Виконала: Пастушок Св ітлана Вікторівна, вчитель української мови та літератури

1. Виконала: Пастушок Світлана Вікторівна, вчитель української мови та літератури Сарнівського НВК “ДНЗ – І-ІІІ ст.” Монастирищенського району Черкаської області 2012 р. Презентаціядо уроку позакласного читання у 5 класі на тему:«Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях “Вічно жива” та “Хліб і слово”»

2. Картка опису цифрового ресурсу • Назва ресурсу: Презентація до уроку позакласного читання на тему: «Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідної мови у поезіях “Вічно жива” та “Хліб і слово”». • Анотація: Пропонована презентація, що включає динамічні слайди, дозволить актуалізувати знання учнів у 5 класі. • Тип ресурсу: Електронно-навчальні матеріали: тексти, ілюстрації, презентація. • Автор: Пастушок Світлана Вікторівна, учитель української мови та літератури Сарнівського НВК “ДНЗ – І-ІІІ ст.” Монастирищенського району Черкаської області. • Навчальна дисципліна: Українська література. • Клас: 5 (11-річна школа). • Аудиторія: Учні, вчителі. • Рік видання ресурсу: 2012 • Кількість сторінок: 26 слайдів. • Джерело: Сарнівський НВК “ДНЗ – І-ІІІ ст.” Монастирищенського району Черкаської області. • Мова ресурсу: Українська. • Цінність ресурсу: 5 • Ключові слова: Мова, слово, хліб

3. Дмитро Білоус 1920р. – 2004 р.

4. Із слова починається людина, Із мови починається мій рід… Моя ласкава, мамина, єдина – Щебече соловейком на весь світ. Ніна Рій

5. Автотренінг – Я – школяр. – Я – особистість. – Я думаю. – Я хочу знати. – Я знаю. – Я вмію.

6. Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження рідного слова у поезіях “Вічно жива” та “Хліб і слово” «В джерелах слова — душі криниця, А рідна мова — як чарівниця». Д.Білоус

7. Мета уроку: • формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; • розширювати знання про красу і багатство української мови на прикладі поета Д.Білоуса; • розкривати патріотичні мотиви поезій; • розвивати вміння висловлювати власні думки; • виховувати любов до Батьківщини, рідної мови і бажання краще її вивчати.

8. Рідне слово Ти  постаєш  в  ясній  обнові,як  пісня,  линеш,  рідне  слово.Ти  наше  диво  калинове,кохана  материнська  мово! Несеш  барвінь  гарячу,  ярув  небесну  синь  пташиним  граємі,  спивши  там  від  сонця  жару,зеленим  дихаєш  розмаєм. Плекаймо  в  серці  кожне  гроно,прозоре  диво  калинове.Хай  квітне,  пломенить  червонов  сім’ї  великій,  вольній,  новій.

9. Дитинство «Було нас одинадцятеро дітей. Я був десятою дитиною…» Дмитро Білоус

10. «Трудове виховання — на вигоні пастухування»

11. Літературна робота Після визволення Києва Дмитро Білоус продовжує навчання у Київському університеті, а закінчивши аспірантуру, працює відповідальним секретарем молодіжного літературного журналу «Дніпро».

12. Д.Білоус – відомий перекладач «З якої мови не перекладав би, ти так чи інакше порівнюєш її зi своєю, відчуваєш виражальні можливості рідного слова, його образність. I думаєш: українська мова своєю милозвучністю посідає одне з перших місць між європейськими». Д.Білоус

13. “Диво калинове”"Чари барвінкові" «Ти наше диво калинове, кохана материнська мово». Збірка «Диво калинове» удостоєна Національної премії імені Т. Г. Шевченка

14. Секрет успіху книг • Секрет популярності книг - у дивовижній винахідливості, вигадливості й майстерності автора. • Вірші, загадки - все однаково успішно працює на головне надзавдання - захопити, зачарувати, полонити юного читача багатством i милозвучністю української мови

15. Вічно жива А мова не корилась царю – ані царю, ані його сатрапам, з орлом двоглавим стаючи на прю, що брав її у пазуристі лапи. Несла устами відданих синів мужицьку правду, ту, що є колюча, сміялася з ненависних панів, що їхня правда на всі боки гнуча. Плюндрованій, не надавали прав, немов на звіра, об'являли лови. Орел впивався в душу, тіло рвав – Він був безмозкий, хоч і двоголовий. Заборонити дереву рости, ширяти вольній птиці у блакиті, живій ріці між берегів плисти, ходити сонцю по своїй орбіті? Заборонить дощеві поливать гінке стебло, щоб не зросло колосся, поетові – писать і малювать, щоб приректи народ на безголосся? О як хотіла, прягла воля зла, щоб ти була лиш суржик, мішанина: щоб вічно недорікою була на втіху скалозуба-міщанина! Хай давню жуйку міщанин жує, – воскресли, піднеслися духом люди. Бо є на світі совість, права є, і рідна мова є і вічно буде!

16. НАША МОВА Мова, наша мова – Мова кольорова, У ній гроза травнева Й тиша вечорова. Мова, наша мова – Літ минучих повість, Вічно юна мудрість, Сива наша совість. Мова, наша мова Мрійнику – жар-птиця, Грішнику – спокута, Спраглому – криниця, А для мене слово, Ти мов синє море, У якому тоне І печаль, і горе. Мова, наша мова – Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь. Нею мріють зими, Нею кличе лоно. В ній криваві рими Й сльози Заповіту. Я без тебе, мово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серці, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє.

17. Влучні вислови про мову • Мова – неоціненний… (діамант). • Мова – найбільший… (скарб народу). • Хто мови своєї цурається, … (хай сам себе стидається). • Слово – не горобець, … (вилетить – не спіймаєш). • Від теплого слова і … (лід розмерзається). • Де слова з ділом розходяться, … (там непорядки водяться).

18. Тлумачний словник Буває, що слово Відоме давно, А знає не кожен, Що значить воно. І тут у пригоді Стає визначник Скарбів наших мовних – (Тлумачний словник)

19. Слово наше ріднеАкровірш Роде наш красний, роде наш прекрасний, Іншогов світі не шукаєм ми; Дух український, вольний, незагасний Неподолати силам зла і тьми: Еринової вже гримлять громи. Слово погідне, слово наше рідне, Любимтебе ми, будем вік любить, Обрійвідкрився, всім світам ти видне, Виднеяк сонце, як ясна блакить; Орідне слово, хай тобі щастить!

20. Хліб і слово У стінах храмів і колиб сіяє нам святково, як сонце, випечений хліб і виплекане слово. І люблять люди з давнини, як сонце незагасне, і свій духмяний хліб ясний, і рідне слово красне. Бо як запхне людям хліб, їм тихо дзвонить колос, і золотом сіяє сніп під жайворона голос. І, мабуть, тому кожну мить бешкетнику-харцизі їх слово батьківське звучить як заповідь у книзі, цей сплав чудесний, золотий з яристих зерен літер: «Не кидай хліба, він – святий, не кидай слів на вітер!»

21. Прислів’я та приказки про хліб • Хліб – усьому голова. • Поки є хліб та вода, все не біда. • Хліб – наш батько. • Земля – тарілка: що покладеш, те й візьмеш. • Земля годує людей, як мати дітей. • Що посієш, те й пожнеш.

22. Відзначення праці • Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1990). • Лауреат премії імені Максима Рильського (1976) • Лауреат премії імені Олександра Копиленка (1989). • Лауреат премії імені Лесі Українки (1997). • Лауреат премії імені Олени Пчілки (2001).

23. Щоб оспівати край батьків… Щоб оспівати край батьків,його природу мальовничу,я доберу найкращих слів,я у веселки барв позичу. Моя земля для мене — рай;я все, я все зроблю,щоб полюбили ви мій край,як я його люблю.

24. Юному читачу "Диво калинове". Чому диво? Тому, що наша мова дивовижно багата, легка, красива, співуча. "Чари барвінкові".  Чому чари? Тому, що наша мова чарує кожного, кому не чуже відчуття краси й гармонії. Хай же калина й барвінок квітнуть і в твоїй душі, дорогий читачу!» Д.Білоус

25. З любов'ю і журбою на одинці, Із невмирущим словом Кобзаря, Ми, українці, – всюди українці, Допоки світить нам одна зоря!

26. Рефлексія • Я зрозумів… • Я запам’ятав… • Я створив… • Я відчув… • Я пережив… • Я прагнув…