Науково-дослідницька діяльність

1. Науково-дослідницька діяльність

2. визначення теми; • робота із теоретичними джерелами; • складання картотеки (здійснюється, самостійно розписуючи текст); • безпосередня робота з фактичним матеріалом; • проведення дослідження; • укладання словників-покажчиків; • висновки Етапи написання науково-дослідницької роботи

3. Наукова робота повинна мати таку структуру: • вступ; • основна частина; • висновки; • література; • додатки (за їх необхідності). Структура наукової роботи

4. . актуальність обраної теми; • складність, науковість, повнота розкриття теми; • аргументованість висновків; • елемент творчості; • стиль, грамотність. Якість наукової роботи може бути визначена за такими критеріями:

5. - Суть і стан вивчення проблеми, що розгляда­ється. - Значущість проблеми. - Характеристика досліджень з цієї теми (полемі­ка, що вдалося вирішити, що не вирішено). - Предмет дослідження. - Об'єкт дослідження. - Мета дослідження. - Завдання дослідження. - Методи дослідження. - Актуальність чи новизна дослідження. Можна вказати, де були оприлюднені резуль­тати дослідження (конференції, колоквіуми тощо). • Основна частина роботи Структура вступу

6. дві частини:теоретична(розкривається методика дослі­дження) експериментальна(викладається хід дослі­дження та його результати). Основна частина

7. короткий ви­клад найважливіших результатів. висновки

8. І вітер,  що  жене  по  руннім  полі,  і  дощ,  що  жне  руді  хмар  руна  в  млі,  і  злотий  усміх  зір  на  синім  тлі,  і  долі  спів  пшеничної  в  стодолі.  І  виноград  і  водоспад  удолі,  і  сад  і  дзвінкодзвонні  солов’ї,  і  їх  пісні,  немов  фонема  “і”  і  гай,  і  водограй,  і  край  на  волі.  І  сон  на  сіні  й  сонні  лісу  тіні,  і  смерк  в  руїні,  і  казки  в  країні,  і  чалі  коні,  і  чвал  баский  по  степі.  І  грунь,  і  рунь,  і  ватра  у  вертепі,  і  гарний  світ  удень  і  серед  ночі,  і  найгарніший,  як  лиш  замкнеш  очі.  тер,  що  жене  по  руннім  полі,  і  дощ,  що  жне  руді  хмар  руна  в  млі,  і  злотий  усміх  зір  на  синім  тлі,  і  долі  спів  пшеничної  в  стодолі.  І  виноград  і  водоспад  удолі,  і  сад  і  дзвінкодзвонні  солов’ї,  і  їх  пісні,  немов  фонема  “і”  і  гай,  і  водограй,  і  край  на  волі.  І  сон  на  сіні  й  сонні  лісу  тіні,  і  смерк  в  руїні,  і  казки  в  країні,  і  чалі  коні,  і  чвал  баский  по  степі.  І  грунь,  і  рунь,  і  ватра  у  вертепі,  і  гарний  світ  удень  і  серед  ночі,  і  найгарніший,  як  лиш  замкнеш  очі.   Б.-І.Антонич «І»

9. Вже  сонця  колесо  збиває  стельмах,  ще  обруча  —  до  осі  полум’яної!  Цим  возом  їхатиме  завтра  Зельман,  ключар  і  староста  гульби  весняної.  Відносить  стельмах  сонце  ковалеві:  - Обруч  найбагряніший  викуй,  майстре  мій,  щоб  сонце  жевріло  ясніш  від  гриви  лева  весні  трояндній  й  осені  оайстреній!.  1936 р. Антонич Богдан-Ігор КОЛОДІЙСТВО

10. НА ПЛОЩІ ЮРА Північ  чорна,  наче  вугіль,  ходить  тінь  по  площі  Юра,  в’ються  обручами  смуги  на  блискучих  сірих  мурах.  Місяць  —  таємничий  перстень,  вправлений  у  ночі  гебан.  Будеш  в  срібнім  сяйві  мерзти  під  холодним  дахом  неба.  Відрізнити  сам  не  можеш,  що  тут  привид,  а  що  ява,  чи  це  марево,  чи,  може,  дійсність,  наче  сон,  лукава.  Це  із  скла  й  музики  вежі,  це  вогонь,  що  вже  не  гріє,  це  останні  світу  межі,  це  архітектурні  мрії.  Північ  чорна,  наче  вугіль,  попіл  сну  на  очі  сипле,  різьбить  сріблом  в  довгі  смуги  небо,  до  землі  прилипле.  Дзвонить  ніч  на  площі  Юра.  Хрест  неначе  ключ  могутній.  І  стає,  мов  тінь  похмура,  нерозгадане  майбутнє.  1934. Антонич Богдан-ІгорНІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА