Національний університет біоресурсів і природокористування України

1. Національний університет біоресурсів і природокористування України ВИДОВИЙ СКЛАД ДЕРЕВНИХ РОСЛИН РОДУ СНІЖНОЯГІДНИК (SYMPHORICARPOS DUHAMEL) В БОТАНІЧНИХ САДАХ М. КИЄВА ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ В ОЗЕЛЕНЕННІ Виконала студенткаР.Ю. Мамонова Керівник магістерської роботи доктор с.-г. наукН.О.Олексійченко КИЇВ - 2011

2. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Інтенсивна інтродукція багатьох цінних в декоративному відношенні кущових видів та їхніх культиварів обумовлена необхідністю покращення асортименту деревних рослин, рекомендованих для озеленення населених місць. Однак, деякі попередньо випробувані в умовах Києва високо декоративні види не знаходять широкого застосування в зелених насадженнях через недостатню вивченість їх біологічних особливостей в умовах інтродукції. Впровадженню таких видів, крім того, перешкоджає обмежене використання сучасних науково обґрунтованих технологій розмноження та відсутність спеціальних рекомендацій щодо застосування у штучних насадженнях різного цільового призначення. До таких перспективних, але недостатньо поширених інтродуцентів відносяться деякі господарсько-цінні види родини Сніжноягідник та їх декоративні культивари, які успішно застосовуються в зеленому будівництві у багатьох країнах Європи та світу.

3. ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕНЬ Інтродуковані в Лісостеп України види роду Сніжноягідник (SymphoricarposDuhamel): с. білий (S. albus (L.) S.F.Blake), с. вечірній (S. hesperius G.N.Jones), с. гірський (S.oreophilus A.Gray), с. Доренбоза (S. ×doorenbosii), с. західний (S. occidentalis Hook.), с. округлий (S. orbiculatus Moench), с. прирічковий(S. rivularisSuksd.), с. Шено (S. ×chenaultii Rehder), с. Шено 'Хенкок' (S. ×chenaultii 'Hancock'), с. м’який (S. mollis Nutt.). ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕНЬ Вивчення біологічних особливостей та господарських властивостей інтродукованих представників родуSymphoricarpos.

4. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ Проведення інвентаризації видів роду Symphoricarpos Duhamel, у насадженнях загального і спеціального призначення та оцінка їх сучасного стану. ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЄЇ МЕТИ БУЛИ ПОСТАВЛЕНІ ТАКІ ЗАВДАННЯ: 1. Провести обстеження та інвентаризацію видів роду Symphoricarpos на колекційних ділянках ботанічних садів м. Києва 2. Встановити фактичну кількість, вік, провести біометричні вимірювання та оцінити санітарний стан рослин. 3. Проаналізувати досвід інтродукції представників роду в Україні. 4. Провести фенологічні спостереження. 5. Визначити показники життєздатності (розвиток надземної частини, рясність цвітіння та плодоношення, посівні якості насіння), екологічної стійкості (зимостійкість, посухостійкість) та визначити рівні адаптації. 6. Визначити, за літературними джерелами, оптимальні способи розмноження та вирощування сніжноягідників і провести досліди з вегетативного розмноження. 7. Провести господарську оцінку та оцінку декоративності рослин сніжноягідників і розподілити за групами перспективності їх використання. 8. Запропонувати прийоми композиційного застосування сніжноягідників в декоративних насадженнях різних типів. 9. Проаналізувати асортимент сніжноягідників на декоративних розсадниках Європи

5. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ • Фенологічні спостереження проводили за методикою Н.Є. Булигіна (1976). • Продуктивність цвітіння та плодоношення – за методикою В.Г. Каппера (1930) в модифікації О.А. Калініченка (1989). • Посівні якості насіня вивчалися у відповідності до стандартів: абсолютна вага – ГОСТ 13056.4 – 67, доброякісність – ГОСТ 13056.8-97. • Репродуктивна здатність встановлювалась за шкалою О.А. Калініченка (1978). • Зимостійкість вивчалася за методикою О.А. Калініченка, яка включає модифіковану шкалу оцінки зимостійкості рослин М.К. Вєхова (1978). • Посухостійкість визначали за методикою С.С. П’ятницького (1961). • Рівень адаптації деревних видів, перспективність та доцільність подальшої їх інтродукції встановлювались за методикою О.А. Калініченка (1978). • Загальну декоративність рослин оцінено за методикою Н.В.Котєлової та Н.С. Гречко (1969). • Досліди з вегетативного розмноження проводили за добре відомими рекомендаціями (Єрмаков, 1981; Іванова, 1982; Коміссаров, 1964). • Для розробки прийомів композиції застосовано методичні підходи та рекомендації Л.І. Рубцова (1979), О.І. Колеснікова (1974), І.В. Тарана, А.М. Агапової (1981), інших дослідників.

6. ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ • В декоративних насадженнях різних кліматичних зон широко використовується один вид роду – S. albus (L.) S.F.Blake. В колекціях ботанічних садів, дендраріїв України, а також у ботанічних садах м. Києва успішно випробовується близько 50 % від родового комплексу Symphoricarpos, що вказує на значні резервні можливості щодо первинної та подальшої інтродукції представників роду. • Короткий фенологічний інтервал між однойменними ключовими фенофазами у рослин багатьох видів сніжноягідників, такими, як початок лінійного росту пагонів, закінчення лінійного росту, бубнявіння генеративних бруньок пояснюється тісними філогенетичними зв’язками. Такі ж особливості ритмів сезонного розвитку видів родини в деяких випадках обумовлені їхнім географічним походженням. • В умовах м. Києва різний ступінь цвітіння та плодоношення відмічається в усіх сніжноягідників та залежить переважно від умов вирощування на ділянках, особливостей розміщення рослин та догляду за ними (головним обмежуючим чинником при цьому є світло). • Практично в усіх варіантах спостерігається високий рівень репродуктивної здатності. Це випливає насамперед з того, що насіння в усіх випадках виявляється більш або менш життєздатнним.

7. Середні фенодати бубнявіння генеративних бруньок, цвітіння та достигання плодів у видів роду Symphoricarpos

8. Середні дати настання основних фенофаз у видів роду Symphoricarpos

9. Результати вивчення рівня адаптації представників родуSymphoricarpos Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України

10. Результати вивчення рівня адаптації представників роду Symphoricarpos Ботанічний сад ім. академіка О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка

11. Результати вивчення рівня адаптації представників роду Symphoricarpos Ботанічний сад НУБіП України

12. Оцінка перспективності представників роду Symphoricarpos для подальшої інтродукції 3. Харчові продукти 4. Лікарську сировину 5. Технічну сировину 6. Деревину 7. Декоративний ефект 8. Матеріал для селекції 9. Лісові 10. Лісомеліоративні 11. Декоративні 12. Плодово-ягідні 13. Інші 14. Сума показників, бал

13. Приклад складної паркової композиції з використанням щільних груп сніжноягідників

14. Приклад складної паркової композиції з використанням сніжноягідника

15. Запропонованийплоский рокарійз використанням сніжноягідників

16. Запропонований 3-х рядний живопліт з сніжноягідників

17. ДЕЯКІ СНІЖНОЯГІДНИКИ ПЕРПЕКТИВНІ ДЛЯ ШИРОКОЇ ІНТРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ Symphoricarpos 'Kolcharm' ('Charming Fantasy') Symphoricarpos ×doorenbosii 'Magic Berry' Symphoricarpos ×doorenbosii 'Mother of Pearl‘

18. Symphoricarpos 'Red Pearl' Symphoricarpos ×doorenbosii 'Kolmagics' ('Magical Sweet') Symphoricarpos 'Kolmgala' ('Magical Galaxy')

19. Symphoricarpos 'Magical Avalanche‘ Symphoricarpos longiflorus A.Gray Symphoricarpos 'Magical Joy‘

20. ВИКОРИСТАННЯ СНІЖНОЯГІДНИКІВУ ФЛОРИСТИЦІ

22. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Феноритмика сніжноягідників в цілому узгоджується з погодними умовами м. Києва, що проявляється у першу чергу в успішному генеративному розвитку і обумовлено високою зимостійкістю та екологічною пластичністю. 2. Рівень зимостійкості та посухостійкості сніжноягідників на усіх ділянках високий та добрий, хоч загальний стан та декоративність окремих екземплярів є незадовільною, що вказує на високу загальну стійкість рослин, на необхідність забезпечення відповідного догляду, а також на важливість проведення заходів спрямованих на покращення загального стану ділянок. 3. Доброякісне насіння формується в усіх рослин, за винятком S. ×chenaultii Rehder, що обумовлює високу репродуктивну здатність та свідчить про успішний генеративний розвиток. 4. Усі представники роду, за винятком S. ×chenaultii, мають високий та середній рівень адаптації але найбільш перспективними для широкої інтродукції є: S. albus, S. hesperius, S. occidentalis, S. oreophilus, S. orbiculatus, S. mollis.

23. 5. Результати первинного випробування більшості видів сніжноягідників не можна вважати остаточними, оскільки, в свій час була, здійснена первинна інтродукція лише окремих екземплярів. Тому, для покращення генетичної структури існуючих колекцій, проведення селекційної роботи, ми вважаємо за доцільне проводити їх повторну інтродукцію з різних місць природного ареалу. 6.Вегетативне розмноження сніжноягідників не представляє труднощів при дотриманні літніх строків жицювання. В окремих варіантах, можна легко досягати практично 100-го укорінення живців. В результаті проведених досліджень з випробування відомих стимуляторів коренеутворення на живцях сніжноягіднику білого значної переваги випробуваних речовин над традиційним стимулятором росту – гетероауксином не виявлено. Отже, вигідним та зручним є використання корневину. 7. Впровадження сніжноягідників в озеленення населених місць та застосування в ландшафтній архітектурі є найбільш перспективним напрямом їх господарського використання. Оскільки сніжноягідники є особливою прикрасою в осінньо-зимовий період року, доцільно широко використовувати їх у складних композиціях. Введення нових високодекоративних культиварів сніжноягідників дозволить створювати ефектні, вишукані та стійкі монокомпозиції. У скверах, парках та лісопарках рослини краще висаджувати групами, іноді – у рядових посадках, ефектними є також формовані та неформовані живоплоти.

24. Дякую за увагу !