Піляй Олена Володимирівна

1. Вивчення і порівняння: законів та нормативно — правових актів щодо виробництва, ввезення, реалізації продукції бджільництва в Україні і ЄС та розроблення рекомендацій стосовно їх удосконалення. Піляй Олена Володимирівна

2. Об'єкт , предмет, матеріали дослідження • Об'єкт дослідження - сучасний стан системи стандартизації та нормативного забезпечення галузі бджільництва на міжнародному, регіональному та національному рівнях. • Предмет дослідження - аналіз та узагальнення стану стандартизації у галузі бджільництва, показники безпечності та якості меду. • Матеріали дослідження - Каталоги нормативних документів: ДСТУ (СОУ, ГСТУ), ГОСТ, ISO, EN, регламенти ЄС, Угода про технічні бар'єри у торгівлі; статті з журналів та брошур; нормативно-правові акти та НД, що стосуються АПК.

3. Завдання роботи • Вивчити законодавчу базу щодо виробництва, ввезення, реалізації продукції бджільництва в Україні і ЄС та розроблення рекомендацій щодо удосконалення; • організація забезпечення контролю показників безпечності та якості меду і продукції бджільництва та засади державної політики щодо забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини; • моніторинг контролю безпечності та якості меду .

4. Сучасний стан галузі У 2004 р. уперше за історію існування нашої держави за поданням Державного департаменту ветеринарної медицини Україна отримала спеціальне рішення Європейської комісії щодо схвалення національного плану державного моніторингу токсикантів у продукції тваринного походження і, як результат, посіла своє місце серед країн - потенційних експортерів меду в ЄС. Тому саме мед став одним із перших продуктів тваринного походження, який експортується. Проте, на жаль, деякі партії невдовзі були визнані такими, що не відповідають (за деякими показниками безпечності) встановленим у країнах ЄС нормам. Цей інцидент свідчить про необхідність удосконалення ветеринарного контролю за його виробництвом, а також здійснення ветеринарно-санітарної експертизи й розробки необхідних заходів для забезпечення безпечності та якості .

5. Першочергові завдання • Україні необхідно боротися за статус надійної країни-експортера, враховуючи наш потенціал щодо виробництва цього дуже цінного продукту. Тож першочергове завдання таке - необхідно проаналізувати фактори, що здатні негативно впливати на показники якості та безпечності меду, з метою їх мінімізації.

6. Вимоги якості та безпечності меду • У відповідності з нормами харчового кодексу, який розроблений спеціальною комісією ФАО, "бджолиний мед - це солодка речовина, що виділяється живими частинами рослин, яку бджоли збирають, перероблюють, додають деякі специфічні речовини і зберігають в стільниках, які знаходяться у вуликах."

7. Небезпечні контамінанти меду • Залишки різних груп антибіотиків в т. ч. хлорамфеніколу • кокцидіостатиків • бета-антагоністів • гормонів • нітрофуранів • певні види мікроорганізмів

8. НД що діють в ЄС В останній час міжнародна спільнота ставить підвищенні вимоги до натуральності та чистоти продукції. Мінімальні вимоги до меду визначені кодексом CodexAlimentariusSTAN 12-1981.REV та більш повними вимогами директиви Ради ЄС 2001/110 від 20 грудня 2001 року.

9. Ці вимоги стосуються показників і норм натуральності меду: • органолептичні (колір, аромат, смак, консистенція); • аналіз пилку; • вміст фруктози і глюкози (сума): квітковий мед - не менше 60г/100г,падевий та його домішки 42г/100г; • вміст сахарози для всіх типів меду не більше 5г/100г за виключенням акації, люцерни, евкаліпту, цитрусових - 10г/100г; • вміст оксиметилфурфурола не більше 15 мг/кг; • вміст залишкових кількостей свинцю МДР 1 мг/кг; • вміст залишкових кількостей кадмію МДР 0,1мг/кг; • вміст залишкових кількостей пестицидів МДР 0,01мг/кг.

10. Найбільш вагомі складові світової системи контролю якості меду • Європейська федерація фасувальників та дистриб'юторів меду (Europeen Federation of Honey Packers and Distributors -EFHPD); • Міжнародна комісія по меду (International honey commission - IHC); • Міжнародна асоціація фасувальників меду (Honey International PackersAssociation - HIРА); • Європейська служба швидкого реагування (тривоги) для харчових продуктів та кормів для тварин (Rapid Alter System for Food andFeed-(RASFF).

11. НД що діють в Україні • ДСТУ 4497:2005 «Мед натуральний. Технічні умови». Встановлює вимоги щодо показників якості квіткового натурального меду. А саме: • Вимоги до органолептичних показників (колір, смак, аромат, консистенція,кристалізація, ознаки бродіння(закисання),механічні домішки); • Вимоги до фізико-хімічні показників(видовий склад пилкових зерен, масова частка води,масова частка відновлюваних сахарів, масова частка сахарози, кислостність,електропровідність,якісна реакція на наявність паді); • Показники безпеки (токсичні елементи (свинець,кадмій, миш'як), пестициди ( ДДТ,гексалхлоран), антибіотики (тетрациклін, стрептоміцин,нітрофуран,левоміцитин).

12. Проблеми галузі Згідно з чинним законодавством контроль якості сільськогосподарської продукції є багаторівневим, так відповідні структурні підрозділи існують на рівні Міністерства аграрної політики, обласних та районних рівнях. Однак в Україні фактично відсутні спеціалізовані лабораторії з оцінки продуктів бджільництва і, в першу чергу, меду на рівні вимог Євросоюзу. Виходячи з цього важливою проблемою в галузі бджільництва, яка потребує державного впливу, є вдосконалення лабораторного контролю якості продуктів бджільництва .Для вирішення цього питання необхідно створення спеціалізованих лабораторій (зокрема, регіональних) оснащених сучасним обладнанням та забезпечених кваліфікованим персоналом .

13. Згідно з Директивою 2001/110 ЄС та Постановою Європейської комісії з меду Україна повинна: • врегулювати державні стандарти на мед ; • поновити технічну базу державних лабораторій для отримання права на проведення досліджень щодо визначення ботанічного походження меду,визначення залишків антибіотиків і сульфаніламідних препаратів.

14. Контроль з боку держави • державний контроль в галузі повинен виконувати, перш за все, функцію запобігання ; • завдання контролю, не повинні зводитися до виявлення порушень і притягнення винних до відповідальності ; • увага в діяльності держінспекцій повинна приділятися аналітичній, профілактичній роботі ; • Контроль держінспекцій повинен бути оперативним і кваліфікованим, що базується на глибокому знанні дорученої справи .

15. ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!