СТРАВИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КУХНІ

1. СТРАВИУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КУХНІ ВЧИТЕЛЬ СЗОШ № 29 ГУМЕНЮК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

2. OДА ВАРЕНИКУ СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАРЕНИКАМ!...Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра?Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв.Креми, соуси, салати, ще - рулети та супи...В українську теплу хату завітай, будь ласка, ти.Тільки в хаті українській покуштуєш диво з див:Ось півмісяці у мисці, а над ними в'ється дим,Бо гарячі - масло тане...Чи ж ви знаєте, що це?Це - вареники в сметані, Найсмачніші над усе!

3. ФольклорДень народження вареників Вареник - це... аметист У XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і цінувався він дорожче рубіна. Так корона російської цариці Ірини Годунової була прикрашена величезними аметистами ("варениками"). Аметист - улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, вівтарі, наперсні хрести і панагії. При присвяченні в сан кардинала, присвяченому вручалося кільце з аметистом, тому в католицьких країнах камінь називався єпископським, пастирським, а на Русі архієрейським. А ось коли українські ґаздині почали готувати страву під назвою «вареники», достеменно невідомо й до сьогодні. Українофіли затверджують, що продукт споконвіку вітчизняний, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь.І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вышиванкою. У всякому разі іноземці в наших ресторанах запитують вареники вже з порога . Блюдо з тіста з різною начинкою готують в усьому світі. В Італії - це равіолі,у північній Росії - пельмені, на півдні й сході Росії – манти й пози, у Польщі - кнедлики,у Чехії – пироги, у Литві - цепеліни, а в Україні – це вареники. Саме слово "вареник походить від "варити", тому що правильно готувати вареники так: тонко розкатане тісто нарізається кружечками, квадратами, овалами, трикутниками, а потім, заповнені начинкою й зліплені по краях, вироби варять у киплячій воді.

4. Вареники в українській культурі З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата ворожать на варениках на св. Андрія, господарізаговорюють худобу, вареники як обов'язкову стравужінки несуть породіллі після пологів. Трипільці вірили що символом молодого Місяця та продовженням роду є вареник на різдвяному столі. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — кол вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад така, що записана на Київщині: «Вжемісяцьспадає, а краю все немає… Ой, нумо, поспішімо, жнива вчаснозавершімо!Недалечко до межі, варенички у діжі! Не барімося на лані — варенички у сметані!» На Андріядівчата варили пироги (так у регіоніназивають вареники) івикладалиїх перед голоднимкотом, — чий пиріг кіт хапав першим, тійдівчині належало до весілляготуватися. Якщокітлишевідкусив пирога і покинув, значить — на розлученняісамотність».

5. Вареники в українській культурі"От такі то пироги" У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.»У цих випадках вареники символізували продовження роду. Часто замість "вареники" вживають іншу назву - "пироги". Так ось пироги, то ті самі вареники, відрізняються вони тільки назвою.Як кажуть: "От такі то пироги"

6. «Любив козак дівчину і з сиром пироги...»Вареники в українській літературі І як же обійтися без українських вареників, які так смачно готувала гоголівська Солоха. Пельменеподібне блюдо турецької кухні (!) настільки прийшлося до душі українцям, що з "басурманських" дюш-вара поступово перетворилося у вара-ники, а вже потім у гордість української кухні – вареники. І як отут не згадати класичне гоголівське – "Ніч перед Різдвом", візитковаля Вакули до чаклуна Пацюка. “Пацюк роззявив рот, подивився на вареники й ще сильніше роззявив рот. У цей час вареник виплеснув з миски, шльопнувся в сметану, перевернувся на іншу сторону, підскочив нагору й саме потрапив йому в рот. Пацюк з'їв і знову роззявив рот, і вареник таким же порядком відправився знову”. Мабуть, це одна з найвідоміших кулінарних сцен у літературі. Гоголь завжди радував свого читача смачними й соковитими описами застіль. МиколаВасильович розумівся на їжі й сам був не проти приготувати вищезгадані вареники.

7. Рекорди і незвичайні факти зі світу вареників Найбільші вареники минулого В XIX столітті в Україні цілком звичайною справою були ласощі варениками розміром 30-40 сантиметрів! Цей факт був відбитий і в знаменитій повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вій": "...по хуторах малоросійських можна їсти галушки, сир, сметану і вареники величиною з капелюх..."... Вареники - хобі Рецепти вареників - для першого президента України Леоніда Макаровича Кравчука - це хобі. Він збирає рецепти начинок, вишукуючи їх навіть у стародавніх манускриптах. І чого там тільки немає - вареники з начинкою з язиків жар-птиці, щитовидних залоз кажанів, поперечно - смугастих м'язів крабів і вугрів, чайних листів з ізюмом, в'ялених бананів, м'якоті фейхoа тощо. Є в екс-президента і спеціальне блюдо для таких вареників. Виконано воно у виді ромашки з різнобарвними пелюстками з найтоншого фарфору. Кожен пелюсток має свій підігрів і музичний супровід. Повертаєш до себе, скажемо, "пелюсток" з варениками з полуницею чи малиною, натискаєш кнопку і, будь ласка, звучить "Калинка". Захотіли вареники з картоплею на шкварках - їж і слухай, як "косив Ясь конюшину". А якщо з грибами чи крабами, так узагалі...

8. Рекорди і незвичайні факти зі світу вареників "Золотий вареник" "Золотий вареник" - цеспеціальнийнагрудний знак для кращихкулінарів ікондитерівУкраїни (знаки вручаються за підсумкамищорічного відкритого конкурсу). Вищанагородабулазаснована в 1999 році. З 2000 року вручається по сім таких знаків у різнихномінаціях. Перший власник знака - ОлександрГенріховичЗвенигородський. Він одержав його в 1999 році. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконаназісрібла 925 проби. Сам же "Золотий вареник" зробленийіз золота 583 проби, як ійого кружечок, щообрамляє, на емалі (начебтонатарілкупоклали маленький золотий вареник). Сам вареник по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" зцирконію - 38 штук діаметром один міліметркожний. Знаки булирозробленіівиготовлені в СімферополінародниммайстромУкраїниСергієм Скляром. Ідея символу "Золотого вареника" булазапропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році. Вареник у якостімантри Як установили філологи, популярна дитячалічилка "ЕникиБеникиїли вареники" - не щоінше, як переклад зпутунхуадревньоїшаманськиймантри! На українськіймовіцілкомцезвучить так: "ЕникиБеникиїли вареники, ЕникиБеникибумс". Мантрапотрібна, щобвідкрити в людини так називанетретє око (щосьначебтошостогопочуття). На відкриттяцього самого третього ока найбільшевпливаєударний склад мантри "бумс". Вся іншачастинамантри (у тому числіі слово "вареники") служить для залученнякосмічноїенергії до третього ока. Відкриттяфілологів говорить про те, що вареники були не просто відомі в далекійдавнині у народівпівденно-східноїАзії, алеі, як це не дивно, зіграливизначену роль у духовному життідревніхнародів.

9. Пам'ятник вареникуПо світу вареник рознесла наша діаспора, то хіба він не заслуговує на увічнення? На центральнійплощімістечкаГлендон у канадськійпровінції Альберта поставленийпам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр маєвисоту 9 метрівіважить 2700 кілограмів.Пам'ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в тім, що вареник - офіційний символ цьогоміста. Зовсім очевидно, що предки нинішніхглендонців боготворили вареники, прибувши в ці краї, швидше за все зпросторівУкраїни. Відомо, щосаме в Канаді історичносклалася одна знайбільших у світіукраїнськихдіаспор. Гордість українськоїкухні. НапередодніМіжнародного дня туризму, 26 вересня 2006р., у Черкасахвідкрилидвохметровийпам’ятник „Українському варенику” . Розташованийвін прямо за спиною у кам'яногокозака Мамая, який, як івсіінші, з'їстицеймонументальнийтвіркулінарного мистецтва не може. Хто ж йогоз'їсть - він же пам'ятник?!

10. “Хай кожен живе, як вареник у маслі” Громадськехарчування в Українірозпочалосязвідкриттявареничних. Демократичніінедорогізакладирятувалистудентіввідвиразкишлунка, відрядженних – від голоду, а холостяків - відодруження. Сьогоднівареничніперетворилися в елегантні ресторани. Тільки у мережі «Козирна карта» в Києвіїх три. А самастрава стала національнимделікатесом, без якої не обходиться жодендипломатичнийприйом. Білл Клінтон, великий шанувальниккулінарногомистецтва, післявізиту до Києва заявив привселюдно, що заносить вареники з вишнями всвій список MustBeServed. Частування для гулівера “Вареник — всьому голова” Так іжартома, івсерйозкажеамериканський продюсер українськогопоходження Алекс Гутмахер, котрийзапочаткувавчемпіонатзішвидкісногопоїданнянашого національного продукту вНью- Йорку, а ниніпроводитьтакий само в Києві.За правилами відкритогозимовогочемпіонату 2008р. зпоїданняварениківучасники змагань - студентикиївськихуніверситетів -за 7 хвилинучасникиповиннібулиз'їсти 100 варениківзкартоплею.Їстиможнабулой руками й вилкою, головнаумова – щобжоденвареник не впав на землю - за такунезручністьучасникадискваліфікували. Щоб вареники краще смакували, їх їли зі сметаною, також дозволялизапивати їх водою.Переміг студент економічного факультету університету імені Шевченко – 100 вареників він не подужав – але з'їв більше всіх – 90, за що одержав у подарунок подушку-вареник. Переможець змагання одержав запрошення в один з ресторанів, що спеціалізується на варениках. Ті ж хто не переміг, також залишилися в гарному гуморі: хоч не перемогли, але принаймні наїлись - це для студентів теж важливо.

11. “Хай кожен живе, як вареник у маслі” На святі в Черкасах на честь відкриття пам'ятника варенику виготовили й зварили - у спеціально сконструйованій каструлі-коробі - вареник-велетень вагою 72,5 кг., і довжиною 174 см. Ну а потім і з'їли, звичайно. З великим, треба сказати, задоволенням! У Львові, 13 травня 2007р., у парку імені Богдана Хмельницького пройшов перший в Україні фестиваль "Веселий вареник". Спеціально для цього свята організатори виліпили більше 100 тисяч вареників, а також приготували 300 літрів сметани. Поїсти вареників з різною начинкою і подивитися на конкурси зібралося більше півтори тисяч чоловік.

12. Українські вареники самі стрибають до рота! 9 березня 2008 р. на гірськолижному курорті «Буковель» відбувся «Фестиваль українських вареників». Програма Фестивалю була цікавою, веселою і насиченою. Готувалися до конкурсів: «Народний Вареник» - хто швидше, краще і більше вареників наліпить! «Цибулька» - хто швидше і дрібніше накришить цибульки для зажарочки на варенички. І не заплаче! «Смажимо! Паримо! Варимо!» - хто більше, швидше, цікавіше всмажить по сковороді... ополонником! «Пан Пацюк – поїдач вареників» - хто швидше і більше вареників з’їсть… і не подавиться! Не поділили вареники? То можна і побитись… великими подушками-варениками. В Бородянке Київської області був виготовлений найбільший вареник у світі, вагою більше 85 кг. 17 серпня 2008р. на святі вареника в селі Мала Севастянівка на Христинівщині частували варениками із сиром, картоплею, капустою, гречкою, шкварками, м’ясом, печінкою, паштетом, лівером, вишнями, полуницею, яблуками, сливами, персиками та вареницями із часником.

13. Українські вареники самі стрибають до рота! Фестиваль вареників в Камя’нці-Подільському на День Незалежності 2009р. справді став головною подією. Їх наліпили понад сто тисяч з сорока різними начинками. А, може, того всього було й більше, бо хіба можна перерахувати смакоту, яку в один момент змітають зі столів поїдальники?! Головний вареник, який довго ховали за сценою, важив понад 30кілограмів. Його, щоправда, не варили, а спекли у хлібобулочному цеху. Усередині велетня вмістилося тисяча великихі маленьких вареничків, якими одразу господарі взялися частувати всіх, хто на той час був на Вірменському ринку. Ніхто не соромився! Уперше в житті довелося куштувати вареники з квасолею, з конопляним сім'ям, з в'юнами... А діти втішалися солодкими фруктовими начинками, щедро политими медом. Ніхто не бідкався, що потовщає. У Львові вперше відзначили Свято вареників . На святі національного смаколика ніде яблуку впасти. Біля ятки, прикрашеної рушниками та квітами, пахне свіжими варениками - з картоплею, капустою, грибами та фруктовою начинкою – вишнею та чорницею. В одному з ресторанів української кухні Львова їх наліпили аж шість тисяч штук! А тим часом біля сцени вишикувалася черга хлопців, які хотіли спробувати свої сили у конкурсі «Як не з’їм – то понадкушую». Шість учасників мали якнайшвидше понадкушувати п’ятнадцять вареників. Найспритніший конкурсант понадкушу- вав їх і переклав в іншу тарілку за 15 секунд. За це отримав приз – кошик із продуктами харчування. Найбільше сміху викликав конкурс, у якому змагалися хлопці і дівчата. Обидві команди мали якнайшвидше витягнути ротом вареник з тарілки зі сметаною. Хлопці завдання виконували із задоволенням, хоча обличчя і рот були обмазані сметаною… А ось дівчата не поспішали псувати свій макіяж і підійшли до конкурсу з обережністю

14. Вареник , хто ти ?

15. ВАРЕНИК ВСІМ ДО СМАКУ ! Вареники-великомученики, Велику муку терпіли, В окропі кипіли, Сиром боки позапихані, Маслом очі позаливані, Я вас, вареники, величаю І в сметану вмочаю.

16. ОЙ, НАШ КЛАС ВАРЕНИЧКИ ЛЮБИТЬ! Підготували учні 7-Бкласу

17. Інформацію шукали Майстри кулінарної справи – Бочуляк Олена Кирилюк Діана Журналісти-дослідники Везденецька Даша Підгородецька Яна

18. Що ми шукали -Найсмачніша українська страва - А що в середині ? - Чи легко це готувати? -А скільки це коштує ?

19. НАШ ВИБІР Вареники з картоплею

20. ЦІКАВО ЗНАТИ А що ж ще буває всередині вареника? Ой! Ой! Ой! А хто більше?

21. ГОТУЄМО РАЗОМ З’їж мене зварити змішати закип’ятити замісити розкачати защіпити вирізати начинити

22. СКІЛЬКИ ЦЕ КОШТУЄ

23. ГОТУЄМО ЧИ КУПУЄМО?

24. НАД ПРОЕКТОМ ПРАЦЮВАЛИ Дружний дівчачий колектив 7-Б класу ІРИНА БОГДАНА ОЛЕНА ДАША ЛЮДА ЮЛЯ ІЛОНА МАША

25. Ще посидьте з нами трохи,В нашій хаті за столом.Є вареники у хаті - В Україні все гаразд:Всі - щасливі і багаті,Щедре сонце світить в нас!Слава хаті українській,Слава нашій всій землі,І вареникам у мисці,Що на нашому столі!

26. Ми хочемо, щоб Ви приєдналися до нашої компанії любителів приготувати і смачно поїсти !

27. ВИКОРИСТАНІ РЕСУРСИ • http://www.gotovim.ru • http://ru.wikipedia.org/wi • http://www.povarenok.ru • http://vkusnoblog.info • http://gukr.com