Тема “Природа рідного краю” Відомості про авторів проекту:

1. Конкурс навчальних проектів “МайбутнєВолині”Номінація “Проект на задану тему: Волинський краю дорогий” Тема “Природа рідного краю” Відомості про авторів проекту: 8 клас – Бурдило Катерина Сергіївна (1996 р. н.), Вігура Михайло Юрійович (1996 р. н.), Гнатюк Назарій Петрович (1996 р. н.), Маїло Роман Васильович (1997 р. н.), Стригунов Володимир Ярославович (1997 р. н.), Трух Наталії Ростиславівна (1997 р. н.); 9 клас – Агапова Ірина Володимирівна (1996 р. н.), Матейчук Лариса Валеріївна (1996 р. н.), Михальський Юрій Миколайович (1995 р. н.), Собчук Ірина Вікторівна (1996 р. н.)

2. Термін виконання проекту: 2010 рік. Актуальність проекту: полягає у недостатньому дослідженні природних умов на невеликих провінційних територіях. Мета проекту: дослідити природні умови рідного краю. Форми і методи реалізації: теоретичний аналіз, практичні польові дослідження і спостереження. Ресурси: можливості авторів. Очікуванні результати: розуміння актуальності і важливості проблеми дослідження природи своєї місцевості; оформлення результатів дослідження.

3. План проекту • Визначення мети і завдань проекту • Вибір компонентів природи для дослідження • Проведення теоретичних і практичних досліджень за вибраними компонентами природи: а) географічне положення; б) геологічна будова і рельєф; в) кліматичні умови; г) гідрографіча сітка; д) грунтовий покрив; е) рослинність і тваринний світ; є)структура природного комплексу. 4. Поділ учасників проекту на групи і оформлення результатів дослідження в учнівській презентації “Природа рідного краю”

4. Учнівська презентація “Природа рідного краю” План 1. Географічне положення 2. Геологічна будова і рельєф 3. Кліматичні умови 4. Гідрографічна сітка 5. Грунтовий покрив 6. Рослинність 7. Тваринний світ 8. Структура природного комплексу

5. Географічне положення Дана територія знаходиться в східній частині Любомльського адміністративного району Волинської області і є околицями села Хворостів (600 осіб) і підпорядкованого йому села Руда (500 осіб). Майже по середині між двома селами (2 км на північ від с. Хворостів і 3 км на південь від с. Руда) проходить автострада ”Київ – Варшава”. Також на північній околиці с. Руда знаходиться одноіменна залізнична зупинка “Львівськоїзалізниці” Найбільша протяжність даної території із заходу на схід близько 5 км.; з півночі на південь – майже 10 км. Перша писемна згадка про с. Хворостів, датується 1583 р. Назва села походить від місцевості де люди заготовляли дрова – „хворост”, від цього слова і походить назва „Хворостів”. Дана територія характеризується сприятливими умовами для ведення господарства, так як для неї не є характерним, властива для Полісся, заболоченість.

6. Карта територіі дослідження

7. Найдавнішими геологічними відкладами на даній території є палеозойські вапняки, глинисті сланці, які перекриті більш молодими мезозойськими крейдоподібними мергелями, які в свою чергу перекриті четвертинними водно-льодовиковими відкладами (піски, супіски, суглинки) і сучасними болотними відкладами (торф). У рельєфі дана територія являється зандровою піщаною рівниною, утворена талими льодовиковими водами і впливом вітру після Дніпровського зледеніння. Абсолютні висоти коливаються в межах 185 м – 200м. Середня ж висота рельєфу даної місцевості – 192 м. Геологічна будова і рельєф

8. Кліматичні умови Дана місцевість не відзначається різким коливанням температури повітря протягом року. Сезонний температурний режим змінюється поступово і в помірних межах. Середні температури липня +19°С, січня - - 4°С. Середньорічна сума опадів 600 мм – 650мм. Найбільша ж кількість опадів спостерігається в літні місяці – червень та липень. Зимовий період триває близько 3-х місяців. В атмосферному переносі переважають західні вітри, які пом’якшують погодні умови взимку і приносять деяку прохолоду влітку.

9. Гідрографічна сітка Досліджувана територія знаходиться в межах басейну річки Вижівка, а саме в межах лівобережної частини басейну притоки Вижівки – річки Плиска. Плиска є невеликою річкою, яка має місцеве значення. Її довжина близько 8 км. Площа водозбору біля 45 км ². Заплава в деяких місцях є заболочена (ур. Осовець, ур. Охожа). Річище звивисте, ширина коливається в межах 2 м – 10 м, середня глибина – 1м. На даній території не має великих озер. Проте є декілька штучних ставків, які розкидані по всій території. Уваги заслуговує найбільший з них, який знаходиться на захід від с.Хворостів в ур. Аеродром, водойма має площу водного дзеркала – 750 м ². Місцеве населення називає його Ставочок. Дана територія не належить до сильно заболочених. Заболоченість наявна в ур. Власове і ур. Охожа.

10. Річка Плиска

11. Озеро Ставочок

12. Грунтовий покрив Основним типом ґрунтів даної території є дерново- підзолисті, дернові, болотні і лучні. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти, які сформувались на водно-льодовикових піщаних і супіщаних відкладах. Дернові ґрунти поширені на рівнинно-знижених ділянках та ділянках під лісовими масивами, сформувались на супіщаних відкладах у комплексі з карбонатними включеннями. Лучні ґрунти займають невелику площу даної території і є приуроченими до долини р. Плиска та окраїн заболочених ділянок, а також зустрічаються в комплексі з іншими ґрунтами. Болотні ґрунти приурочені до знижених ділянок.

13. Рослинність Різноманітність рослинності даної території представлена такими фітоценотичнимиґрупами як лісова, лучна і болотна рослинність. Лісові масиви зосередженні на західних і південно-західних околицях села Хворостів. Це переважно соснові, дубово-соснові, дубові і мішані лісові ділянки, а також вільшанники. Ліси мають різноманітний видовий склад деревних і трав’янистих рослин. Лучна рослинність сформувалось по долині р. Плиска . Болотна рослинність представлена болотними ценозами в ур. Охожа і невеликою заболоченою ділянкою в ур. Власове. Деякі із видів рослин, які трапляються на цій території є рідкісними і зникаючими, а тому потребують охорони .

14. Мішано-лісовий масив

15. Дубовий гай

16. Лучна рослинність

17. Тваринний світ Серед представників тваринного світу Полісся, на даній території поширена значна їх частина. З копитних тварин в лісових масивах водяться дика свиня, європейська козуля. Дані тварини є обережними і населяють найбільш глухі лісові хащі. Чисельність хижих звірів є невеликою. Зустрічається лисиця, тхір лісовий, ласка, дуже рідко вовк, єнотовидний собака і куниця. З комахоїдних мешкають їжак, кріт, бурозубка. Повсюдно зустрічається заєць-русак, білка, полівка. Серед представників видового складу пташиного царства, уваги заслуговують рідкісні чорні лелеки і сірі журавлі, які гніздяться в лісових найбільш глухих ділянках. В болотистій місцевості ур. Охожа селяться дикі качки (крижень, чирок), водяна курочка, кроншнеп, сіра чапля. Трапляються тетерив, сіра куріпка і перепел. З хижих птахів водяться сови, яструб, декілька видів соколів (кібчик, дербник). Поширені майже всі види горобиних фауни України. На даній території є деякі тварини, які є рідкісними і зникаючими на території України, а тому потребують охорони.

18. Козуля

19. Лисиця руда

20. Лебідь

21. Журавель сірий

22. Структура природного комплексу Зона Мішаних і широколистих лісів (на території України виступає як фізико-географічна провінція Полісся), займає лісисту північну частину України. Західну частину Полісся займає її фізико- географічна область − Волинське Полісся. До її складу входить фізико-географічний район (ландшафт) – Любомль-Ковельський ландшафт, в межах якого і знаходиться наша досліджувана територія. В даній місцевості простежується поліський вид ландшафту. Структуру ландшафту нашої території створюють два види місцевостей і чотири видів урочищ: 1. Місцевості заболочених заплав з болотними грунтами під болотною і чагарниковою рослинністю. Урочища: 1) низьких заплав і старичних понижень; 2) високих заплав. 2. Місцевості добре дренованих водно-льодовикових зандрових рівнин з дерновими і дерново карбонатними грунтами під лісовою рослинністю, переважно розорані. Урочища: 1) зандрових дренованих рівнин; 2) підвищенихрівнинзеоловоюакумуляцією.