XXVI МІЖНАРОДН А АГРОПРОМИСЛОВ А ВИСТАВ КА «АГРО-2014» 6 червня 2014 р.

XXVI МІЖНАРОДНА АГРОПРОМИСЛОВА ВИСТАВКА «АГРО-2014» 6 червня 2014 р. ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”Відділ економіки та політики аграрних перетворень Розвиток сільських територій України в контексті європейської інтеграції

Зміст: • Визначення понять; • САП ЄС: новітня історія та пріоритети у новому програмному періоді; • Виклики та можливості для України;

Головними цілями останніх реформ САП(Фішлера і 2006 р.) було: • встановлення справедливості у розподілі коштів; • стимулювання пропозиції суспільних благ. Ці прагнення знайшли відображення у заходах щодо поліпшення сталого розвитку європейського сільського господарства, виділення двох стовпів САП- прямі платежі і сільський розвиток.

САП 2007 – 2013р.р. РІВЕНЬ І Модуляція РІВЕНЬ ІІ Організація спільних ринків Перехресна відповідність Сільський розвиток Експортні субсидії Пряма підтримка Єдиний платіж на га Підтримка ринкових цін Єдиний платіж на ферму Зберігання продукції Платежі, частково пов’язані з рівнем виробництва та додаткові платежі Митний тариф

Розвиток села Напрямок1 (економічний) Конкурентоспро-можність фермерів + лісове господарство Напрямок2 (екологічний) Довкілля, землекористування + Управління ресурсами Напрямок3 (суспільний) Економічна диверсифікація в рамках / поза рамками с.-г. + якість життя Напрямок4:Програма “ЛІДЕР” - зміцнення ініціатив сільських мешканців, обмін досвідом і розвиток сільських спільнот. Джерела фінансування: національні + європейські фонди Політика сільського розвитку САП 2007-2013 р.р.

Прямі погектарні виплати (Direct payments, average 2007-2013, €/ha.)

Розподіл коштів САП ЄС на сільський розвиток у період 2007-2013 рр. по країнам ЄС

Заходи сільського розвитку в ЄС, 2007-2013 Source: European Commission (2011) RD in the EU, 2011.

Життєдіяльність в рамках екологічних обмежень. Забезпечення здорового і справедливого суспільства. Запровадження демократичного управління. Відповідальне використання якісних наукових досліджень:розробка та реалізація політики на основі наукових доказів, враховуючи застереження вчених а також суспільні відносини і цінності. САП ЄС формується на основі базових засад відповідно до цілей Стратегії Європа 2020 «розумного, сталого та всебічного розвитку»

Зміни САП 2014 -2020Перепозиціонування САП на “зеленішу”, що відповідає цілям стратегії Європа 2020 • Частка САП у бюджеті ЄС скоротиться з 39% до 33% у 2020. • Перелік заходів Рівня 2 скорочений з більше як 40 до менш, ніж 20. • Спеціальні заходи щодо органічного сільського господарства, стимулювання колективних дій у агропродовольчих ланцюгах. • Держави-члени отримуватимуть 25% із бюджету Рівня 2 на проблеми управління та запобігання кліматичних змін. • Агро-довкілля та ЛІДЕР (agri-environmet та LEADER) залишаються єдиними обов’язковими заходами, які мають бути впроваджені країнами-членами. • Новий інструмент посилення ефективності використання ресурсів, «зведення мостів» між дослідженнями та практикоюдля заохочення інновацій (4.5 мільярдів Євро). • 5% загального внеску Рівня 2 спрямовуватиметься на Програму LEADER.

Зміни САП 2014-2020 (за основними напрямами)

Принцип перехресної відповідності 2020(запроваджений реформою 2003 р.: умовою для отримання субсидій є дотримання екологічного законодавства та певних передових практик) • Розширення сфери реалізації принципу перехресної відповідності для забезпечення виконання вимог водного законодавства і правового регулювання застосування пестицидів.

САП 2014-2020 30% прямих платежів (неадресної підтримки доходів, яка формує основну частку САП) будуть обумовлені дотриманням трьох екологічних зобов'язань(вимог): (і) зберегти 7% площі ферми в якості «екологічної зони», в яку входять екологічно цінні елементи ландшафту (живі огорожі, межі полів, вкриті дикорослими квітами, і невеликі заболочені території); (іі) диверсифікувати сільськогосподарські культури, щоб уникнути наявності монокультур по всій площі конкретної ферми; (ііі) захистити постійні пасовища - особливо сінокосно-пасовищні угіддя - від їх перетворення в угіддя для просапних або багаторічних культур.

Зростання -VS - Розвиток Аграрне зростання (нарощення виробництва і експорту) не кінцева мета аграрної політики. Це - засіб забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства і села. Аграрний розвиток – (INCLUSIVE ECONOMY) - таке нарощення аграрного виробництва, при якому: в економічний процес включено економічно активне сільське населення, вигоди від росту відносно рівномірно розподіляються між усіма учасниками процесу, підвищення продуктивності здійснюється безпечним для довкілля способом, скорочення зайнятості у сільському господарстві супроводжується створенням нових робочих місць на селі, розвитком локальної економіки і сільських громад. Можливості для України: методологічні засади

Можливості для України: методологічні засади Державна аграрна політика - угода між с.-г. виробниками і суспільством, яка заохочує виробників та органи галузевого управління продукувати товари та послуги, що задовольняють потреби і бажання суспільства, а не ті, які задовольняють виключно ринок; - справедлива і прозора по відношенню до усіх учасників агропродовольчої системи політика; - підтримує динамічні сільські громади, заохочує розумне використання ресурсів і поважає преференції та інвестиції платників податків, які спрямовуються на підтримку аграрного сектору.

Реформування структури органів управління, що здійснюють державне регулювання розвитку сільського господарства і села: Створення Державного агентства сільського розвитку(СР), як центрального органу державної виконавчої влади. Призначення керівником Агентства Віце-прем’єр-міністра України. Визначення Мінагрополітики профільним у виконанні завдань СР і покладення відповідальності за виконання цієї функції на одного із заступників Міністра. Створення у складі Мініагрополітики окремого Департаменту СР і наділення його повноваженнями у виконанні функцій робочого органу Агентства. Виокремлення на регіональному і районному рівнях в системі органів галузевого управління структурних підрозділів з функціями координування СР. Запровадження на місцевому рівні посади представника Агентства (агента з сільського розвитку).

Унормування організаційної структури виробництва у сільському господарстві: Формалізація існуючого аграрного устрою, який представлений чотирма групами сільгоспвиробників: • агропромисловими корпораціями, як вертикально-інтегрованими структурами (агрохолдинги); • корпоративними фермами (господарські товариства, приватно-орендні підприємства, виробничі кооперативи і фермерські господарства, які функціонують виключно на основі найманої праці). • сімейними господарствами (фермери та особисті селянські господарства товарного та напівтоварного типу); • соціальними (споживчими) господарствами населення.

Участь сільського населення у функціонуванні локальних ринків оренди землі та запобіганні корупційних дій з землею: • законодавче та нормативно-правове забезпечення створення об’єднань дрібних землевласників-орендодавців для здачі в оренду цілісного земельного масиву в межах одного поля (полів); • створення мережі органів та організацій, що підтримують діяльність цих об’єднань, формують законодавчі ініціативи і державну політику у цій сфері, а також поведінкові мотиви консолідації зусиль орендодавців у сфері вирішення земельних проблем локального рівня.

Імплементація особистих селянських господарств у ринкові механізми функціонування аграрного сектору: • Законодавче закріплення сімейного типу господарювання в сільському господарстві як частини організаційної структури аграрного сектору. • Полегшення селянським господарствам доступу до землі та чинних бюджетних програм підтримки аграрного сектору і запровадження нових програм, спеціально призначених для цих господарств. • Запровадження державної реєстрації товарних селянських господарств і обліку постійно працюючих у них осіб на засадах відповідної самоідентифікації ОСГ. • Залучення членів товарних селянських господарств до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Включеність господарств населення в розробку і реалізацію державної аграрної політики: • створення консультативно-експертного органу (раду) з питань розвитку господарств населення при МінАгрополітики; • створення окремої комісії з питань розвитку господарств населення у складі Громадської ради МінАгрополітики; • делегування функції консультативної підтримки господарств населення Національній асоціації сільськогосподарських дорадчих служб (за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів).

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! 21 Національна академія наук України (НАНУ)Інститут економіки та прогнозування Відділ економіки та політики аграрних перетвореньО.М.Бородіна Tel: ( + 38 044 ) 254 - 3966 Fax : ( + 38 044) 280 - 8869www. Ief.org.ua

XXVI МІЖНАРОДН А АГРОПРОМИСЛОВ А ВИСТАВ КА «АГРО-2014» 6 червня 2014 р.