1 / 21

Булгаков Михайло Опанасович (1891-1940)

Я хотел служить народу…. Булгаков Михайло Опанасович (1891-1940). Ведь вы мыслите, как же вы можете быть мертвы?. “Булгаков захоплює у свій невід різних за рівнем освіти, віком і смаками читачів, і в цьому одна з причин епідемічного успіху його творів” . В. Лакшин.

minor
Download Presentation

Булгаков Михайло Опанасович (1891-1940)

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Я хотел служить народу… Булгаков Михайло Опанасович(1891-1940)

  2. Ведь вы мыслите, как же вы можете быть мертвы?.. • “Булгаков захоплює у свій невід різних за рівнем освіти, віком і смаками читачів, і в цьому одна з причин епідемічного успіху його творів”. В. Лакшин

  3. «Невозможность писать для меня равносильна погребению заживо…» Михайло Булгаков – російськийпрозаїк і драматург. Його творчості, що відбила дух трагічної доби 20– 30-х років російської історії, був притаманний пафос ствердження загальнолюдських духовних цінностей.

  4. Михайло Булгаков народився 15 травня 1891р. в Києві у родині професора духовної семінарії. • 1901 року вінрозпочинаєнавчання в ПершійкиївськійчоловічійОлександрівськійгімназії. В цьому будинку, по вулиці Воздвиженській, 28, народився майбутній поет БудинокПершоїКиївськоїгімназії (теперФілологічний факультет КНУ)

  5. Особливе місце у творчості Булгакова займає будинок №13, що на Андріївському спуску (родина Булгакових поселяється в ньому 1907 року). Саме тут оселилися назавжди тіні його героїв. Цей будинок письменник збереже в розповіді "Будинок ЕльпитРабкомуна", у романі "Майстер і Маргарита" і в "Білій гвардії". Будинок №13 описаний у романі "Біла гвардія" як будинок Турбіних: "На вулицю квартира Турбіних була в другому поверсі, а в маленький похилий затишний дворик - у першому“. Зараз там відкритийлітературний музей письменника.

  6. «Тот, кто любит, должен разделять участь того, кого он любит.» 1908р. – М. Булгаков знайомитьсязісвоєюмайбутньоюпершою дружиною Тетяною Лаппа - гімназисткою, дочкою поважногосаратовського чиновника, яка приїхала до Києва на канікули (зякоювінобвінчався у 1913 р. ) Післязакінченнягімназії Михайло вступив на медичний факультет Київськогоуніверситету.

  7. 1916 р. Булгаков завершуєуніверситетськуосвітуйуспішноскладаєвипускнііспити. Молодийлікарпевний час практикує в селіНікольськепідСмоленськом, згодом переводиться у В’яземськуміськуземськулікарню, а наприкінцізими 1918 р. разом з дружиною повертається до Києва. 1919 р. - Булгакова як військовоголікарямобілізують  в арміюУкраїнськоїНародноїРеспубліки, однакйомувдаєтьсяуникнутислужби.

  8. Влітку 1919 р. Булгаков бувмобілізований до ЧервоноїАрміїі покинув Київ. Однаквосениповертаєтьсяі в ходібойовихдій переходить на бікЗбройних сил ПівдняРосії . В цей же час письменник-початківецьпишесвоїпершіоповідання, працює над циклом «Нотатки юного лікаря». Попрацювавшикількамісяців у військовомушпиталі Владикавказа, Булгаков назавждизалишає службу івзагалізаняття медициною. Починаєтьсяйогожурналістськадіяльність у кавказьких газетах і служба в закладах культури. В кінцівересня 1921 р. Булгаков переїжджає до Москвиіпочинаєспівпрацювати як фейлетоністзістоличними газетами і журналами. З 1922 по 1926 р. в «Гудку» надрукованобільше 120 репортажів, нарисівіфейлетонів Булгакова.

  9. П’ятикімнатна московська квартира в будинку на Кудрявській, 9, де жили Булгакови, розміщувалась на другому поверсі

  10. ЛюбовЄвгенівнаБілозерська, друга  дружина Булгакова ОленаСергіївнаШиловська, третя дружина Булгакова

  11. З лютого 1940 р. друзіірідніпостійночергуютьбіляліжка Булгакова, якийстраждає хворобою нирок. 10 березня 1940 р. Михайло Опанасович Булгаков помер. 11 березнявідбуласяцивільнапанахида в будівлі Союзу Радянськихписьменників. Перед панахидоюмосковський скульптор С. Д. Меркуров знімаєзлиця Булгакова посмертну маску.

  12. «Рукописи не горят...» Післясмерті Булгакова його "головна книга" - роман "Майстері Маргарита" - впершепобачиласвіт в 1966-67 рр. Вона булаопублікована в двох номерах журналу «Москва». В тому ж роціСамвидав почав розповсюдження машинописного тексту "Купюры из «Мастера и Маргариты", підготовленогоОленоюСергіївноюБулгаковою. А в 1973 роцімосковськевидавництво "Художественная литература" видало обмеженим накладом великий том прози Булгакова, що включав повний текст "МайстраіМаргарити". ”

  13. Видання Булгакова

  14. Київ у житті Булгакова Як митець і мислитель, М.Булгаков перебував під значним впливом творчості полтавця Миколи Гоголя та філософа Григорія Сковороди. Київ займав особливе місце в житті та творчості письменника. Про це він сказав у ліричному нарисі «Київ-місто». Андріївський узвіз, 13, де впродовж тривалого часу мешкала родина Булгакова і де відбувалася дія «Білої гвардії» та «Днів Турбіних», перетворено на літературно-меморіальний музей, відомий у Європі. Рідне місто склало шану письменникові. «…Київ у Булгакова не в зображенні рідного міста, не в назвах київських реалій… Його модель світу була києвоцентричною. Він, якщо можна так висловитися, мислив Києвом», — скаже в книзі «Майстер і Місто» Мирон Петровський.

  15. Київ завжди надихав Михайла Опанасовича Булгакова, давав йому нові теми для творчих задумів. Саме у Києві в Булгакова з'явилося бажання зайнятися літературою. Пам’ятник Булгакову в Києві

  16. З Москви Булгаков часто писав матері про свої мрії. Письменник мріяв повернутися в Київ, пройтися по його вулицях. Своє місто Булгаков не тільки любив, він знав його. Київ був виходжений уздовж і поперек. Усе було знайоме тут Булгакову, він знав кожен поворот Андріївського спуску. Особливо подобався Київ Булгакову узимку. Михайло і Тетяна Булгакови любили прогулюватися узимку в парках. Вони часто любувалися деревами, покритими снігом. У "Білій гвардії" М. Булгаков пише: "Сади стояли безмовні і спокійні, обтяжені білим, недоторканим снігом. І було садів у місті так багато, як у жодному місті світу".

  17. “Ах, які зірки в Україні. От майже сім років живу в Москві, а все ж тягне мене на батьківщину. Серце щемить, хочеться іноді болісно в поїзд… і туди. Знову побачити яри, занесені снігом, Дніпро… Немає красивішого міста на світі, ніж Київ!” М.Булгаков

  18. Булгаков у Житомирі Житомир, тиха зелена Богунія. І вулицязназвою «Зелена». Будинкипід номерами 68 та 63, що належали колись дачіакадеміка Л. Тарасевича. Саме тут у липні-серпні 1937 р. близькотрьохтижнів мешкав зісвоєю дружиною Михайло  Булгаков. «14 серпня. Сьогодніповернулисяіз Житомира. Життя в Богуньїспочаткубулочудовим. Місця там дужегарні, купалися».    О. С. Булгакова

  19. «Здравствуйте, я ваш кузен из Житомира…» З Житомиром Булгакова пов’язує не лишейогоперебування на дачі, а такожйогородичі - прототипигероїввідомоїтелевізійноїстрічки  «ДніТурбіних», створеної за однойменноюп’єсоюМихайла Булгакова «Білагвардія». Середбагатьохперсонажівтворузапам’ятавсяколоритний образ Ларіосика. 8 вересня 2007 р. на вулиціКиївськійбілякінотеатру «Україна» буввстановленийпам’ятникЛаріосику - ІларіонуСуржанському, прототипом якого став - МиколаМиколайовичСудзіловський - двоюрідний брат чоловікасестри М. Булгакова.

  20. Одним знайсуворішихкритиківтворчості Булгакова бувуродженець Житомира радянський поет ОлександрБезименський, виведенийписьменником у «МайстрііМаргариті» як ІванБездомний. Знав М. Булгаков ііншогожитомирськогописьменника - Льва Нікуліна. І нарешті наших краянзнаходимойсередкиївськихдрузівмолодості М. Булгакова. ЦемузикантОлександр Петрович Гдєшинський, якийбувсвідком на весіллі Булгакова

  21. Умные люди на то и умны, чтобы разбираться в запутанных вещах. “На широком поле словесности российской в СССР я был один-единственный литературный волк. Мне советовали выкрасить шкуру. Нелепый совет. Крашеный ли волк, стриженый ли волк, он всё равно не похож на пуделя. Со мной и поступили как с волком. И несколько лет гнали меня по правилам литературной садки в огороженном дворе. Злобы я не имею, но я очень устал…»

More Related