190 likes | 320 Views
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВН ОЇ ОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ. Сіліна Г.О., к.пед.н., доцент секції психології, спеціальної та інклюзивної освіти. Європейська академія з вивчення питань дитячої інвалідності:. Соціальна модель
E N D
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇОСВІТИ: СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ Сіліна Г.О., к.пед.н., доцент секції психології, спеціальної та інклюзивної освіти
Європейська академія з вивчення питань дитячої інвалідності: Соціальна модель • Діти з обмеженими можливостями • Діти з особливими потребами • Виняткові діти Медична модель • Аномальні • Дефективні • Діти-інваліди • Діти з порушеннями розвитку • Неповносправні • Діти з вадами розвитку • Фізично або розумово неповноцінні 1% - важкі дитячі патології 2,5% - дитяча інвалідність 8% - інтелектуальні, емоційно-вольові, поведінкові тощо розлади (особливі освітні потреби)
Інклюзивна освіта(«inclusion» – включення) • передбачає створення можливостей навчання всіх без винятку дітей, в тому числі з порушеннями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього навчального закладу (пристосування середовища, навчального процесу відповідно до особливих потреб дитини).
МАСОВА ОСВІТА СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА • «Звичайна» дитина • Круглі стовпчики для круглих отворів • Педагоги • Масові школи • Особлива дитина • Квадратні стовпчики для квадратних отворів • Спеціальні педагоги • Спеціальні школи
ІНТЕГРАЦІЯ • Адаптація дитини до вимог системи • Перетворювання квадратних стовпчиків на круглі • Система залишається незмінною • Дитина або адаптується до системи, або стає для неї неприйнятною
ІНКЛЮЗІЯ • Всі діти різні • Всі діти можуть навчатися • Діти мають різні здібності,стан здоров'я,соціальний рівень сім'ї тощо • Адаптація системи до потреб дитини
Інклюзивна освіта в Європі Італія: 1972 Бельгія: 1970 Німеччина: 1972 Швеція: 1980 Австрія: 1983 Ісландія: 1995 Португалія: 1997 Основні гарантії: 1. Здобуття освіти в “середовищі з мінімальними обмеженнями”. 2. Безкоштовні та адекватні освітні послуги. 3. Правове забезпечення навчання. 4. Навчання за індивідуальним навчальним планом.
Інклюзивна освіта в Європі “Процес інклюзії має кілька стадій: від явного чи прихованого спротиву, через пасивне сприйняття – до активного. Сьогодні ми наближаємося до завершальної стадії. Втім для цього потрібно було 20 років” (Професор Stangvik S., Норвегія)
Облік дітей з вадами психофізичного розвитку в Україні 1. 1,5% дитячої популяції (за даними Департаменту медичної статистики МОЗ України). 2. 12,2% (за даними регіональних ПМПК) Повного статистичного державного обліку дітей з особливостями психофізичного розвитку немає (міжвідомчі бар’єри, відсутність категоріальної класифікації, різні підходи до обліку).
Стихійна інклюзія (інтеграція)за різними даними, до 900 000 дітей • Визначення • кількості стихійно • інклюзованих • Виявлення • якісних ознак порушень • організація відповідного • корекційного навчання “Прихована” інклюзія (інтеграція)дані відсутні
Завдання інклюзії в Україні • Додаткова підтримка та створення умов для дітей з особливими потребами, які вже навчаються в масових школах (переважно діти з нескладними порушеннями) • Створення умов для дітей з більш суттєвими порушеннями, які прийдуть до загальноосвітнього навчального закладу (відповідно до рекомендацій фахівців та рішення батьків)
Концепція розвитку інклюзивної освіти (1 жовтня 2010 року, наказ МОНУ № 912)Метою Концепції є: • визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частинізабезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами; • створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, шляхом упровадження інноваційних технологій, зокрема, інклюзивного навчання; • формування нової філософії суспільства щодо позитивного ставлення до дітей та осіб з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю. • визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами;
лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012 №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», який супроводжує інструктивно-методичний лист «Організація навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання».
Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами.
Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи: 1.Загальна інформація про дитину. 2. Наявний рівень знань і вмінь (у тому числі інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання – надає ПМПК). 3. Спеціальні та додаткові освітні послуги. 5. Адаптації/модифікації.
Модифікація– трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або складностінавчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.
Адаптація –змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. види адаптацій: – пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення; зменшення рівня шуму в класі тощо;
адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності); – адаптація матеріалів (навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).