1 / 31

США в 1945-1960 pp.

США в 1945-1960 pp. План. Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу. Посилення внутрішньополітичної реакції. Масовий негритянський рух в 60-х рр. Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу. Підсумки війни .

adriel
Download Presentation

США в 1945-1960 pp.

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. США в 1945-1960 pp.

  2. План • Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу. • Посилення внутрішньополітичної реакції. • Масовий негритянський рух в 60-х рр.

  3. Утвердження США як провідної країни повоєнного біполярного світу Підсумки війни. • США зробили великий внесок у розгром фашизму в роки Другої світової війни. Людські втрати країни нараховували понад 300 тис. убитими і 800 тис. пораненими, полоненими та зниклими безвісти.

  4. Однак США, на території яких не велися воєнні дії, виявилися єдиною країною, чия економіка вийшла з війни значно зміцнілою. За роки війни національний дохід країни подвоївся. Суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність від США (Велика Британія, Франція). США скористалися цим, щоб заволодіти новими ринками, збільшити експорт товарів і капіталів.

  5. Зростання військової могутності США На 1945 р. США досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. Військово-морські та військово-повітряні сили базувалися в найважливіших стратегічних пунктах. Наприкінці війни збройні сили країни нараховували 12 млн. осіб. США аж до 1949 р. монопольно володіли ядерною зброєю.

  6. Основні цілі зовнішньої політики • Якщо до Другої світової війни зовнішньо-політичний курс країни визначала політика ізоляціонізму, то з посиленням економічної та військової могутності відбулася його кардинальна зміна в бік опори на військову силу, прагнення підсилити свій вплив на хід подій у всіх країнах світу. Оптимальною, на погляд правлячих кіл США, формою устрою післявоєнного світу був би «світ по-американськи» - «Рах Americana».

  7. Основними цілями зовнішньо-політичного курсу США були: зміцнення національної безпеки; створення союзу західних країн; протидія поширенню комунізму; посилення позицій США в усьому світі. 25 червня 1947 р. Конгрес прийняв закон «Про національну безпеку», що вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони. Крім того, були створені Національна рада безпеки і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

  8. Центральне розвідувальне управління (ЦРУ)

  9. Посилення активності США на міжнародній арені Дж. Кеннаном, радником посольства США в Москві, на початку 1946 р. була запропонована «доктрина стримування». Вона передбачала оборону всього західного світу від «можливого проникнення комунізму». Джон Кеннан

  10. На боротьбу зі зростанням впливу комунізму у світі, зокрема в Туреччині та Греції, була спрямована «доктрина Трумена», з якою президент США виступив у березні 1947 р. на об'єднаному засіданні обох палат Конгресу США. Гаррі Трумен, президент США в 1945-1953 рр.

  11. Значно підсилила роль США у світі реалізація «плану Маршалла», у ході якого була надана економічна допомога 17 країнам Європи. З іншого боку, зростання міжнародного впливу США в роки «холодної війни» сприяло подальшій конфронтації та гонці озброєнь у світі. Джордж Маршалл - державний секретар (1947—1949) і міністр оборони США (1950—1951),

  12. 2. ПОСИЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОЇ РЕАКЦІЇ Зростання впливу республіканців. У післявоєнний період намітилося зростання впливу Республіканської партії. Смерть президента Ф. Рузвельта, 2 квітня 1945 р. обернулася для демократів утратою ряду позицій у країні, американські виборці виступили проти військової регламентації й обмежень денного часу, що зберігалися. На проміжних виборах 1946 р. республіканці отримали більшість в обох палатах Конгресу.

  13. Меморіал Франкліна Рузвельта

  14. Реформи адміністрації Трумена • У країні інтенсивно проводилася конверсія. Уряд Трумена подбав про адаптацію до мирного життя демобілізованих військовослужбовців і прийняв закон, названий «Солдатським біллем про права». Колишні солдати й офіцери отримали суттєві пільги в сфері освіти, в одержанні кредитів для відкриття свого бізнесу.

  15. Прагнучи уникнути масового безробіття, що загрожувало (за прогнозами - до 8 млн. чоловік), серйозними соціальними конфліктами, адміністрація Трумена розробила систему заходів, що одержала голосну назву«справедливий курс» (за аналогією й одночасно на відміну від «нового курсу» Рузвельта).

  16. Важливе місце в концепції «справедливого курсу», що містилася в посланні Трумена Конгресу у вересні 1945 р. і включала в себе програму з 25 пунктів, надавалося забезпеченню повної зайнятості, що знайшло своє відображення в законі «Про зайнятість» (1946 р.). Намічалися заходи для запобігання інфляції та різкому збільшенню вартості життя.

  17. Загострення соціальних проблем • У процесі переходу промисловості на мирне виробництво не вдалося уникнути зниження доходів більшості американців. Спостерігалося зростання безробіття і підвищення цін. Якщо під час війни страйки були заборонені, то в післявоєнний час вони знову відновилися, Вплив профспілок, що нараховували у своїх лавах понад 15 млн. чоловік, ставав усе значнішим. Адміністрація Трумена прагнула вберегти країну від хаосу страйкового руху і прийняла ряд важливих законів.

  18. Новий закон про трудові відносини Зростання впливу профспілок почало дратувати владу. Республіканці, які мали більшість у Конгресі, поспішили скористатися перевагою та ініціювали прийняття в 1947 р. закону «Про відносини робітників і підприємців», розробленого сенаторами Тафтом і Хартлі, що істотно урізав право робітників на страйки. Також заборонялися страйки державних службовців і страйки солідарності. Запроваджувалася система примусового арбітражу в особливо небезпечних трудових конфліктах.

  19. Роберт Тафт

  20. «Маккартизм» На виборах президента США в 1948 р. Г. Трумен знову в обраний главою держави. На хвилях «холодної війни», конфронтації з СРСР, загострення внутрішніх проблем в американському суспільстві почали поширюватися антикомуністичні настрої, шпіономанія і заклики до боротьби проти так званих «підривних елементів». 9 лютого 1950 р. маловідомий сенатор від штату ВісконсінДж. Мак-Карті, розмахуючи аркушем паперу, заявив на мітингу в м. Уілінг: “Я тримаю в руках список з 205 осіб, які відомі державному секретарю як члени компартії і які, однак, продовжують працювати і формувати політику держдепартаменту».

  21. З аналогічними заявами він виступив і в інших містах. У країні почалися масові перевірки на «лояльність», у ході яких грубо порушувалися громадянські права американців.

  22. У 1950 р. Конгрес переважною більшістю голосів прийняв закон «Про внутрішню безпеку». Відповідно до нього засновувалося Управління з контролю за підривною діяльністю. Пильному контролю, переслідуванням і шантажу піддавалися не тільки ліві організації, а й державні службовці, солдати й офіцери, діячі науки і культури.

  23. Багато громадян Сполучених Штатів залишали країну. У їх числі був і видатний кіноактор і кінорежисер Ч. Чаплін. Таким чином, влада США, борючись із досить незначним проявом комунізму в країні, почала застосовувати в цій боротьбі методи свого ідеологічного супротивника

More Related