830 likes | 2.1k Views
Лекція 9, 10. Редоксиметрія. Ас. Івануса І.Б. ПЛАН. Суть окисно-відновного титрування. Реакції, які використовуються в редоксиметрії, вимоги до них. Криві титрування в редоксиметрії. Індикатори, які використовуються в редоксиметрії. Перманганатометрія. Дихроматометрія. Йодометрія.
E N D
Лекція 9, 10 Редоксиметрія Ас. Івануса І.Б.
ПЛАН • Суть окисно-відновного титрування. Реакції, які використовуються в редоксиметрії, вимоги до них. • Криві титрування в редоксиметрії. • Індикатори, які використовуються в редоксиметрії. • Перманганатометрія. • Дихроматометрія. • Йодометрія. • Йодиметрія.
Окисно-відновне титрування – титранти є речовинами з окисно-відновними властивостями • Оксидиметрія – титранти є окисниками • Редуциметрія – титранти є відновниками
Перманганатометрія Дихроматометрія Йодометрія Йодиметрія Йодатометрія Хлорйодиметрія Броматометрія Бромометрія Нітритометрія Цериметрія Аскорбінометрія Титанометрія Хромометрія Методи окисно-відновного титрування за природою титранту класифікують так:
Вимоги до реакцій в редоксиметрії: • Реакція повинна відбуватись швидко (на швидкість впливає ЕРС, Сох, Свідн, температура, природа речовин, каталізатор, середовище). • Реакція повинна відбуватись стехіометрично. • Реакція повинна проходити кількісно і до кінця. • Реакція повинна проходити необоротно. • Повинна бути можливість фіксації точки еквівалентності. • В умовах проведення титрування не повинні проходити конкуруючі реакції.
ПРЯМА РЕДОКСИМЕТРІЯ Умови застосування: • Взаємодія реагуючих речовин специфічна • Реакція відбувається стехіометрично • Реакція проходить швидко (ЕРС≥0,4 В); • Константа рівноваги достатньо висока • Можливість застосування конкретного способу фіксації кінцевої точки титрування
ЗВОРОТНЯ РЕДОКСИМЕТРІЯ Умови застосування: • реакція дуже повільна MnO2 + H2C2O4 + 3H3O+ = Mn2+ + надлишок титранту1 +2CO2+4H2O 5H2C2O4 + 2MnO4- + 6H3O+ → 2Mn2+ залишоктитрант 2+10CO2 + 4H2O титранту1
НЕПРЯМА РЕДОКСИМЕТРІЯ Умови застосування: • Окиснювально-відновні реакції не завжди проходять стехіометрично або визначувана речовина і титрант не реагують ClO- + 2I- + 2H3O+ = I2 + Cl- + 3H2O визн. реч. замісник Йод, що утворився (замісник) потім титрують розчином натрій тіосульфату: І2 + 2S2O32- = 2I- + S4O62- замісник титрант
КРИВІ ТИТРУВАННЯ В РЕДОКСИМЕТРІЇ Ох1 + n1e = Red1 Ох2 + n2e = Red2 • Для кожної напівреакції у відповідності з рівнянням Нернста (вплив µ=0, ƒ ±=1): • Криву титрування будують в координатах – електродний потенціал системи (Е, В) – об’єм титранта (V, мл) або ступінь відтитрованності (f).
Розрахована крива ОВ титрування 100 мл розчину феруму (ІІ) розчином сульфату церію (IV). Е – потенціал розчину, V(T) — об’єм доданого титранту; ТЭ — точка еквівалентності
Розрахована крива ОВ титрування 100 мл кислого 0,05 моль/л розчину феруму (ІІ) розчином калію дихромату з молярною концентрацією еквівалентів 0,05 моль/л. Початкова концентрація йонів Н+ рівна 1 моль/л. ТЭ – точка еквівалентності.
На величину стрибка титрування впливають • природа речовини, яку титрують, і титранта (чим більша різниця їх стандартних потенціалів, тим більший стрибок титрування) • величина рН середовища (якщо в напівреакціях окислення-відновлення приймають участь іони гідрогену) Наявність стрибка на кривій титрування можна використати для точної фіксаціїточки еквівалентності за допомогою індикаторів.
Способи фіксації точки еквівалентності в редоксиметрії • Безіндикаторне титрування, якщо титрант забарвлений • Індикаторне титрування (різні індикатори) • Фізико-хімічні способи встановлення точки еквівалентності (потенціометричний, амперометричний, вольтамперометричний)
Індикатори редоксиметрії • Специфічні (крохмаль, тіоціанат на йони феруму (ІІІ)) • Окиснювально-відновні індикатори або редокс-індикатори • Зовнішні індикатори • Необоротні специфічні індикатори
Редокс-індикатори • Окиснювально-відновні індикатори - речовини, які можуть оборотньо окиснюватися чи відновлюватись, а їх окиснена і відновлена форми мають різне забарвлення Indox + ne = Indred забарвл. 1 забарвл. 2 • де Е0 – стандартний потенціал даної пари. • Інтервал переходу індикатора
Окиснювально-відновні індикатори
Правило вибору редокс-індикатора • Щоб забарвлення окиснювально-відновного індикатора змінювалося при титруванні різко та індикаторна похибка титрування була незначною, інтервал переходу індикатора повинен знаходитись в межах стрибка потенціалу на кривій титрування
Перманганатометрія • Титрант:KMnO4 – втор. станд. розчин 4MnO4- + 2H2O = 4MnO2 + 3O2 + 4OH- • Реакція методу: MnO4-+ 8H+ + 5e =Mn2++ 4H2O • Стандартизація: за стандартними речовинамиH2C2O4∙2H2O, Na2C2O4, As2O3, KI, Fe, (NH4)2Fe(SO4)2∙6H2O, Na2S2O3∙5H2O (ДФУ) 2MnO4- + 5H2C2O4 + 6H+ = 2Mn2+ + 10CO2 + 8H2O • Середовище: сульфатнокисле • Індикатори: без індикаторів (за появою рожевого забарвлення)
Умови титрування: • в сильно кислому середовищі рН 7 MnO4- + 5e + 8H+ = Mn2+ + 4H2O, E=1,51 B • в нейтральному середовищі: MnO4- + 3e + 2H2O = MnO2 + 4OH-; Е=0,60 B • в сильно лужному середовищі: MnO4- + e = MnO42-; Е= 0,56 В 3MnO42- + 2Н2О = MnO2 + 2MnO4- + 4OH- • Титрування проводять в сильно кислих розчинах. [Н+](H2SO4)= 1-2 моль/л. (HNO3, HCl – не використовують) • Нагрівання розчинів • Посуд тільки скляний (в т.ч. бюретки без гумового шланга)
Визначувані речовини в методі перманганатометрії • відновники: H2O2, Fe (мет.), MgO2, NaNO2, карбонові кислоти, сполуки з гідразо-групами R–NH–NH–R та ін. • окиснювачі:Fe3+, CeIV, MnO2, PbO2, NO3-, BrO3-, ClO3-, S2O32- та ін.
Переваги перманганатометрії • не потрібно індикатора • можливість використання широкого інтервалу рН • високе значення E • дешевий і доступний реагент • можливість визначення речовин, які не мають окисно-відновних властивостей
Недоліки перманганатометрії • вторинний стандартний розчин • нестійкість стандартного розчину • неможливо титрувати в присутності Cl- (для сповільнення окиснення хлорид-іону титрантом використовують суміш Рейнгарда-Ціммермана H2SO4+ MnSO4 + Н3РO4) • часто необхідне нагрівання • строге дотримання умов, описаних у методиці, в зв’язку залежності від численних факторів
Дихроматометрія • Титрант:K2Cr2O7 – перв. стандар. розчин; CrO3 в CH3COOH (льодяна) • Реакція методу: Cr2O72- + 14H+ + 6e = 2Cr3+ + 7H2O E =1,33B • Середовище: кисле (сульфатне, хлоридне чи фосфатне)
Дихроматометрія • Індикатори: • внутрішні ox-red індикатори: дифеніламін, N-фенілантранілова кислота, дифеніламіносульфонова кислота • хемілюмінесцентні(силоксен) • зовнішні ox-red індикатори: лейкометиленовий голубий
Дихроматометрія Визначувані речовини: • відновники – пряме титрування: Fe2+, SO32-, I-, AsO33-, аскорбінова кислота, гліцерин, CH3OH • окисники – зворотнє титрування: NO3-, ClO3-, MnO4- та інші
Переваги дихроматометрії • K2Cr2O7– первинний стандартний розчин • стандартний розчин – стійкий в часі • можна титрувати в присутності Cl- • Cr2O72- - повільно реагує з органічними речовинами, присутніми у воді дистильованій • є достатньо сильним окисником і може окиснювати багато органічних речовин (цим відрізняється від І2) • не потребує нагрівання • використовується для визначення окисників та відновників • можна титрувати 2- і 3- компонентні суміші в присутності Н3РO4 концентрованої
Недоліки дихроматометрії • менш сильний окисник, ніж KMnO4 • повільне протікання реакції • необхідні індикатори • часто зворотнє титрування, бо мала швидкість реакції
Йодометрія - метод визначення окисників • Титрант: Na2S2O3 втор. стандар. розчин • Стандартизація: за стандартними розчинами КІО3, KBrO3(ДФУ), K2Cr2O7 Cr2O72- + 14H+ + 6I- = 3I2 + 2Cr3+ + 7H2O I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6 • Реакція методу: 2І- + Ох = І2 + Red I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6
Йодометрія • Індикатори: 1 % розчин крохмалю (додають в кінці титрування, коли забарвлення розчину стає солом'яно-жовте, титрують до зникнення синього забарвлення) • Визначувані речовини: окисники - H2O2, Na2O2, MgO2, BaO2, Cu(II), K2Cr2O7, KMnO4, Na3AsO4, I2.
Йодиметрія - метод визначення відновників прямим титруванням І2. • Титрант: І2 – втор. стандар. розчин • Основна реакція методу: І2 + І- = [І3]- І3- + 2е = 3І- • На світлі 4І- + О2 + 4Н+ = 2І2 + 2Н2О
Йодометрія • Стандартизація: • вимога ДФУ І2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6 • по As2O3: As2O3 + 6OH- = 2AsO33- + 3H2O AsO33- + 3H+ = 3H3AsO3 H3AsO3 + I2 + H2O = H3AsO4 + 2HI
Умови йодометричного титрування • на холоді титрувати • в присутності речовин, які зв’язуватимуть продукти реакції • рН 8 • рН 9: І2 + 2ОН- = І- + ІО- + Н2О • рН 1: НІ + О2 = 2І2 + 2Н2О
Йодометрія • Індикатори: • без індикатора (в т.е. жовте забарвлення І2, екстракція в СНСl3 або CCl4 _- слабке рожево-фіолетове забарвлення) • крохмаль 1% до появи синього забарвлення (3 доби придатний) • Визначувані речовини: відновники і вода (Фішер), As(III), Na2SO3, Hg2Cl2, анальгін, антипірин, аскорбінова кислота, гідразини, ізоніазид, кофеїн, метіонін, суму пеніцилінів, К і Na солі бензилпеніциліну, НСНО та інші речовини. Hg2Cl2 + I2 + 6KI = 2K2[HgI4] + 2KCl
Переваги йодометрії • застосовується для визначення широкого кола речовин • найбільша точність серед всіх окисно-відновних методів • можна титрувати без індикатора • можливі неводні розчини йоду, бо добре розчиняється у органічних розчинниках
Недоліки йодометрії • леткість і вторинність стандартних розчинів • неможливо титрувати в дуже кислих і лужних розчинах • часто необхідні спеціальні умови, бо Е невеликий і реакції є оборотними • часто зворотнє титрування • інколи результати спотворюються через адсорбцію осадами йоду • зміна титру стандартних розчинів • порядок доливання не можна порушувати
ХЛОРЙОДИМЕТРІЯ • Титрант:ICl (тверда речовина червоного кольору tпл. = 27С) 2КІ + КІО3 + 6НCl = 3ICl + 3КCl + 3Н2Олимонно-жовтий колір • Основна реакція методу: ICl + 2e = I- + Cl- E = 0,795 B (1) або 2ICl + 2e = I2 + 2Cl- E = 1,19 B (2) ICl + I- = I2 + Cl-E = 0,795 B (3) (1) + (3) = (2)
Стандартизація: по Na2S2O3 ICl + KI = I2 + KCl I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6 • Способи титрування:пряме, зворотнє і непряме • Умови титрування: кисле, нейтральне, слабко лужне середовище • В сильно лужному: ICl + 2OH- = Cl- + IO- + H2O I2 + 2OH- = IO- + I- + H2O • Індикатор: 1% крохмаль (ICl + KI = I2 + KCl) потенціометричний спосіб.
Визначувані речовини: відновники - сульфамідні препарати, барбітурати, тіобарбітурати, новокаїн, риванол, ін. орг. речовини; Hg(I), Sn(II), As(III), Sb(III), Fe(II), I-, SO32-, SCN-, аскорбінова кислота, гідразин, гідрохінон, метіонін. 2Fe2+ + ICl = 2Fe3+ + I- + Cl- pH = 0,5 – 1,0 та в присутності H2Y2- для зв’язування Fe3+: H2Y2- + Fe3+FeY- + 2H+
ЙОДАТОМЕТРІЯ • Титрант:КІО3 (х.ч.) – перв. станд. розчин або вторинний • Рівняння методу: ІО3- + 6е + 6Н+ = І- + 3Н2О Е = 1,08 В • Йодат-іон здатен в кислому середовищі відновлюватись також до йоду: ІО3- + 5е + 6Н+ = ½ І2 + 3Н2О Е = 1,195 В • Стандартизація: по Na2S2O3 КІО3 + 5КІ + 3 H2SO4 = 3І2 + 3K2SO4 + 3H2O I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6 • Індикатор: 1% крохмаль
Йодатометрія • Визначувані речовини: • пряме титрування – відновники: І-, SO32-, SCN-, S2O32-, C6H8O6 • зворотнє титрування – окисники: Sn(II), Sb(III), As(III). • Йодиди (ДФУ): 5I- + IO3- + 6H+ = 3I2 + 3H2O 2I2 + IO3- + 6HCl = 5ICl + Cl- + 3H2O • Аскорбінова кислота: 3C6H8O6 + KIO3 = C6H6O6 + KI + 3H2O KI + KIO3 + 6H+ = 3I2+ 3H2O
БРОМАТОМЕТРІЯ • Титрант:KBrO3 – первинний стандартний розчин або вторинний. • Реакція методу: BrO3- + 6H+ + 6e = Br- + 3H2O, E = 1,44 B • Стандартизація: йодометрична або по As2O3, або по Na2S2O3. KBrO3 + 5KI + 6HCl = 3I2 + 6KCl + 3H2O I2 + 2Na2S2O3 = Na2S4O6 + 2NaI • Умови титрування: • рН дуже кисле (СHCl 1 моль/л) • інколи t 70С (швидкість реакції невисока) • інколи застосовується каталізатор (наприклад, Hg2+).
БРОМАТОМЕТРІЯ • Індикатори: метиловий оранжевий, метиловий червоний. Холодне титрування!!! KBrO3 + 5KBr + 6HCl = 3Br2 + 6KCl + 3H2O • Визначувані речовини:Sn(II), As(III), Sb(III), Fe(II), H2O2, NO2-, SCN-, As2O3 (лікарські засоби - новарсенол, міасенол, амінарсон, осарсол), пероксид водню, нітрити, тіоціанати, гідразини, гідроксиламін та ін.
БРОМАТОМЕТРІЯ Переваги: • Не лише для визначення ox i red, але і для багатьох органічних речовин. • Первинний стандартний розчин і тривало стійкий. • При введенні Hg2+ утворюється [HgBr4]2-, тому зростає потенціал системи BrO3-/Br-. Недоліки: • Інколи H2O, що утворюється заважає визначенню багатьох органічних речовин. • Окиснення деяких органічних речовин супроводжується небажаними явищами гідролізу, заміщення, приєднання. • Реакція може бути не стехіометричною.
Бромометрія • Титрант:Br2 одержують (KBrO3, KBr) BrO3- + 5Br- + 6Н+ = 3Br2 + 3H2O • Реакція методу: Br2 + 2е = 2Br-, Е = 1,09 В • Способи визначення: пряме, зворотнє, непряме титрування. • Визначувані речовини: органічні речовини і фармацевтичні препарати: ізоніазид, резорцин, стрептоцид, тимол та інші.
Нітритометрія • Титрант:NaNO2- втор. стандарт. Розчин • Стандартизація: сульфанілова кислота, калій перманганат та ін.
Стандартизація натрій нітриту за калій перманганатом 5NaNO2+ 2KMnO4 + 3H2SO4 = 5NaNO3 + MnSO4 + K2SO4 + 3H2O 2KMnO4+ 10KI + 8H2SO4 = 2MnSO4 + 5I2 + 6K2SO4 + 8H2O I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6
Умови нітритометричних визначень: • Великий надлишок хлоридної кислоти (подвійний). • Титрування на холоді 0 – 10С. • Додавання каталізатора – кристалічного броміду калію KBr. • Титрування проводити дуже повільно (1 крапля за хвилину). • Часто не можна застосувати внутрішній індикатор, але їм надається перевага.
Індикатори нітритометрії: • Зовнішній індикатор – йодкрохмальний папір 2NO2- + 4H+ + 2I- = 2NО+ I2 + 4H2O • Внутрішні індикатори: дифеніламін, тропеолін-00, сафраніл. • Інструментальні методи (потенціометрія з платиновим електродом)
Застосування йод-крохмального папірця, як зовнішнього індикатора
Цериметрія • Головне рівняння методу: Ce4+ + 1e = Ce3+ • Титрант: вторинний стандартний розчин Ce(SO4)22Н2О • Стандартизація: за перв. станд. розчином натрій тіосульфату Се4+ + 2І- = І2 + 2Се3+ I2 + 2Na2S2O3 = 2NaI + Na2S4O6