Освіта at a glance: огляд тем і пріоритетів

1. ШКОЛА СОЦІАЛЬНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ Освіта at a glance: огляд тем і пріоритетів Т.В.Фініков – Президент Міжнародного благодійного фонду “Міжнародний Фонд досліджень освітньої політики” Львів 2013

2. В який світ ми потрапили? • Сучасний світ – це світ, де: • роль освіти суттєво зростає завдяки загальній інтеллектуалізації соціального життя, орієнтації провідних країн на наукоємні види діяльності, становлення в розвинутих країнах переважно “сервісних” економічних систем • освіта увійшла в сукупність основних прав людини, що означає орієнтацію на: • відкритість системи освіти • співробітництво • активність • недирективність і неформальність взаємовідносин в системі “педагог – учень” • участь споживача у формуванні навчальних програм та їх здатність до коригування • домінування місцевих умов (культурних, соціально-побутових, технологічних) над універсальними схемами • пріоритет здорової прагматики над адміністративним масштабом • гнучкість освітніх стратегій • Таким чином, сучасна ідеологія освіти, що лежить в основі освітньої політики, є багатокомпонентною (а не монолітною), ситуаційно реалістичною (а не універсальною), повинна активно реагувати на навчальні та управлінські інновації (а не бути консервативною)

3. Що ми маємо взяти до уваги? Кожна держава сама робить для себе вибір: які рівні і типи освіти вона бажає більше всього захистити (за рахунок державного фінансування) та для яких категорій населення. Тобто уряд має обов'язково врахувати можливі наслідки прийнятих рішень з точки зору справедливості надання можливостей в отриманні освіти. Дошкільна освіта – отримує державну підтримку лише за умови, що є вагомі докази того, що діяльність дошкільних закладів справляє суттєвий вплив на наступні результати в навчанні їх вихованців. Поки що проведені дослідження свідчать, що якісна підготовка дітей в дошкільних закладах надає переваги їх вихованцям на початку обов'язкової базової освіти, однак в наступних класах ця перевага перестає бути помітною. Середня освіта – за думкою більшості міжнародних експертів має отримувати державну підтримку на етапі обов'язкової базової середньої освіти (з першого по восьмий / дев'ятий клас), оскільки це закладає базу для подальшого навчання. Визначення інших пріоритетів залежить від національної соціально-економічної та освітньої стратегії.

4. Що ми також маємо врахувати? Професійно-технічна освіта – повинна отримувати державну підтримку за умови заміни вузькоспеціалізованих програм більш широкою професійно-технічною підготовкою Вища освіта – вимагає постійного випереджуючого зростання державної фінансової підтримки. Небажано при цьому допускати скорочення державної фінансової підтримки інших пріоритетних рівнів освіти. Це означає стримування або навіть скорочення витрат з державних джерел в перерахунку на одного студента та збільшення долі витрат, що оплачуються самими студентами. Завдання полягає в тому, щоб покращити якість підготовки і збільшити кількість випускників вищих навчальних закладів, не допускаючи того, щоб витрати на вищу освіту витіснили витрати на фінансування інших рівнів освіти.

5. Як виглядає світ? • Константою є набуття американською вищою освітою статусу найкращої та найпопулярнішої в світі. Це зумовлено тим, що: • в американських університетах генерується основна частина сучасних відкрить в галузі фундаментальної науки та технологій в сфері прикладної науки • якість підготовки та гнучкість навчальних програм в американських університетах робить їх найбільш привабливими для вступників усіх континентів • американським університетам вдається сконцентрувати найбільш висококваліфікований науковий та викладацький персонал • американське суспільство створило для своїх університетів найбільш ефективні моделі залучення ресурсів • американська вища школа в найбільш вдалий спосіб опанувала технології комерціалізації своїх наукових та технологічних розробок • американське суспільство збудувало найбільш ефективні схеми фінансової підтримки здібної молоді для отримання вищої освіти та побудови наукової кар'єри • американська вища школа створила одну з найдосконаліших моделей взаємодії між університетом, бізнесом, державною владою, місцевим самоврядуванням, організаціями та структурами громадянського суспільства • американські університети перетворились на взірець організації навчально-наукових інституцій для країн, що розвивають національні системи вищої освіти

6. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - І Болонська декларація (1999 р.) визначила: Впровадження двоциклової системи (бакалавр, магістр). Перехід до Європейського кредитно – трансферної системи ( ECTS ). Забезпечення якості вищої освіти. Створення привабливого іміджу європейської вищої освіти. Сприяння мобільності студентів і викладачів. Сприяння працевлаштуванню випускників на європейському ринку праці.

7. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - ІІ • У Празькому комюніке (2001 р.) визначено додатково: • 7. Розвиток навчання впродовж життя. • 8. Забезпечення автономності університетів та розвитку студентського самоврядування. • Забезпечення позитивного враження від Європейського простору вищої освіти. • Берлінське комюніке (2003 р.) запропонувало: • 10. Запровадження докторантури як третього циклу навчання.

8. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - ІІІ Бергенське комюніке (2005 р) окреслило пріорітети розвитку вищої освіти (які інтегрували попередні цілі Болонського процесу): Запровадження трициклової системи вищої освіти (розробка та узгодження національної системи (рамки) кваліфікацій з системою Європейського простору вищої освіти). Створення національних систем забезпечення якості освіти, що узгоджуються із стандартами та рекомендаціями Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) (створення внутрішньої (університетської) та зовнішньої (національної) структур забезпечення якості, агенцій із забезпечення якості). Визначення ступенів та періодів навчання (запровадження додатку до диплому європейського зразка, визнання спільних дипломів). Забезпечення соціального виміру Європейського простору вищої освіти, підтримка студентів у фінансово – економічному, консультативно – педагогічному аспектах.

9. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - ІV У Лондонському комюніке (2007 р.) підкреслено: Досягнуто суттєвих успіхів у: Розвитку мобільності. Розповсюдженні трициклової системи навчання. Розширенні визнання кваліфікацій, періодів навчання (включаючи неформальне та неофіційне навчання). Запровадженні національних систем кваліфікацій, узгоджених з загальною системою кваліфікацій ЄПВО (прийнята в 2005 р. в Бергені). Розвитку системи забезпечення якості (стандарти та рекомендації із забезпечення якості в ЄПВО затверджені в 2005 р. в Бергені, стандарти та рекомендації для забезпечення якості у транскордонній освіті в 2005 р. в Парижі).

10. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - V • Льовенське комюніке (2009 р) та Будапештсько – Віденська Декларація (2010 р) визначили стратегію розвитку Європейської вищої освіти на 2010 – 2020 роки: • Створення єдиного Європейського простору вищої освіти та забезпечення взаємозв'язку між національними, регіональними та глобальними просторами вищої освіти • Забезпечення інституціям вищої освіти необхідних ресурсів для продовження реалізації повного спектру їх цілей в умовах викликів та наслідків всесвітньої фінансової та економічної кризи • Реформування систем та політик вищої освіти в тісному поєднанні з дотриманням європейських цінностей інституційної автономії, академічної свободи та соціальної справедливості • Постійна увага до проблем якості вищої освіти та соціального виміру в ній, розширення загального доступу до неї та підвищення доступу тих груп, які недостатньо в ній представлені • Впровадження політик щодо розвитку освіти впродовж життя, принципів та процедур для визнання попередніх періодів навчання на основі їх результатів, розробка національних структур кваліфікацій

11. Як виглядає Європа Цілі Болонського процесу - V • Льовенське комюніке (2009 р) та Будапештсько – Віденська Декларація (2010 р) визначили стратегію розвитку Європейської вищої освіти на 2010 – 2020 роки: • 6) Налагодження тісної співпраці між урядами, інституціями вищої освіти, соціальними партнерами та студентами задля розвитку здатностей до працевлаштування, навичок високого рівня та перехресних компетенцій • 7) Орієнтація на студентоцентроване навчання, реформи навчальних програм, спрямовані на запровадження результатів навчання, розвиток більш якісних, гнучких та індивідуальних освітніх траекторій • 8) Вища освіта має ґрунтуватися на найсучасніших розробках в галузі дослідницької діяльності та розвитку, сприяючи посиленню інноваційних та креативних елементів в суспільстві • Інтернаціоналізація діяльності європейських інституцій вищої освіти та їх долучення до всесвітньої співпраці із забезпечення стабільного та гармонійного розвитку • Всебічний розвиток мобільності в Європейському просторі вищої освіти, заохочення кожної країни до підвищення рівня мобільності, забезпечення її високої якості та урізноманітнення її типів та масштабів • Розвиток механізмів та інструментів забезпечення прозорості у наданні інформації про освітні інституції та системи в Європейському просторі вищої освіти

12. Додаткові механізми Брюгенсько - Копенгагенський процес Декларація Європейської комісії та Міністрів освіти європейських країн стосовно розвитку співпраці в сфері професійної освіти та навчання в Європі (Копенгагенська Декларація) прийнята в Копенгагені в листопаді 2002 р. Головна мета: Створення Європейського простору професійної освіти та навчання, здатного забезпечити підвищення якості та привабливості професійної освіти та сприяння працівникам у вільній зміні роботи та переміщенні між країнами, галузями та регіонами Має сприяти: Створення єдиного Європейського простору в галузі професійної освіти та навчання Забезпечення прозорості кваліфікацій Створення механізму взаємного визнання компетенцій і кваліфікацій (створення єдиної рамки кваліфікацій) Створення єдиної системи перезарахування залікових одиниць (балів) Розробка загальних принципів визнання неформального та спонтанного навчання (з врахуванням позицій різних категорій суб'єктів освіти та навчання)

13. Додаткові механізми Туринський процес Було розпочато Європейським фондом освіти (м. Турин, січень 2010 р.) Головна мета: Здійснити інтерактивний процес фактичного аналізу ситуації, завдань системи професійної освіти та обговорення проблем освітньої політики в окремо взятих країнах в рамках структурованого діалогу. Має сприяти: Виробленню спільного розуміння середньострокової перспективи, пріоритетів і стратегії розвитку системи професійної освіти Розробці та оцінці власних політик розвитку професійної освіти в різних країнах Регулярне оновлення аналітичних даних та досягнень Надання можливостей для розвитку потенціалу та вивчення політики в процесі обміну досвідом між країнами-партнерами та в співробітництві з ЄС Підтримки країн-партнерів в їх роботі по координації донорів в сфері реалізації пріоритетних завдань, погоджених на національному рівні

14. Перспективи Болонського процесу 2010 – 2020 р.р • Болонський процес не було завершено у 2010 році. • Слід визнати, що цілі, поставлені Болонською Декларацією та Лісабонським порядком денним досягнуто далеко не повною мірою: • Не забезпечено подолання відриву від університетів США; • Не створено системи технічної та технологічної освіти порівняльної з Масачусетським, Каліфорнійським технологічними інститутами (Європейський технологічний інститут лише в стадії розгортання); • Не здійснено наукового прориву, який дозволив би створити в Європі мережу дослідницьких університетів, які не поступаються північноамериканським; • Привабливість європейських університетів зростає, але далеко не тим темпом, на який сподівалися.

15. Перспективи Болонського процесу 2010 – 2020 р.р • 3. Необхідно завершити все, що було заплановано на період до 2010 р. • Болонський процес отримав новий орієнтир – 2020 р. • Болонський процес на своїй новій фазі має забезпечити високий ступінь взаємної відкритості національних систем вищої освіти, легкий перехід студентів з однієї в іншу. • В Європі має бути гарантована якість вищої освіти у відповідності до загально - прийнятих стандартів. Вона має бути реалізована за допомоги Європейської системи забезпечення якості. • Досконалість повинна стати основною вимогою на всіх рівнях вищої освіти. • Кожна країна має забезпечити розширення доступу представників всіх соціальних груп до вищої освіти.

16. Перспективи Болонського процесу 2010 – 2020 р.р • 9. Має набути найширшого розвитку освіта впродовж життя, яка використовує такі інструменти, як гнучкі освітні траекторії, навчання на робочому місці, визнання набутих знань, навичок та компетенцій (незалежно від того, чи отримані вони шляхом традиційного навчання чи неформальної освіти). • 10. Сприяння працевлаштуванню через побудову партнерства між навчальними закладами, владою, соціальними партнерами. • Побудова студентоцентричного навчання, запровадження нових педагогічних технік та індивідуально побудованих програм. Орієнтація викладачів на тісну співпрацю зі студентами у розширенні спектру напрямів навчання. • Вища освіта має базуватися на наукових дослідженнях, інноваціях та розвитку креативності. Має набути розвитку практика реалізації міждисціплінарних та міжгалузевих програм, спільного присудження наукових ступенів кількома університетами.

17. Перспективи Болонського процесу 2010 – 2020 р.р • Має бути побудована дуже відкрита в міжнародному відношенні освітня система, де поєднуються конкуренція в світовому масштабі з політикою партнерства з іншими регіонами світу, налагодженням постійного діалогу через Bologna Policy Forum. • Подальший розвиток мобільності, досягнення участі не менш 20% всіх випускників у програмах мобільності до 2020 р. (це має стосуватися і студентів, що приїхали до Європи з третіх країн). Всіляке заохочення вивчення іноземних мов, що є давньою традицією Європейського простору вищої освіти. • Повинні стати загально прийнятими спільні дипломи і програми, політичні ініціативи з фінансової підтримки мобільності, взаємного визнання віз та дозволів на роботу. • Мають бути запропоновані нові інструменти моніторингу процесу на основі принципу бенчмаркінгу. • На новій фазі у Болонському процесі будуть співголовувати представник країни, що головує в ЄС та однієї з країн, що не є членом ЄС.

18. Проекція на вітчизняну систему вищої освіти – І • Створення національної системи (рамки) кваліфікації. • Введення нової інституціональної структури, трициклової системи, нових напрямків підготовки фахівців з вищою освітою. • Імплементація з 2009 – 2010 н.р. нової ECTS (прийнята ЄС в жовтні 2008 р.) та єдиної для всіх українських ВНЗ національної системи оцінювання навчальних досягнень студентів. • Розвиток програм навчання за компетентнісним принципом та програм “Tuning”. • Запровадження спільних ступенів та спільних (спеціальних) програм для іноземних студентів. • Створення механізмів визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофіційного) • Впровадження Додатку до диплома європейського зразка.

19. Проекція на вітчизняну систему вищої освіти – ІІ • Створення незалежних національних агенцій забезпечення якості вищої освіти відповідно до стандартів і рекомендацій Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) та їх приєднання до Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR) • Створення незалежної агенції з академічного визнання і міжнародного обміну як національного центру Європейської інформаційної мережі із визнання (ENIC/NARIC) • Розвиток системи рейтингів відповідно до Берлінських принципів ранжування ВНЗ. • Зростання національної та міжнародної мобільності студентів та викладачів, створення системи студентських грантів та позик мобільності. • Розроблення та впровадження системи професійних стандартів як основи для модернізації державних освітніх стандартів.

20. Якого випускника потребує Європа • Вища освіта має забезпечити йому наступні компетенції: • Здатність до аналізу та синтезу; • Здатність організувати процес та спланувати його; • Спроможність до усної та письмової комунікації рідною мовою; • Знання другої (іноземної) мови; • Навички роботи на комп’ютері; • Навички до обробки інформації (здатність знайти та проаналізувати інформацію з різних джерел); • Вміння вирішувати проблеми; • Вміння приймати рішення; • Здатність до критичного осмислення та самокритичної оцінки; • Вміння працювати в команді; • Навички міжособистісного спілкування; • Здатність до роботи в складі міждисциплінарної команди; • Здатність до комунікації з експертами в інших сферах; • Розуміння різноманітності та мультикультурності; • Етичні зобов’язання.

21. Який фахівець потрібен Україні • Для забезпечення вирішення завдань соціально-економічного розвитку та створення громадянського суспільства він повинен мати: • широкі знання, що дають можливість швидко пристосуватися до змін, що відбуваються в суспільстві та економіці • добрі базові вміння та компетенції, що сприяють подальшому навчанню • належне вміння вчитися, розвинуте організаційне мислення, що дозволяють з успіхом діяти в умовах невизначених ситуацій, багатоваріантності рішень, відсутності повної інформації • достатній досвід у використанні знань та компетенцій для вирішення незнайомих проблем та завдань • вміння та досвід робити вибір та реалізовувати право використання свого голосу • повага до відмінностей, а також загальних правил громадянської поведінки, які формують основи довіри та співробітництва в суспільстві

22. Дякую за увагу!