ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ

1. ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬУКРАЇНИ Вчитель географії Івченко Людмила Антонівна

2. Легка промисловість - сукупність галузей промисловості, на підприємствах якої виготовляють головним чином предмети народного споживання.

3. Галузевий склад: Швейна галузь

4. ТЕКСТИЛЬНА ШОВКОВА ВОВНЯНА ЛЛЯНА БАВОВНЯНА ТРИКОТАЖНА

5. ТЕКСТИЛЬНА ГАЛУЗЬ:

6. ШОВКОВА

7. ЛЛЯНА

8. ВОВНЯНА

9. БАВОВНЯНА

10. ШКІРЯНО - ВЗУТТЄВА

11. ХУТРОВА

12. ГАЛАНТЕРЕЙНА

13. Розміщення галузі: ефективність галузі залежить від багатьох економічних факторів та раціонального розміщення її підприємств. Для легкої промисловості характерна менш виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація.

14. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗІ: сировинний, який впливає на розміщення підприємств з первинної переробки сировини: наприклад, льонопереробні фабрики розміщені в районах вирощування льону

15. СИРОВИННИЙ Вовняні підприємства – в районах вівчарства, підприємства з первинної обробки шкіри – біля м’ясокомбінатів;

16. СПОЖИВЧИЙ так як готова продукція деяких підгалузей легкої промисловості менш транспортабельна порівняно з напівфабрикатами. Наприклад, дешевше постачати пресований бавовник-сирець, ніж бавовняні тканини.

17. Трудоресурсного забезпечення який передбачає наявність професійно підготовлених трудових ресурсів, бо всі галузі легкої промисловості працеємні. Історично склалось так, що в її галузях використовується переважно жіноча праця (до 90%).

18. Науково-технічний процес Це відбивається, перш за все, на концентрації текстильного виробництва, зміні його сировинної бази. Натуральні волокна поступово витісняються хімічними. Велика кількість тканин виробляється із сумішей натуральних і хімічних волокон.

19. ГЕОГРАФІЯ ГАЛУЗІ: • тканини та інші вироби з бавовни виробляють у Херсоні і Тернополі (бавовняні комбінати); • Донецьку (бавовняно-прядильний комбінат), • Нововолинську (бавовняна фабрика), Полтаві (прядильна фабрика), • Києві (ватно-ткацька фабрика), Чернівцях, Івано-Франківську, Коломиї, Коростишеві та Радомишлі (ткацькі фабрики), Нікополі (ниткова фабрика).

20. ВОВНЯНА ПРОМИСЛОВІСТЬ • другою за значенням у галузі. • Вона виробляє 7,0% усіх тканин України, первинно обробляє вовну, виготовляє пряжу, тканини та вироби з неї. • Чисте вовняне виробництво майже не збереглось. Як домішки використовують хімічні й синтетичні волокна, бавовну. • В Україні діє майже 30 підприємств галузі. • Підприємства вовняної промисловості розміщені в Харкові, Луганську, Одесі, Дунаєвцях (Хмельницька область), Сумах, Богуславі, Кременчуці, Лубнах, Чернігові, Кривому Розі, Черкасах; у ряді міст Чернівецької і Закар-патської областей зосереджено виробництво килимів і килимових виробів з вовни та синтетичних волокон.

21. Шовкова промисловість • виробляє 20,5% усіх тканин України. • Вона пов’язана з виробництвом хімічних волокон, які майже повністю витіснили природний шовк-сирець. • На базі натуральної сировини (шовку-сирцю) діє комбінат у Києві, який випускає високоякісний натуральний шовк (крепдешин і креп-жоржет). • Підприємства Черкас, Києва, Луцька виробляють шовкові тканини з синтетичного та штучного волокна. У Києві та Лисичанську виготовляють шовкові тканини технічного призначення.

22. ЛЛЯНА ПРОМИСЛОВІСТЬ • працює на власній сировині, • випускає 7,3% тканин країни. • в Україні діє повний цикл виробництва та переробки льону, • функціонує понад 30 льоно-заводів. • Лляні тканини потрібні для виготовлення одягу, тобто, мають побутове призначення. • Тканини технічного призначення вирізняються високою міцністю: брезент, пожежні рукави, сировина для взуттєвої промисловості. • Лляні тканини виробляють на комбінатах у Рівному і Житомирі, на фабриці в Коростені (Житомирська область). Україна є експортером льоноволокна і льняних тканин.

23. Трикотажне виробництво • продукує в’язані вироби з різних пряж і, орієнтуючись на споживача та трудові ресурси, • розміщується у великих містах: Києві, Харкові, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Житомирі, Запоріжжі, Донецьку, Чернівцях, Івано-Франківську, Луганську, Хмельницькому, Прилуках. • На більш ніж 60 підприємствах підгалузі виробляється до 9% товарної продукції легкої промисловості. • У структурі трикотажних виробів переважає виробництво панчішно-шкарпеткових виробів та білизняного трикотажу.

24. Хутрова галузь • спеціалізується на переробці хутра зі шкір диких звірів, звірів кліткового утримання та домашніх тварин • Найчастіше використовується для переробки хутро лисиці, куниці, видри, норки. • Заготовляють шкіри овець, ховрахів, хом’яків, водяних щурів, сріблясто-чорної лисиці, кролика. • Суттєве значення має також трикотажне штучне хутро. • В Україні штучне хутро виготов-ляють Дарницький шовковий комбінат, Київське виробниче трикотажне об’єднання, фабрики у Жовтих Водах (Дніпропетровська область) і Ясині (Закарпатська область).

25. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ: • Низька ефективність підприємств галузі • товари, які випускають підприємства легкої промисловості України, значно поступаються за якістю і кількістю продукції розвинених країн; • порівняно низька продуктивність праці; • високі затрати на виробництво продукції. • Відсутність реальної конкуренції спричиняє завищення цін, • спонукає продавати низькоякісну продукцію. • Галузь губить свої позиції на вітчизняному ринку, що робить її реформування необхідним.

26. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ: • передбачено розширити сировинну базу; • розвивати машинобудування для легкої промисловості. • відновлення посівів бавовни на півдні України; • виготовлення целюлози з біологічної маси та її переробка на штучні волокна і нитки; • розгортання виробництва дубильних речовин; • організація виробництва досі імпортованих поліуретанових композицій для взуттєвої галузі. • підвищення конкурентоспроможності галузі на основі вдосконалення виробничих відносин, • впровадження сучасних технологій, підвищення технічного рівня, продуктивності праці .

27. http://www.google.ru • http://marka.zp.ua • http://www.vuzlib.net • http://www.google.ru