Леоні́д Володи́мирович Кисельо́в ( 21 вересня 1946 — 19 жовтня 1968 )

1. Леоні́дВолоди́мировичКисельо́в(21 вересня1946—19 жовтня1968)

2. Виконалаучениця 11-А класу Ліцею №208 м. Києва Монько Ірина

3. ЛеонідКисельовнародивсяу Києві, в 1946 р., в родиніросійськомовногописьменникаВолодимираКисельова. Не сягнувшизенітусвогопоетичногообдарування, помер у жовтні 1968 р. від недуги лейкемії, проживши всьогодвадцять два роки. 

4. Учився на факультетііноземнихмовКиївськогоуніверситету на перекладацькомувідділенні, спеціалізуючисьв англійськіймові. Не зважаючи на молодийвік, вінвражавусіх не тількиначитаністю і широким знаннямсвітовоїлітератури, але й знаннямточних наук - складних правил квантовоїмеханіки, кіберенетики; мігговорити про останнійфутбольний матч чинайновішийзакордоннийфільм. 

5. Захоплювався і знав стародавнємистецтво, мозаїки й фрески КиївськоїСофії, цікавивсяпримітивниммистецтвом Никифора, любив поезію, американський джаз, українську та парагвайськупісню.

6. Коли Кисельовзахворів - невідомо, але з поеми "Первая любовь!", написаної в 1962 р., коли йомубулошістнадцять, можнадогадуватися, що в тому часівін уже хворів на невиліковну недугу. Родина, друзі й лікарі-спеціалістидокладаливсіхзусиль, а польськіпілоти привозили ліки з Парижа.

7. Почав писатиросійськоюмовою в 1959 р. Перша добіркайоговіршівпобачиласвіт в 1963 р. в березневомучислімосковського журналу «Новый мир», головним редактором якоготодібувОлександрТвардовський, — з наступноюприміткою: «Леонид Киселев, ученик 10 класса школы 37, г. Киев». «Первые стихи».

8. Того ж року в квітневомучислі журналу «Радуга» булонадруковано два йогокоротківірші. Вірш «Цари» в журналі «Новый мир», в якомудесятикласникзневажав особу царя Петра I, ще й посилаючись на Шевченка, викликав у Києвісенсацію, а в Москвісередросійськоїінтелігенції й академічнихросійськихкіл — обурення й протести. Після того молодого поета перестали друкувати в російськійрадянськійперіодиці.

9. П'ятьроківпізніше, 12 квітня 1968 р., за кількамісяців до смертіКисельова, з'явилася в «ЛітературнійУкраїні», з передмовоюІванаДрача, добіркайогоукраїнськихпоезій «Першіакорди»…

10. Посмертно вийшлидвійого книжки російської й українськоїпоезії — перша в 1970 роціпідназвою «Стихи. Вірші» (у видавництві «Молодь»), а друга, що є доповненнямпершої, в 1979 р., (також у видавництві «Молодь») піддвомовноюназвою — «Последняя песня. Останняпісня».

11. В березні 2013 року у видавництві "Ярославів Вал" побачиласвітзбіркалітературноїспадщиниЛ.Кисельова "Над київськимизошитами. Над киевскими тетрадями" (вірші, проза, переклади, нотатки, листи, фото)…

12. Загалом феномен ЛеонідаКисельоваприйняточислити за двомаісторико-літературнимикатегоріямислави. Насамперед – як поетичноговундеркінда, який писав віршівід 13-ти до 22-ти років, тобтопротягом одного десятиліття, згодомзахворів на смертельну недугу, яку лікували «всім миром», рятуючи, як тоді казали, майбутнього Лермонтова чиПушкіна.

13. По-друге, випадокКисельова для буремноїдоби 1960-х є мало не поодиноким фактом поетичноїдвомовності. Адже, почавши віршуватиукраїнською на останньомуроціжиття і маючи в поетичномудоробкулишеблизько сорока українськихпоезій, 22-літній юнак упевненозалишається в історіїукраїнськоїлітератури.

14. Мода на українство, що на початку 1960-х захопилабуланавітьнеукраїнськіверствикиївськоїінтелігенції, середяскравихпредставниківякоїдосить буде згадатирежисера Параджанова, неабияксприялазацікавленнюпоета «національним» контекстом. При цьомунезайвим буде згадати атмосферу, в якій жив і творив Кисельов, а саме – 1960-ті роки в Києві. Саметодіосередком духовного життя у містістає Клуб творчоїмолоді «Супутник», заснований 1959-го року студентами театрального інституту та консерваторії, літераторами та художниками.

15. Саме в цей час і саме у такому, популярно-фольклорному ключі, що ним вирізняютьсяпоезії «Селянськапісня», «Катерина», «Цигарочка» Л. Кисельова, до російськомовного автора прийшлославнозвіснеусвідомлення того, «Что все на свете – только песня / На украинском языке».

16. Комплекс причин, щовикликавперехідКисельова до історико-культурного табору столичного «українства» містив не тількисутонаціональнепрозріння у рештивідомихшістдесятників. Річ у тім, щопісляйоговікопомного дебюту в «Новом мире» 1963-го року на поезії 16-річного київського школяра, і зокрема на вірш «Цари» іззадерикуватими рядками «За долгую историю России – / ни одного хорошого царя», спрямованогопроти культу російськихмонархів, відгукнувсярозгніваноюстаттею у «ЛітературнійРосії» за 17 травня 1963 року сам член-кореспондент АН СССР Дмітрій Благой.

17. Поступовийперехід на українську на був неминучий, хоч і стався в останнійрікжиттяКисельова, який помер відлейкемії в ніч з 18-го на 19-те жовтня 1968-го року.

18. Видання • Друкувавсявід 1963 року. Посмертно видано збірки: • «Вірші» (1970), • «Последняя песня — Останняпісня» (1979), • «Тількидвічіживемо…» (1991). • 2006 року, до 60-річчя від дня народженняпоета, видавництво «Факт» видалозбіркупоезій «…все на свете только песня на украинском языке». • «Над київськимизошитами. Над киевскими тетрадями» (вірші, проза, переклади, нотатки, листи, фото)(2013). • Твори Кисельоваперекладеногрузинською, узбецькою, казахською, литовською, латиською, молдавською, болгарською, чеською, німецькою, польською, англійською, японськоюмовами. • 1967«Мій щур такийлюбесенький…»

19. http://www.parta.com.ua/ukr/stories/writers/243/ • http://vsiknygy.net.ua/person/5401/