Україна 1920 - 1921 рр.

1. Україна 1920 - 1921 рр. Тьютор курсу : Прокоп`єва Ольга Андріївна Клас: 10

2. Григорій Іванович Петровський голова Всеукрревкому радянський державний і політичний діяч. Народився у Харкові. Працював робітником на заводі. З 1897 р. член РСДРП. Керував нелегальними робітничими гуртками, організовував страйки робітників. Вів партійну роботу. У 1912 р. обирався членом ІV Державної Думи Росії від робітників Катеринославщини. Очолював у Державній Думі більшовицьку фракцію. Неодноразово виступав у Державній Думі з різкою критикою національної політики царизму на захист соціальних мовних та культурних прав українців. Після Лютневої революції був направлений в Україну для боротьби проти УЦР. Брав участь у мирних переговорах в Бресті з боку Радянської Росії. З березня 1919 до 1938 р. голова ВУЦВК. Активно сприяв проведенню в життя більшовицької політики в українському селі.З 1940 р. жив і працював в Москві, де і похований. На його честь місто Катеринослав було у 1926 р. перейменовано у Дніпропетровськ. 1878-1958

3. Врангель Петро Миколайович БаронПетро Миколайович Врангель ( 15 (27) серпня1878 , Нєфтєкумськ , Ковенська губернія , Російська імперія - 25 квітня1928 , Брюссель , Бельгія ) - російський воєначальник, учасник російсько-японської і Першої світової воєн , один з головних керівників ( 1918 - 1920 ) Білого руху в роки Громадянської війни . Главнокомандующий Русской Армии в Крыму и Польше ( 1920 ). Головнокомандувач Російської Армії в Криму і Польщі ( 1920 ). Генерального штаба генерал-лейтенант ( 1918 ). Генерального штабу генерал-лейтенант ( 1918 ). Георгиевский кавалер. Отримавпрізвисько «Чорний барон» за свою традиційну (з вересня1918 ) повсякденну форму одягу - чорнукозацькучеркеску з газирями . Докладно про життя та діяльність можна познайомитись перейшовши за посиланням http://ru.wikipedia.org

4. Фрунзе Михайло Васильович • революціонер, радянський державний і військовий діяч, один з найбільш великих воєначальників Червоної Армії під час Громадянської війни, військовий теоретик. За розгром білої армії генерала Врангеля у Північній Таврії і в Криму Михайло Васильович Фрунзе був нагороджений Почесною революційною зброєю. 1885-1925 М.В. Фрунзе похований на Червоній площі.Ім'я Фрунзе за радянських часів носили столиця Киргизії (колишнє місто Бішкек, де народився червоний полководець), одна з гірських вершин Паміру, кораблі військово-морського флоту, військова академія. Його ім'ям названо багато вулиць в містах і селах колишнього Радянського Союзу, населені пункти.

5. Тютюнник Юрій Йосипович • Юрко́ (Ю́рій Йо́сипович) Тютю́нник (*20 квітня1891, с. Будище, Звенигородський район — †20 жовтня1930, Москва) — український військовий діяч, генерал-хорунжийармії УНР.На військовійслужбі з 1913 року. Спочатку служив у 6-Сибірському полку в Владивостоці.Після утворення Української Центральної Ради взяв активну участь в українізації частин російської армії. У березні-квітні 1917 року організатор «Першого Сімферопільського полку імені Гетьмана Дорошенка».З6 грудня1919 року — по 5 травня1920 року Тютюнник брав участь у Першому зимовому поході як помічник генерала Михайла Омеляновича-Павленка на чолі Київської (Стрілецької) дивізії, з якою воював проти більшовиків до осені 1920року.Післяінтернування українських частин у Польщі Тютюнник не склав зброї. Влітку і восени 1921 року підготував план Другого зимового походу на територію України з метою підняти антибільшовицьке повстання. Операція була проведена у листопаді 1921 року, але закінчилася трагічно: групу розбили більшовицькі війська, 359 полонених козаків було розстріляно поблизу Базару на Житомирщині.

6. Останні роки життя • 16 червня1923 року після переправи через Дністер генерал-хорунжого Юрка Тютюнника заарештовано. Для широкої публіки повідомлено, що він здався добровільно. Уряд УСРР запропонував співпрацю, з чим генерал погодився. Поселився у Харкові. Спочатку викладав у Харківській школі червоних старшин і працював у ВУФКУ сценаристом (сценарій фільму «Звенигора», спільно з Майком Йогансеном і Олександром Довженком). У художньо-документальному фільмі «П. К. П.» («Пілсудський купив Петлюру») Юрій Тютюнник зіграв самого себе. • 12 лютого1929 року заарештований в Харкові і висланий до Москви. Смертнийвирок поставила колегіяОГПУ3 грудня1929 року. Розстріляний20 жовтня1930 року.