СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ

1. Національна академія державного управлінняпри Президентові УкраїниКафедрасоціальної і гуманітарної політики СУСПІЛЬСТВО, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО: ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ТА РЕЛІГІЙНИЙ ВИМІРИ ТРОЩИНСЬКИЙ Володимир Павлович, доктор історичних наук, професор НЕБОЖУК Роман Андрійович, кандидат наук з державного управління

2. СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: • З року в рік соціологічний моніторинг стабільно фіксує факт майже повної відсутності в українському суспільстві дискримінації людей за національною ознакою (понад 90% відповідей); • У 2010 році міжнаціональних конфліктів боялися лише 12,7% респондентів, в той час як у 1992 році – 48,9% опитаних;і все ж, і сьогодні понад 35% респондентів вважають, що міжнаціонального взаєморозуміння в Україні не вистачає

3. СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: • індекс національної дистанційованості в Україні за шкалою Богардуса (від 1 до 7 балів) за роки незалежності зріс по відношенню до усіх національностей і станом на 2010 рік знаходився в межах толерантного значення лише щодо росіян(3,3 бали) та (умовно) щодо білорусів (4,0 бали); • індекс національної дистанційованості від деяких інших національностей: американці– 4,4 бали у 1994 році і 5,5 бала у 2010 році,грузини – відповідно, 4,9 і 5,5 бала, євреї – 3,8 і 5,1 бала, кримські татари – 4,6 і 5,3 бала, молдовани –4,6 і 5,2 бала, німці– 4,5 і 5,3 бала, поляки– 4,4 і 5,0 бала,румуни – 4,7 і 5,4 бала, угорці – 4,6 і 5,2 бала,цигани – 5,1 і 6,1 бала.

4. СУПЕРЕЧНОСТІ МІЖЕТНІЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ: • попри видиму благополучність міжетнічних відносин в українському суспільстві поволі зростає латентний конфліктогенний потенціал на етнічному ґрунті, що вимагає ретельного аналізу цих відносин, етнонаціональної структури суспільства та вжиття адекватних заходів в боку владних структур

5. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА “СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА – схема взаємодії різних осіб або груп в суспільстві” Е.Гідденс ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА – різновид соціальної структури, яка є функціонально та ієрархічно організованою множиною спільнот і груп, об’єднаних, насамперед, за етнічною ознакою ТИПИ ЕТНІЧНИХ СПІЛЬНОТ (елементів етнонаціональної структури) відповідно до Конституції України (ст.11) українська нація національні меншини корінні народи

6. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА українська етнонація ПРОПОЗИЦІЯ щодо уточнення визначення елементів етнонаціональної структури українського суспільства: національні меншини етнічні спільноти з невизначеним статусом представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантських груп

7. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ • За переписом 2001 року: • загальна чисельність населення України – 47.7 млн. • кількість етнічних українців – понад 37 млн.

8. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА • росіяни (8.3 млн.) • білоруси (275 тис.) • молдовани (258 тис.) • болгари (204 тис.) • угорці (156 тис.) • румуни (150 тис.) • поляки (144 тис.) • євреї (100 тис.) • вірмени (100 тис.) • греки (91 тис.) • в. татари (73 тис.) • рома (47 тис.) • азербайджанці (45 тис.) • грузини (34 тис.) • німці (33 тис.) • литовці (7,2 тис.) • словаки (6,4 тис.) • чехи (5,9 тис.) • естонці (2,8 тис.) НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ: 19

9. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЕТНІЧНІ СПІЛЬНОТИ З НЕВИЗНАЧЕНИМ СТАТУСОМ: • кримські татари (250 тис.) • гагаузи (32 тис.) • караїми (1200) • кримчаки (406) ПРЕДСТАВНИКИ ОКРЕМИХ ЕТНОСІВ • представники окремих етносів, в т.ч. іммігрантські групи (0,8 населення України)

10. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПОЛІЕТНІЧНІСТЬ – у найзагальнішому контексті – спільність проживання у певній країні двох і більше етносів або етнічних груп істотне кількісне переважання найчисельнішої етнічної спільноти – українців (понад 37,5 млн. осіб) над другою за цією ознакою етнічною спільнотою – росіянами (понад 8,3 млн. осіб). Для порівняння: в такій типово поліетнічній країні, як Бельгія найчисельніша етнічна спільнота – фламандці – складає приблизно 56% населення, а друга за чисельністю – валлони – 42%; Особливості української поліетнічності кількісне переваження українців в усіх регіонах держави, за винятком Автономної Республіки Крим (АРК)

11. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА істотне кількісне переважання українців (77,8%) над сукупністю осіб (22,2%), що належать до усіх національних меншин, включно з росіянами істотне кількісне переважання росіян (понад 8,3 млн.) над сукупністю осіб (понад 2,3 млн.), що належать до інших національних меншин Особливості української поліетнічності висока частка росіян в складі населення південних і східних регіонів України (зокрема, росіяни складають 58,3% від усього населення АРК; 17,6% від усього населення Дніпропетровської області; 38,2% – Донецької області; 24,7% – Запорізької області; 39% – Луганської області; 20,7% – Одеської області; 25,6% – Харківської області)

12. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Ситуація зі зміною статусу росіян як домінантної етнічної спільноти в колишньому СРСР на національну меншину в сучасній Українській державі Помірний індекс етнічної мозаїчності населення України, який відображає специфіку етнонаціональних поєднань її регіонів і становить 0,37, що нижче ніж у Румунії, Словаччині, але вище ніж у Польщі та Угорщині. Поліетнічність в Україні є досить несистемною і нерівномірно виявленою. Лише деякі регіони, зокрема Буковину, Закарпаття, Донбас, Дніпропетровщину, Крим, Одещину, Харківщину, можна віднести до типово поліетнічних Особливості української поліетнічності

13. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Характерні різні форми розселення етнічних громад: компактність і дисперсність, переважання в громадах сільського або ж, навпаки, міського населення, проживання поруч з кордонами своїх етнічних батьківщин чи у віддаленні від них ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ Закріплення у 1990-х як важливого елемента етнонаціональної структури українського суспільства кримськотатарської спільноти, кількість членів якої внаслідок масового повернення до Криму з місць депортації, зросла проти попереднього перепису (1989 р.), у 5,3 рази і налічувала в 2001 році 248,2 тис. осіб

14. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА значне поширення маргінальної моделі акультурації етнічних спільнот, однією з найважливіших сутнісних характеристик якої є так звана українсько-російська двомовність, що досить часто виявляє протиприродну розбіжність етнічного походження людини та її рідної мови і мови спілкування в сім’ї. Так, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, із загальної кількості понад 37,5 млн. етнічних українців в державі більш ніж 5,5 млн. осіб рідною мовою вказали російську, а ще майже 15 тис. осіб – інші мови. Досить показовими щодо мовних орієнтацій населення України є результати опитування 2010, проведеного Інститутом соціології НАН України в рамках щорічного соціологічного моніторингу “Українське суспільство” ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ

15. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Згідно з даними цього опитування, самоідентифікували себе як українці 84,7% респондентів, як росіяни 12,2%, як представники інших національностей 3,1%. Розподіл респондентів за рідною мовою дає таку картину: 65,1% – українська мова, 32,5% – російська, 2,3% – інша мова. При цьому тільки 42% респондентів спілкуються в сім’ї переважно українською мовою, 35% – переважно російською, 0,9% – іншою мовою, 22,1% – по-різному, залежно від обставин. За надання російській мові статусу офіційної: 43.3 % - за; 39.6% - проти; 17 % - не визначились ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІЕТНІЧНОСТІ

16. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ФУНКЦІЇ ЕЛЕМЕНТІВ в етнонаціональній структурі українського суспільства: функція утвердження мовного розмаїття і культурного плюралізму функція розширення і поглиблення міжнародних зв’язків України внаслідок зацікавленості в цьому, зокрема, етнічних батьківщин відповідних меншин функція демографічної та етнічної основи суспільства (77.8% населення) функція основного генератора державотворення функція основного носія державної мови (85% українців вважають рідною українську мову; для 67.5% населення України рідною є українська мова) УКРАЇНСЬКА ЕТНОНАЦІЯ (системоутворюючий елемент) НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ:

17. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ПИТОМА ВАГА СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ серед: Перепис населення 2001 р. українців – 37% росіян – 13% білорусів – 22% молдован – 71% кримських татар – 66% болгар – 58% угорців – 64% румунів – 78% поляків – 31%

18. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ЧАСТКА ОСІБ З ВИЩОЮ ОСВІТОЮ в розрізі найчисленніших етнічних спільнот України Перепис населення 1989 р. Перепис населення 2001 р. українці – 12.7% росіяни – 21.6% білоруси – 15.5% молдовани – 5.5% болгари – 10.4% поляки – 10.6% євреї – 47.1% українці – 21% росіяни – 30% білоруси – 24% молдовани – 8% болгари – 17% поляки – 20% кримські татари – 18% угорці – 9% румуни – 7%

19. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ІЄРАРХІЧНІ АБО СТАТУСНІ ВІДМІННОСТІ міжелементами етнонаціональної структури українського суспільства виявляються також через: різні можливості етнічних спільнот задовольняти свої етнокультурні і мовні потреби законодавчі обмеження політичнихправ (обирати й бути обраним до органів влади, належати до політичних партій) законодавчі обмеженнясоціально-економічних прав (працевлаштування, здобуття освіти тощо) прав членів тих етнічних груп, зокрема мігрантів, які не є громадянами України

20. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА Україна досягла значних результатів у процесі формування законодавчих підстав реалізації етнонаціональної політики НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА Конституція України, Декларація про Державний суверенітет України, Декларація прав національностей України, Закони України: “Про національні меншини в Україні”, “Про свободу совісті та релігійні організації”, “Про громадські організації”, “Про ратифікацію Рамкової конвенції РЄ про захист національних меншин”, “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” тощо

21. ЕТНОНАЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА НАСЛІДОК РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ Станом на 1 січня 2011 року в Україні зареєстровано 1458 громадських організацій національних меншин, з яких 44 мають всеукраїнський статус. У 2010-2011 н.р. функціонувало 1154 школи з російською мовою навчання (майже 740 тис. учнів), 88 – з румунською (понад 21 тис. учнів), 66 – з угорською (понад 15,5 тис. учнів), 15 – з кримсько-татарською (понад 5,5 тис. учнів), 6 – з молдовською (4,3 тис. учнів), 5 – з польською (1,4 тис. учнів)

22. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА(2008-2012)

23. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА

24. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА РЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області: 12452 релігійні організації (34,1% релігійної мережі) Західний регіон Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська області, м. Київ: 6081 релігійна організація (16,7%) Північний регіон Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська області: 8295 релігійних організацій (22,7%) Центральний регіон Луганська, Донецька, Харківська області: 3467 релігійних організацій (9,5%) Східний регіон АРКрим, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області, м. Севастополь: 6205 релігійних організацій (17,0%) Південний регіон

25. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Релігійні громади - 12340 Монастирі – 191 В них ченців - 4625 Місії /братства – 14/34 Недільні школи – 4258 Духовні навчальні заклади - 20 Періодичні видання – 110 Слухачі духовних навчальних закладів – 4765 Священнослужителі - 9922 В тому числі іноземці - 22

26. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ Релігійні громади - 4482 Монастирі – 49 В них ченців - 175 Місії /братства – 27/12 Недільні школи – 1294 Духовні навчальні заклади - 16 Періодичні видання – 36 Слухачі духовних навчальних закладів – 1106 Священнослужителі - 3088 В тому числі іноземці - 0

27. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА АВТОКЕФАЛЬНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА Релігійні громади - 1208 Монастирі – 9 В них ченців - 10 Місії /братства – 7/1 Недільні школи – 312 Духовні навчальні заклади - 7 Періодичні видання – 6 Слухачі духовних навчальних закладів – 154 Священнослужителі - 730 В тому числі іноземці - 0

28. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА Монастирі – 117 В них ченців - 1265 Релігійні громади - 3700 Місії /братства – 24/2 Недільні школи – 1261 Духовні навчальні заклади - 16 Періодичні видання – 27 Слухачі духовних навчальних закладів – 1389 Священнослужителі - 2545 В тому числі іноземці - 32

29. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ РИМСЬКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ Монастирі – 100 В них ченців - 663 Релігійні громади - 918 Недільні школи – 518 Місії /братства – 41/4 Духовні навчальні заклади - 8 Періодичні видання – 13 Слухачі духовних навчальних закладів – 619 Священнослужителі - 608 В тому числі іноземці - 272

30. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ОБ’ЄДНАНЬ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН-БАПТИСТІВ Релігійні громади – 574 Недільні школи – 1408 Місії /братства – 95/2 Періодичні видання – 14 Духовні навчальні заклади - 41 Священнослужителі - 3002 В тому числі іноземці - 19 Слухачі духовних навчальних закладів –5672

31. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ СОЮЗ ЦЕРКОВ ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ-П’ЯТИДЕСЯТНИКІВ Недільні школи – 1045 Релігійні громади - 1622 Місії /братства – 52/2 Періодичні видання – 24 Духовні навчальні заклади - 17 Священнослужителі - 2352 В тому числі іноземці - 11 Слухачі духовних навчальних закладів – 971

32. НАЙБІЛЬШІ ХРИСТИЯНСЬКІ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКА УНІОННА КОНФЕРЕНЦІЯ ЦЕРКВИ АДВЕНТИСТІВ СЬОМОГО ДНЯ Релігійні громади - 1062 Недільні школи – 722 Місії /братства – 3/1 Періодичні видання – 10 Духовні навчальні заклади - 4 Священнослужителі - 1180 В тому числі іноземці - 7 Слухачів духовних навчальних закладів – 510

33. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ

34. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ

35. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ДОМІНУЮЧІ ЕЛЕМЕНТИ РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНОЇ СТРУКТУРИ УКРАЇНИ

36. ВСЕУКРАЇНСЬКА РАДА ЦЕРКОВ І РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ • Українська православна церква • Українська православна церква - Київський патріархат • Українська автокефальна православна церква • Римсько-католицька церква в Україні • Українська греко-католицька церква • Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн – баптистів • Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської– • п’ятидесятників • Союз вільних церков християн євангельської віри України • Українська християнська євангельська церква • Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня • Українська єпархія Вірменської апостольської церкви • Німецька євангелічно-лютеранська церква України • Українська лютеранська церква • Закарпатська реформатська церква • Об’єднання іудейських релігійних організацій України • Духовне управління мусульман України • Духовне управління мусульман Криму • Духовний центр мусульман України • Українське Біблійне Товариство

37. РЕЛІГІЙНО-КОНФЕСІЙНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА поліконфесійності українського суспільства та відсутності церкви, яка б мала загальнонаціональний статус за ступенем і рівномірністю регіональної присутності та сферою впливу ОСОБЛИВОСТІ розвитку церковно-релігійної ситуації в Україні полягають в: домінуванні історично притаманного Україні православ’я, переважанні не тільки кількості православних громад, але й православної самоідентифікації динамічній розбудові протестантських громад, активізації їх місіонерської діяльності, а також поширенні різного роду неорелігійних організацій

38. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ І МІЖКОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН міжправославні протиріччя втручання закордонних релігійних центрів недостатня забезпеченість релігійних організацій необхідними будівлями та приміщеннями можливе поширення радикальних течій в ісламському середовищі питання ефективного функціонування державного органу України у справах релігій необхідність забезпечення діалогу між державою та релігійною спільнотою удосконалення механізму повернення релігійним організаціям колишнього культового майна

39. ТРИРІВНЕВА КОНФЛІКТНІСТЬ МІЖЦЕРКОВНИХ ВІДНОСИН між традиційними церквами та новітніми релігійними рухами з огляду на невизнання останніми понять канонічної території та прозелітизму (навернення в певне віросповідання віруючих іншого віросповідного напряму) між самими традиційними церквами різних віросповідань внаслідок догматичних, канонічних, майнових суперечностей, а також відмінного розуміння сутності національної державності та ролі і місця церкви в державотворчих процесах між церквами одного віросповідання, що особливо зримо проявилося в міжправославному розколі

40. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ ТА ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН

41. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ ДВА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ і, відповідно, державного управління етнонаціональними процесами: Поліпшення умов для збереження усіма етнічними спільнотами своєї самобутності, культури, звичаїв та обрядів Знаходження оптимальної моделі міжетнічної взаємодії, тобто моделі співжиття різних етнічних спільнот в одному суспільстві, в одній державі

42. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ маргіналізацією сегрегацією Україна, продовжуючи пошуки оптимальної моделі міжетнічної взаємодії, обирає між: асиміляцією інтеграцією

43. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕТНОПОЛІТИКИ Найдоцільнішою є інтеграційна модельміжетнічної взаємодії, яка мала б бути втілена в системі загальнодержавних та регіональних програм Загальну складову інтеграційної моделі мають складати 3 основні цінності: українська державність, територіальний патріотизм, державна українська мова Не відносяться до інтеграційної сфери: мови та освіта мовами національних меншин, культурні, релігійні, сімейні традиції національних меншин, індивідуальні стилі життя тощо

44. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН УДОСКОНАЛЕННЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ: ухвалення Концепції державно-конфесійних відносин внесення змін з урахуванням положень Концепції до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» встановлення мораторію на приватизацію колишнього культового майна удосконалення механізму повернення релігійним організаціям колишнього культового майна

45. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОДАЛЬШОЇ ГАРМОНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ОСВІТИ: надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів подальше впровадження викладання курсів духовно-морального спрямування випрацювання механізму державного визнання дипломів вищих духовних навчальних закладів урівнення в соціальних правах студентів і викладачів духовних навчальних закладів з відповідними категоріями державних і приватних навчальних закладів

46. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН ВРЕГУЛЮВАННЯ МІЖПРАВОСЛАВНИХ ПРОТИРІЧ недопущення загострення протиріч між сторонами конфлікту розширення контактності між суб’єктами православного протистояння активізація міжцерковного переговорного процесу вивчення та поширення позитивного досвіду розв’язання конфліктних ситуацій

47. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНО-КОНФЕСІЙНИХ ВІДНОСИН забезпечення ефективного функціонування державного органу у справах релігій активізація діяльності Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів України запровадження механізму співпраці між державними органами і релігійними інституціями у соціальній сфері

48. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!