5 Structural_Geology_5М

1. Дніпро 2016 Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Геолого-географічний факультет Кафедра геології та гідрогеології Структурна геологія та геологічне картування MPP – 5 (1-32) Манюк В.В. з використаннямматеріалівТєвєлєва О.В., Фокіна П.А., Правікової Н.В.

2. Визначення • Складка являєсобоювигиншарівбез разривуїхсуцільності["Общая геология", Н.В. Короновский, А.Ф. Якушова, 1991]; • сводообразные изгибы слоев и вообще пород, слагающих земную кору [Ф.Ю. Левинсон-Лессинг в Энциклопедическом Словаре Ф.А. Брокгауза и И.А. Эфрона, 1890–1907]; • волнообразный изгиб горных пород [Геовикипедия]; • изгиб в слоях, пластах земной коры [Толковый Словарь Д.Н. Ушакова, 1935 ]; • изгиб существовавшей ранее поверхности, чаще всего – стратиграфической ["Введение в структурную геологию", Э.У. Спенсер, 1981] Складки цетримірніструктуриземної кори, тому їхописання і класфікаціяпотребуютьврахування: – по-перше, власної об’ємної геометрії складок, яку зручнішерозглядати в різихперетинах (вертикальному і горизонтальному). – по-друге , їхорієнтування у просторі

3. Елементивласноїгеометрії складок Замок (склепіння, ядро) – місцеперегинушарів. (тобточастина складки з мінімальнимрадіусомвигину (з максимальною кривизною). Крило – частина складки з максимальнимрадіусомвигину (з мінимальноюкривизною).

4. Шарнір (S) – лінія на поверхні пласта, що проходить через всі шарнірні точки однієї складки. Осьова поверхня (AP)– поверхня, що проходить через всі шарніри однієї складки. Лінія перегину (Р) – лінія на поверхні пласта, що проходить через всі точки перегину в одному крилі складки. Поверхня перегину (РР) – умовна поверхня, що проходить через всі лінії перегину одного крила складки. Кут складки () – умовний кут між крилами складки.

5. Серединна лінія (М) – лінія у поперечному перетині складки, що проходить через всі точки перегину одного пласта суміжних складок. Серединна поверхня (МР) – умовна поверхня, що проходить через всі сусідні лінії перегину одного пласта суміжних складок. Огинаюча поверхня(ОР), «дзеркало складчастості" – умовна поверхня, що проходить через всі шарніри одного шару в складках з однаковим напрямком вигину. Высота(Н) –найкоротша відстань між огинаючими поверхнями суміжних складок одного шару. Амплітуда (A) – найкоротша відстань між огинаючою поверхнею і серединною поверхнею одного шару.

6. Морфологічнікласифікації складок Всі відомі класифікації складок діляться на дві великі групи: 1 – класифікації, які використовують у якості критериїв виключно елементи власної геометрії складок; 2 – класифікації, які грунтуються на оріентуванні складок у просторі. Базова класифікація для обох груп не має відношення ні до власної геометрії складок, ні до їх положення у просторі, важливий тільки відносний вік порід, складаючіх ядра и крила. Антикліналь в ядрі більш давні породи  Синкліналь в ядрі більш молоді породи

7. 1. співвідношення ширини і довжини складки Основнікритеріїморфологічноїкласифікацій на підставі елементіввласноїгеометрії складок: а б 1 3 2 1 –лінійні (а/б > 5) 2 –брахіскладки (2 < а/б < 5), 3 –ізометричні(2 < а/б < 1), атикліналі – куполи, синклінали – мульди

8. Приклади лінійних складок Сильно витягнені складки. П. Африка. GoogleEarth Линійна складка. Півн. Прибалхашшя. Казахстан. GoogleEarth Линійна складка. Сулейманові гори. Пакістан. GoogleEarth

9. Приклади брахіморфних складок Брахіскладка. Атлас. Африка. GoogleEarth Брахіантикліналь. Аделаїда. Австралія. GoogleEarth Брахіскладка. Атлас. Африка. GoogleEarth

10. Приклади ізометричних складок Ізометрична складка. Західне Прибалхашшя. Казахстан. GoogleEarth Ізометрична складка. Монголія. GoogleEarth Структура Рішат. Пологий куполдіаметром 50 км. Сахара. GoogleEarth

11. 1 –високі (А/В>1),2 –низькі (А/В<1) 1 2 Основнікритеріїморфологічнихкласифікацій на підставі елементіввласноїгеометрії складок (continion): 2. співвідношеннявисоти и ширини складки – кут між крилами складки 1 –пологі, (> 120); 2 –відкриті, або тупі (120>> 70); 3 –закриті, або гострі (70>> 30); 4 – стиснуті, до ізоклінальних (< 30); 2 1 4 3

12. Приклади відкриттих, або тупих складок Антикліналь. Верхний девон. Южный Урал Синкліналь. Верхній девон. Південний Урал Антикліналь. Верхній девон. Пвіденний Урал

13. Приклади закритих, або гострих складок Синкліналь. Верхній девон. Південний Урал Синкліналь. Нижній силур. Південний Урал Нижній карбон. Південний Урал

14. Примеры стиснутих, ізоклінальних складок Верхній девон. Південний Урал Верхній девон. Південний Урал Ордовік. Південний Урал

15. (Continion) 3. Форма замків складок 1 – округлі, синусоідальні 2 – коробчасті, сундучні 3 – віялоподібні (омеговидні) 4 – шевронні

16. Б А Приклади складок Сундучна складка. Північний Памір. Фото В.І. Дронова Сундучна складка. Верхній девон. Південний Урал Віялоподібні складки: А – прості, Б – з пережатими замками

17. Приклади шевронних складок Остров Кріт. Орегон. США. Карбон. Південний Урал.

18. (continion) 4. співвідношення потужностей пластів в ядрі і на крилах складки 1 –концентричні(потужності в замках и на крилах однакові, морфологія складок міняється вниз і вверх за розрізом) 2 –подібні(потужності в замках більше, морфологія складок зберігається донизу і вгору за розрізом) 1 2 Схема Ван Хайза (1894)

19. Ізогони – елементи власної геометрії складок, які являють собою лінії на разрізі складки, які з’єдняють на одному крилі точки з однаковими кутами нахилу пластів Вконцентричнихскладках ізогони нормальні до поверхні пласта и рівні між собою Вподібнихскладках ізогони паралельні осьовій поверхні і рівні між собою 1 2

20. Приклади концентричних складок Концентричні складки в вапняках. Ічмелер. Турція Т у р ц и я

21. Концентрична складка у алевролітах карбону. Південний Урал

22. Складка концентричного типу. Зайдам. Тiбет Т и б е т

23. Основнікритеріїморфологічнихкласифікацій на підставі елементіввласноїгеометрії складок (continion): 5. Кут міжосьовою і серединною (абоогинаючою) поверхнями 2 1 1 –симетричнi(кут між серединною і осьовою поверхнями 90) 2 –асиметричнi(кут між серединною і осьовою поверхнями менше 90º)

24. О О Орієнтування складок у просторі Вісь складки (О) – лініяперетинуосьовоїповерхні з горизонтальноюплощиною. Кут нахилуосьовоїповерхні () – плоский кут міжосьовоюповерхнею і горизонтальною площингою Кут нахилу шарниру () – кутміжшарніром і горизонтальною площиною. Ундуляціяшарнірузміна кутанахилу шарнира.  Вісь складки завжди горизонтальна і не може ундулювати за визначенням!

25. Базовакласифікація складок за їхположенням у просторі За відносним орієнтуванням у просторі замка і крил виділяють: 1 – антиформи (замок відносно крил орієнтований догори); 2 – синформи (замок відносно крил орієнтований донизу). 1 2 антиформа – синкліналь синформа – антикліналь

26. КритеріїморфологічнихкласифікаційКритеріїморфологічнихкласифікацій за орієнтуванням у просторіосновнихелементів складок: – нахилосьовоїповерхні © Encyclopedia Britannica, inc., 1994 в г а б а –прямі б – похилі в – перекинуті («опрокинутые») г – лежачі

27. 1 А –прямі Б – похилі В – перекинуті Г – лежачі Д - пірнаючі а б б в в в д г 2

28. Приклади похилих складок Похилі шевронні складки. Південний Урал. Фото з архіву ОАО "Челябинськгеозйомка" Стіна у м. Джіардіні на тупій похилій антикліналі, складеній базальтами. Сицілія

29. Приклади перекинутих складок Перекинуті гострі складки. Нижній карбон. Південний Урал Перкинута (майже лежача) гостра складка. Швейцарські Альпи. Фото А.Г. Кошелєва

30. Приклади лежачіх складок Лежача закрита складка. Ордовік. Південний Урал Лежача ізоклінальна складка. Швейцарські Альпи. Фото А.Г. Кошелєва

31. КритеріїморфологічнихкласифікаційКритеріїморфологічнихкласифікацій за орієнтуванням у просторіосновнихэлементів складок: – нахилшарніра: Центрикліналь. Гори Макран. Іран. GoogleEarth 1 – горизонтальні (шарнір горизонтальний); 2 – занурені (шарнір нахилений, з’являються замикання): а – перикліналь (замиканняантиформиабо "нормальної" антикліналі, шарнірнахиленийвід складки, пластизанурюються до їїпериферії) б – центрикліналь (замиканнясинформиабо "нормальної" синкліналі, шарнірнахиленийвсередину складки, пластизанурюються до їїцентру); Горизонтальні і пірнаючі («погружающиеся») складки  W.H. Freeman and Company, 1994 Перикліналь. Ізраіль а 1 2 б

32. 3 – вертикальні, точніше– складки з вертикальнимшарніром Складки з вертикальним шарніром дуже специфічні. Оскільки у цих складок вертикальні крила і шарнір, у них вертикальні і всі основні поверхні: осьова, перегину, серединна. , Карачуни, Кривий Ріг