Download
slide1 n.
Skip this Video
Loading SlideShow in 5 Seconds..
Психологічна підтримка впровадження профільного навчання PowerPoint Presentation
Download Presentation
Психологічна підтримка впровадження профільного навчання

Психологічна підтримка впровадження профільного навчання

200 Views Download Presentation
Download Presentation

Психологічна підтримка впровадження профільного навчання

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript

  1. Аспекти роботи шкільного психолога з підтримки професійного самовизначення учнів в умовах профільного навчання

  2. Психологічна підтримка впровадження профільного навчання • виявлення здібностей учнів з метою обґрунтування орієнтації на профіль навчання; • діагностики індивідуальних особливостей школяра з позиції його готовності до успішного навчання за даним профілем; • психологічна підготовка педагогічного колективу для роботи в умовах профільного навчання.

  3. Підготовка учня до вибору профілю навчання • – це перший етап вибору професії. Ставлення, інтереси, професійні наміри, а також здібності і потреби – це той мінімум психологічних утворень особистості, який складає її професійний нахил і має бути виявлений і оцінений у системі шкільної професійної орієнтації.

  4. Функціональні обов’язки педагогічних працівників ЗНЗ із питань реалізації допрофільної підготовки та профільного навчання Психолог: • проводить психолого-педагогічну діагностику для виявлення можливостей і здібностей учнів, готує підсумкове резюме за результатами діагностики допрофільної підготовки; • формує в учнів уміння робити свідомий і відповідальний вибір через проведення обов’язкових індивідуальних і групових консультацій; • визначає професійні інтереси і нахили учнів на основі систем діагностики; • організовує психолого-педагогічну підтримку в проектуванні варіантів продовження навчання у профільних класах. Класний керівник: • організовує учнів на участь у діагностичних заходах (вибір профілю, курсів за вибором, моніторингу допрофільної підготовки та профільного навчання); • проводить профорієнтаційну роботу; • готує і проводить заходи з інформування учнів та їх батьків з питань профілізації; • супроводжує учнів під час профорієнтаційних екскурсій.

  5. Виділяють три етапи професійної орієнтації: • Початковий (1-4 класи) • Пізнавально-пошуковий (5-7класи) • Базовий (8-11 класи)

  6. Початковий (1-4 класи) • ознайомлення з різними видами професій, • виховання позитивного ставлення до всіх видів трудової діяльності, • формування інтересу до пізнання своєї особистості.

  7. Пізнавально-пошуковий (5-7 класи) • формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, • установка на активність у самовизначенні, • розвиток уміння робити вибір профілю подальшої освіти.

  8. Базовий (8-11 класи) • вивчення наукових основ вибору професії, класифікацій професій та їхніх вимог до людини, • вироблення вміння зіставляти вимоги й власні можливості, • випробування можливостей учнів у різних видах трудової діяльності, орієнтація на суміжні професії.

  9. Структурні компоненти профорієнтаційної роботи в школі • Професійна просвіта • Професійне виховання • Професійна діагностика • Професійне консультування

  10. Професійна просвіта • ознайомлення учнів з навчальними закладами, де можна отримати професію при безпосередньому відвіданні; • оформлення інформаційних стендів; • бесіди з класними колективами (ознайомлювальні та заключні); • інтерактивні заняття й ігрові програми.

  11. Професійне виховання • передбачає підвищення ефективності навчальної роботи; • класний керівник діє в тісному контакті з учителями-предметниками з метою виявлення та підтримки інтересу школярів до різних навчальних предметів; • формою роботи є предметні гуртки і гуртки за інтересами, особливо якщо вибрані вони будуть з урахуванням переважаючого інтересу до одного з типів професійної діяльності.

  12. Професійна діагностика • Групова та індивідуальна. • Психодіагностичні методики надають можливість краще зрозуміти індивідуально-психологічні особливості учня, визначають інтереси, нахили, здібності. • Групові дослідження професійних інтересів і нахилів учнів з метою стимулювання самопізнання, активізації соціального та професійного самовизначення.

  13. Групові дослідження професійних інтересів і нахилів учнів • Карта інтересів, розроблена Голомштоком, дає змогу краще та повніше розгледіти індивідуальні психологічні особливості учнів: їх пізнавальну спрямованість, широту або вузькість діапазону їх інтересів, інтенсивність прояву тих чи інших інтересів. • Диференційно-діагностичний опитувальник Климова, який вказує на схильність особистості до відповідної сфери діяльності за предметом праці: «людина-природа», «людина-техніка», «людина-людина», «людина-знакова система», «людина-художній образ». • Опитувальник професійної спрямованості Голанда, який визначає ступінь зв’язку типу особистості зі сферою професійної діяльності, до якої в неї є природні нахили. Успішність професійної діяльності, задоволеність нею залежить передовсім від відповідності типу особистості типу професійного середовища. • Шкільний тест розумового розвитку, який показує загальний рівень інтелектуального розвитку та виявляє галузі знань, найбільш засвоєні учнем, які можуть бути основою подальшої профілізації навчання.

  14. Індивідуальна діагностика • проводиться за запитом (учня чи батьків); • передбачає, крім дослідження професійних інтересів та нахилів учнів, виявлення лабільності і сили нервової системи, дослідження переважного типу темпераменту та особливостей характеру учня.

  15. Професійне консультуванняучнів • допомагає визначити зміст і рівень розвитку здібностей, • дає знання про вимоги, що висуває професія до особистості, • зорієнтовує у виборі майбутньої професії – виявляє, чи відповідають здібності вимогам обраної професії.

  16. Психолог створює умови, які стимулюють учня взяти на себе відповідальність за той чи інший професійний вибір.