540 likes | 736 Views
Ми йшли до тебе,. Перемого!. Весна така, аж серце завмирає! Земля квітує та звучать пісні. І свято Перемоги йде до краю, Найкраще наше свято навесні. Багато на нашій землі обелісків… Вкарбовано в них золоті імена… Вклонися ,людино, їм низько-низько- Це пам ′ ять, яку залишила війна.
E N D
Ми йшли до тебе, Перемого!
Весна така, аж серце завмирає!Земля квітує та звучать пісні. І свято Перемоги йде до краю, Найкраще наше свято навесні.
Багато на нашій землі обелісків…Вкарбовано в них золоті імена…Вклонися ,людино, їм низько-низько-Це пам′ять, яку залишила війна.
Стоїть солдат у бронзі і граніті У тихім сквері, в місті і в селі… Над ними вічна слава у зеніті І вічна пам′ять по усій землі.
Ми йшли у бій за те, щоб до останку Перемогти ненависних катів, Щоб світ увесь у мирному світанку Під променями сонця золотів
Надія матері – синиНе повернулись з бою,Тож скільки років од війниЖиве вже самотою,І все виходить на порігВ журбі, в плачі німому,Чекає серцем із дорігСинів своїх додому.
Рядок з листа, а зарядком тим – доля… Минуть літа, засіють й скосять поле… Лише рядок… Якщо його не спалять, Немов повернення назад, у пам′ять…
Ні, війна, ти була їм не мати, Ти їм мачуха люта була. Чорним смерчем ввірвалась, проклята І спалила дитинство дотла
Весна. Черешень теплий іній. Та що не рік – ясніш мені: Війна закінчілась в Берліні, А я лишилась на війні
Благословенна й радісна година Безсмертна буде в пам'яті віків,Як над палаючим Берліном Стяг Перемоги в небі зашумів
Вічний вогонь палаєДзвонить у даль століть.Вічний вогонь закликає:“Всіх пам'ятайте - і мертвих, й живих!”
Уклін вам, ветерани, до земліЗа щастя жити, мріяти, ростиУ мирі й злагоді, в любові і теплі,І пишним цвітом на землі цвісти.