Історія освіти на Соколівській землі

1. Історія освіти на Соколівській землі • Починаючи історичні дослідження шкіл, не хочеться обійти увагою і ті навчальні заклади, які існували на теренах сучасної Соколівської сільської ради з кінця ХVІІІ століття до 80-х років ХХ століть, що стали педагогічним підґрунтям для сучасної Соколівської школи • Дослідження вчителя історії Соколівської ЗШ І-ІІІ ст. Смутка С.П.

2. Народні училища на теренах сучасної Соколівської сільської ради • Черняківське – село Черняковка, Велика Соколовка (сучасна Черняхівка). • Соколівське – Соколівські хутори (сучасне Соколівське) • Олександрівське – село Олександрівка (сучасне Липове). • Ново-Павлівське – село Нова-Павлівка

3. Освіта в Соколівці нерозривно пов’язана з освітою міста Єлисаветграда • найперша і найдавніша письмова згадка про школу в наших населених пунктах міститься у «Результатах подворной переписи Елисаветградского уезда» 1883-1885 гг., де зазначено, що за результатами Х ревізії за 1859 рік «…в деревне Черняховка имеется здание школы, но оно пустует».

4. Освіта в Соколівці нерозривно пов’язана з освітою міста Єлисаветграда • Питанням освіти своїх селян приділяв увагу син коменданта фортеці св. Єлисавети з 1774 по 1778, полковника Соколова Олександра Лаврентійовича, ІванОлександрович Соколов, який успадкував від батька у кінці ХVІІІ століття не лише землі з селянами, а й добре ставлення до них, і їх освіченості

5. Освіта в Соколівці нерозривно пов’язана з освітою міста Єлисаветграда • за результатами перепису 1885 року, грамотного населення у Великій Соколовці було 73%.

6. Стоворення Соколівського народного училища • Земля сучасного села Соколівського від каменоломень до Крутого яру належала міській управі Єлисаветграда, до якої звернулися у травні 1897 року з прошенієм «Елисаветградские мещане, жители Соколовских хуторов», у якомузначилося «…далёкое расстояние нашего посёлка до города не даёт нашим детям посещать городские начальные школы …, и наши дети обречены на все невыгоды и тяжести невежества. Как городские жители, мы платим налоги, но избавлены от городских выгод. Не имеем права ожидать от земства ничего, ведомства для нас стороннего. По исчислению переписи 1897 года у нас 320 детей, из них около половины школьного возраста. Просим создать школу по типу городских в наёмном помещении…». Під листом поставлено 73 підписи.

7. СтоворенняСоколівського народного училища • Міській голова Пашутін А.Н. особистим розпорядженням попросив міську управу затвердити рішення про заснування народного училища на Соколівських хуторах і сам виділив зі свого власного бюджету 480 рублів на утримання училища з вересня до кінця року, тому що міський бюджет був вже розписаний до копійки. • Так з 1897 року поряд з Черняхівським двокласним народним училищем, яке підпорядковувалось Ганнинській волосній управі, на нашому терені запрацював ще один осередок освіти – Соколівське народне училище.

8. Ріст чисельності учнів • З документів, які зберігаються в Кіровоградському обласному державному архіві, простежуємо тенденцію на щорічне збільшення кількості учнів у школах від 36 у 1899 році до 119 у 1917 році. Хоча їх кількість суттєво зменшується, залежно від місяця року, а отже від сезонних польових робіт. Ось, згідно щомісячних звітів, за січень 1910 року Соколівську школу відвідало 67 учнів, у квітні 1911 їх вже 38, та в грудні того ж року – 81 учень

9. Побудова приміщення Соколівського народного училища • Соколівське народне училище до 1903 року не мало свого приміщення і знаходилося у простій сільській хаті на 2 кімнати з сіньми.

10. Побудова приміщення Соколівського народного училища • З допомогою місцевої мешканки, дружини Єлисаветградського купця й мецената Макеєва, будівництво почалося. За рік коштом міської управи було збудовано приміщення на 3 великі класні кімнати та квартирою завідуючого на 3 житлові кімнати з кухнею. Приміщення будувалось на кам’яній основі, стіни лилися з глини і мали великі світлі вікна, дах вкритий залізом. На території школи будувались господарські приміщення і великий кам’яний льох для зберігання продуктів харчування.

11. Перші відомі вчителі Соколівського народного училища • 1906 рік – Швець Павло, Гусєв Иван, Гусєва Анастасія. • 1910 рік – ЗаводоваАнтоніна-”заведующая”, ЗаводоваНадєжда-”помощницаучителя”, ЗаводовІоан-священник. Ці педагоги пропрацювали до 1919 року.

12. Подальші керівники школи • Кейль Ольга Михайлівна – 1919-1938 • Шевченко Микола Семенович – до 1948 • Прокопченко Лариса Петрівна – до 1986 • Магін Валерій Олександрович – до 1998 • Грабовий Іван Петрович – до 2010 • Панчук Віра Андріївна

13. Черняковське народне училище • У Черняхівській школі у 1907 році навчалося 66 учнів, і вона вже була 3 - класна, тому постало питання про добудову нового корпуса школи, яке здійснювали за рахунок земства і волості. При школі функціонувала безоплатна бібліотека, у якій було 438 книжок.

14. Робота шкіл під час визвольних змагань 1917-1921 років • З приходом австро-німецьких військ у Соколівських хуторах квартирувала Гуцульська сотня Січових Стрільців, які утворили Хату-читальню, організовували театральні вечори та вечорниці. Всіляко намагалися сприяти національному вихованню у школі.

15. Просвітницька діяльність Січових Стрільців • До просвітницької діяльності у наших школах долучався і сам командувач легіону УСС Вільгелм Габсбург (Василь Вишиваний), що квартирував у Масляниківці В. Габсбург (у центрі) та його ад’ютант О. Луцький (ліворуч нього) під час обіду з господарями помешкання, в якому квартирував ерцгерцог. Село Масляниківка поблизу Єлисаветграду на Херсонщині, липень 1918 р

16. Робота шкіл під час визвольних змагань 1917-1921 років • Серед перших лекторів, що читав лекції з агрономії у Соколівській трудовій школі, був Юрій Тобілевич, син Івана Карпенка-Карого. Він мав вищу політехнічну й агрономічну освіту, приятелював з Іваном Франком, був закоханий у видатну українську оперну співачку Соломію Крушельницьку. Йому пропонували посаду міністра сільського господарства УНР, але він відмовився. У 1918 р. був комісаром освіти Єлисаветградського повіту. • У 1920 році очолив «Просвіту» у Єлисаветграді, а в 1921 р. декілька місяців провів у концтаборі, „дякуючи” будьонівцям. У тому ж 1921 році Юрій Іванович був секретарем педради трирічних педагогічних курсів при Єлисаветградській педагогічній школі та викладав природознавство. Цей факт підтверджує роботи нашої школи й на початку 20-х років ХХ століття.

17. Регулярна робота шкіл почалася після остаточного встановлення радянської влади на наших теренах. • Документація цієї доби починається з 1923 року, з неї видно, що мережа шкіл поширюється в нашій місцевості. Реорганізація народних училищ в трудові школи започатковує не лише освітньо-виховну функцію навчальних закладів, а й підготовку молоді до трудової діяльності. • Випуск Соколівської трудової школи 1924 рік

18. Поширення мережі шкіл • Згідно статистичним відомостям про стан освітньої роботи, що подавалися до відділу народної освіти Єлисаветгадської округи у 1925 році, у трудових школах Соколівських хуторів навчається 28 дітей і 4 вчителя Кейль Ольга Михайлівна, Чернишева Олена Савічна, Харитонова Горпина Василівна, Еманзель Марія Мілєтьйовна; мова навчання-українська • Черняківській– 39 учнів і 2 вчителя Бургуєв Олекса Фролович, Сімов Іван Григорович; мова навчання – московська. • Олександрівській – 13 учнів і 1 вчитель Татарчук Іван Васильович; мова навчання – російська. • Ново-Павлівській – 16 учнів і 1 вчителька Завадська Юлія Олександрівна. Мова навчання українська.

19. Відкриття курсів закрою та шиття • У 1927 році при Соколівській трудовій школі відкрилися оплатні курси закрою та шиття, що у 1928 році здійснили свій перший випуск

20. Освіта завмерла • У період Великої Вітчизняної війни та окупації школи були перетворені на військові госпіталі, стайні та складські приміщення. • Діти шкільного віку працювали разом з дорослими на колгоспних полях. Та тільки господарями колгоспів були вже німці.

21. Перший повоєнний випуск семирічки • У 1944 році заняття у школах відновились з новою силою і жагою до пізнання світу

22. Трудова діяльність школярів • Відповідно до «Закону про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1958 р.) семіричку замінила восьмирічна школа. Учні навчалися згідно програм Міністерства освіти, велика увага приділялася трудовому вихованню. При школах були теплички для вирощування розсади, виробничі ділянки, на котрих розсаджували сільгоспкультури і доглядали за ними.

23. Перший випуск Соколівської середньої школи • У 1979 році Соколівська школа стає десятирічною. І в 1981 році випускає перших учнів з повною середньою освітою.

24. Об’єднання шкіл • Спокійне й розмірене життя Черняхівської та Соколівської шкіл тривало до 1983 року, коли був завершений довгобуд – приміщення нової шкільної будівлі, і дві школи були об’єднані в одну – Соколівську середню школу.

25. Історія школи в обличчях педагогів