240 likes | 511 Views
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1-2 класів з освітньої галузі “Мови і літератури”. Вчитель Знаменівської ЗОШ №1 Шульга Ганна Тимофіївна. Державний стандарт. Усе в житті починається з малого…
E N D
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1-2 класів з освітньої галузі “Мови і літератури” Вчитель Знаменівської ЗОШ №1 Шульга Ганна Тимофіївна
Державний стандарт Усе в життіпочинаєтьсяз малого… Так само івпровадження Державного стандарту у загальноосвітніхнавчальних закладах. З 1 вересня 2012 року початкова школа розпочаланавчання за новимДержавним стандартом загальноїсередньоїосвіти.
Початкова ланка освіти – фундамент шкільногонавчання, аджесаме тут закладається основа для формуванняособистостімайбутньогогромадянина. Глибиннийзмістсамоїназви «початкова школа», «школа І ступеня» зумовлюєособливу роль цієї ланки та відповідальністьпедагогів за якістьїїрезультатів.
Літературне читання Визначення базового компонента змісту початкової освіти з читання ґрунтується на особливостях мовленнєвого розвитку молодших школярів та на основі таких принципів: • тематично-жанрового, • художньо-естетичного, • літературознавчого.
Визначальні принципи Тематично- жанровий принцип Художньо-естетичний принцип Передбачають встановлення зв`язків між усіма видами мистецтва, прилучення школярів до літератури як мистецтва слова
Літературо-знавчий принцип Реалізується в процесі аналізу художнього тексту Об`єктом уваги читача є слово, що осмислюється як засіб створення словесно-художнього образу
Аспекти вивчення літератури в початковій школі Літературознавча пропедевтика ,представлення учням художніх творів як витворів словесного мистецтва, що розкривають перед юними читачами багатство навколишнього світу і людських взаємин, авторську позицію. Допомагають накопиченню морально-етичного та соціального досвіду дитини , формують у неї власне ставлення до дійсності.
Мета курсу“Літературнечитання” • Формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.
Завдання курсу“Літературнечитання” • формування в учнів навичок читання як виду мовленнєвої діяльності; • розвиток зв'язного мовлення; • вироблення у школярів умінь працювати з текстом художнього твору; • збагачення досвіду естетичного сприймання художніх творів, розвиток образного мислення, розширення світогляду учнів; • розвиток творчої діяльності; • формування потреби в самостійному читанні книжок, розвиток інтересу до творчості письменників, майстрів мистецтва слова; • введення дітей у світ морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів; • розвиток читацької самостійності учнів.
Змістові лінії • художні твори для читання та їх зміст; • формування і розвиток навички читання; • літературознавча пропедевтика; • досвід читацької діяльності ; • робота з дитячою книжкою ; • розвиток творчої діяльності школярів.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1 класу з читання Процес навчання грамоти в 1 класі поділяється на три періоди: • добукварний; • букварний; • післябукварний.
Вимоги добукварного періоду Учень : -має уявлення про номінативну роль слова; -розрізняє назви істот і неживих предметів; -розрізняє слова – назви ознак , дій; -виокремлює речення з мовного потоку; -будує графічні схеми речень; -складає речення за поданою схемою; -вимовляє слова по складах; -розрізняє голосні і приголосні звуки; -робить звуковий аналіз слів.
Вимоги букварного періоду Учень: • впізнає і розрізняє букви на позначення голосних і приголосних звуків; • читає прямі склади типу “ПГ”,”П´Г”; • читає склади і слова з буквами і,я, ю,є,ь у різних позиціях; • читає слова з апострофом; • читає слова з буквами українського алфавіту і буквосполученнями –ґ, щ,дж,дз; • читає слова складами; • читає букварні тексти цілими словами, правильно інтонуючи речення.
Вимоги післябукварного періоду Учень: • читає доступні тексти правильно, виразно, усвідомлюючи їх зміст; • дотримується швидкості читання, наближеної до повільної зв’язної розповіді; • розуміє і творчо виконує короткі інструкції до навчальних завдань у підручнику та запропонованих учителем.
Вимоги на кінець 1 класу Учень: • читає вголос у темпі 20 – 30 слів за хвилину цілими словами; • розуміє зміст прочитаного; • правильно інтонує речення , різні за метою висловлювання та інтонацією; • практично розрізняє , називає структурні елементи дитячої книжки; • правильно називає книжку (автор ,заголовок); • дотримується правил збереження книги, гігієни читання , правил поведінки в бібліотеці.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 2 класуз курсу “Літературнечитання”
Коло читання Учень: • має уявлення про те , які твори за жанровим, тематичним спрямуванням опрацьовувалися на уроках літ. читання; • правильно називає кілька українських народних казок, прізвища українських письменників та їх твори, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання.
Формування і розвиток навички читання Учень: • читає наприкінці навчального року вголос правильно , свідомо , плавно цілими словами; • набуває початкових умінь читати мовчки; • користується прийомами розвитку темпу читання вголос ; • читає вголос у темпі (Іс-35-40 слів; ІІс-50-60слів); • виконує за завданням вчителя спеціальні вправи для тренування мовленнєвого апарату; • вимовляє в процесі читання слова з дотриманням норм орфоепії та правильно їх наголошує; • розуміє, може пояснити значення слів; • виявляє в тексті незрозумілі слова і вирази, користується виносками; • виявляє розуміння цілісного змісту твору; • користується найпростішими інтонаційними засобами виразності; • правильно інтонує кінець речення; • регулює темп читання , силу голосу.
Літературознавча пропедевтика Учень: • висловлюється щодо теми твору-що в ньому зображено , про що він написаний; • відповідає на запитання про кого , про що йдеться у творі ?; • визначає в епічному творі складники сюжету : початок , основну частину , кінцівку ; • відтворює послідовність подій у творі ; • усвідомлює наявність персонажа як дійової особи, розрізняє їх за характером поведінки , вчинків ; • має уявлення про один із способів зображення персонажів – опис його зовнішності; • має початкове уявлення про автора як творця ; • пояснює зображувальні можливості художнього слова як засобу створення художнього образу; • розрізняє найпростіші жанрові особливості малих фольклорних форм , а також літературних форм.
Досвід читацької діяльності Учень: • пояснює функції жанрів дитячого ігрового фольклору; • бере участь у колективному розучуванні зразків дитячого ігрового фольклору; • пояснює призначення загадок; • знає напам’ять кілька загадок; • усвідомлює елементарні жанрові особливості народної казки; • визначає , правильно називає героїв казок про тварин;висловлює елементарні узагаль оцінні судження; • пояснює , що літературна казка - це авторський твір; • практично виявляє ознаки віршованого тексту; • знає напам’ять 6-7 віршів; • розрізняє оповідання за найпростішими жанровими ознаками;
Досвід читацької діяльності • виділяє, правильно називає персонажів оповідання; • висловлює свою думку щодо поведінки героїв; • правильно встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами; • уміє аналізувати мовлення, вчинки, мотиви поведінки дійових осіб; • уміє знаходити в тексті найважливіші слова, речення, що характеризують певні якості дійових осіб , подій, явищ; • уміє поставити запитання до окремих абзаців і тексту загалом; • уміє визначати тему та основну думку; • висловлює власні міркування щодо можливого розвитку подій; • уміє розпізнавати у структурі тексту заголовок, абзаци, зачин, основну частину, кінцівку; • уміє складати план текстів у малюнках, називних реченнях; • уміє відтворити текст за планом або за малюнками; • уміє самостійно знаходити діалоги, читати в особах; • уміє використовувати у розповіді, переказі яскраві, образні слова із прочитаного тексту.
Робота з дитячою книжкою Учень: • виділяє, називає, показує елементи дитячої книги; • самостійно знаходить потрібний твір за змістом; • практично розрізняє дитячі книжки за типом видання; • самостійно вибирає потрібну книжку з кількох запропонованих за вказаними ознаками; • добирає дитячі книжки на певну тему дитячого читання; • розповідає, як розташовані дитячі книжки у бібліотеці.
Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного Учень: • уміє придумувати словесні картини до епізодів, розповіді за малюнками, за своїми спостереженнями, опорними словами; • бере участь у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; • бере участь в обговоренні творчих робіт однокласників; • висловлює оцінні судження; • уміє розповісти твір від імені дійової особи, зі зміною часу подій; • уміє заповнювати пропущені рими шляхом добору слів, поданих для римування.
Рецепт щастя педагогам від Амонашвілі “ Візьміть чашу терпіння , налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості , хлюпніть гумору, посипте добром , додайте якомога більше віри – і все добре перемішайте. Потім намажте на шматок пущеного Вам життя і пропонуйте всім , кого зустрінете на своєму шляху .”