1 / 12

Малі тіла Сонячної системи

Малі тіла Сонячної системи. АСТЕРОЇДИ. АСТЕРОЇДИ – це малі планети Сонячної системи. На небі вони схожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перкладі з давньогрецької означає «зореподібні».

thane-beck
Download Presentation

Малі тіла Сонячної системи

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Малі тіла Сонячної системи

  2. АСТЕРОЇДИ • АСТЕРОЇДИ – це малі планети Сонячної системи. На небі вони схожі на зорі, тому їх назвали астероїдами, що в перкладі з давньогрецької означає «зореподібні». • Першу малу планету випадково відкрив італійський астроном Джзеппе Піацці 1 січня 1801 року, займаючись складанням каталогу зір. Її назвали іменим античної богині плодючості – Церера. Вона найбільша серед відомих малих планет, її діаметр оцінюють у 1000 км.В 1802 році німецький лікар Ольберс, який захоплювався астрономією, відкрив неподалік від Церери новий астероїд, який назвали Паллада(600 км). В 1804 році була відкрита Юнона(245 км), в 1807 році – Веста(540 км). • Астероїди не мають атмосфери. • Більшість астероїдів мають розміри до кількох десятків кілометрів – це тверді кам’янисті тіла. Кількість астероїдів з розмірами понад 1 км сягає 50 тис., а менших від 1 км – сотні тис. Повна маса малих тіл не перевищує 1/20 маси Місяця, і з усі астероїдів, разом узятих, скомпонувалася б планета не більша 1500 км в діаметрі.

  3. Більшість орбіт астероїдів сконцентровано в поясі астероїдів між орбітами Марса і Юпітера на відстанях від 2,2 до 3,2 а.о. від Сонця. • Рухаються астероїди навколо Сонця в то же бік, що й планети, і мають витягнуті еліптичні орбіти. Деякі виходять далеко за межі поясу астероїдів. Одні з них в афелії віддаляються за орбіту Сатурна, інші в перигелії навіть проникають в середину орбіти Меркурія. • З 1992 року розпочалося відкриття нових об’єктів – астероїдів з поясу Койпера або планетоїдів. Пояс Койпера починається за орбітою Нептуна і тягнеться на відстань до 150 а.о. Найбільший серед них, відкритий 1996 року, має розмір близько 800 км. Окрім великих планетоїдів у поясі Койпера знаходиться біля 200 млн невеликих тіл розмірами 5 – 10 км і менше, що складаються в основному з льоду.

  4. Астероїди - наскрізь холодні, тіла. В далекому минулому їх надра могли бути теплими і даже гарячими за рахунок радіоактивних або інших джерел тепла. • В 1993 році міжпланетний апарат «Галілео», пролітаючи повз астероїда 243 Іда, виявив малий супутник діаметром 1,5 км, отримавший назву Дактіль, який обертається навколо 243 Іди на відстані близько 100 км. Це був перший випадок відкриття супутника у астероїда.

  5. Комети • Комети - тіла Сонячної системи, що мають вигляд дуже слабких, розмитих світлих плям з ядром у центрі. У перекладі з грецької слово «комета» означає «довговолоса». • На сьогодні зареєстровано 1100 комет • Орбіти комет – це дуже витягнуті еліпси. Частіше за все еліпси витягнуті так, що ділянки орбіт, які пролягають у середині Сонячної системи, мають вигляд параболи чи гіперболи. Від ступеня витягнутості еліпса залежить період обертання комети навколо Сонця.

  6. Комети, які проходять близько від Сонця, утворюють хвости. Найчастіше він прямий, тонкий, струменистий. У великих яскравих комет – широкий, вигнутий віялом хвіст. Практично вся маса речовини комети зосереджена в її ядрі. Маса ядер комет знаходиться в межах від декількох тон (міні-комети) до 1011-1012т.

  7. БУДОВА КОМЕТИ • Ядро – це велечезні грудки зі снігу, куди вкраплені тугоплавкі частинки. • Кома або голова – це газова оболонка, що утворюється, як продукт випаровування кометного льоду і пелинки, внаслідок наближення комети до Сонця. • Хвіст – це речовина голови комети, що відкидається у бік, протилежний від Сонця внаслідок сонячного світла і сонячного вітру (потоків заряджених частинок з боку Сонця).

  8. Класифікаціякомет Комети ділять на два основних класи в залежності від періоду їх обертання навколо Сонця: • 1. Короткоперіодичні Короткоперіодичними називають комети з періодами обертання менше 200 років. До них належить: комети Галлея – період обертання 75,5р., Енке – 3,31 • Довгоперіодичні Довгоперіодичними – називають комети з періодами більше 200 років. До них належить комета Хейла-Боппа з періодом обертання 3000 років.

  9. МЕТЕОРИ, МЕТЕОРНІ ПОТОКИ • Метеором називається світлове явище, яке виникає на висоті 110 - 80 км від поверхні Землі при вторгненні в земну атмосферу пилових частинок, що виділяються з хвоста і голови комети. Швидкість руху метеорних тіл відрізняються – від 11 до 75 км/с. • Якщо падає одразу багато метеорів, спостерігається незвичайне небесне явище – метеорний дощ. Здається, що всі метеори падають з однієї точки неба, яку називають радіантом.

  10. Боліди – це найбільш яскраві метеори. Він спостерігається, якщо в атмосферу Землі вривається метероїд, маса якого дисятки чи сотні грам. БОЛІДИ

  11. МЕТЕОРИТИ • Метеоритами називають метеорні тіла які впали на Землю. Метеорити мають вид: сірих, чорних або черно-бурих кусків камінців або заліза. • Залежно від хімічного складу метеорити поділяють на кам’яні хондрити (85%), кам’яні ахондрити (7%), вуглецеві хондри (1%), залізні меторити (5%), залізокам’яні (2%).

  12. Падаючи на Землю, метеорити утворюють кратери. • Щороку на поверхню Землі випадає близько 500 метеоритів масою від 1 кг і більше. Найбільший метеорит Гоба, знайдено у Південно-Західній Африці, має масу 60 т. • На “обличчі” нашої планети відомо не менше 150 кратерів, які отримали назву астроблем, їхній вік сягає десятків та сотень млн років. Найдавніша на території України – Іллінецька (Вінницька обл.), вік якої близько 400 млн років, кратер має діаметр 7 км і глибину 700 м.

More Related