440 likes | 660 Views
Презентац ія. На тему: небесна сфера. Сузір'я. Відстані до небесних світил. Зоряні величини. Передмова.
E N D
Презентація На тему: небесна сфера. Сузір'я. Відстані до небесних світил. Зоряні величини.
Передмова Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його витонченадовершеність, його незбагненна краса і таємничість. Недаремнодавні греки дали всьому зоряному Всесвіту назву космос, що означає - оздоба, прикраса. І в цьому немає нічого дивного! Свого часу М. Коперник висловивсяззахопленням: «...Бо що може бути чарівнішим від небосхилу, який вміщує у собі все прекрасне?»
Ствердження Арістотеля • Розмірковуючи над будовоюзоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до н. е.) стверджував: «Всесвіт - досконалий, а тому сферичний, бо сфера - єдинадосконалафігура». Згідноз його розрахунками, радіус Всесвіту, тобтовідстань до сферизір, має бути у дев'ятьразівбільшою, ніжвідстань від Землі до Сонця, а Земля, за його уявленнями, займаєцентральнеположення у Всесвіті, адже «усіважкітілапрямують до центра Землі, а оскількибудь-якетілопрямує до центра всесвіту, то Земля муситьперебуватинерухомо в цьому центрі». Щоправда, іншийвідомийгрецькийфілософДемокріт (460-370 рр. до н. е.), а ближче до наших часівГалілей доводили протилежне: Всесвіт - безмежний, зоріперебувають на різнихвідстанях від Землі, алецярізниця у відстанях на око не сприймається, тому і здається, що зорізнаходяться на внутрішнійповерхнідеякоїсфери. Цевиявилось і справді так!
Поняття небесної сфери • Небесна сфера - уявнасферадовільногорадіуса, в центріякоїзнаходитьсяспостерігач і на яку спроектовановсісвітила так, як вінбачитьїх у певний момент часу зпевної точки простору.
Поняття Сузір'я • Сузір'я — цепевнаділянказоряного неба зчіткоокресленими межами, що охоплюєвсіналежніїйсвітила і яка маєвласну назву.
Перше враження від спостереженнязоряного неба - ценезліченністьзір і хаотичністьїхньогорозташування на небосхилі. Насправді ж зір, якіможнапобачитинеозброєним оком, на небіЗемліблизько 6 000. Скільки зір на небі???
Видимерозташуваннязір • Видимерозташуваннязір на небізмінюєтьсянадзвичайноповільно. Без точнихвимірівпомітити його впродовжсотень і навітьтисячроківнеможливо. Цяобставина дозволила за незапам'ятнихчасівнамалювати по найяскравіших зорях першіхарактерні «зорянівізерунки» - сузір'я.
Більшістьїхніхназв, яківикористовуютьсяйсьогодні - цеспадок від давніхгреків. Так, у творі «Альмагест» Птолемея перелічено 48 сузір'їв. Новісузір'яз'явилися на небіпісля перших подорожей у південнупівкулюЗемліпід час великих географічнихмандрівокXXII-XXІ ст., а такожпіслявинайдення телескопа.
КонгресМіжнародногоАстрономічного Союзу • На початку XX ст. налічувалося 108 сузір'їв. Але на конгресіМіжнародногоАстрономічного Союзу 1922 р. їхнюкількістьбулозменшено до 88. Тоді ж буловстановленотакожновімежісузір'їв, що існують і досі.
Менші групи зір • У деякихсузір'яхвиділяютьменшігрупизір, наприкладПлеяди та Пади в сузір'їТельця і у сузір'їВеликоїВедмедицітощо.
Народні назви сузір'їв • Порядіззагальноприйнятими в астрономіїназвами для окремихсузір'їввживають і народніназви. Так, в Україні Велика Ведмедиця - це «Великий Віз», Мала Ведмедиця - «МалийВіз», Кассіопея -«Борона» чи «Пасіка», Дельфін - «Криниця», Пояс Оріона - «Косарі», Орел - «Дівчиназвідрами», зорянескупчення Пади, що утворюють голову Тельця, - «Чепіги», а зорянескупченняПлеяди -«Стожари».
Легенда створеннясузіря: Оріон та Скорпіон Про кожнуістоту, яку давні люди уявляли у візерункуконкретноїгрупизір і ім'ямякоїназивалицесузір'я, булоскладенопевну легенду. Наприклад: сингрецького бога морів Посейдона, Оріон, бувхоробрим і вправниммисливцем. Не булозвіра, якоговіннемігбивполювати. Розлючена богиня Артеміда, охоронницязвірів, підіслала до ОріонаотруйногоСкорпіона, від укусу якоговінзагинув. Та Зевс, головний у пантеонігрецькихбогів, забрав на небо і Оріона, перетворивши його на зимовесузір'я, і Скорпіона, помістивши його на літньомунебі, щоб той ніколи не наздогнавОріона.
Походження назв зорь • Згодомнайяскравішізоріотрималивласніназви (їхналічується 275). Із них лише 15 % - грецькіназви і 5 % - латинські, а 80 % - цеарабськіназви. Перекладаючитрактатиарабськихастрономів, європейськівчені, очевидно, спеціальнозалишалиїх для використання. Наприклад, в арабських списках зорісузір'яЛебідьназваніприйнятим у тічаси способом: Денеб- «Яскрава на хвості», Садр - «Груди». Так вони називаються і зараз. Названайближчої до нас зоріПроксимаперекладаєтьсязгрецької як «найближча».
Давньо грецькі позначення • Майже 500 років тому зорі в кожному сузір'їбулопозначенолітерамигрецькогоалфавіту а (альфа), Р (бета), у (гамма) і т. д. в мірузменшенняїхньоїяскравості. Щоправда, в окремихвипадках порядок позначень «переплутаний», і подекудипереставленілітери для слабкіших і яскравішихзір. Наприклад, у сузір'їБлизнятнайяскравіша зоря Поллукспозначеналітероюр, тоді як слабкіша - Кастор - літерою а(альфа).
Для зір, яскравістьякихзмінюєтьсяз часом, запровадженіпозначеннялітерамилатинськогоалфавіту: R, S ... Z, даліRR, АZ. Якщо в сузір'їзміннихзірбільше, ніж 334 (стількикомбінаційможнаутворитизоднієї і двохлітер), то такізміннізоріпозначають так: V335, 336... (наприклад, V335 Лебедя).
Окремізорі названо іменамивчених, що їхвивчали. Наприклад, є зоря Барнарда, яка знаходиться в сузір'їЗмієносця. Вона цікаватим, що за 180 роківзміщується на небіна величину діаметраМісяця. Є зоря Тіхо Браге - залишокспалахуНадновоїзорі 1572 р., яку вивчаввідомий астроном Тіхо Браге. • Названашоїзорі - Сонце - походить від індоєвропейськогокореня «сау» - «світити».
Визначеннявідстаней до небеснихсвітил • Те, що відстань до Місяцядорівнює 60 радіусам Землі, за тривалістю його проходження через тінь Землі при повномумісячномузатемненнівстановивщегрецькийвченийГіппархбіля 150 р. до н. е. • Відстані до планет Сонячноїсистемивдалосявизначитилише у XVII ст. через вимірювання горизонтального паралаксу.
Горизонтальнийпаралакс • Горизонтальнийпаралакс - це кут міжнапрямом на світилозякої-небудь точки земноїповерхні і напрямомз центра Землі. • Відстані до близькихзірвизначають за допомогоювимірюванняїхньогорічногопаралаксу.
РічнийпаралаксП • Річнийпаралакс П — кут, підякиміззорібуло б видно радіусземноїорбіти. • Впершенадійнірічніпаралаксибуловиміряно в серединіXIX ст. Дотепервідомоточнівеличинирічнихпаралаксівмайже для 100 000 зір, і на ційосновірозробленобіля десяти іншихметодіввизначеннявідстаней до віддаленішихоб'єктів.
Оскількивідстаніміжастрономічнимиоб'єктамидужевеликі, то користуватисязвичнимиодиницямидовжини (метр, кілометр) незручно. Тому в астрономіївикористовуютьособливіодиниці для вимірюваннявідстаней: астрономічнаодиниця (а. о.), яка дорівнюєсереднійвідстані Землі від Сонця (149 600 000 км), і парсек (пк), від слів «паралакс» і «секунда» - відстань, зякоїсереднійрадіусземноїорбіти видно під кутом 1" (секунда дуги). Часто використовуютьпохідніодиниці: кілопарсек (1 кпк = 1 000 пк) і мегапарсек (1 Мпк = 1 000 000 пк).
Інколивикористовуєтьсяодиницядовжинисвітловийрік (св. р.). Цетакавідстань, яку проходить світло за один рік, поширюючисьзішвидкістю300 000 км/с. • Міжодиницямидовжини, що використовуються в астрономії, існуютьтакіспіввідношення: • 1 пк = 3,26 св. р. = 206 265 а.о. = З • 10 ^16 м; 1 св. р. = 0,3066 пк = 63 240 а. о. = 9,5 • 10 ^15 м.