3 Struct Geol 3М

1. Дніпро 2016 Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Геолого-географічний факультет Кафедра геології та гідрогеології Структурна геологія та геологічне картування MPP – 3(1-28) Манюк В.В. з використаннямматеріалівТєвєлєва О.В., Фокіна П.А., Правікової Н.В.

2. Похиле залягання пластів Карпатський фліш. Скиба Парашки. Ямненськасвіта. Фото В.Манюк

3. Елементи залягання пласта У пласта, який залягає похило, в різних його частинах висота різна. Для визначення його положення у просторі необхідно знати у який бік він занурюється та під яким кутом. Основні елементи геометрії пласта: Лініяпростягання– будь-яка горизонтальна лінія на поверхні пласта, тобтолініяперетинуповерхні пласта з будь-якою горизонтальною площиною Лініяпадіння(піднесення рос. восстания) – вектор на поверхні пласта, нормальний до лініїпростягання і спрямований вниз (вверх) Напрямок падіння –вектор, проекціїлінії падіння на горизонтальнуплощину Кут падіння– кутміжповерхнею пласта і горизонтальною площиною, тобтоміжлінією падіння і напрямком падіння (0 - 90º)

4. 1 Азимут простягання (правийвекторіальний кут міжпівнічнимнапрямкомсправжньогомеридіану і лінієюпростягання) Азимутівпростягання два, але прийнятозаписуватиазимути у північних румбах, тобтобажанописатиПвнЗ-325º, а не ПівдС-145º. 2 Азимутпадіння(правий векторіальний кут між північним напрямом справжнього (рос. истинного) меридіану і напрямком падіння). Азимут падіння один, тому при замірах елементів залягання завжди вимірюють азимут падіння.

5. Гірський компас 1 – пластина; 2 – лімб (0 –360); 3 – магнітная стрілка; 4 – кнопка арретиру магнітної стрілки; 5 – висок (кнопка арретиру на звортньому боці компасу); 6 – шкала високу (90 – 0 – 90); 7 – бульбашковий рівень; 8 – люстерко, 9 – лінійки; 10 – візіри; 11 – покажчик магніитного схилення 1. Гірничій компас завжди прямокутний 2. Розмітка лімба проти годинникової стрілки! 3. Есть висок! 4. Можна виставити магнітне схилення!

6. С Замеры элементов залегания горным компасом 1. Щоб заміряти азимут падіння шару, слід, тримаючі компас горизонтально (контроль за рівнем), прикласти його короткою стороною до лінії простягання, спрямувати північним кінцем за напрямом падіння пласта і взяти відлік за північним кінцем стрілки. Направление На рис. є помилка. Де? 2. Щоб заміряти кут падіння треба, тримаючі компас вертикально, прикласти його довгою стороною до лінії падіння і взяти відлік по високу. Азимут падения

7. Монокліналь. Форма залягання шарівгірськихпорід, яка характеризуєтьсяїхпологимнахиом у один бік; зазвичай являє собою крило якого-небудь великого і пологого підняття або прогину; в рельєфі моноклліналь виразно відбивається у вигляді куест. Кримська крейдяно-палеогенова куеста. Photo В.В. Манюк

8. Куеста – форма асиметричного позитивного рельєфу, у якої один схил – рівна нахилена поверхня (покрівля пласта, що бронює рельеф), другий схил – крутий (урвище), який розкриває на повну потужність бронюючій шар, а також розташований під ним пласт або пачку пластів менш стійких до звітрювання і денудації порід.

9. Куести, складені вапняками і мергелями. Крим. Беш-Кош Чуфут-Кале

10. Круті куести, складені вапняками. Памір Дуже круті куести. Пік Лейла. Каракорум

11. Полога монокліиналь,складена вапняками. Ічмелер. Турція. Моноклінальне падіння вапняків карбону. Крило складки. Південний Урал

12. Флексура. Відлатинськогоflexura – вигин) тектонічна структура у виглядісхідчастоподібного (коліноподібного) перегинушарівгірськихпорід. На р. Оряві. Фото В. Манюк, 2014

13. Геометричніелементи і типи флексур

14. Типифлексур за кутом нахилу шарниру: – горизонтальна; – похила; – вертикальна За відносним кутом нахилукрил: – проста; – побіжна; – зустрічна

15. Границею пласта називаютьлініюперетинупідошвиабопокрівлі пласта с поверхнею рельефу. Границя пласта на геологічнійкартіявляє собою проекціюреальноїграниці на горизонтальнуплощину, зображену у масштабікарти Выходи шарівбазальтовихтуфів. О-в Санторин (Фіра). Греція. Егейськеморе. Фото А.Г. Кошелева

16. Зображення на карті вертикального пласта Рисунок границьвертикально залягаючіхпластівна геологічнійкарті абсолютно не залежитьвід рисунка горизонталей.

17. Карта з вертикальнимігоризонтальним пластами 

18. Наклонный пласт на геологической карте Конфигурация границ наклонно залегающих пластов на геологической карте зависит и от угла наклона самих пластов, и от морфологии рельефа, т.е. от соотношенияугла наклона пласта и угла наклона склона Выход пласта, наклоненного под склон, на карте занимает положение между выходами горизонтального и вертикального пластов, т.е. его выход "изогнут" в ту жесторону, что и горизонтали, но с меньшей кривизной

19. У долинах і на схилахвиходипохило залягаючих пластівстворюютьсвоєрідніфігурирельєфу, якіумовноназивають "пластовимитрикутниками", хоча форма їх не завждиблизька до трикутника. Правило пластовхтрикутників:«Пластовийтрикутник у долинівказуєнапрямокпадіння пласта, а на вододілі – напрямокпіднесення (рос. восстания)» Пластовий трикутник

20. Пластовітрикутники у монокліналі. Китай. GoogleEarth Пластовітрикутники у монокліналі. Загрос. GooleEarth

21. Вихід пласта, нахиленого так само, як схил, але крутішесхилу, на розрізізаймаєположення поза виходів горизонтального і вертикального пластів, тобтовихід пласта «вигнутий" в іншийбікніжгоризонталі. Правило пластовихтрикутників:«Пластовийтрикутник у долинівказуєнапрямокпадінняпласта , а на вододілі– напрямокпіднесення» ів цьомувипадку «працює"

22. Особливівипадкиспіввідношеннякутівнахилу пласта и рельєфу 1. Вихід полого нахиленого пласта, на розрізівисочини (на заході – крутішесхилу, на сході – пологішийза схил). На сході, де пласт падає в той же бік, що і схил, але полгіший за його, йоговихід «вигнутий" в той же бік, що і горизонталі, але з більшоюкривизною! Тому – «Пластовийтрикутник на вододілівказуєнапрямокпадіння пласта!»

23. 2. Вихід полого нахиленого пласта на розрізідолини (на заходіпологішесхилу, на сході – крутішесхилу) На заході, де пласт падає в той же бік, що і схил, але пологіше за нього, йоговихід «вигнутий" в той же бік, що і горизонталі, але з більшоюкривизною! В цьомувипадку – «Пластовийтрикутник в долиніпоказуєнапрямокпіднесенняпласта!»

24. Ізогіпси, побудовані по покрівлі або підошві стратиграфічних підрозділів і горизонтів, що мають встановлене положення в стратиграфічному розрізі, називаються стратоізогіпсами. СТРАТОІЗОГІПСИ— лінії, що з’єднуютьточки рівнихабсолютнихабовідноснихвідмітокповерхні будь-яких геол. тіл: пласта, інтрузиву, жили, скиду, насуву і т. і.

25. Стратоізогіпси При вирішеннізадач структурноїгеологіїчасто здійснюютьпобудовулінійрівнихвисотповерхноньпласта, абостратоізогіпс, які є аналогами горизонталей рельєфу, тількипроводятьсядля поверхніпласта Стратоізогіпса – проекція на горизонтальнуповерхнюліиніїпростягання, проведену на заданійвисоті, тобтомаючузадануабсолютнувідмітку. Крокстратоізогіпс – задана різницяміжзначеннямивисотсусідніхстратоізогіпс. Зазвичайстратоізогіпси проводят ь з єдинимкроком. Закладення стратоізогіпс – найкоротшавідстаньміжсусіднімистратоізогіпсами, виміряна на карті

26. Ізогіпси, побудовані по покрівлі або підошві стратиграфічних підрозділів і горизонтів, що мають встановлене положення в стратиграфічному розрізі, називаються стратоізогіпсами. СТРАТОІЗОГІПСИ— лінії, що з’єднуютьточки рівнихабсолютнихабовідноснихвідмітокповерхні будь-яких геол. тіл: пласта, інтрузиву, жили, скиду, насуву і т. і.

27. Властивостістратоізогіпс 1. При єдиномукроцістратоізогіпс та єдиномукутінахилупласта всізакладеннярівніміж собою. 2. При єдиномукроцістратоізогіпсзбільшеннязакладеннядемонструєбільш пологе залягання, а зменшеннязакладення– більшкруте залягання. а = h  ctg  h = а  tg   = arctg h/а

28. Визначенняпотужностіпласта по ширинівиходуінахилурельєфа h – № 1, 2 –"горизонтальна потужність" № 3 – "вертикальна потужність" № 4, 5, 6 – "ширина виходу" H – справжняпотужність шару;  – кут падіння шару;  – кут падіннясхилу;  – кут міжповерхнеюпласта і схилу