1 / 24

Проблема спермаглютинації в процесі лікування чоловічої неплідності

Проблема спермаглютинації в процесі лікування чоловічої неплідності Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра урології Доктор медичних наук, професор Шуляк О.В., Кандидат медичних наук Воробець Д.З. лікар-уролог сексопатолог-андролог ЛОКП.

amos-pena
Download Presentation

Проблема спермаглютинації в процесі лікування чоловічої неплідності

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Проблема спермаглютинації в процесі лікування чоловічої неплідності Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, кафедра урології Доктор медичних наук, професор Шуляк О.В., Кандидат медичних наук Воробець Д.З. лікар-уролог сексопатолог-андролог ЛОКП

  2. Неплідність - нездатність статево-активної пари, яка не використовує контрацептивних засобів, досягти вагітності протягом першого року подружнього життя (ВООЗ, 2000)

  3. неплідність 50% / 50% чоловіча жіноча 25% (EAU Guidelines on Male Infertility, 2005]

  4. не рідко спостерігається чоловічий та жіночий фактор одночасно • у випадку субфертильності одного з подружжя, фертильний партнер може компенсувати плідність пари • неплідність часто маніфестує коли обоє партнерів субфертильні (EAU Guidelines on Male Infertility, 2005]

  5. Таблиця 1 Етіологія та розподіл неплідності серед 7057 чоловіків Причина не виявляється 48,5 % (!) Сексуальні розлади 1,7 % Урогенітальна інфекція 6,6 % Вроджені аномалії 2,1 % Набуті вади 2,6 % Варикоцелє 12,3 % Ендокринні розлади 0,6 % Імунологічні фактори 3,1 % Ідіопатична патоспермія (ОАТ-синдром) 26,4 % Інші аномалії 3,0 % (EAU Guidelines on Male Infertility, 2005]

  6. чоловіча неплідність складає24-61 %(Возианов А.Ф., Горпинченко И.И., 1998; Горпинченко И.И., 2004; • Бойко М.И., Добровольская Л.И., 2003) • з яких57-83 %складає екскреторно- токсична форма неплідності • 16-32%секреторні форми • <3 % -імунологічна неплідність • до 8 %- ідіопатична та відносна неплідність (Козловський І.В., 2000; Прохоренко А.Ф., 1990; Юнда И.Ф., 1990)

  7. Прогностичні фактори • ·Тривалість неплідності • ·Вік та стан фертильності жінки • ·Первинна чи вторинна неплідність • ·Результати спермограми • неплідність > 4 років - шанс настання вагітності < 1,5% кожного наступного місяця • плідність 35-річної жінки складає 50% фертильного • потенціалу 25-річної жінки • з 38-річного віку плідність знижується до 25% • у понад 40 років є нижчою за 5% • Вік жінки є найбільш важливим показником, що прямо впливає на результат при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій. • Основним у діагностиці та лікуванні чоловічої неплідності є розрахунок шансу настання вагітності дружини, так як це визначає остаточний результат (Te Velde E.R., Pearson P.L., 2002]

  8. Обстеження чоловіка повинне включати збір повного медичного анамнезу та фізикальне обстеження згідно стандартизованих схем, опублікованих ВООЗ – WHO manual for standardised investigation and diagnosis of the infertile couple. Cambridge University Press, 2000 • - діагностика та, по можливості, лікування будь-якого причинного фактору допомагає подальшому можливому застосуванню обґрунтованого лікування у міждисциплінарній галузі репродуктивної медицини. • При дослідженні еякуляту необхідно притримуватись рекомендацій ВООЗ - World Health Organіsation (WHO) Laboratory Manual for Human Semen and Sperm-Cervical Mucus Interaction. Cambridge University Press, 1999 у четвертому виданні

  9. Спермограма – нормальні величини Об’єм 2,0 до 6,0 мл рН 7,2 до 8,0 Концентрація > 20 х 106 / мл Рухливість > 50% з лінійним рухом > 25% з швидким прогресивним рухом Морфологія > 30% (WHO, 1992) > 15% (WHO, 1999) > 14% (Strict / Kruger, 1993) Лейкоцити <0,5 х 106 / мл

  10. Мінливість спермограм одного здорового фертильного чоловіка протягом 120 тижнів

  11. Морфологічна картина еякуляту батька чотирьох дітей (W. Aulitzky, 2005]

  12. Алгоритм обстеження при підозрі на ЕТН чи ЕОН • Мікроскопія мазка з уретри та секрету простати • УЗД (в т.ч. трансректальна) простати, сім’яних міхурців, сім’явиносних шляхів, органів калитки, уретри • Бактеріологічний посів секрету простати чи еякуляту на відповідні середовища • ІФА IgG(IgA, IgM) до TORCH інфекцій • ПЛР діагностика інфекцій у зішкрябі з уретри та секреті простати Негативний контроль Позитивний контроль Ампліфікат видоспецифічної ДНК до конкретного збудника Контроль ампліфікації

  13. уретрит та простатит не завжди пов’язані з чоловічою суб- та інфертильністю • інфекція додаткових репродуктивних залоз є потенційно виліковною причиною розвитку чоловічої неплідності • до того часу, поки не виявлено етіологію гострого уретриту, у більшості випадків пропонується емпірична терапія, що включає однократний прийом фторхінолону з подальшим застосуванням доксіцикліну протягом 2-х тижнів. Таке лікування є ефективним як у випадку гонококовї, так і (співіснуючої) хламідійної та уреаплазмової інфекції • доведена ефективність лише антибактеріальної терапії (хронічного) бактеріального простатиту, яка забезпечує симптоматичне покращення, ерадикацію мікроорганізмів та зниження клітинних та гуморальних параметрів запалення у виділеннях уроґенітального тракту (EAU Guidelines on Male Infertility, 2005]

  14. Показники спермограми Група 2 екскреторно-токсичнанеплідність (n=68) Група 3 секреторна неплідність Група 1 Контроль (n=20) Морфо-функціональні характеристики еякулятів при різних формах неплідності (Mm) Лівобічне варикоцелє (n=17) Односторонній паховий крипторхізм (n=11) Концентрація сперматозоїдів, млн/мл 281,8* 182,5** 92,1*** 633,5 Загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті, млн 503,8* 383,5** 162,4*** 1457,6 Відносна кількість рухли-вих сперматозоїдів,% 372,7* 372,6** 522,6*** 622,4 Кількість патологічних форм, % 662,5* 262,9** 393,4*** 282,0 Концентрація лейкоцитів в еякуляті, х 109/л 1,820,414* 0,670,320 0,720,120 0,730,134 Кількість мертвих сперматозоїдів, % 422,6* 21,42,0** 23,22,5** 11,42,5 *, **, *** різниця з контрольною групою вірогідна, P<0,001

  15. Спермаглютинація Екскреторно-токсична наплідність (n=68) Нормозооспермія (n=20) не було 8 15 + 17 3 ++ 29 2 +++ 14 - Частота та розподіл феномена спермаглютинації у чоловіків групи ЕТН та нормозооспермії

  16. Локалізація хронічних запальних процесів у 68 пацієнтів з екскреторно-токсичною формою неплідності

  17. Етіологічний фактор к-сть хворих % хворих трихомоніаз + гонорея (хронічна) 11 16 трихомоніаз + хламідіоз 15 22 хламідіоз + уреаплазмоз (мікоплазмоз) 11 16 трихомоніаз 6 9 уреаплазмоз (мікоплазмоз) 7 10 гонорея (хронічна) 4 6 хламідіоз 9 13 бактеріальна інфекція (в патоген. конц.) 5 8 Всього 68 100 Етіологічний фактор урогенітальних захворювань у хворих групи ЕТН

  18. Етіологічний фактор К-сть хворих % хворих трихомоніаз + гонорея (хронічна) 2 18 трихомоніаз + хламідіоз 3 20 хламідіоз + уреаплазмоз (мікоплазмоз) 6 55 трихомоніаз 1 17 уреаплазмоз (мікоплазмоз) 5 71 гонорея (хронічна) 3 75 хламідіоз 5 55 бактеріальні збудники (в патоген. конц.) 3 37,5 Всього 28 Вилікування від урогенітальних інфекцій та нормалізація показників спермограми у 28 чоловіків (41%) через 3 місяці після закінчення терапії

  19. Показники спермограми До лікування Після лікування Концентрація сперматозоїдів, млн/мл 281,8 392,7* Загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті, млн 503,8 663,4* Відносна кількість рухливих сперматозоїдів, % 372,7 582,1* Кількість патологічних форм, % 662,5 341,7* Концентрація лейкоцитів в еякуляті, х 109/л 1,820,414 0,660,086* Морфо-функціональні характеристики еякуляту чоловіків з ЕТН через 3 місяці після вилікування урогенітальних інфекцій * різниця з групою до лікування вірогідна, Р<0,05

  20. Спермаглютинація До лікування Після лікування не було 6 + 8 - (5) / + (3) ++ 13 - (5) / + (8) +++ 9 (5 - уреаплазмоз 3 –мікоплазмоз, 1 – в т.ч. хламідіоз) - (7)/ + (2) Частота та розподіл феномена спермаглютинації у 28 чоловіків групи ЕТН до лікування та через 3 місяці після вилікування урогенітальної інфекції

  21. Лікування 68 пацієнтів з екскреторно-токсичною неплідністю дозволило досягти настання вагітності у 9 дружин пацієнтів (13%) з 28 вилікуваних (41%) за даними спермограми чоловіки котрих повідомили про це лікаря

  22. Зі 166 неплідних чоловіків, обстежених за 2005 рік в ЛОКП, лише у 2 спостерігалась спермаглютинація (+++) та спричинена нею астенозооспермія, при всебічному обстеженні котрих не виявлено жодної, у т.ч. інфекційної патології

  23. Висновки • Пацієнти з екскреторно-токсичною неплідністю, в т.ч. за наявності патоспермії та спермаглютинації, є потенційно виліковними та перспективними щодо нормалізації фертильності • Відсутність загальнодоступних методів обстеження чоловіків з астенозооспермією спричиненою спермаглютинацією, за відсутності діагностованої патології, дозволяє віднести їх до імунологічної форми неплідності та зумовлює пошук нових методик обстеження та лікування

  24. ... так як більшість людей надають перевагу: • натуральним продуктам • натуральному одягу • дітям, отриманим природнім шляхом

More Related