1 / 16

Черкаси, 2012

Перша міська гімназія Асоційована школа ЮНЕСКО. Г. С. Сковорода, загальна характеристика байкарської творчості. Особливості байок Сковороди. «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк». Урок третій, презентація. Гафінова Л.В., відмінник освіти України. Черкаси, 2012. ЗМІСТ.

Download Presentation

Черкаси, 2012

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Перша міська гімназія Асоційована школа ЮНЕСКО Г. С. Сковорода, загальна характеристика байкарської творчості. Особливості байок Сковороди. «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк». Урок третій, презентація. Гафінова Л.В., відмінник освіти України Черкаси, 2012

  2. ЗМІСТ • Байку як окремий жанр в українську літературу ввів Г.Сковорода. • Відомості про розвиток байки. • Жанр байки в Україні. • Схема ознак байки. • Загальна характеристика байок Сковороди Г. • Особливості байок Г. Сковороди. • Схема провідних проблем байки «Бджола і Шершень». • Схема аналізу будови байки «Бджола і Шершень». • Схема аналізу будови байки «Собака і Вовк». • Розкриття ідейно-тематичного змісту байки «Собака і Вовк». • Роль байок Г.Сковороди в історії української літератури. • Використана література.

  3. «Байки Харківські» В українську літературу байку як окремий жанр увів Григорій Сковорода.

  4. Подивімось у словник Байка (від баяти – розповідати, повідувати) – коротке алегоричне ліро-епічне прозове або оповідання, у якому в алегоричних образах звірів, птахів, рослин, речей передано й висміяно людські вади.

  5. Відомості про розвиток байки • Основоположником літературної (авторської) байки вважають давньогрецького байкаря Езопа. • Віршову байку розвинув римлянин Федр. • Суттєво оновив жанр байки французький поет ХVII ст. Жан де Лафонтен. • В Україні жанр байки має давню й багату традицію.

  6. Жанр байки в Україні • У XVII-XVIII ст. у шкільних риториках та поетиках було чимало байок, що мали навчальне призначення. • Використовували байки з метою «унаочнення» проповіді у своїх виступах Іоаникій Галятовський і Антоній Радивіловський. • Г. Сковорода уклав збірку «Басни Харьковскія». • Нові тенденції жанру запропонували у ХІХ ст. байкарі Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, особливо Л.Глібов (з його творчістю пов'язують розквіт байки). • До байки звертались І. Франко, Б. Грінченко, а в ХХ ст. – В. Блакитний, С. Пилипенко, М. Годованець, П. Глазовий та ін.

  7. Ознаки байки: • алегоричність; • сюжетність; • повчальність; • малий обсяг; • наявність двох композиційних частин – фабули (оповідної частини) та моралі (повчальної частини).

  8. Подивімось у словник Алегорія (від грец. аllegoria: від allios – інакший, agoreo– говорю) – один із видів інакомовлення, вираження абстрактного об'єкта (поняття) через конкретний образ.

  9. Загальна характеристика байок Г. Сковороди • Перша байка Сковороди – віршована («Басня Эзопова»). • Частину байок (15), що ввійшли до збірки «Байки Харківські», Григорій Савич написав у 1769-1774рр. «в лежащих около Харькова лесах, полях, садах, селах, деревнях і пчельниках». • У цихбайках(«Вітер і Філософ», «Брусок і Ніж», «Орел і Черепаха», «Сова і Дрозд», «Змія і Буфон» та ін.) «сила» складається з одного-двох афористичних речень. • Інші байки (теж 15) Г. Сковорода творив у селі Бабаях біля Харкова. У них сила велика за обсягом, наближається до філософського трактату («Бджола та Шершень», «Зозуля і Дрізд», «Олениця і Кабан», «Баба і Гончар»).

  10. Особливості байок Г. Сковороди: • написані прозою; • композиційно складаються з двох частин: фабули (сюжету) та сили (так автор називає мораль байки); • у багатьох творах сила більша за фабулу і переростає у філософський трактат; • фабула здебільшого побудована на діалогах; • сюжети здебільшого оригінальні. Лише кілька байок написані на езопівські сюжети («Жайворонок»); • підносять дружбу, любов, розум і позитивні людські риси; • містять авторські афоризми, народні прислів'я і приказки.

  11. Провідні проблеми байки «Бджола та Шершень»: • людина і суспільство; • смисл життя людини та її покликання; • праця і споживання.

  12. Схема аналізу будови байки «Бджола та Шершень» • Фабульна частина твору побудована як діалог між Шершнем, який сміється над працелюбністю Бджоли, і Бджолою, яка отримує від праці задоволення. • У силі так витлумачено алегоричний зміст образів байки: «Шершень- се образ людей, котрі живуть кражідками чужого і народжені на те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола – се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться». • Мораль (сила) байки значно більша, ніж фабула. Вона нагадує трактат, у якому чимало фактів із життя, біблійних висловів, посилання на Цицерона, Епікура. • На підтвердження своєї думки Г. Сковорода наводить цікаві приклади, посилаючись на мисливську собаку, найвеселішу тоді, коли полює на зайця; на домашнього кота, який, вловивши мишу, не їсть її; нарешті, на замкнену в достатку бджолу, яка вмирає з нудьги, бо не може літати по квіткових луках. Отже, переконаний байкар, людина має жити відповідно до своєї природи, займатися «сродною» (природною) працею.

  13. Схема аналізу будови байки «Собака і Вовк» Фабула байки дає змогу виокремити складники сюжету: • Експозиція:«У Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі». • Зав'язка: «Вовк… став набиватися до них у друзі». • Кульмінація:«В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий». • Розв'язка: «Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть».

  14. Розкриття ідейно-тематичного змісту байки «Собака і Вовк» • Г. Сковорода у цій байці звертається до теми дружби, товариських взаємин (ця тема зреалізована також у творах «Соловей», «Жайворонок і Дрізд»). • Возвеличення дружби як найбільшої духовної цінності становить ідею байки: «І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, і науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть, - ось де справжня любов і єдність…» • Вовк мав «хвіст лисячий, а погляд вовчий». Собаки ж означили справжню сутність хижака: «Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї – хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік».

  15. Роль байок Сковороди в історії української літератури Байки Г. Сковороди стали основою для творчості байкарів наступного періоду – Петра Гулака-Артемовського, Леоніда Боровиковського, Євгена Гребінки, П. Білецького-Носенка, Леоніда Глібова

  16. Використана література О.М. Авраменко, Л.М. Скрипник. Книжка для вчителя. Українська література, 9 кл./Київ: «Грамота», 2010. – С. 74-84. О. Авраменко. Українська література. Хрестоматія для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Київ: «Грамота», 2009. – С. 29-30. О.М. Авраменко, Л.Т. Коваленко. Українська мова та література. Довідник 1700 завдань у тестовій формі. Частина І. / Київ:«Грамота», 2012. – С. 283-287. Гафінова Л.В. «Філософія серця» у творчості Г.С. Сковороди // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., грудень, 2003, № 12. – С. 9-12. Гафінова Л.В. Християнські морально-етичні ідеали Г. Сковороди. // Рідна школа: Шкільна рада при УККУ і Централя Опікунів: Cooper Station, New York, N.Y., травень, 2005, № 5. – С. 17-19. Дутко С. Григорій Сковорода. Філософська та байкарська спадщина. Урок у 9-му класі // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – №7. – С. 27-29. Сковорода Г. Байки Харківські. – К.: Прапор, 1990. Сковорода Г. Сад божественних пісень: Вибрані твори. – К., 1968. Сучасний словник літературознавчих термінів / Автор-уклад. М.Ф. Гетьманець. – Х.: Веста, 2003. – 160 с.

More Related