Шарль де Голль

1. Шарль де Голль

2. Шарль Андре́ Жозе́ф Марі́ де Голль (фр. Charles André Joseph Marie de Gaulle) (22 листопада 1890 — 9 листопада 1970) — французький генерал, перший президент П’ятої республіки в 1958–1969.

3. План • Дитинство. Початок кар’єри • Перша світовавійна • 1920-і роки. Сім’я • Військовий теоретик • Друга світовавійнаілідер Опору • «ВільнаФранція» • Контроль над колоніями. Рада Оборони Імперії. Розвиток опору • Конфліктз союзниками • Тимчасовий режим • Нова конституція • Четверта республіка • Блок партій «третьоїсили» • «Випробування пустелею» • П’ята республіка. Вирішення «алжирськоїпроблеми». Голлізм • Спадок

4. Дитинство • Шарль де Голль народився 22 листопада 1890 року в місті Ліллі. • Йогобатьковикладавфілософію та літературу в паризькомуколеджієзуїтів. • Батьки своїхп’ятьохдітейвиховували в дусі католицизму та патріотизму.

5. Будинок в Ліллі, де народився Шарль де Голль

6. Навчання • Після року підготовчихнавчань у паризькомуколеджіСтанісляу 1901 роційогозарахували до Спеціальної військової школи в Сен-Сірі як піхотинця. У 1912 році у званнімолодшого лейтенанта закінчивСен-Сірізвідмінноюатестацією. Продовживосвіту у Вищійвійськовійшколі в Парижі. Молодий Шарль де Голль – Військовий курсант, 1911 рік

7. Будинок в Сен-Сірі, який академія Займала в 1806-1940 рр.

8. Шарль де Голль і Перша світова війна

10. 1920-і роки. Сім’я Памятник де Голлю в Варшаві

11. Військовий теоретик • У 1930-і роки підполковник, а згодом полковник де Голль стає значним військовим теоретиком. • Його роботи того часу: «За професійну армію», «На вістрі шпаги», «Франція та її армія» та інші. • В них ідеться про необхідність розвитку танкових військ, його роботи подібні до робіт німецького теоретика Гудеріана. • На жаль, книги де Голля не зацікавили французьких головнокомандувачів.

12. Друга світовавійна

13. “Вільнафранція” • Саме цей момент став переломним у біографії де Голля. У «Мемуарах надії» він пише: «18 червня 1940 року, відгукуючись на заклики своєї батьківщини, позбавлений будь-якого шансу на порятунок своєї душі і честі, де Голль, один, нікому не відомий, мав взяти на себе відповідальність за Францію». У цей день BBC передає радіозвернення де Голля «До всіх французів» («A tous les Français») з заявою: • «Франція програла битву, але це не означає, що вона програла війну! Ми нічого не втратили, адже ця війна — світова. Прийде день, коли Франція поверне собі свободу і велич… Ось чому я звертаюсь до всіх французів об’єднатися навколо мене в ім’я дії, самопожертви і надії». • Генерал звинувачував уряд Петена у зраді і заявив, що «з повним усвідомленням обов’язку виступає від імені Франції». З’явилися й інші заклики де Голля. Так де Голль встав на чолі «Вільної Франції» — організації, покликаної чинити опір окупантам і колабораціоністському режиму Віші.

14. Формування «Вільної Франції» було затяжним. • Але хто знає, щоб було б, як би за нього не поручився прем’єр-міністр Британії Вінстон Черчілль. • Саме прагнення Черчілля створити альтернативу вішістським капітулянтам привело його до того, що він визнав де Голля «главою всіх вільних французів» (28 червня 1940 року). • Великим успіхом «Вільної Франції» стало встановлення безпосередніх контактів з СРСР 22 червня 1941 року. За 1941–1942 роки розросталася мережа партизанських організацій в окупованій Франції. З жовтня 1941, після перших масових розстрілів заручників німцями, де Голль закликає французів до загального страйку і до масових акцій непокори.

15. Контроль над колоніями. Рада Оборони Імперії. Розвиток опору • У воєнному відношенні головна задача полягала у переведенні на сторону французьких патріотів «Французької імперії» — значних колоніальних володінь в Африці, Індокитаї, Океанії. Після невдалої спроби захопити Дакар де Голль створює в Бразавілі (Конго) Раду Оборони Імперії, маніфест про створення якої починається зі слів: «Ми, генерал де Голль (фр. nous général de Gaulle), голова вільних французів, постановляємо…» До Ради входять антифашистські налаштовані воєнні губернатори французьких колоній (переважно африканських Звернення де Голля “До всіх французів”, 1940 рік

16. Конфлікт з союзниками

17. Тимчасовий уряд

18. Дії Тимчасового уряду

19. Тимчасовий уряд

20. RPF

21. Нова конституція

22. Четверта республіка • 16 січня 1947 року відбулися вибори президента Французької республіки. Ним став правий соціаліст ВенсанОріоль. • Так розпочала своє існування Четверта республіка.

23. Блок партій «третьої сили»

24. «Випробування пустелею»

25. П’ята республіка.

26. “Алжирськапроблема”

27. Голлізм.Особливості

28. Державно-правова доктрина

29. Економічна доктрина

30. Соціальна доктрина • Ідея «асоціації праці, капіталу і кадрів» як основа ”третього шляху» розвитку, орієнтованого на соціальне партнерство.

31. Зовнішньополітична доктрина

32. 9 листопада 1970 о сьомій годині вечора Шарль де Голль раптово помер у Коломбе-ле-дез-Егліз від розриву аорти. На похороні 12 листопада (на сільському кладовищі в Коломбе поряд з дочкою Анною) були присутні, відповідно до складеного ще у 1952 році заповітом генерала, тільки найближчі родичі та товариші по Опору. Могила де Голля, йогодружини та дочки в Коломбе