440 likes | 656 Views
Григорій Савич Сковорода. Презентацію підготувала: Учениця 10-В класу Руденко Руслана 2012н.р.
E N D
Григорій Савич Сковорода Презентацію підготувала: Учениця 10-В класу Руденко Руслана 2012н.р
Просвітитель, філософ і поет Григорій Савич Сковорода — один із видатних мислителів історичного минулого нашої держави. Людина універсальних знань і здібностей, палкий захисник інтересів знедоленого народу, він все своє свідоме життя присвятив пошукам істини, боротьбі проти соціальної нерівності.
Народився Сковорода 3 грудня 1722 р. у С. ЧорнухиЛубенського полку на Полтавщині
У родинімалоземельного козакаСави Сковороди. Пізніше Сковорода любив називати себе Григорієм Вар - Савою, тобтоСиномСпокою.
1738 р. —вступає до Києво-МогилянськоїАкадемії.
Протягом п'яти років (з 1745) Г. Сковорода навчався за кордоном — в Будапешті, Пресбурзі (нині Братислава), Відні, Венеції, Флоренції і, можливо, у Римі. Деякі дослідники стверджують, що три роки він студіював в університеті м. Галле (Німеччина), де слухав лекції відомого на той час філософа і фізика К. Вольфа.
Післяповернення в Українуйого запросили до Переяслава читатипоетику в колегіумі. Протепідготовлений ним курс «Разсужденіе о поэзіи и руководство к искусству оной» місцевийєпископзаборонив.
1 липня 1753 року написаний перший датованийвірш Сковороди, присвяченийвступові на єпископську кафедру в містіПереяславіІоаннаКозловича.
1753 — 1754 — час написання трактату «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной».
1753 — 1754 — час написання трактату «Рассуждение о поэзии и руководство к искусству оной».
1754 р. — усунення Сковороди з посади вчителяпіїтики в Переяславськійсемінарії. Григорійнаймаєтьсядомашнімвчителем до маєткуКаврайпоміщика Степана Томари.
1755 р. — подорож до Москви і перебування в Троїце-Сергіївійлаврі.
1755 — 1758 — Сковорода зновуживе в селіКаврай в Степана Томари.
1759 р. — Григорія Сковороду запрошено на посаду вчителяпоезії до Харківськогоколегіуму.
Влітку 1760 року після сварки з архімандритомГервасієм Сковорода йде з колегіуму.
1760 — 1761 — перебування в селіСтариця.
Влітку 1761 року — повернення до Харківськогоколегіуму.
1761 — 1764 — Сковорода — вчитель синтаксису та грецькоїмови в колегіумі.
1766 р. — складенолекцію «Начальная дверь ко христианскому добронравию».Цього ж року Сковорода усамітнюється в гужвінськомулісі на околицяхХаркова і створюєсвій перший філософський діалог «Наркисс».
1767 р. — написано діалог «Асхань».
1768 — 1769 — Сковорода викладаєкатехізис в додатковихкласах при Харківськомуколегіумі.
1769 р. — початок странницькогоперіоду в життіГригорія Сковороди.
1770 р. — останнівідвідиниКиєва. Сковорода три місяціживе в Китаєвійпустині, звідкиперебирається до ахтирськогоТроїцькогомонастиря.
1772 р. — написаний «Разглагол о древнем мире», одразупіслянього —«Разговор пяти путников о истинном щастии в жизни».
1774 р. — з початку цього року Сковорода живе в селіБабаї на околиціХаркова. Тут вінзакінчує «Басни Харьковския» і дописуєдіалог «Кольцо».
1775 р. — ГригорійСаввичприсвячує В. С. Тевяшову свою нову роботу — діалог«Алфавит, или букварь мира».
1776 р. — написано трактат «Икона Алкивиадская».
1783 р. — в Бабаях Сковорода закінчує роботу над діалогом «Брань архистратига Михаила со сатаною».
1783 — 1785 — в цей період написані три праці: «Беседа 1, нареченнаяobservatorium»; «Беседа 2, нареченнаяobserwamorium specula»; діалог «Пря бесу с Варсавою».
1785 — 1790 — Сковорода живепереважно в селах Гусинка, Маначиновка та Великий Бурлук.
1787 р. — він присвячує Федору Диському діалог «Убогий жайворонок», цього ж року пише свій другий педагогічний діалог «Благодарный Еродий».
1790 р. — дарує Я. М. Донцю-Захаржевському «Книжечку Плутархову о спокойствии души». Цього ж року переїжджаєжити до села Іванівка.
1791 р. — присвячує Михайлу Коваленському свій останній філософський діалог«ПотопЗмиин», що був написаний наприкінці вісімдесятих років.
1792 р. — весь цейрікГригорійСаввичзновуживе у Гусинці.
1794 р. — навесні цього року в Івановці художник Лук’янов пише портрет Г. С. Сковороди; — влітку Сковорода відвідуєКоваленського в йогоорловськомумаєтку — селіХотетові.
Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочевського району Харківськоїобласті,заповівшинаписати на своємунадгробку: «Мир ловил меня, но не поймал».
Видатнийукраїнськийпросвітитель, філософ і поет Григорій Сковорода своєютворчоюспадщиною і сьогоднізалишається разом з народом.