Музей 8-ї Гвардійської Черкаської бомбардувальної авіадивізії

1. Музей 8-ї Гвардійської Черкаської бомбардувальної авіадивізії Інтерактивна екскурсія

3. Початок війни Друга Світовавійна для містаЧеркасирозпочалась 22 червня 1941 року, коли німецькаавіаціярозпочалаавіабомбуваннявулиць і стратегічнихоб'єктівміста. Так, одразубулизнищенімісцевазалізничнастанція та мости через Дніпро. Радянськівійська, якізнаходились у місті, одразурозпочалиобороннупідготовку до наступунімецькихвояків. В районісучасногомікрорайонуПівденно-Західногобувзбудований 12-кілометровий протитанковийрів. На йогобудівництво з ініціативноїмолодіформувались і проводились навчанняополченців. Окрімцього, булатакожзбудована і тимчасова переправа через Дніпро. На головну На наступну

4. Звільненняміста Радянськівоїни, середякихвеликучасткускладалиукраїнці, знали, щоїх з нетерпіннямчекаютьзнемагаючі у фашистськійневоліспіввітчизники. Усвідомленняцьогоякраз і було основою того масовогогероїзму, якийтисячібійців і командиріввиявилипід час боїв за Черкаси. Про запеклістьцієїбитвисвідчитьхоча б той факт, що у «Черкаськійоперації» булизадіяні 25 радянськихвійськовихз'єднань і частин, в тому числі: 3 стрілецькі, 1 повітряно-десантна, 2 авіаційні і 1 зенітно-артилерійськадивізії, 4 бригади — танкова, артилерійська і 2 повітряно-десантні, 7 артилерійськихполківрізногопризначення, серед них — полк гвардійськихмінометів, уславлених «катюш», 3 авіаційні полки і 1 окремаескадрилья, 3 інженерно-сапернібатальйони. Тридцятьднівтриваликровопролитнібої на підходах до міста і щедвадцятьчотири — на йоговулицях. Усімзгаданимз'єднанням і частинамтим же наказом Верховного Головнокомандуючогозгодомбулоприсвоєнепочесненайменування «Черкаських». На головну На наступну

5. ФорсуванняДніпра Навітьпіслянищівноїпоразки на Курськійдузі, Гітлер все ж таки вважав, щоЧервонаарміянізащо не ступить на правий берег Дніпра, де булоутворенопотужнулініюнімецької оборони підумовноюназвою «Східний вал». У фюрера буливсіпідстави для такоївпевненості, адже за численнимиукріпленнямибулосконцентрованочи не найпотужніше і найбільшбоєздатнеугруповання вермахту. Важлива роль у ційрозгалуженійобороннійсистемівідводилась і містуЧеркасам. На головну На наступну

6. Вранці 1 жовтня село було звільнене, а в ніч на 2 жовтня на хрещатинський плацдарм переправилися 933-й та 936-й стрілецькі полки 254-ої стрілецької дивізії. Плацдарм був невеликий: півтора кілометри по фронту і один кілометр в глибину. Ворог переважував в кількості, але радянські бійці не відступили ні на крок. Розширюючи плацдарм, наші війська вийшли на оборонний рубіж міста Черкаси. Черкаси відігравали дуже важливу роль у всій системі оборони фашистських військ, тому звільнення міста мало велике стратегічне значення в планах радянського командування для подальшого розвитку наступу військ Червоної Армії. На головну

7. На головну

8. ПолбінІван Семенович14(27) .1.1905-11.2.1945 • Народився в с. Ртіщево-кам'янка нині Майнського району, Ульяновськой області, двічі Герой Радянського Союза (23.11.1942 і 6.4.1945), генерал-майор авіації (1943). • У боях на р. Халхін-Гол командував бомбардувальним полком. Під час Великої Вітчизняної війни 1941—45 на різних фронтах, командував 150-м-код бомбардувальним авіаційним полком (1941—42), 301-ою бомбардувальною авіаційною дивізією (1942—43), 6-м-код гвардійським бомбардувальним авіаційним корпусом (1943—45). Зробив 157 бойових вильотів на бомбардування важливих військових об'єктів. Загинув при виконанні бойового завдання. Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 орденами Червоного Прапора, орденами Суворова 2-ої міри, Богдана Хмельницького, Вітчизняної війни 1-ої міри і медалями. На головну

9. Фотоальбом На головну

10. Подяки та грамоти На головну

11. Ветерани Черкаського авіаполку На головну