Постійний струм

1. Постійний струм Електричний струм - це упорядкований рух заряджених частинок. Напрямок електричного струму співпадає з напрямком руху позитивних зарядів. Упорядкований рух електронів у металевому провіднику та струм I S – площа поперечного перерізу провідника, Е – електричне поле. 1

2. Умови існування електричного струму: 1 Наявність носіїв струму; 2 Наявність електричного поля. Носіями струму в металах є електрони провідності, в електролітах – позитивні і негативні іони, у газах електрони та позитивні іони. 2

3. Сила струму –фізична величина, яка показує, який заряд проходить через переріз провідника за одиницю часу Для характеристики напрямку електричного струму в різних точках поверхні і розподілу сили струму по цій поверхні вводиться вектор густини струму: Електричний струм називається постійним, якщо напрямок і сила струму не змінюються з часом. Електричний струм, що змінюється з часом називається змінним електричним струмом. Для постійного струму 3

4. Електрорушійна сила (ЕРС) Для створення постійного струму в провіднику не можна використовувати заряджений конденсатор: заряди перейдуть із обкладинки на обкладинку, поле зникне, оскільки різниці потенціалів не буде. Тому, для одержання постійного струму на заряди в електричному колі мають діяти які-небудь сили не електростатичної природи - сторонні сили. Пристрій, у якому виникають сторонні сили, називається джерелом струму. Електрорушійна сила чисельно дорівнює роботі, яку виконують сторонні сили при переміщенні по замкнутому колу пробного заряду. Природа сторонніх сил: хімічна (акумулятор, гальванічний елемент), магнітна (якір генератора, що обертається внаслідок механічної дії), електромагнітна (світло, що падає на напівпровідник) та т. ін. 5

5. Схематичне зображення джерела постійного струму: 1 – батарея розімкнута; 2 – батарея замкнута на зовнішній опір R; 3 – режим короткого замикання. 6

6. 2 1 Коло постійного струму + - 7 ЗАКОН ОМА Закон Ома для ділянки кола в інтегральній формі: Закон Ома для замкнутого кола в інтегральній формі: - зовнішній опір. – опір джерела струму - внутрішній опір

7. Отримаємо закон Ома для ділянки кола в диференціальній формі. Враховуючи, що - питома електропровідність, отримаємо закон Ома для ділянки кола в диференціальній формі:густина струму прямо пропорційна напруженості електричного кола Закон Ома для замкнутого кола в диференціальній формігустина струму прямо пропорційна напруженості електричного поля сторонніх сил: 8

8. Вмикання амперметра та вольтметра в електричне коло 9

9. Електричний опір Електричний опір залежить від електричних властивостей провідника і його геометричних параметрів. Для однорідного провідника постійного перерізу: де - питомий опір провідника. У значному інтервалі області кімнатних температур Залежність питомого опору ρ від абсолютної температури T при низьких температурах: a – нормальний метал; b – надпровідник 10

10. Надпровідність – це явище зникнення опору в речовині в околі низьких температур. 1911 р. – Камерлінг Оннес відкрив надпровідність для ртуті. Пояснення надпровідності в рамках квантової теорії провідності - Дж.Бардін, Дж. Купер та Дж. Шріффер, 1957 р. При деякій певній температурі Tкр, яка є різною для різних речовин, питомий опір стрибком зменшується до нуля. Критична температура у ртуті дорівнює 4,1 К, у алюмінію 1,2 К, у олова 3,7 К. Надпровідність спостерігається не тільки у елементів, але й у хімічних сполук та сплавів. Деякі речовини, що переходять при низьких температурах у надпровідний стан, не є провідниками за звичайних температур, тоді як такі «гарні» провідники, як мідь і срібло, не стають надпровідниками при низьких температурах. 11

11. Народився в Німеччині у досить бідній родині. Тому, почавши в 1805 р. навчання в Ерлангенському університеті, він не зміг його закінчити. Працював учителем у Готштадті (Швейцарія). В 1811 р. підготував і захистив в Ерлангені докторську дисертацію. Протягом 20 років Ом викладав у гімназіях Бамберга, Кельна, Берліна. Науковими дослідженнями йому вдавалося займатися лише у вільне від викладання час. В 1833 р. він став директором Політехнічної школи в Нюрнберзі, а в 1849 р. - професором Мюнхенського університету. В 1826 р. Ом відкрив свій основний закон електричного кола. В 1881 р. на Міжнародному конгресі електриків ім'ям Ома була названа одиниця електричного опору (Ом). Ом також займався дослідженнями в області оптики та кристалооптики. В 1842 р. він був обраний членом Лондонського королівського товариства. ГЕОРГ СИМОН ОМ  1787—1854 Німецький фізик 13

12. R1 U R2 Rn R2 R1 R3 R3 U3 Un U2 U1 I Rn Паралельне з’єднання провідників Послідовне з’єднання провідників Для самостійного вивчення 14

13. Приклад електричного кола, яке не можна звести до комбінації послідовно та паралельно з'єднаних провідників Для самостійного вивчення 15

14. Правила Кірхгофа Подібні кола, а також кола з розгалуженнями, які містять кілька джерел струму розраховуються за допомогою правил Кірхгофа. Правила Кірхгофа дозволяють полегшити розрахунки складних (розгалужених) мереж сталого струму. Правила Кірхгофа є узагальненнямзакона Ома для розгалужених мереж. 16

15. В розгалужених мережах можна виділити вузлові точки(вузли), в яких сходяться не менше трьох провідників. Струми, які входять у вузол вважають додатними; струми, які виходять з вузла – від'ємними. Вузол електричного кола 17

16. Перше правило Кірхгофа можна сформулювати так: алгебраїчна сума струмів, які сходяться в одному вузлі, дорівнює нулю Перше правило Кірхгофа є наслідком закону збереження електричного заряду 18

17. У розгалуженому колі цепи завжди можна виділити певну кількість замкнутих шляхів, які містять однорідні та неоднорідні ділянки. Такі замкнуті шляхи називаються контурами. Коло містить один незалежний вузол (a або d) та два незалежних контура (наприклад, abcd і adef). 19

18. обхід обхід обхід обхід «Правила знаків». Друге правило Кірхгофа є узагальненням закону Ома на розгалужені електричні кола. Для запису другого правила Кірхгофа потрібно на кожній ділянці задати позитивний напрямок струму та позитивний напрямок обходу контура, а також виконувати певні “правила знаків” 20

19. Друге правило Кірхгофа В будь-якому замкнутому контурі, довільно вибраному в розгалуженому електричному колі, алгебраїчна сума напруг на всіх ділянках цього контуру дорівнює алгебраїчній сумі ЕРС усіх джерел електричної енергії цьому контурі: 21

20. Роботи присвячені електриці, механіці, оптиці, математичній фізиці, теорії пружності, гідродинаміці. В 1845—47 відкрив закономірності в протіканні електричного струму в розгалужених електричних мережах (правила Кірхгофа), в 1857 побудував загальну теорію струму в провідниках. Разом з Р. Бунзеном у 1859 розробив метод спектрального аналізу та відкрив нові елементи — цезій (1860) і рубідій (1861). Встановив (1859) один з основних законів теплового випромінювання (закон Кірхгофа), запропонував (1862) концепцію чорного тіла й дав його модель. Розвив (1882) строгу теорію дифракції. Вдосконалив теорію магнетизму Пуассона. Досліджував також пружність твердих тіл, коливання пластин і дисків, форму вільного струменя рідини, рух тіла в рідкому середовищі. КІРХГОФ Густав Роберт  (1824—1887) Німецький фізик 22

21. ЗАКОН ДЖОУЛЯ – ЛЕНЦА В колі, яке складається з нерухомих металевих провідників, робота постійного струму повністю витрачається на нагрівання провідників. Закон Джоуля-Ленца для ділянки кола: кількість теплоти, що виділяється на провіднику при проходженні по ньому постійного електричного струму дорівнює добуткові квадрата сили струму на час його проходження й електричний опір цього провідника З урахуванням закону Ома: 23

22. У випадку змінного струму закон Джоуля – Ленца в інтегральній формі має вигляд: Потужність електричного струму дорівнює відношенню роботи струму dA до інтервалу часу dt, за який ця робота була виконана: 24

23. Виділимо в провіднику елементарний об’єм dV=dl dS у вигляді циліндру. Струм через цей об’єм I=jdS, а опір , тоді згідно з законом Джоуля – Ленца за час dt виділяється кількість теплоти Питомою тепловою потужністю струму називається кількість тепла, яке виділяється в одиниці об’єму за одиницю часу: Тоді закон Джоуля – Ленца в диференціальній формі: питома потужність струму прямо пропорційна добутку питомого опору і квадрата густини струму 25

24. Повна потужність джерела, тобто робота, яка виконується сторонніми силами за одиницю часу, дорівнює У зовнішньому колі вивільняється потужність 26

25. Російський фізик й електротехнік. Серед численних наукових праць Ленца найбільш відомі дві: “Про визначення напрямку гальванічних струмів, порушуваних електродинамічною індукцією” (1833) і “Про закони виділення тепла гальванічним струмом” (1842). У першій з них установлюється правило, що визначає напрямок індукційних струмів і має ім'я вченого. У другій роботі описаний закон, нині відомий у науці як закон Джоуля — Ленца. Праці Ленца дають підставу вважати його одним із творців вчення про електрику та теоретичні основи електротехніки. Він відомий також роботами з геофізики. Крім наукової діяльності Е. X.. Ленц багато років очолював кафедру фізики та фізичної географії в Петербурзькому університеті, він надавав великого значення викладанню фізики в середній школі. Його наукова праця “Керівництво до фізики, складена... для російських гімназій” (1839) видавалася 11 разів. ЕМІЛІЙ ХРИСТИАНОВИЧ ЛЕНЦ  (1804 - 1865) 28