Ялтинський поетол ікар Степан Руданський (1834-1873)

1. Ялтинський поетолікар Степан Руданський(1834-1873) Єсть три сили в чоловіка І першая — знання Інша — добротворіння Третяя — кохання.

2. Біографія Народився Степан Руданський 6 січня 1834 року в селі Хомутинці Калинівського району Вінницької області в родині сільського священика. Батько Руданського був губернським секретарем, тобто мав дворянське походження, отож наділив сина панським іменем — Стефан. Та хлопець змінив його на мужицьке — Степан.

3. Біографія Після початкової науки в дяка вчився у Шаргородській бурсі (1842—1849). Практику проходив у селі Жорнівка, що нині має назву Руданське.

4. Біографія Згодом у 1849—1855 рр. навчався у Подільській духовній семінарії у Кам'янці-Подільському.

5. Біографія У 1856 році Руданський, всупереч волі батька, вступає не до духовної академії, а до Петербурзької медико-хірургічної академії, відомої на той час як осередок передової науки і культури.

6. Біографія Тут він знайомиться з Сергієм Боткіним, Іваном Сєченовим та іншими молодими передовими вченими.

7. Біографія У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». Петербурзький період найплідніший у житті Руданського-поета.

8. Біографія Після закінчення академії Руданський одержав звання повітового лікаря і дозвіл працювати у Криму. У 1861—1873 рр. Руданський працював міським лікарем у Ялті, а також лікарем у маєтках князя Воронцова.

9. Біографія 1864-го р. у Ялті було лише 53 будинки. Населення — 1112 жителів. У листі до друга Руданський писав: «…Ваша Одеса далеко лучче прийняла Миколу Костомарова, як наша убоголюдная Ялта…» Степан Руданський докладав багато зусиль, щоб місто ставало зручнішим для життя.

10. Біографія Частину придбаної ділянки віддав під створення міського фонтану (нині Фонтанний провулок). За ініціативи лікаря Руданського було закладено ринок. А 1869 року його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської мирової округи... З’явилася й родина: Степан Васильович зійшовся із багатодітною вдовою Явдохою Широкою.

11. Біографія Руданський постійно виїздив на виклики до хворих в Алупку, Массандру, Ялту, Ай-Даниль. Його заробітня платня становила 300 карбованців, з яких виїзди до хворих «з’їдали» 250 карбованців. Слід зауважити, що ще з Петербурга Руданський хворів на сухоти… Лише наприкінці 1860-х рр. він зміг зітхнути з полегшенням: «Кінчилось уже (не знаю тільки, чи надовго) моє тридцятилітнє голодування».

12. Біографія 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери; в Ялті помер 41 пацієнт. Захворів на холеру й лікар Руданський. Проте місцева влада зробила винним саме його. Руданського було звільнено, а за півроку, 3 травня 1873-го, письменник помер. Похований Степан Руданський на Полікурівському меморіалі в Ялті.

13. Творчість За життя у журналах друкувались лише поодинокі твори С. Руданського. Його називають останнім романтиком в українській літературі. Письменник працював у жанрі романтичної балади.

14. Творчість Руданський називав власні вірші «піснями», гумористичні твори – «приказками». Він автор співомовок та віршів, що згодом стали відомими піснями: «Повій, вітре, на Вкраїну…»

15. Творчість Термін «Співомовки» закріпив за гуморесками Іван Франко. Гуморески Руданського являли собою нову різновидність гумористично-сатиричних віршованих творів, якої раніше в українській поезії не було і поява якої потребувала закріплення відповідним терміном. Гуморески Руданського – це народні анекдоти, майстерно відтворені коломийковим віршем.

16. Творчість Перше видання «Співомовок» окремою книгою, яке вмістило двадцять вісім віршів, здійснила в Києві Олена Пчілка 1880 р. під псевдонімом «Н-й Г-ь Волинський» (Невеличкий гурток волинський).

17. Цікаві факти Перебуваючи на посаді міського лікаря Ялти, Степану Руданському судилося проводити в останню путь відомого актора Михайла Щепкіна та українського поета-романтика Амвросія Метлинського.

18. Вшанування пам’яті У селі Хомутинці Калинівського району є музей Степана Руданського. У Ялті один із навчальних закладів, названий іменем українського письменника.

19. Вшанування пам’яті У 2009 р. видавництво «Марка України» випустила в обіг пам’ятну марку «Степан Руданський (1834–1873)»

20. Корисні посилання • Статті про Степана Руданського на українмовному розділі Вікіпедії • http://www.rudanskyi.info/ Степан Васильович Руданський. Енциклопедія життя і творчості • http://www.day.kiev.ua/190368/ Ялтинський «поетолікар» • http://ruthenia.info/txt/kochergas/metod.html#%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9F%D0%90%D0%9D%20%D0%A0%D0%A3%D0%94%D0%90%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%98%D0%99 Кочерга С.О.: Південний берег Криму в житті і творчості українських письменників ХІХ • http://www.day.kiev.ua/291246/ Доктор Боржковський із роду Руданських: слідами предків

21. Корисні посилання • http://museum.vn.ua/articles/muzei_oblasti/musey_s_v.html Музей С. В. Руданського, с. Хомутинці • http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/R/Rudansky.html Мислене древо • http://memento.sebastopol.ua/grave.php?code=55 Кримський віртуальний некрополь • http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/2817/art/30529.html Український Рабле • http://www.vincult.org.ua/k-5_3.phpУправління культури Вінницької облдержадміністрації