространенности средивзрослых в возрасте 15–49 лет0.9% [0.7% - 1.0%] Взрослые от 15 лет и старше, живущие с ВИЧ 230,000 [190,000 - 260,000] Женщины от 15 лет и старше, живущие с ВИЧ 95,000 [80,000 - 110,000] СлучаисмертивследствиеСПИДа18,000 [15,000 - 22,000]

3. Глобалізаційно-інтеграційні процеси Взаємодія основних сфер суспільного розвитку Тривалість життя Смертність Народжуваність Зовнішня міграція Імміграція

4. Структура впливу епідемії ВІЛ Соціальний капітал Структурна динаміка

5. Наслідки епідемії Безпосереднійефект • Скороченнятривалостіжиття, зниженняекономічноїактивності, меншаефективністьпраці; • Зростаннясмертності та непрацездатності; • Зміни в структуріекономічно активного населення (залежновіднайбільшураженихстатево-віковихгруп); • Демографічнийефект через падіннянароджуваності; • Проблема дітей - сиріт; • Зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання видатків на соціальну сферу та охорону здоров’я. Довгостроковийвплив • Скороченнязбережень та інвестицій; • Падіннямотиваціївкладати в людськийкапітал (освіта, здоров'я); • Зростанняфінансовихризиків; • Зміниторговельного балансу.

6. Чому проблема ВІЛ/СНІДу є особливою для суспільства? • ВІЛ/СНІД НЕ є медичною проблемою; • ВІЛ/СНІД має наслідки у багатьох сферах соціального та економічного життя; • наслідки відчуваються всіма співучасниками економічної діяльності – домогосподарствами, підприємствами, урядом; • суспільству необхідно розуміти проблеми, пов’язані з ВІЛ та СНІДом; • своєчасне планування та впровадження необхідних заходів (якомога раніше) - збереже ресурси та людські життя, мінімізує зусилля на долання та пом’якшеннянаслідків; • поширення ВІЛ загрожує основній цінності – життю людини.

7. Досвід прогнозування розвитку епідемії ВІЛ в Україні та оцінок впливу • 1996-1997 рр (Т.Барнет& А.Уайтсайд) • 2002-2003 рр (до 2010 р, УІСД-British Council-DFID) • 2005-2006 рр (до 2014 р, WB - Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні - МОЗ - ЮНЕЙДС) • 2007 р (МОП, Мінпраці та соцполітики, GTZ) • Щорічні оцінки: 2008, 2009, 2010, 2011, 2013

8. Як визначити обсяги проблеми? Як оцінити наслідки? Що визначає розвиток епідемії та прогнозні оцінки? • Рівень поширеності ВІЛ • розмір груп ризику (СІН, РКС, ЧСЧ) • рівень ВІЛ-інфікування серед груп ризику • поведінка в групах ризику • кількість сексуальних партнерів ГР, поведінка • Розмір груп середнього рівня ризику (сексуальні партнери, клієнти ЖКС) • Показник по передачі ВІЛ від матері до дитини • Доступність АРТ (доступність ДКТ) Стан епідемії Наслідки епідемії Відсутність повної інформації, кількісних показників зумовлюють необхідність оцінки сучасного стану та прогнозних оцінок розвитку епідемії ВІЛ/СНІДу.

9. Програма Spectrum — це набір простих моделей, які виступають допоміжним інструментом для аналізу та прийняття рішень. Модель впливу СНІД (AIM) Демографічнідані • Демографічні таепідемічнірозрахунки • Передача відматері до дитини • Модель для дітей • Модель для дорослих • Результати • Кількість ВІЛ+ • Новіінфекції • Смертівід СНІД • Потреба у АРТ • Потреба в ППМД Програмнастатистика Епідеміченімодели Даніепіднагляду та досліджень Тенденціїпоширеності/ захворюваності

10. Демографічна ситуація в Україні та 25 років епідемії ВІЛ Чисельність населення в Україні у 1989-2010 рр.(млн.осіб) Протягом 1993-2013 років кількість населення в Україні зменшилася на 6,6 мільйона. * 2013 р. – дані за січень–серпень.

11. Коефіцієнти природного руху населення, на 1000 осіб * 2013 р. – дані за січень–серпень. Кількість смертей перевищує кількість народжень. За розрахунками ІДСД НАНУ середній вік смерті від інфекційних та паразитарних хвороб в Україні: 43,0 – чоловіки; 40,3 – жінки. Від хвороб зумовлених ВІЛ/СНІД: 37,1 – чоловіки; 36,5 – жінки.

12. Вплив та наслідки епідемії Вплив Трудові ресурси Структура та здоров’я населення Додаткові видатки Стан економіки Наслідки Демографічні Економічні Соціальні Політичні Макроекономічні Зменшення кількості Смертність Тривалість життя Погіршення здоров’я Структура та якість РС Зниження темпів економічного зростання Витрати бюджету ‘Недоотримання’ бюджету Зменшення заощаджень Скорочення інвестицій Система здоров’я Система соц. забезпечення Система освіти Пенсійна система Діти-сироти Рівень життя Напруженість Нестабільність Падіння рівня довіри до влади Загроза демократії Політичні спекуляції Еміграційні настрої • Падіння рівня ВВП • Падіння загального добробуту • Зменшення рівня інвестицій • Зменшення загального експорту • Баланс ‘імпорт-експорт’ Поглиблення бідності

13. Вплив епідемії на трудові ресурси • Скорочення кількості робочої сили; • Зниження конкурентоспроможності трудового потенціалу; • Втрата кваліфікованих кадрів та запит на підготовку кадрового резерву • Погіршення структури потенціалутрудових ресурсів; • Дефіцит РС в галузях з високою інтенсивністю використання праці; • Зменшення продуктивності праці; • Втрати робочого часу (прямі та побічні); • Зміна структури та якості робочої сили; • Нерівномірності у географічному розташуванні ТР; • Трудові міграції (легальні та нелегальні); • Перерозподіл робочої сили між секторами. Зростаючи потреби у працівниках певних галузей (у спеціалізованому медичному персоналі, спеціалізованих психологах та соціальних працівниках, прийомних сім’ях тощо); • Обмеження працездатності частини робочої сили; • Запит на профілактичні заходи на робочому місті.

14. Вплив на соціальну структуру сучасного суспільства Соціальна структура сучасного суспільства більш фрагментарна та диференційована Фактор здоров'я та ставлення до здоров'я стає структуроутворюючим Наявність/відсутність окремих захворювань може бути основою для соціальної диференціації Ризик ВІЛ-інфікування також впливає на виокремлення груп ризику: високого, середнього, низького ВІЛ виокремив ЛЖВ в самостійну соціальну спільноту сучасного українського суспільства

15. Оцінки кількості ЛЖВ в Україні Станом на кінець 2005 р. – 377 600 осіб на кінець 2008 р. – 340 000 осіб на кінець 2009 р. – 350 000 осіб на кінець 2010 р. – 360 000 осіб на кінець 2011 р. – 230 000 осіб на початок 2013 р. – 237 903 осіб Джерела: • Звіт щодо Узгодженої національної оцінки ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на кінець 2005 року. Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2006) • Звіт про узгоджену національну оцінку ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на кінець 2007 року. Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2008; • Звіт про узгоджену національну оцінку ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2009 року. Український центр профілактики і боротьби зі СНІДом; Міністерство охорони здоров’я України; Всесвітня організація охорони здоров’я; Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу в Україні; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу. – Київ, 2009. • Міністерство охорони здоров’я України, Європейське бюро ВООЗ, ЮНЕЙДС Україна, Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні, 2012 р. Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2012 р., - Київ, 2012; • Національна оцінка ситуації з ВІЛ/СНІДу в Україні станом на початок 2013 року (робоча версія): вересень 2013 р. (Державна установа «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України»; Державна установа «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського Національної академії медичних наук України»; МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні»; Об’єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС); Бюро Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) в Україні; Центр контролю та профілактики захворювань Департаменту охорони здоров’я США (CDC)).

16. Вплив на систему охорони здоров’я Система охорони здоров’я першою серед інших галузей відчуває вплив епідемії ВІЛ: зростає потреба у медичних послугах. Медичної допомоги потребуватиме все більша кількість людей працездатного віку, ті, хто при відсутності епідемії не був активним споживачем медичних послуг зростають витрати на:діагностування, лікування й утримання ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, лікування ТБ та інших опортуністичних хвороб, профілактику вертикальної трансмісії, замісну терапію зростають потреби у спеціалізованому медичному персоналі, лабораторному устаткуванні, центрах тестування, тест-системах, анонімних кабінетах, лікарнях, ліжках тощо

17. Додаткове навантаження на соціальну сферу та систему соціального забезпечення • Посилення значущості інституту соціальної роботи • Зростає кількість інфікованих дорослих і дітей, а також кількість сиріт внаслідок СНІДу • Підтримка цих груп, соціальний супровід сімей, у складі яких є ВІЛ-позитивні члени, вимагають додаткових ресурсів • Зростають потреби у соціальному супроводі та догляді, соціальних службах, службах психологічної допомоги та реабілітації, соціальних працівниках, психологах тощо • Втрата годувальника потребує збільшення витрат держави на утримання таких сімей • З’являються сім’ї, що складаються лише з непрацездатних • Перерозподіл ресурсів на соціальні програми

18. Впливи та виклики (1) • Вдосконалення та зміна нормативно-законодавчої бази • Боротьба з ВІЛ/СНІД сприяла становленню громадянського суспільства та його інститутів • Розвиток та необхідність державної підтримки ВІЛ-сервісних організацій • Формування громадської думки та толерантного ставлення широких верст населення • Інформаційно-освітні програми для широкого кола фахівців різних сфер та секторів, населення, молоді • Зміни навчальних програм (особливо шкільних) • Розвиток системи МіОта необхідних досліджень • Перерозподіл ресурсів між секторами • Додаткова потреба у ресурсах (в т.ч. фінансових) • Трансформація структури витрат домогосподарств

19. Впливи та виклики (2) • Зміни у позиціях церков, розбудова соціального партнерства • СНІД як соціальний феномен сприяв перегляду традиційних міжособистісних стосунків, перш за все – сексуальних • Відбувається актуалізація сексуальної освіти та формування сексуальної культури • Новий погляд на низку усталених понять суспільного життя: права людини, гуманізм, безпека • Додаткова увага до гендерної проблематики

20. Соціальне самопочуття та суспільні настрої Як Ви вважаєте, чого люди бояться зараз найбільше?, % (ИС НАНУ) (Можливість обрати кілька відповідей з 19 запропонованих) Лідери: зростання цін – 80,6%; безробіття – 79,4%; невиплати зарплат/пенсій – 65,8%; зростання злочинності – 45,5%; голод – 37,3%.

21. Загальна кількість нових випадків інфікування ВІЛсеред населення віком 15-49 рр., осіб

22. Обґрунтування вартості відповіді на епідемію • “Гоулз” – це комп’ютерна модель, яка пов’язує цілі і фінансування програми та допомагає визначити: • a) яке фінансування необхідне для забезпечення досягнення цілей програми; • б) яких цілей можна досягнути з наявними ресурсами; • в) як різні сценарії фінансування впливають на досягнення цілей програми • Розроблена Ф’ючерс Груп, США • Використана в Україні 2008 року для обґрунтування витрат на Загальнодержавну програму  забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 – 2013 роки • Застосована USAID| Проектом політики в охороні здоров'я (HealthPolicy Project – HPP) в Україні та Інститутом економіки та прогнозування НАН України у 2013 році в рамках допомоги Держслужбі України соцзахворювань забезпечити прийняття і фінансування Національної програми на 2014–2018 роки

23. Cценарії для України: GOALS-Ukr (2013) • на період 2014-2018

24. Сценарії моделювання • Охоплення послугами на рівні 2013 р. • Охоплення послугами на рівні передбаченому проектом НПС 2014-2018 • Охоплення послугами на рівні цілей універсального доступу • Оцінка ризиків: Відсутність державного фінансування послуг з профілактики та АРВ лікування після 2016 року, що фінансуються за кошти ГФСТМ

25. Постійне охоплення 2013 Національна програма СНІД НПС з універсальним доступом Оцінка ризику (без ГФ) Нові випадки інфікування ВІЛ, 2014- 2018 рр.

26. Нові випадки інфікування ВІЛ, кумулятивні розрахунки, осіб

27. Постійне охоплення 2013 Національна програма СНІД НПС з універсальним доступом Оцінка ризику (без ГФ) Смертність від СНІД, 2014- 2018 рр.

28. Смертність від СНІД, кумулятивні розрахунки, осіб

29. Порівняння результатів Програми при поточному та запропонованому рівнях фінансування (за підсумками моделювання з Гоулз)

30. Постійне охоплення 2013 Національна програма СНІД НПС з універсальним доступом Оцінка ризику (без ГФ) Рівень поширеності ВІЛ серед дорослого населення, 2014-2018 рр.

31. ВИСНОВОК ЗУПИТЯТИСЯ НЕ МОЖНА ! Ефективна реалізація Програми та досягнення її цілей вимагає щонайменше 6 380 148 420 грн. (близько 779,6 мільйона доларів США) з різних джерел. Забезпечення повноцінного фінансування Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки в Україні дозволить майже 18 000 осіб уникнути інфікування ВІЛ та зберегти життя понад 39 000 людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ).

32. РЕКОМЕНДАЦІЇ (1) • визнати, що реальні потреби фінансування Програми на 2014-2018 рр. сягають мінімум 6 380 148 420 грн.; • досягти згоди щодо оцінки реальних необхідних коштів на національному та місцевому рівнях з урахуванням рівня інфляції та зростання цін, а також використовувати цю оцінку при стратегічному плануванні; • затвердити Програму та фінансування її заходів на 2014 рік у розмірі мінімум 927 млн. грн. (з різних джерел); • передбачити щорічний перегляд Верховною Радою України стану виконання Програми і на підставі уточненої інформації планувати її фінансування в обсязі, необхідному для її повного та ефективного впровадження;

33. РЕКОМЕНДАЦІЇ (2) • докласти максимальних зусиль для залучення коштів від міжнародних донорів, бізнесу та приватного сектору тощо на виконання Програми; • посилити системи управління та координації національної відповіді на епідемію з метою забезпечення ефективного використання наявних ресурсів.

34. Висновки • Епідемія ВІЛ/СНІД залишається однією з актуальних соціальних проблем сучасного українського суспільства. • Адекватнеусвідомленнятаналежнийаналізмакроекономічних і соціально-демографічнихнаслідківстворюєосновудлязапровадженняефективнихзаходів з метоюпом’якшенняцихнаслідківтапротистояннярозвитковіепідемії ВІЛ/СНІДу. • Необхідніконкретніконсолідованікроки з бокувсьогосуспільства. • Проблема є комплексною і повиннавирішуватисякомплексноназасадахміжсекторальногопідходу, спільнимизусиллямидержави, громадськостітаприватногосектора.

35. Ре-концептуалізація проблеми СНІД • Багаторівневий підхід до протидії епідемії • Посилення відповідальність на рівні індивідів та громади • Формування стійкої до проблеми СНІД, компетентної громади • Формування сприятливого для здоров'я соціально-економічного оточення • Інтеграція діяльності громадських організацій до регіональних програм • Групова солідарність, взаємодія всіх секторів суспільства • Укріплення політичної волі на національному та регіональному рівнях

36. Дякую за увагу!