Download
slide1 n.
Skip this Video
Loading SlideShow in 5 Seconds..
Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною PowerPoint Presentation
Download Presentation
Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною

Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною

157 Views Download Presentation
Download Presentation

Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною

- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript

  1. Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною Центр європейських політичних досліджень, Брюссель Інститут світової економіки, Кіль Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ Київ, 10 квітня 2006 року

  2. Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною Майкл Емерсон Центр європейських політичних досліджень, Брюссель

  3. Політичний контекст • ЄС та Україна домовилися розпочати переговори щодо вільної торгівлі після вступу України до СОТ • Це незалежне дослідження аналізує можливості й економічні наслідки вільної торгівлі і для Європейської Комісії, і для уряду України [які можуть мати різні позиції!]

  4. Економічний контекст • Україна потребує нової стратегії розвитку • Завершення дешевого імпорту енергоносіїв і буму на світових ринках сталі • Тяжка, але неминуча реальність для України • Єдина стратегія: стати диверсифікованою, відкритою, конкурентоспроможною економікою, яка поважає міжнародні та європейські стандарти/норми управління економікою та корпоративного управління

  5. Чотири сценарії • Проста вільна торгівля – досить просто реалізувати, але результат не надто багатий на вигоди 2. Поглиблена вільна торгівля – важче реалізувати, утім, більше користі 3. Митний союз (як Туреччина?) –небажаний 4. Повна інтеґрація в ринки (як Норвегія?) – неможлива

  6. Проста вільна торгівля • Вступ до СОТ знизить тарифи до загалом низького рівня, лібералізує більшість галузей сфери послуг і скасує квоти (наприклад, для сталі) • Проста вільна торгівля скасує митні тарифи, що лишаються, найімовірніше, в асиметричному порядку – тобто ЄС скасовує з незначною затримкою, а Україна приблизно через п’ять років

  7. Поглиблена вільна торгівля • Набагато складніший варіант • Сягає поза суто торгівельні питання… • …та охоплює регуляторну політику держави й управління економікою, особливо у сфері послуг • “Поглиблена вільна торгівля”передбачає “глибоку інтеґрацію”, “європеїзацію” та “глобалізацію” • Чотири головні сфери…

  8. Поглиблена вільна торгівля (1) • Для торгівлі товарами: • Реформування митних служб • Стандарти щодо продукції та забезпечення відповідності • Фітосанітарні стандарти для сільськогосподарських і харчових товарів

  9. Поглиблена вільна торгівля (2) • Сфера послуг: фінанси, транспорт, телекомунікації, використання та розподіл енергії • Регуляторна реформа та відкритість для іноземних інвестицій • Складне питання щодо оптимального рівня відповідності законодавству ЄС і міжнародним стандартам (докладніше про це – далі)

  10. Поглиблена вільна торгівля (3) • Пан’європейські інфраструктури • Транспортні коридори, автошляхи, залізниці, порти, енергетичні мережі • Кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР)

  11. Поглиблена вільна торгівля (4) • Корпоративне управління й управління економікою, боротьба з корупцією • Політика щодо конкуренції та державної підтримки • Господарське право, стандарти бухгалтерського обліку й аудиту

  12. Супроводжувальні заходи • Допомога ЄС: переорієнтація ресурсів на фінансування освітніх програм і програм розбудови інституційної спроможності. Наприклад: 30 млн. євро = 1000 стипендій на здобуття наукових ступенів = створення нової еліти • Довкілля/енергетика/кліматичні зміни: використання можливостей Кіотського протоколу

  13. Переорієнтація української економіки • Необхідний цілісний підхід для забезпечення синергетичних ефектів і створення нового іміджу країни • Великі невикористані можливості для глибокої внутрішньогалузевоїторгівлі між ЄС та Україною; ЄС має вбачати в цьому позитивні можливості для власної конкурентоспроможності в контексті глобальних/азійських викликів

  14. Економічний вплив поглибленої вільної торгівлі між ЄС і Україною Доктор MaтіасЛюке Інститут світової економіки (Кіль, Німеччина) http://www.ifw-kiel.de/staff/luecke.htm

  15. План • Реґіональна спрямованість торгівлі України • Результати використання симуляційної моделі • Довгострокові впливи, які не охоплено симуляційною моделлю

  16. Реґіональна спрямованість торгівлі • У центральноєвропейських країнах з перехідною економікою сукупна торгівля з ЄС, а також частка ЄС у експорті й імпорті стрімко зростала • Аналогічні тенденції відбувалися і в Україні до 2004 року, але 2005 року стався частковий поворот назад (згідно з даними за січень–вересень 2005 року)

  17. Проблеми • Доступ багатьох українських компаній до численних ринків промислових товарів ЄС досі ускладнено • Стимулювання контрприкладів: текстильна продукція, інші товари з інтенсивним використанням праці (“інструменти”) • Складнощі з доступом на ринок зумовлені не так прямими бар’єрами, як високими трансакційними витратами, різними технічними нормами та ін.

  18. Симуляційнамодель (авторХув Едвардс) • Складні прямі і непрямі наслідки поглибленої вільної торгівлі з ЄС: • Більше експорту, менше імпорту • Втрата доходів від тарифів, переспрямування торгівлі • Фактори виробництва переходятьз тих галузей, що скорочуються, до тих, що зростають • Змінюються відносні ціни товарів і факторів виробництва • Ширший вибір факторів виробництва призводить до вищої продуктивності та припливу капіталу

  19. Обчислювана модель загальної рівноваги • Призначення: описувати всі відповідні зв’язки між пропозицією та попитом в економіці • Оцінювати вплив змін на зовнішні умови економіки • Потребує важливих припущень про те, як економічні суб’єкти реагують на зміни економічних умов (наприклад, цінова еластичність та еластичність товарів-замінників, ринкові структури) • Результат: СЦЕНАРІЇ (не прогнози)

  20. Сценарії • Сценарій (i): розширення ЄС на Схід (що включає Болгарію та Румунію) – країни Центральної та Східної Європи переходять на ліберальніший режим імпорту ЄС • Сценарій (ii): проста вільна торгівля (скорочення митних тарифів) • Сценарій (iii): поглиблена вільна торгівля (скорочення нетарифних обмежень) • “Короткострокові”: низька еластичність (змін у виробництві та країнах–партнерах у зовнішній торгівлі) • “Довгострокові”: висока еластичність • Нетарифні обмеження оцінено за допомогою гравітаційної моделі

  21. Зміни у торгівлі за країнами-партнерамита галузями • Згідно зі Сценарієм (i), торгівля України з країнами Центральної та Південно-Східної Європи швидко зростає, водночас відбувається певне скорочення торгівлі з Росією • Згідно зі Сценаріями (ii) та (iii), торгівля з ЄС (ЄС-15, Центральна та Південно-Східна Європа) швидко зростає, водночас відбувається певне скорочення торгівлі з Росією • Зростання експорту особливо потужне у металургійній і текстильній промисловості • Зростання імпорту особливо потужне у сільському господарстві

  22. Зміни в добробуті • Сценарій (i): 1,9–3,1% • Сценарій (ii): близько 0 відносно (i) • Сценарій (iii): 4,5–6,7% на додаток до (ii) • Якщо поглиблена вільна торгівля призведе до зниження рівня сприйняття ризиків інвестування до України (відповідно скоротиться вартість капіталу і зросте приплив капіталу), можливе додаткове зростання добробуту близько 5% • Не визначено кількісно: скорочення прибутків монополій, краще використання виробничих потужностей, ширший асортимент споживчих товарів

  23. Довгострокові моделі, не охоплені симуляційною моделлю • Основний вплив поглибленої вільної торгівлі: поліпшення якості економічних інституцій в Україні через наближення до норм і стандартів ЄС • Економічні оцінки свідчать про щільний зв’язок між доходами на особу і якістю інституцій • Застосування цієї залежності до України свідчить, що можливий довгостроковий додатковий приріст ВВП до 30%

  24. Світові виробничі мережі • Мають багато різних форм, таких як прямі іноземні інвестиції, виробництво на замовлення, довгострокові контракти • Зазвичай включають матеріальні чи нематеріальні інвестиції компанії з країни-імпортера. Відповідно добрий діловий/інвестиційний клімат вкрай важливий для залучення потенційних компаній-партнерів • Дуже важливо: митні процедури, транспортні витрати (у т.ч. витрати часу), системи логістики

  25. Лібералізація галузей сфери послуг • Послуги є важливим складником виробництва для місцевих компаній, у т.ч. експортерів • Економетричні дослідження свідчать, що країни, які розвиваються, та країни з перехідною економікою з ліберальнішою політикою щодо сфери послуг зростають швидше за інші країни • Кількісна оцінка: темпи зростання ВВП вищі на 1,5 в.п. щороку в тих країнах, де основні галузі послуг повністю лібералізовано (а не закрито)

  26. Загальний висновок • Потенційні вигоди від поглибленої вільної торгівлі та наближення інституцій до ЄС великі,але вони потребують всеосяжних реформ упродовж тривалого періоду

  27. Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною Деніел Мюллер-Єнтш Центр європейських політичних досліджень,Брюссель

  28. Поглиблена торгівля товарами і послугами • Бар’єри для торгівлі товарами = тарифи та квоти Бар’єри для торгівлі послугами = правила та регламенти • Торгівля послугами потребує реформ всередині країни: лібералізація доступу на ринки та прав на відкриття бізнесу, приватизація, створення сприятливого клімату для компаній, що надають послуги • Міжнародна інтеґрація ринків послуг також потребує:наближення законодавства, регуляторну співпрацю, поєднання матеріальної інфраструктури • Основні послуги: ефективні телекомунікаційні, транспортні та фінансові послуги діють як з’єднувальні ланки між економіками

  29. Транспортні послуги • Наземні коридори: модернізація матеріальної інфраструктури вздовж основних автомобільних і залізничних коридорів, спрощення митного і прикордонного контролю, конкуренція у вантажних автомобільних і залізничних перевезеннях • Повітряний транспорт: перехід до спільного простору цивільної авіації (лібералізація прав на польоти, приватизація авіаліній та аеропортів, співпраця щодо управління та безпеки авіаційного руху, ухвалення acquis) • Логістика та мультимодальні перевезення: більші внутрішні реформи задля підвищення ефективності мультимодальної (комплексної) транспортної системи (наприклад, реструктуризація залізничної компанії, приватизація та лібералізація портових послуг) Потреба в поєднанні інфраструктурних інвестицій, приватизації, лібералізації та співпраці у сфері регуляторної політики

  30. Фінансові послуги • Банківські послуги: три з чотирьох найбільших банків куплено банками ЄС. ПІІ є основним чинником реструктуризації системи та транскордонноїінтеґрації. Завершення приватизації та забезпечення доступу на ринок • Ринки капіталу: стимулювати розвиток страхування та ринків капіталу (наприклад, заохочувати ПІІ до страхового ринку,використовувати приватизацію та приватні пенсійні фонди для розвитку ринків капіталу) • Регулювання: поліпшити спроможність до регулювання (в основному щодо ринків капіталу та страхування). Додатковіреформи (наприклад, корпоративне управління, бухгалтерський облік і аудит) Основні інструменти – прямі іноземні інвестиції та регуляторна реформа. Перехід на acquis ЄС наразі не є пріоритетним

  31. Телекомунікаційні послуги • Стаціонарний зв’язок: продаж “Укртелекому” стратегічному інвестору спричинить інвестиції в інфраструктуру та поліпшить послуги. Лібералізація доступу до мережі • Мобільний зв’язок: той сегмент ринку, де приватні інвестиції і конкуренція вже призвели до суттєвих позитивних змін. Забезпечення реальної конкуренції між трьома операторами • Регулювання: потреба у посиленні регуляторного органу у сфері зв’язку й оптимізації системи регулювання. Перехід на acquis ЄС доцільний (але треба використовувати законодавство 1998 року) Пріоритети: приватизація “Укртелекому”, посилення регуляторного органу, увідповіднення законодавства до acquis

  32. Енергетика • Електроенергетика: реструктуризація та демонополізація енергокомпаній, завершення роботи над формуванням регуляторної системи, приватизація генерації та розподілу, взаємопоєднання мереж, ухвалення acquis щодо електроенергетики • Нафта і газ: працювати з ЄС над питаннями транзиту та диверсифікації джерел постачання, реструктуризація та приватизація “Нафтогазу України” • Інше: потреба в сильному регуляторі на ринку, збалансуванні тарифів. Розгляд можливості щодо участі України в Енергетичній угоді Південно-Східної Європи (що також включає правила конкуренції та захисту довкілля) Комплексні внутрішні перетворення є передумовою для глибокої регіональної інтеграції

  33. Висновки • Інші послуги включають туризм, будівництво, торгівлю та послуги для бізнесу • Потреба у поєднанні кроків: зобов’язання в рамках ГАТТ/СОТ, Угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною, внутрішні реформи, наближення законодавства до acquis, співпраця щодо регулювання • Короткострокові пріоритети (наприклад, вступ до СОТ, реформа митниці, приватизація “Укртелекому”) Середньострокові пріоритети (лібералізація повітряного руху,приватизація транспортних компаній, вдосконалення інфраструктури шляхів сполучення, взаємопоєднання електромереж,програми twinning для розбудови спроможності до регулювання Довгострокові пріоритети (спільний простір цивільної авіації, спільний ринок електроенергії)

  34. Висновки (2) • Підготовка України до глибокої інтеґрації в ринки ЄС потребуватиме допомоги різних донорів (ЄБРР, Світовий банк, МВФ, двостороння допомога ЄС, Агенція з питань міжнародного розвитку США) Угода про вільну торгівлю – не панацея, а важливий складник ширшої інтеґраційної стратегії

  35. Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзом та Україною Ольга Шумило Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ

  36. Можливості для України • Важливо: бачити і розуміти потреби навколишнього світу та виклики глобалізації • Внутрішні можливості: приклад українських атомних електростанцій, екологічно чисті продукти • Зовнішні можливості: вступ до СОТ, поглиблена вільна торгівля з ЄС

  37. Новий контекст • Виклики демократії – вільна преса, обізнані громадяни, конкуренція легітимних груп інтересів • Економічні виклики – ціни на газ, металургія, економічне протистояння

  38. Відмінності переговорів з ЄС • Традиційна протекціоністська політика ЄС щодо секторів третіх країн, які мають конкурентні переваги • Невизначеність щодо майбутнього місця України в Європі • Вплив на позицію ЄС економічних наслідків розширення та проблем “старої Європи”

  39. Проблеми • Брак обговорення нових можливостей та консультацій з групами інтересів для формування поінформованої позиціїщодо ЗВТ • Сьогодні: основна тема консультацій – ризики для status quo та “які тарифи?” • Слабка інституційна спроможність уряду до консультацій з групами інтересів

  40. Яке рішення? • Розгляд наслідків потенціалу України, консультації щодо нових можливостей для кожного сектору та економіки в цілому • Аналіз потреб економіки України, її готовності та потенціалу в контексті поглибленої вільної торгівлі з ЄС • Чітке визначення груп інтересів, які виграють або програють у разі укладання угоди або її відсутності, розробка плану роботи з цими групами • Продовження інституціоналізації процесу консультацій з групами інтересів • Інформування щодо суті та можливостей поглибленої вільної торгівлі як для сьогоднішнього бізнесу так і для майбутнього

  41. Консультації з зацікавленими сторонами • Презентація поглибленої вільної торгівлі всім зацікавленим сторонам • Попередній аналіз стану економіки України в контексті поглибленої вільної торгівлі, її готовності та можливостей • Консультації – щодо тарифів ТА можливостей – 15 окремих заходів • Участь представників уряду в консультаціях (!) • Аналітичні матеріали за результатами консультацій для уряду – переговори з Європейською Комісією • Презентація результатів – всі позиції вислухані і прийнято найбільш ефективне рішення для економіки та секторів

  42. Очікувані результати • Не тільки готовність українського уряду до переговорів з ЄК, але й: • введення в економічний та політичний дискурс тематики поглибленої вільної торгівлі та нових можливостей • спроможність уряду до втілення рішень • позицію груп інтересів щодо поглибленої вільної торгівлібуде почуто • у разі формування негативної позиції: • ця позиція базується на аналізі, а не “інтуїції” • уряд готовий до протилежної позиції

  43. Перспективи поглибленої торгівлі між Європейським Союзомта Україною Ільдар Ґазізуллін Міжнародний центр перспективних досліджень, Київ

  44. Головне • Поглиблення інтеґрації – це не лише бюрократична вправа апроксимації законодавства або виснажливі торгівельні переговори • Транскордонна інтеґрація відбувається на рівні компаній: через створення світових виробничих ланок, надходження прямих іноземних інвестицій • Тому мета політики сприяння економічної інтеґрації ЄС та України – це зняття нетарифних обмежень, з якими стикаються конкретні компанії в конкретних галузях економіки • Діалог влади з приватним сектором в Україні і ЄС сприятиме виробленню інформованих рішень політики щодо зони вільної торгівлі (ЗВТ) • Приклад обміну думок між владою та бізнесом для поліпшення ділового середовища – річні звіти Європейської бізнес асоціації щодо перешкод для інвестицій в Україну та регулярні зустрічі високопосадовців з членами асоціації

  45. Чи готова Україна до інтеґрації? • Український уряд дотепер не провів аналізу готовності економіки крани до створення ЗВТ з ЄС. Відсутня інформація про позицію уряду й основних груп інтересів щодо можливої угоди • Серед представників українського уряду, бізнесу та мас-медіа існує хибне розуміння цілей ЗВТ, зокрема щодо: • тривалості переговорів, ратифікації та втілення угоди • втрат і переваг ЗВТ для економіки, зокрема для таких чутливих галузей, як сільське господарство, металургія та фінансовий сектор • Якщо ситуація не зміниться, український уряд матиме слабку позицію під час переговорів з ЄС. Виключення представників груп інтересів з процесу формулювання політики може також призвести до створення опозиційного лобі в парламенті. Це сповільнить ратифікацію та виконання майбутньої угоди

  46. Торгівля послугами: перспективи для України • Економічна інтеґрація між Україною та ЄС у секторі послуг може стати першим кроком до створення ЗВТ • Цей крок найлегший, оскільки рівень лібералізації сектору послуг в Україні високий • Спільні інфраструктурні проекти між Україною та ЄСу фінансовому секторі, транспорті і телекомунікаціях сприятимуть: • ширшому доступу до фінансових ресурсів та інвестицій • реалізації транзитного потенціалу України • розвитку аутсорсінгу та транскордонної торгівлі товарами

  47. Приклад 1: Авіаційний транспорт • Парафування горизонтальної угоди між Україною та ЄС 2005 року стало початком інтеґрації країни в європейський авіаційний простір. Скасування 2005 року в’їзних віз суттєво збільшило обсяги пасажироперевезень між Україною та ЄС • Це може означати ефективне використання транзитного потенціалу України через перетворення міжнародного аеропорту “Бориспіль” на сучасний вузловий аеропорт (“хаб”) Центральної та Східної Європи • Більші можливості доступу на український ринок європейських авіакомпаній означатиме більшу конкуренцію • Повільний поступ України у створенні мережевої авіакомпанії, демонополізації послуг аеропортів і залученні приватного сектору на ринок може зменшити позитивний ефект від інтеґрації для України