Художня культура України ХІХ ст.

1. Художня культура України ХІХ ст. 10 клас Дерев'яна і мурована архітектура Вчитель художньої культури Фрунзенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Доманівського району Миколаївської області Курій В.М.

2. На південь від Сухолісів, на лівому березі Росі лежить городище ХІ–ХІІ століть, а в самому селі, що притулилося на краю великого лісу, збереглася дерев’яна церква. Цей невеликий одноглавий храм має цікаву композицію та прекрасні пропорції, тому вважається пам’яткою архітектури національного значення. В інтер’єрах церкви Преображення Господнього збереглися розписи ХІХ століття,а спорудили її у 1849 році. • До початку ХІХст. пам’ятокдерев’яного зодчества було в Українідужебагато. З дерева споруджувалижитло, господарськібудівлі, обороннісистемизамківіфортець, церкви. Але ізсередини ХІХ ст. було заборонено будувати церкви з дерева в українськихнароднихтрадиціяхдавніхрами почали перебудовувати у стилікласицизму. Продовжувалосьібудівництвокультовихспоруд. Великіміськісоборималипростіпрямокутніформи, один одноярусний верх увінчувавсясферичним куполом. Колонні портики стали обов’язковимиелементами. Домінувалохрестово – купольніабокругліхрами. При них почали будуватидзвіниці. Сухоліси, Білоцерківський р-н, Київська область.

3.  У другійполовині ХІХ століття в архітектурівиник так званий «російський стиль». За основу цього стилю прийнятарубана хата здерев'янимирізьбленими прикрасами абосередньовічнідерев'яніхоромизїхбагатоплановістю, складністюсилуету, конусністьюдаху, наявністюбашт. Головніособливостіросійського стилю – йогоживописність, природністьірізноманіття. Як крайнійпроявідеїросійського стилю – будиноккупцяБартенєва на ТаврійськійвулиціміжРождественськоюі Соборною (нинівул. ШевченкаміжвулицямиЛягіна та Радянською). Своєрідність українського класицизму Яскравимизразкомдерев’яноїархітектуриXIX ст. єІосафівськацерква (с. БіркиВолинської обл.). • 1. Збереження кольорової гами споруд (блакитний з білим і золотим). • 2.Використання античних ордерних форм. М.Миколаїв

4. Контрактовийбудинок у Києві (арх. В. Гесте) • Своєрідністьукраїнськогокласицизмувиявилась у збереженнікольоровоїгамиспорудтипової для бароко ( блакитнийзбілимі золотим), використанняантичнихордерних форм. Превалюючогозначення у цейперіоднабуваєзабудоваміст, особливо їхцентральноїчастини, де зводилибудівліадміністративного та культурного значення. Для архітектурногообличчяміськихцентрів характерна симетричнакомпозиціяансамблівзоднаковим ритмом фасадівадміністративнихбудівель.. «Новий» Контрактовийбудинок. Споруджений 1815-1817 рр. за проектом англійськогоархітектора В.Гесте за участюукраїнськогоархітектораА.Меленського на Контрактовійплощі як центр київськихконтрактовихярмарків. Збудований у формікласицизму, фасадиоформлені портиками. На другому поверсізнаходився зал для концертів. 

5. (1796,— 1867,Україна,Одеса) — італійськийархітектор, щобудував в містахРосіїіУкраїнивскладіРосійськоїімперії. Представникпізнього стилю класицизм Франс (Франческо) Карлович Боффо • Здійснювавпроектуванняйбудівництвопараднихіпредставницькихансамблівібудинків у центральнійчастиніОдеси, що стали візитноюкарткоюміста: Воронцовський палац, будинокколишніхприсутніхмісць на напівкруглійплощі, Приморський бульвар (проект арх. А. И. Мельникова, 1826); уславленіПотьомкінські сходи (1841); будинокстароїбіржі — ниніміськвиконкому (1828–1834 разом з Г. І. Торічеллі); чудовіпалаци: колишнього генерал-губернатора (1826) — нині Палац піонеріві по Приморськомубульварі, 9 (1829–1830). • Одним з перших почав забудовуватимістодохідними, багатоповерховимибудинками. Будинок по вул. Пушкінської, 6 (1835) — найстарший «висотний» будинокміста. • Дотеперзбереглосябільше 30 будинків, створених зодчим Боффо. Серед них: Пушкінська, 3 (1830-ті), Садова, 1 (1847), Жуковського, 39 (1836), Грецька, 35 (1832), провулокЧайковського, 8 (1844) — власнийбудинок Ф. Боффо.

6. Воронцовський палац Палац колись Губернатор Новоросійського краю повинен бувматишикарнурезиденцію. З думкою про цеібудували. Колись спорудаславиласярозкішнимиінтер’єрами, виконанимизхудожнім смаком, мармуровимикамінами, кришталевими люстрами, англійськимимеблями, вишуканою паркетною підлогою. Спочатку (1826) виріс сам двоповерховий палац в стилікласицизму, флігелі для гостей та іншіспоруди комплексу з'явилисяз 1826 по 1829 роки. Від Бульвару палац захищаламеталічна огорожа, зіншихбоківспокій графа охоронялакам'янастіна. Дотеперзбереглися палац, конюшня, бельведер та флігель. Місце для резиденції губернатора обирали непросте. Саме тут колись стояла турецькафортецяЄніДунья(за іншимиджерелами - Хаджибей), а ще за століття до ттогорозміщувавсядавньогрецькийполісБорисфен (середина VI - початок V ст. д.н.е.).   В пам'ять про турецькікампанії губернатора в стіни палацу було вмуровано кахлізарабськоюв'язью. Фасадиспорудиприкрашаликолонади в тосканському та римсько-іонічномуордері. На дахувлаштована галерея для прогулянок. Одеса Стара біржа (арх. Ф. Боффо

7. Дерибасівська - найвідомішавулицяОдеси, названа на честь засновникамістаадмірала Хосе де Рібаса (у народі - ЙосипДерибас). Цевулицязістаровиннимибудинками, ресторанами та магазинами, разом зГрецькоюплощеюєулюблениммісцемпрогулянокжителівОдесиі гостей міста. • По вулиціДеребасівськазнаходятьсяцікавіскульптури: пам'ятникЛеонідуУтьосову, пам'ятникУточніку, скульптури Лев іЛевиця, пам'ятникДванадцятьстільців. • Життя тут вируєівночі. Не меншвідоміПотьомкінські сходи булипобудовані в 1841 році графом Воронцовим для своєїдружини. Цей оригінальнийподарунокобійшовся графу в 800 тисячрублів. За радянськихчасів сходи назвали Потьомкінськими на честь повстання на броненосці «Потьомкін», так вони називаєтьсяі до цихпір. На вершинісходівстоїтьпам'ятникпершомуодеському «меру» - герцогу Ришельє (в народі - Дюк). • ПоручрозташовуєтьсязнаменитийПриморський бульвар, звідкивідкриваєтьсячудовийкраєвид на порт. У кінці бульвару - Воронцовський палац. Якщо ж спуститися сходами з 192-м ступенями, і перейти вулицю, потрапляєш на морський вокзал, де порядз маленькими яхтами і катерами стоять гігантськіпасажирськілайнери, а вдалинівидніютьсявантажні судна. Посеред порту стоїтьрозкішнийготель «Одеса». А вздовжузбережжя Чорного моря тягнутьсяпляжі.

8. Миколаїв Будівля Академічного художнього російського драматичного театру

9. Кафедральний собор Свято-РіздваБогородиці •    1799 року церквабулазакладена, а 1800 року роботизавершилися, іцерквабулаосвяченазнайменуваннямСтарокупецькоїРіздваПресвятоїБогородиці, яке вона утримувала за собою до 1861 року. Спорудавийшладвоповерховою. Перший поверх кам'яний, другий — дерев'яний. 1818 року другий, дерев'яний, поверх церкви, з причини крайньоїветхості, буврозібраний до кам'янихстінпершого поверху.Будівлю церкви спорудилизаввишки 38 метрів, змогутнімистінамиз тесаного каменя-черепашника, івитрималийого в стилікласицизму. Колони в храміспочаткубулипозолочені. 1828 року до ньогоприбудувалищедвібудівлі. Ліва — в ім'ясвятихрівноапостольнихцарівКостянтинаі Олени, а права — в ім'я святителя МитрофанаВоронезького. Ініціаторомібудівником храму бувпротоієрейКарпоПавловський. 1828 року храм бувзатвердженийміськимєпархіальним собором. Адреса:вул. Лягіна, 10

10. Адреса:вул. Фалєєвська, 4 Свято-Нікольський собор • Кам'янийГрецькийСвято-Нікольський храм (нині – Свято-Нікольський собор) будувализ 1803 до 1817 року. Тривалебудівництвопорівняно невеликого храму пояснюється, перш за все, браком коштів. Храм будували на пожертвування прихожан. Окрім грошей, жертвувалибудівельніматеріали. Храму булидарованіікони Святого МиколаяЧудотворця та БожоїМатері.Великутурботу про будівництво нового храму проявили архімандритЗахаріяПетропулоіпротоієрейКарпоПавловський.     Храм побудований в класичномустилі.

11. Римсько-католицький костьол Святого Йосипа Адреса:вул. Декабристів, 32. • Будівельніроботипочалися 1891 року. 1893 року будівлябулазведена, а 1895 – остаточно завершена. Нова Миколаївськацерквабулаурочистоосвячена у вересні 1896 року.Церквабулапобудована в еклектичномустилі, зхарактернимиелементаминеороманськихінеоготичнихбудов, за проектом Одеськогоархітектора Владислава Домбровського. Вона спорудженазчервоноїцегли в планіхреста, розміром 45х28 метрів. Фасад бувприкрашенийкам'янимиархітектурними деталями. Двібашти, висотою 49 метрів, увінчаніконуснимидахами, булизбудовані в такому ж еклектичномустилі. Вікна, прикрашенівітражами, буливиготовлені в Німеччині: три – в Мюнхені, а два – у Фрейбурзі. Бічнікаплиціівівтарнучастинуприкрашали фрески АнтоніяСтшалецького. По обидва боки головного нефа буливстановленістатуїСерцяІсусаіМарії, а міжголовнимібічними нефами – святийАнтонійПадуанський, якийподаєхлібжебраку, щосидитьбіляйого стоп. Всіскульптурибуливиготовлені в майстерніШпетковського у Варшаві. У церквібуввстановленийновий орган, німецькоговиробництва, вартістю 100 тисячрублів. Грає орган

12. Євангелістсько-лютеранськацерква Христа Спасителя (кірха) • За клопотаннямвійськового губернатора Миколаєваадмірала М. П. Лазарева імператорРосіїМикола І затвердив 18 серпня 1848 року проект споруди храму, план розміщенняіповеліввиділити для йогобудівництва 12000 рублів. Архітекторомбулопризначеноанглійця Чарльза Акройда.    За проектом архітектора, фасад церкви передбачався у бікНімецькоївулиці (ниніФалєєвської). Але під час свогоперебування в МиколаєвіімператорМиколаI, зацікавившисьспорудоюлютеранської церкви, особистовніскорективи в проект Чарльза Акройдаіпереніс фасад церкви зНімецької на Адміральськувулицю. • Лютеранськацеркваспоруджувалася в періодз 1849 до 1852 року. Освятив будівлю у жовтні 1852 року пастор Е. КіберзФеодосії. Адреса:вул. Адміральська, 12

13. БудівляМиколаївськоїобсерваторіїБудівляМиколаївськоїобсерваторії • Миколаївськуобсерваторіюзасновано 1821 року для навігаційних потреб флоту. Проект будівлі у стилі модного на той час класицизмувиконавголовнийархітекторЧорноморськогоадміралтейства Ф. І. Вунш. Проект головного будинкуМиколаївськоїобсерваторії став останньоюінайзначнішоюроботоюбудівничого. Керівництвоспорудженнямобсерваторіїбулодорученоінженеру Б. В. Фон-дер-Флісу, а закінчивбудівництво 1829 року архітектор Л. Опацький. У Сонячній системі обертається мала планета за номером 8141, названа NIKOLAEV Адреса:вул. Обсерваторна, 1.

14. Будівля Першої української гімназії імені Миколи Аркаса(Будівля Маріїнської жіночої гімназії) • 1863 року булозаснованоМаріїнськужіночугімназію, яка спочаткубула в пристосованихприміщенняхморськоговідомства-колишньогобудинку Штаба флоту. Протягом 1890 – 1892 років за проектом міськогоархітектораЄ.А.Штукенберга, у кварталіміжвулицямиАдміральською, Бульварною (ниніПушкінською) та Нікольскоюбулопобудованеспеціальнеприміщення для Маріїнськоїжіночоїгімназії, та щей за всімавимогамипедагогічної науки.

15. Львівськийтеатр опери та балету іменіСоломіїКрушельницької • З розвиткомсвітськогомистецтвапочалосябудівництвоспеціальнихтеатральнихприміщень. Першими стали театри у Києві та Львові. Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької - унікальну пам'ятку архітектури кінця. ХІХ ст. Серед таємниць цієї величної будівлі є і такі: театр будувався довше, ніж триває одне людське життя; ця споруда входить до переліку найгарніших театрів Європи; будівля стоїть над підземною рікою… Будівництво театру розпочалось у червні 1897 року за проектом архітектораЗигмунтаГорголевського— автора багатьохмонументальнихспорудПольщііНімеччини. Відкрився театр для глядача4жовтня 1900 р

16. Інститут шляхетних дівиць у Києві (1844р.) • Розвинулосябудівництворізнихнавчальнихзакладів. Ціспорудивідзначалисяпевноюархітектурноюсвоєрідністю – монуметальніфасадипідкреслювалисяколонадамиантичнихордерів, а нова планувальна система передбачаларозташуванняприміщеньуздовж широких коридорів.