Молочна галузь

1. Молочна галузь у світлі вступу до СОТ та євроінтеграції Ірина Кобута, кандидат економічних наук

2. Вступ до Світової організації торгівлі • трансформація торговельного режиму; • покращення доступу до українського ринку молока та молочних продуктів; • зниження ставок імпортних тарифів та їх зв’язування; • скасування кількісних обмежень для торгівлі; • надання національного режиму аналогічним імпортним товарам; • трансформаційні зміни у політиці підтримки виробників та обмеження граничного рівня підтримки сільськогосподарських виробників; • скасування прихованих нетарифних обмежень для імпорту у вигляді санітарно-ветеринарних заходів та вимог національних стандартів.

3. Рівень діючих ставок імпортного мита0401-0405 „Молоко та молочні продукти”

4. Цінова різниця по вершковому маслу(код 0405101900) • Ціна на кордоні Польщі (FOB), USD/t 3310 • Доставка до кордону України, USD/t 125 • Ціна на кордоні України, USD/t 3435 • Імпортний тариф діючий у % 53% • Імпортний тариф після вступу до СОТ, % 10% • Ціна імпорту після сплати мита, USD/t 3778 • Ціна імпорту після сплати мита, грн/т • (1 USD=5,05 грн) 19078 • Ціна імпортного товару з ПДВ 22894 • Доставка до оптової торгівлі або • роздрібної торгівлі, грн/т 600 • Роздрібна націнка (5%), грн./т 1174 • Роздрібна ціна імпорту, грн/т 24668 • Роздрібна ціна вітчизняного товару 17500 • Цінова різниця,грн/т +7168 • Для розрахунку використовувалися дані Державного комітету статистики • Польщі щодо вартості та обсягів експорту з Польщі до Німеччини

5. Стаття 4.2 Угоди про сільське господарство: • “Країни-члени СОТ не будуть зберігати будь-яких заходів(ТАКІ, ЯК КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ, ВИБІРКОВЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ, ЗМІНЮВАНІ ЗБОРИ, МІНІМАЛЬНІ ІМПОРТНІ ЦІНИ ТОЩО),які вимагається пере-творити на звичайні мита, або вдаватися до таких заходів, окрім випадків, коли інше передбачено у Статті 5 та Додатку 5

6. Стаття XI ГАТТ 1994 • 1. Ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони.

7. Стаття III ГАТТНаціональний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання • 1. Сторони визначають, що внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортних чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.

8. 2. Товари, які походять з території будь-якої сторони, імпортовані на територію будь-якої іншої сторони, не повинні підпадати, прямо чи опосередковано, під внутрішні податки та інші внутрішні збори будь-якого роду, які перевищують податки та збори, що прямо чи опосередковано застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів. Більш того, жодна сторона не повинна бідь-яким іншим чином застосовувати внутрішні податки чи інші внутрішні збори до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у параграфі 1.

9. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників” не враховує вимог статті III ГАТТ. • Згідно Статті 81.2. цього Закону операції з продажу сільськогосподарським підприємством сільськогосподар-ської продукції здійснюється за ставкою 9 відсотків від вартості проданих товарів сільського господарства, тоді як імпортована аналогічна сільськогосподарська продукцію підпадає під оподаткування ПДВ за ставкою 20%. • При цій ситуації імпортний сільськогосподарський товар, крім сплати імпортного мита, митних зборів та інших бар’єрів на кордоні, оподатковується за вищою ставкою ПДВ, ніж аналогічний товар вітчизняного виробництва.

10. Стаття IІІ.5 ГАТТ • Жодна із сторін не повинна встановлювати чи зберігати будь-яке внутрішнє кількісне регулювання стосовно змішування, пере-робки або використання товарів у виз-начених кількостях або пропорціях, яке вимагає, безпосередньо або опосеред-ковано, щоб будь-яка визначена кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, була вітчиз-няного походження

11. ВНУТРІШНЯ ПІДТРИМКА • ЛЮБІ БЮДЖЕТНІ ВИТРАТИ, ЯК І ДОХОДИ, ВІД ОТРИМАННЯ ЯКИХ УРЯД ВІДМОВИВСЯ НА КОРИСТЬ ВИРОБНИКІВ. • ВНУТРІШНЯ ПІДТРИМКА БУЛА ПОДІЛЕНА НА ДВІ ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ. ПІДТРИМКА, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПО СКОРОЧЕННЮ, ТА ПІДТРИМКА, ЯКА ЗВІЛЬНЕНА ВІД ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПО СКОРО-ЧЕННЮ. • СУМА ВСІХ ЗАХОДІВ ПІДТРИМКИ, ЯКА ПРЕДМЕТОМ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПО СКОРОЧЕННЮ, МАЄ НАЗВУ СУКУПНИЙ ВИМІР ПІДТРИМКИ (СВП).

12. ПЕРЕГОВОРНА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНИ СТОСОВНО ВНУТРІШНЬОЇ ПІДТРИМКИ • БАЗОВИЙ ПЕРІОД - 1994-1996 РОКИ. • СВП БАЗОВОГО ПЕРІОДУ - 1,14 МЛРД. ДОЛ. США. • РІВЕНЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАУ ВИГЛЯДІ СВП НЕ МОЖНА СПРИЙМАТИ ЯК НЕЗМІННУ ВЕЛИЧИНУ, БО ЦЕЙ РІВЕНЬ МОЖЕ ЗМЕНШИТИСЯ У РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕГОВОРІВ • ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПО СВП ВИЗНАЧАЄ ЛИШЕ ВЕРХНІЙ РІВЕНЬ, ЯКИЙ НЕ МОЖНА ПЕРЕВИЩУВАТИ, І НЕ Є ЗОБОВ’ЯЗАННЯМ КРАЇНИ ПО РЕАЛЬНОМУ НАДАН-НЮ ТАКОЇ ПІДТРИМКИ.

13. ВНУТРІШНЯ ПІДТРИМКА • Внутрішня підтримка, яка включається до СВП, має назву “жовта скринька” і розглядається як та, що справляє викривлюючий ефект на торгівлю. Ця підтримка, незважаючи на їх вплив на виробництво і торгівлю продукцією аграрного сектору, є дозволеним інструментом підтримки, якщо вона зафіксована у зобов’язаннях по СВП і не виходить за встановлені межі. • Зобов’язання відносно програм “жовтої скриньки”: • Розвинуті країни - зменшення підтримки на 20% протягом 6 років • Країни, що розвиваються, - зменшення підтримки на 13% протягом 10 років.

14. Можливий рівень субсидування виробників молока в Україні на умовах de minimisіз “жовтої скриньки” • Вартість валового виробництва молока • у поточному році, млн. грн - 10720 • Мінімальнийрівень de minimis - 5% • Розмір субсидування, млн. грн - 536

15. Пропозиції Нового Доха-Раунду • переговорів • зменшення СВП на 60% за 5 років (для окремих товарів СВП не повинен перевищувати рівня 1999-2001 років) • зменшення 5-відсоткового рівня • De minimis на 0.5 % щорічно за період 5 років до 2,5%.

16. Закон України“Про молоко та молочну продукцію” • Стаття 16 Закону України “Про молоко та молочну продукцію” передбачає фі-нансування підтримки експорту молоч-них продуктів.

17. ЕКСПОРТНІ СУБСИДІЇ • До експортних субсидій, які підпадають під зобов'язання щодо • їх зменшення, належать: • прямі субсидії, які залежать від показників експорту; • продаж на експорт державою або уповноваженим на це органом власних запасів сільськогосподарської продукції за ціною нижчою ніж та, що встановлюється на аналогічний товар у разі продажу його на внутрішньому ринку; • виплати при експортуванні певної сільськогосподарської продукції, які фінансуються за підтримки держави, у тому числі виплати, які фінансуються за рахунок надходжень від податків, зборів, що справляються із сільськогосподарської продукції, з якої виробляється експортний товар; • субсидії на скорочення витрат, пов'язаних з експортуванням сільськогосподарської продукції (крім широкодоступних послуг із сприяння експорту та консультаційних послуг), у тому числі витрат на підвищення якості продукції, переробку, завантаження, вивантаження, міжнародні перевезення та фрахт; • пільгові порівняно з перевезеннями на внутрішньому ринку транспортні або фрахтові тарифи для експортних поставок; • субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до переліку товарів, що виробляються на експорт.

18. Вступ до ЄС • можливість отримання додаткового субсидій вироб-никами молока зі Спільного бюджету ЄС; • квотування виробництва молока (поставок на переробку та прямих продаж), визначення довідко-вого поголів’я та для виплати дотацій; • високий захист внутрішнього ринку від третіх країн (тарифні квоти, специфічні ставки імпортних мит); • усунення всіх торгових бар’єрів на спільному євро-пейському ринку, розширення ринків збуту; • підвищення цін реалізації молока та молочних про-дуктів; • стимулювання експорту через виплату експортних субсидій.

19. Останні реформи підтримки молочного сектору в ЄС • Режим квотування виробництва залишається до 2015 року • Поступове зниження інтервенційних цін, яке компенсується збільшенням прямих платежів та додатковими квотами: • на вершкове масло – по 7% у 2004, 2005 та 2006 рр. та 4% у 2007 • на СЗМ - 5% у 2004 р., 5% у 2005 р., 5% у 2006 р. • Компенсаційні платежі, виробникам молока включаючи додаткові виплати, будуть становити в середньому на 1 тонну молока 23,65 євро у 2005 році та 35,5 євро з 2006 року при цільовій ціні 292 євро в 2005/06 МР та 275 євро в 2006/07 МР • Додаткові виплати поділяються на преміальні виплати та погектарні виплати на постійні пасовища (максимум 350 євро на 1 га у 2005 р. та наступні роки). Загальна сума додаткових виплат збільшується майже у 3 рази – з 303 млн. євро у 2005 р. до 903 млн. євро в 2007 р.

20. Фінальні обсяги квот на молоко для країн-нових членів ЄС, тис. т

21. Експортні субсидії на молочні продукти в ЄСв 2002/03 маркетинговому році

22. Категорії вимог безпеки та якості продукції при імпорті до ЄС • Загальні вимоги (відносно санітарних умов, маркування та реклами продуктів продовольства) • Вимоги щодо матеріалів, що дозволені для контакту з продукцією при певних умовах або заборона на їх використання (наприклад, хлорвініла) • Контроль залишків медикаментів та інших речовин у продуктах продовольства (максимальний вміст залишків ветеринарних препаратів, заборона певних речовин, що мають гормональну дію) • Стандарти безпеки продовольства для третіх країн-імпортерів повинні бути еквівалентними по вимогам, що містяться у відповідному законодавстві ЄС • Контроль імпорту відносно „губчастої енцефалопатії” (BSE). • Ветеринарна сертифікація • Практика списків третіх країн та установ, яким дозволено експорт продуктів тваринного походження до Європейського Союзу.

23. Директива Ради ЄС 92/46 ЕЕС • Санітарні вимоги до живих тварин • Гігієнічні умови утримання у господарствах • Гігієна при збиранні молока, гігієнічні вимоги до транспорту при збиранні, гігієна працівників • Стандарти, які потрібно дотримуватися при збиранні сирого молока з господарств виробників для переробки (вміст соматичних клітин та бактерій) • Вимоги до ветеринарних служб та переробних підприємств • Вимоги для виробництва термічнообробленого молока та молочних продуктів • Мікробіологічні критерії для молочних продуктів • Умови відносно пакування та маркування • Вимоги при зберіганні та транспортуванні молочних продуктів • Обов’язки та завдання довідкової лабораторії ЄС з гігієни

24. Якісні показники сирого молока

25. Середній вміст жиру та білку у коров’ячему молоці в деяких країнах світу

26. Вступ до ЄС для молочного сектору України вимагає: • Концентрації молочних корів на підприємствах та господарствах • Концентрації переробних підприємств молочної індустрії • Підвищення продуктивності корів (надоїв) та продуктивності праці на переробних підприємствах • Термінового покращення гігієнічної якості сирого молока у відповідності з вимогами ЄС.