Черкаси, 2012

1. Перша міська гімназія Асоційована школа ЮНЕСКО Г. С. Сковорода, філософська та поетична спадщина. Афоризми філософа. «Всякому місту звичай і права» – зразок духовної лірики. «De Libertate» («Про свободу»).Урок другий, презентація. Гафінова Л.В., відмінник освіти України Черкаси, 2012

2. ЗМІСТ • Вступ. Загальна характеристика спадщини Г. Сковороди. • Філософські твори Г. Сковороди. Щастя в розумінні філософа. • Афоризми Г. Сковороди. • З'ясування значення слова «сад» у назві збірки «Сад божественних пісень» . • «Всякому місту – звичай і права» – зразок духовної лірики. • Розгляд будови поезії. • Викриття галереї людських пристрастей-пороків у творі. • Силабічні та силабо-тонічні ритмічні особливості вірша. • Популярність пісні-вірша в народі. • Поезія «De Libertate» («Про свободу»). • Подвійне звучання мотиву вольності у вірші. • Домашнє завдання.

3. Спадщина Г. Сковороди: • близько 20 філософських трактатів; • поетична збірка «Сад божественних пісень» (30 творів); • вірші, що не ввійшли до збірки; • збірка «Байки Харківські» (30 байок); • притчі «Вдячний Ердій», «Убогий жайворонок»; • прозові й поетичні переклади з античної літератури; • листи. Писав латиною, давньогрецькою та книжною українською мовою.

4. Філософські твори Г. Сковороди: • трактати; • діалоги; • вступні лекції до курсу етики.

5. У філософських творах Г.Сковороди • найголосніша думка; • найбільша пристрасть; • найпалкіше бажання пізнати самого себе, віднайти в собі людину, зрозуміти, у чому полягає щастя.

6. Подивімось у словник Філософія (з гр. – «любов до мудрості») – це наука про найбільш загальні закони розвитку природи, людства та мислення.

7. Подивімось у словник Щастя – поняття моральної свідомості, що позначає стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою життя.

8. Пелюстки щастя «Ласощі його – се гортань, очі» Зовні мене не шукай – не відшукаєш Щастя «Ясний світ» «Наш красний цвіт» «Ти, батьки, дім»

9. Щастя в розумінні Г. Сковороди • Це життя в красі та гармонії. • У «сродній» праці, яка приносить радість. • У соціальній і національній волі. • У спорідненості душ і доброчесності, у любові до природи. • У здоровій душі, «щастя до маєтків не прив'язане». • У самовдосконаленні людини, розпізнанні своїх природних нахилів. • У безкорисливій дружбі.

10. Подивімось у словник Афоризм (лат. aphoristos – визначення) – короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена, глибока думка, виражена в лаконічній формі. Часто афоризм називають крилатим висловом.

11. Афоризми Г. Сковороди • «Ні про що не турбуватися, ні за що не переживати – значить не жити, а бути мертвим, адже турбота – це рух душі, а життя – це рух». • «Наскільки трудне все те, що непотрібне і дурне! Наскільки легке і солодке все, що істинне і потрібне». • «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба у воді, так і ми в ньому, і воно для нас шукає нас самих».

12. Афоризми Г. Сковороди • «Любов виникає з любові. Коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю». • «Пізнаєш істину – увійде тоді у кров твою сонце». • «Немає нічого небезпечнішого, ніж підступний ворог, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга… Жоден диявол ніколи не приносить більше шкоди, ніж такі удавані друзі».

13. Афоризми Г. Сковороди • «З усіх утрат утрата часу найтяжча…» • «Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя». • «Як хто посіє в юності, так пожне в старості». • «Більше думай, тоді вирішуй». • «Довго сам учись, коли хочеш навчати інших».

14. «Сад божественних пісень» – збірка духовної поезії • Вірші, що ввійшли до збірки, Г. Сковорода творив протягом усього мистецького шляху (з 1753 до 1785 рр.). • Слово «сад» у назві пов'язує рукописну книгу митця з • середньовічним дидактичним збірником, що • об'єднував дані з різних галузей знань; • енциклопедичним утвором поезії; • символікою естетики бароко, де цей символ означає «ідеальний світ, якого прагне смертний» (Л. Шевченко); • Г. Сковорода дає власне тлумачення саду. У своєму саду Г. Сковорода вирощує «зерна»: в основу кожної поезії він поклав думку зі Святого письма. • Отже, будь-який вірш-пісня несе певну християнську ідею.

15. «Всякому місту – звичай і права» («Пісня № 10») • Філософсько-сатирична поезія, яка випливає із біблійного «зерна» (уміщене перед твором як епіграф): «Блажен чоловік, що в премудрості помре і що в розумі своїм повчається святині». • Кожна строфа складається з шести рядків. • У чотирьох перших Сковорода відтворює певні риси, явища дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляєїм свої роздуми. • У трьох строфах рефрен виконує роль інтриги: «Я ж у полоні нав'язливих дум, // Лише одне непокоїть мій ум». • У передостанній строфі повідомлено, яка ж думка непокоїть ліричного героя: «Як з ясним розумом вмерти мені». Отже, ліричний герой, як і автор, турбується, щоб не зійти з обраного шляху, не спокуситися матеріальними вигодами буття, а залишитися вірним високим морально-духовним принципам.

16. «Всякому місту – звичай і права» («Пісня № 10») У трьох строфах (2-4) автор подає картини людської суєтності, «універсальний образ часу» (Володимир Погребенник). Тут Сковорода побачив і викрив галерею людських пристрастей-пороків: • Петро панські «для чинів тре кутки»; • Федір-купець «обдурити прудкий»; • дехто постійно ганяється за прибутком («Той безперервно стягає поля»); • до галереї «марнотної метушні» (Василь Пахаренко) потрапив і юрист, котрий ладить «на смак свій права», і схоластична система освіти, яка виснажувала школярів («з диспуту учню тріщить голова»). Остання строфа виконує роль узагальнення. Ліричний герой свідомий, що смерть – всевладна, проте ця всевладність смерті не страшна людині, у якої «совість як чистий кришталь».

17. Поєднання силабічних та силабо-тонічних ритмічних особливостей у поезії «Всякому місту – звичай і права» («Пісня № 10») • Кожний рядок має однакову кількість складів з іншими, римування паралельне. • Це силабічний 10–складник із цезурою після шостого складу. • Більша упорядкованість наголосів у середині рядків та суворо витримана чоловіча рима наближають його до чотиристопного дактилю, що є одним із розмірів силабо-тонічної системи, яка уже складалася в українській поезії. • Наявна тут і характерна для народного віршування неточна рима: косо-волосов. • Пісня-вірш «Всякому місту – звичай і права» була популярною в народі. Іі співали повсюдно в Україні. Згодом народні співці, лірники та кобзарі внесли у сковородинівський текст певні зміни, тому він мав кілька варіантів. • Один із варіантів Іван Котляревський запропонував у п'єсі «Наталка Полтавка».

18. «De Libertate» («Про свободу»). • Ця поезія не увійшла до збірки «Сад божественних пісень». • У вірші розкрито мотив вольності, який має подвійне звучання: з одного боку, ліричний герой намагається не втратити власної свободи – «О, якби в дурні мені не пошитись, // Щоб без свободи не міг я лишитись»; а з іншого – висловлює своє ставлення до гетьмана Богдана Хмельницького, називаючи його батьком вольності: «Слава навіки буде з тобою, // Вольності отче, Богдане-герою!». Отже, особистісне й загальнонаціональне у творі поєднано гармонійно. • Невелика поезія – 8 рядків – привертає увагу філософським плином думки. Сковорода заявляє, що порівняння свободи із золотом недолуге, адже «зрівнявши все злото, // Проти свободи воно лише болото».

19. Домашнє завдання • Вивчити напам'ять вірші «Всякому місту звичай і права», «DeLibertate» . • Вміти аналізувати обидві поезії: розкривати картини людської суєтності у вірші «Всякому місту звичай і права», силабічні та силабо-тонічні особливості твору; вміти пояснити подвійне звучання мотиву вольності у поезії «DeLibertate».

20. Використана література • О.М. Авраменко, Л.М. Скрипник. Книжка для вчителя. Українська література, 9 кл./Київ: «Грамота», 2010. – С. 74-84. • О. Авраменко. Українська література. Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Київ: «Грамота», 2009. – С. 29-30. • О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. Українська мова та література. Довідник 1700 завдань у тестовій формі. Частина І. / Київ:«Грамота», 2012. – С. 283-287. • Гафінова Л.В. «Філософія серця» у творчості Г.С. Сковороди // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., грудень, 2003, № 12. – С. 9-12. • Гафінова Л.В. Християнські морально-етичні ідеали Г. Сковороди. // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., травень, 2005, № 5. – С. 17-19. • Дутко С. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина. Урок у 9-му класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №7. – С. 27-29. • Сковорода Г. Байки Харківські. – К.: Прапор, 1990. • Сковорода Г. Сад божественних пісень: Вибрані твори. – К., 1968. • Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-уклад. М.Ф. Гетьманець. – Х.: Веста, 2003. – 160 с.