Організація розвиваючої роботи з дітьми раннього віку

1. Організація розвиваючої роботи з дітьми раннього віку

2. У житті дитини настає час, коли їй вже потрібно відвідувати дитячий садок. На справді, коли це станеться, вирішують батьки. Період раннього дитинства,в якому дитина активно росте та розвивається, потрібує близьких людей, контакти з якими є провідними для її розвитку.

3. Робота з дітьми раннього віку . Діти раннього дошкільного віку відрізняються:

4. Стремліня до самостійності, входження дитини в доросле життя (дорослий зразок дій); Часте вираження протесту проти дій дорослого ; Розвиток пізнавальної активності (існуючий в будь-якій діяльності)

5. Адаптація дітей до умов дитячого садка Виокремлюють психологічну та фізіологічну адаптацію. Психологічна-готовність дитини до розлуки з матір'ю,готовність дитини прийняти нове оточення. Фізіологічна-оптимальний вік для перебування дитини в дитячому садку.

6. Рівні адаптації • 1.Легкий (1-2 тижні) - «ніби там і був». У цю групу входять діти, які адаптуються легко і безболісно. • Вони: - самостійні, - комунікабельні, - врівноважені, -зацікавлені (спілкуванням,іграми, іграшками).

7. 2.Середній (2-3 тижні до 2-3 місяців)- «чи тут, чи там». У цю групу входять діти , котрі проходять процес адаптації важче й повільніше. • Вони: - малоініціативні, - менш самостійні, - щось можуть зробити самі, але в основному залежать від дорослих, - навички гри у таких дітей розвинені недостатньо.

8. 3.Важкий-(від 1 місяця до півроку)- «точно не тут». Діти котрі важко адаптуються до нових умов. Вони: - неконтактні, - несамостійні, - швидко стомлюються, - ігрові навички в них не сформовані, - такі діти часто хворіють, сон і апетит у них поганий..

9. Портрет новоприбулої дитини 1.Негативні емоції – пхикання, яким малюк прагне виразити протест при розлуці з батьками. 2.Страх-супутник негативних емоцій. 3.Дитина боїться нової обстановки, нових дорослих. 4.Гнів. 5.Радість, сміх - головні ліки. 6.Соціальні контакти. 7.Пізнавальна діяльність – вірний «друг» позитивних емоцій. 8.Соціальні навички. 9.Особливості мови. 10.Сон. Апетит. 11.Рухова активність.

10. Етапи статевого самоусвідомлення Часто вважають що стать можна замінити (бути хлопчиком,потім дівчинкою); Грають в ігри,яких навчають дорослі (в іграх хлопчики більш активні, дівчата – пасивні); У мові використовують займенники («він»,»вона» ) • 1.Уявлення дітей про себе, статеві особливості • Усвідомлення себе, як хлопчика, дівчинку; • Ознайомлення зі своїм тілом, вчаться керувати ним; • Прагнення усвідомити свої можливості; • Індефікація людей за статевою належністю; • Порівняння себе з іншими; • Увага до різних частин свого тіла; • Зацікавленість, інтерес різниці між статями; • Статеву належність пов'язують з неістотними ознаками:(одяг, зачіска та ін.)

11. 2.Гендерний підхід до виховання Створення умов для становлення особистості дитини (чоловічих і жіночих якостей); Гармонійна сім'я (відносини батьків у ній, прояви поваги та ласки, уваги до фізичних та емоційних потреб дітей); Ставлення до дитини згідно її статі; Одяг малюка , зачіска відповідний до статевої належності; Навчати малюків враховуючи домінування у хлопчиків – зорового, у дівчаток – слухового сприйняття.

12. Аспекти розвитку мовленнєвої особистості дитини 1.Таблиця обсягу лексичного запасу Вік дитини максимальний мінімальний 1рік – 1 рік 2місяці 58 3 1рік 3 місяці – 1рік 5 місяців 232 4 1рік 6 місяців – 1рік 8 місяців 383 44 1рік 9 місяців - 1 рік 11 місяців 707 27 2роки – 2 роки 2 місяці 1227 45

13. 2.Належні умови, формування мовленнєвої культури • Спрямовувати дорослих на оптимально необхідну для малюка тривалість, кількість, якість мовленнєвих контактів; • Організовувати життєдіяльність малюка у розміренному темпі та незмінній атмосфері доброзичливості, радості, терпимості, любові й захищеності щодо його успіхів чи невдач у мовленнєвому зростанні; • Розвивати загальну та дрібну моторику дитини, що безпосередньо впливає на розвиток мовлення; • Не порівнювати мовленнєві досягнення окремої дитини з досягненням її ровесників; • Визначати право кожної дитини на індивідуальне мовленнєве зростання .

14. Особливості діагностичних методик для дітей раннього віку 1.Діагностичні методики мають враховувати: - специфіку віку; - соціальну ситуацію розвитку; - провідний тип діяльності (емоційне спілкування на 1-му році життя і предметна діяльність у період раннього віку); - новоутворення віку ; - діаностичні дослідження мають бути кількаразовими; - діагностична методика для дітей раннього віку має бути побудована так, щоб не лише практичний психолог, а й вихователь міг її використовувати.

15. 2.Карта нервово-психічного розвитку Повинна включати в себе: А) інформаційний блок (піб, дата народження, днз, група, вихователі, дата обстеження); Б) блок параметрів; • гра та дії з предметами; • Сенсорний розвиток; • Соціально-емоційний розвиток; - Навички самообслуговування; • Поведінкові прояви; • Сон, апетит; • Розвиток рухів; • Розвиток дрібної моторики; • Розвиток мовлення; - Пізнавальний розвиток.

16. Психолого-педагогічна допомога родині Структура занять з підготовки дитини до дитячого садка 1.Вітання 2.Пальчикові ігри : («Тук-тук», «Сорока-ворона», «Совонька-сова» та інше) 3.Артикуляційна гімнастика 4.Розумова розминка («Чарівна торбинка», «Збираємо пірамідку» та інше) 5.Малорухливі ігри з малюками

17. Ігри у піску, соляна анімація Процес адаптації дитини до умов дитячого садка, часто протікає дуже болісно. Ігри у піску та сольова анімація діє, як психопрофілактичний засіб. 1. Ігри у піску -гра у піску скоротшує термін психофізичної адаптації,знижує високий рівень психічного напруження; -граючись у піску,взаємодіючи з дорослими, однолітками, малюк свідомо та швидко засвоює норми і правила поведінки; -засвоєння позитивних способів поведінки, допомагають пісочні ігри з мініатюрними фігурками (дитина розігрує різні ситуації)

18. 2.Соляна анімація - соляна анімація допомагає дитині позбутися негативних емоцій, в періоду високого емоційного напруження; - швидше проходить адаптаційний період, зникає страх та емоційне напруження; - активізується пізнавальний інтерес; - формуються такі якості особистості, як впевненість, самостійність, комунікабельність.

19. Загальні рекомендації з підготовки та проведення адаптаційних занять. 1.Під час проведення перших адаптаційних занять не обов'язково дотримуватися їх точної структури та тривалості. 2. Дорослий повинен уважно стежити за реакцією дитини під час роботи (з піском). Якщо у дитини виникли негативні емоції або ознаки втоми, заняття слід закінчити. 3. На перших 2-3 заняттях дитині не показують увесь набір іграшок. Вона має засвоїти досить широкий спектр простих маніпуляцій. 4. Для ознайомлення дітей з іграми, дорослий спочатку показує способи дій,а потім дитина разом з дорослим,або самостійно повторює їх. 5.Чим молодші діти, тим коротші правила.

20. Робота з батьками 1.Розширювати у батьків психологічні знання з виховання і розвитку дітей раннього віку,формувати навички батьківства. 2.За допомогою вправ та поданої інформації допомагати забезпечувати емоційний добробут малят, збагачувати уявлення батьків про особливості розвитку малят, спонукаючи дорослих використовувати отримані знання на практиці. 3.Вправи : «Основні способи вираження батьківської любові», «Страх», «Щасливий малюк», «Риси характеру», «Асоціації», «Я розумію». 4.Вправа-дискусія: «Чого ми очікуємо від наших дітей?» 5.Міні-лекції: «Батьківська любов»

21. « Безболісна адаптація, а значить щасливий малюк. Щасливий малюк-щаслива родина».