Чесько-українські мовні , культурні та літературні зв ` язки

1. Чесько-українські мовні, культурні та літературні зв`язки

2. Найдавніший період • українські грамоти XIV-XV ст.-переклади з латинської мови (юридична, церковна термінологія: укр. владар, ч.vladář; укр. біскуп, ч. biskup та ін.); • торгівельна і політична сфера XVII i XVIII ст. – через польську мову (укр. дбати, п.dbac, ч.dbáti; укр. брама, п. brama, ч. brána; укр. в`язень, п. wiezen, ч. vězeň та ін.); • після XVIII ст. у різноманітних сферах – з польської через російську (духовенство, кухня, міщанин, обиватель та ін.) Дослідження: М.Русанівський, Й. Андерш, Микола Затовканюк та ін.

3. Граматика Яна Благослава – 1571, „Пісня про Стефана воєводу“ Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?На версі Дунаю три роти ту стою?Первша рота турецка,Друга рота татарска, Третя рота волоска.В турецькі-м роті шаблями шермую,В татарські-м роті стрілками стріляю,В волоскі-м роті Стефан-воєвода

4. Ян Благослав (1523 – 1571)

5. Ян Коменський (1592-1670)

6. «Двері мов відчинені, або розсадник мов та всіх знань» («Janua linguarum reserata siwe seminarium linguarum et scientiarum omnium», 1631); • «Видимий світ у малюнках, тобто змалювання і номенклатура всіх основних речей у світі і дій в житті» («Orbis sensualium pictus. Hoc est omnium fundamentalium in mundo rerum et in wita actionum Pictura et Nomenclatura»,1658)

7. Вацлав Ганка (1791-1861)

8. Вацлав Ганка був одним з перших поширювачів ідеї слов`янської єдності. • 1814 р. – видав переклад української пісні під назвою „Ой, послала мене мати“ – часопис „Prvotiný pěkných úmění“

9. Тарас Шевченко про чеських слов`янофілів • „Послання до Шафарика“ Щоб усі слав`яни стали Добрими братами, І синами сонця правди, І єритиками, Оттакими, як констанський Єретик великий…

10. „Посланіє до живих і мертвих і ненароджених…“ І Коллара читайте З усієї сили, І Шафарика, і Ганку І в слов`янофіли так і претесь, і всі мови Слав`янського люду, Всі знаєте, лиш своєї Дасть біг!...

11. Iван Франко та його праці про чеських письменників • Слов`янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер. • Літературне відродження Полудневої Русі і Ян Коллар. • Карел Гавлічек Боровський. • Ярослав Врхліцький, його життя і творчість. „Бар – Кохба“. • Й.С. Махар, „Магдалена“.

12. Ян Коллар (1793 - 1852 )

13. Карел Гавлічек Боровський(1821 - 1856)

14. Ярослав Врхліцький (Еміл Фріда – 1853 - 1912)

15. Й.С.Махар ( 1864 - 1942)

17. Українсько – чеські музичні зв`язки • Франц Ксавер Бліма – композитор, скрипаль та диригент – кінець XVIII • Родина Гржималів – XIX • Отакар Шевчік- скрипаль та його учень Ян Кубелік – кінець XIX • Йозеф Карбулка – 1896 – 1903 рр. • Брати Йозеф та Алоїс Їранкові – кінець XIX початок XX. • Вацлав Сук – композитор – опера „Лісовий цар“(1892)на мотиви К.Г. Махи

18. Вацлав Франтішек Червени та Їндржих Їндржишек – майстри з виготовлення музичних інструментів- кінець XIX початок XX. • Людвіг Куба – Cesty za slovanskou písní – 1886 – 1887 рр. • А.І. Степович – перекладав А. Їрасека та Я. Врхліцького, видав Нарис історії чеської літератури – 1896 р., допомагав Л. Кубі

19. Бедржих Сметана – твір для чоловічого хору „Зрадник“ на слова українського поета А. Метлинського у перекладі Ф.Л. Челаковського. • Антонін Дворжак – твір „Думка“ – 1876 р., пізніше тріо для фортепіано – „Думки“- 1891 р.

20. Леош Яначек-симфонічна рапсодія „Тарас Бульба“ за мотивами М. В. Гоголя -1921 р.

21. Владимир Амброс (ученьЯначка) – опера Украдене щастя за мотивами драми Івана Франка – 1925 р. • Микола Лисенко(1842-1912)

22. Німецькомовний часопис Politik (1867), та чеські часописи Narodní listy (1867), Hudební listy (1872,1875), Dalibor (1880, 1881, 1883), Slovanský přehled (1912), Hudební revue (1912) публікували про різні події з життя та творчості Лисенка, зокрема про його концерт у Празі 26 та 28 грудня 1867 р.

23. 28.12.1867, Politik, с. 5

24. 29.12.1867, Národní listy, c. 2

25. Ярослав Гашек (1883 – 1923)

26. Празька школа та українські впливи • Літературна творчість молодих українських письменників: Олега Ольжича (Кандиби), Євгена Маланюка, Олени Теліги – початок XX ст. • Улітку 1921 р. Український університет було перенесено з Мюнхена до Праги. • 1922р. – Сільсько-Господарська Академія в Подєбрадах. • 1923р. – Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова в Празі.

27. Іван Панькевич (1887-1958)- професор Карлового університету в Празі, досліджував діалекти Закарпаття.

28. Сучасні наукові центри україністики • Слов`янський інститут Академії наук у Празі. • Kaрлів університет-відділення україністики – очолює Д-р. Věrа Lendělová. • Університет ім.Масарика у Брно, Kaфедра україністики – проф.Галина Миронова. • Університет ім. Палацького в Оломоуці, секція україністики - Mgr. Radana Merzová

29. Йозеф Андерш – 1939 р.- професор, видатний славіст • засновник секції україністики УП в Оломоуці – www.ukrajinistika.upo.cz • автор досліджень про українсько-чеські мовні та культурні зв`язкибфахівець у галузі порівняльного мовознавства; • синтаксист – численні дослідження моделі слов`янського речення; • Автор та співавтор перекладних словників (чесько-українських та українсько-чеських).