1 / 65

Тема № 4

Тема № 4. Об ’ єктні властивості C#. ООП у C#: найбільш помітні особливості. C# – повністю об ’ єктно-орієнтована мова . Всі змінні – об ’ єкти . Немає множинного спадкування класів. Доступ до екземплярів Reference Type здійснюється виключно через указники на них.

macha
Download Presentation

Тема № 4

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Тема №4 Об’єктні властивості C#

  2. ООП у C#: найбільш помітні особливості • C# – повністю об’єктно-орієнтована мова. • Всі змінні – об’єкти. • Немає множинного спадкування класів. • Доступ до екземплярів Reference Type здійснюється виключно через указники на них. • Відсутній аналог delete. • Методи класу можуть бути перевантажені, розрізнення – за сигнатурою. • Можна визначати операції, в т.ч. індексатори. • Властивості. • За замовченням параметри методів передаються за значенням, це можна змінювати.

  3. Особливості ООП у C# - продовження • На вершині ієрархії – клас Object. • Поліморфізм: за замовченням методи невіртуальні; це можна змінювати. • Вводяться інтерфейси як абстракція, що тільки декларує поведінку, але не визначає її. • Неявно типовані змінні. • Generics. • Ініціалізатори класів. • Розвинені засоби RTTI та інтроспекції. • Часткові класи. • Анонімні класи та анонімні методи. • Делегати. • Події.

  4. Особливості ООП у C#: продовження • Розширюючі методи. • Риси, характерні для функціонального програмування (ламбда-вирази і т.п). • LINQ.

  5. Класи і об’єкти • Поняття класу та об’єкту в C# в цілому співпадає з загальноприйнятим. • Опис класу: class KlName { членикласу }

  6. Reference Type: загальна характеристика • Загальна риса: доступ до змінних цих типів здійснюється через вказівники на них. • Але: змінні вказівникових типів ведуть себе подібно до вказівників. • Такими типами є, наприклад: екземпляри класів, в т.ч. рядки; масиви. • null - спеціальне значення для пустого вказівника.

  7. Створення об’єктів. Конструктори • За допомогою оператора new: KlName ekz=new KlName(параметри); • І за синтаксисом, і за семантикою це виклик конструктора - спеціального методу, який описує, які дії повинні виконуватися при ініціалізації об’єкта. • Синтаксично - метод, ім’я якого співпадає з іменем класу. Нічого не повертає (навіть void). • Конструктори можуть бути перевантажені. • Якщо конструкторів немає - надається конструктор за замовченням. • Але, якщо є хоча б один конструктор - конструктор за замовченням не надається.

  8. Характерний приклад Нехай є клас Kl і оголошення Kl ekz; Чи означає це оголошення створення екземпляру класу і виділення пам’яті під нього? Ні, створюється лише вказівник відповідного типу. Сам екземпляр створюється шляхом виклику конструктора класу: Kl ekz = new Kl(…); Аналогічно - операції.

  9. Екземпляри класів vN1a vN2a a N1 N2 vN1b vN2b b N1 N2 b=a; b.N1=vNEW; вив. a.N1; //vNEW

  10. Рядки: особливість (рядки є незмінюваними) “AAAA” a “BBBB” b “CCCC” b=a; b=“CCCC”; вив. а; //AAAA

  11. Модифікатори доступу • public – загальнодоступні; • protected – доступні для підкласів; • internal – доступні для класів в межах тієї ж збірки; • internal protected – доступні для підкласів, а також для будь-яких класів у межах збірки; • private - тільки для класу, в якому вони визначені (для членів класу – за замовченням).

  12. Запитання Чи може конструктор класу бути приватним?

  13. Використання приватних конструкторів: паттерн Singleton Singleton - Singleton instance = new Singleton() - Singleton() + Singleton getInstance() return instance;

  14. Поняття властивості • Концепція властивостей є однією з найбільш характерних рис C#. • Властивість – це конструкція, яка передбачає методи get та/або set для отримання або встановлення відповідного значення.

  15. Приклад властивості (“класичний” синтаксис) У класі: int QP; public int Q { get { return QP; } set { QP = value; } } У клієнті, який використовує клас: sp.Q = 2;

  16. Властивості: коментар до прикладу • Ззовні звернення до властивості виглядає як звернення до поля. • У найбільш типовому випадку властивість пов’язана з окремим полем, але це не обов’язково. У цьому випадку може бути так, що деяка властивість L встановлюється в одне значення, а при зчитуванні отримуємо інше значення. • Якщо потрібно тільки для читання або для запису – тільки get або, відповідно, set.

  17. Приклад public int L { get { return QP + LP; } set { LP = value; } }

  18. З 2.0 – можливість розділення прав доступу • В С# 2.0 з’явилася можливість розділити права доступу для селекторів (get) і модифікаторів (set). • Приклад: public int L { get { return QP + LP; } private set { LP = value; } }

  19. Новий спрощений синтаксис для властивостей – з C# 3.0 public int R { get;set; }

  20. Новий синтаксис ініціалізації об’єктів – з C# 3.0 Kl s1 = new Kl { R = 30 }; Семантично цееквівалентно виклику конструктора класу без параметрів і встановленню значень полів або властивостей.

  21. Cпадкування class K1 : K2 { . . . } К1-підклас; К2-суперклас. Так само, як і Java, C# не підтримує множинного спадкування. На вершині ієрархії – клас System.Object.

  22. Закриті класи і методи • Модифікатор sealed. • Для класів цей модифікатор означає, що від цього класу не можна утворювати похідні класи. Таким є, наприклад, клас string. • Для методів цей модифікатор означає, що цей метод не можна перевизначати в підкласах.

  23. Вказівники this та base • this - вказівник на даний екземпляр. • Передається методам екземпляра (нестатичним методам) як неявний параметр. • Одне з типових використань - в конструкторах. • base – посилання на суперклас (нестатичне).

  24. Виклик іншого конструктора Того ж класу: public Kl(…):this(…) { … } Суперкласу: public Kl(…):base(…) { … }

  25. Статичні поля і методи • Супроводжуються модифікатором static. • Поля і методи класу, а не екземпляру. • Для статичних полів - одна копія для всіх екземплярів; для нестатичних - кожний екземпляр має свою копію.Одне з типових використань - підрахунок кількості екземплярів класу. • Виклик - через ім’я класу. • З статичними полями і методами можна працювати, коли ще немає жодного екземпляра.

  26. Статичні поля і методи: продовження • Статичні методи не можуть викликати нестатичні методи, а також звертатися до нестатичних полів. • Типовий механізм ініціалізації статичних полів – статичний конструктор, тобто конструктор з модифікатором static. • Статичним може бути і весь клас – якщо в ньому є лише статичні члени. Неможливо створити екземпляр такого класу; звернення до методів можуть бути тільки статичними.

  27. Приклад статичного класу (ілюструється також readonly) static class Stalker { static readonly public int Pole; static Stalker() //статичний конструктор { Pole = 10; } static public void Metod() { Console.WriteLine(Pole); } }

  28. Ланцюжки конструкторів • Перед виконанням конструктора підкласу автоматично викликається конструктор суперкласу.

  29. Поліморфізм у C#: початок • Об’єктна змінна суперкласу може посилатися на екземпляр підкласу, або посиланню на суперклас може бути надано значення посилання на підклас (розширююче перетворення). • Розширююче перетворення здійснюється автоматично; знижуюче слід робити явно. • “Безпечне” приведення – as. • Перевірка типу – is.

  30. Поліморфізм: віртуальні функції • Класичний приклад: оголошуємо клас Baseз методом Metodта його підклас Sub, в якому теж є метод Metod. Створюємо екземпляр класу Subі викликаємо метод Metod. Метод якого саме класу буде викликаний?

  31. Віртуальні функції: загальні орієнтири • За замовченням методи C# не є віртуальними, але їх можна зробити віртуальними за допомогою модифікатора virtual. • Статичні, а також приватні методи не можуть бути віртуальними. • Важливі модифікатори: override – заміщення; new – затінення.

  32. Демонстрація: Polimorf class Bas { public virtual void Metod() { Console.WriteLine("Base class"); } } class Der : Bas { public void Metod()// new чи override ? { Console.WriteLine("Derived class"); } }

  33. Використання Bas b = new Der();//якщо var – може бути //інакше b.Metod();

  34. Quiz: що виведе програма static void Main(string[] args){ D d = new D(); C c = d; B b = c; A a = b; d.M(); c.M(); b.M(); a.M(); Console.ReadLine(); } } class A { public virtual void M() { Console.Write("A"); } } class B:A { public override void M(){ Console.Write("B");} } class C : B { new public virtual void M() { Console.Write(“С");} } class D : C { public override void M(){Console.Write("D"); } }

  35. Абстрактні методи і класи • Абстрактний метод - метод без реалізації; він супроводжується модифікатором abstract. • Передбачається, що такі методи повинні перевизначатися в підкласах. Тому абстрактні методи автоматично є віртуальними. • Абстрактні методи не мають тіла: public abstract int fun(); • Якщо клас містить хоча б один абстрактний метод, він сам повинен бути оголошений як абстрактний. • Для абстрактного класу не можна створювати екземпляри.

  36. Інтерфейси • Логічний розвиток ідеї абстрактних класів. • Всі методи інтерфейсу є абстрактними і неявно є public (хоча явно вказувати ці модифікатори не дозволяється). • Інтерфейси не можуть містити полів (на відміну від Java). • Але інтерфейси можуть містити властивості. • В C# прийнято починати назви інтерфейсів з літери I, закінчуються вони часто на able.

  37. Реалізація інтерфейсів • Можна сказати, що інтерфейс - це набір вимог, які висуваються до класу, що його реалізує. • Якщо клас реалізує інтерфейс, то він повинен визначити всі методи, які описані в інтерфейсі. • Синтаксис: class Kl : I {… • Клас може реалізувати декілька інтерфейсів; у цьому випадку вони перелічуються через кому. • Якщо, крім цього, клас Kl спадкує від іншого класу B та реалізує кілька інтерфейсів – class Kl: B,I1,I2,… • Між інтерфейсами може бути відношення спадкування, причому таке спадкування може бути множинним.

  38. Приклад: інтерфейс interface I { int Pole { get; set; } void Metod(); } class Kl : I { public int Pole { get; set; } public void Metod() { Console.WriteLine("Interface implemented with field "+Pole); } }

  39. Явна реалізація інтерфейсів. • Закриття методу інтерфейсу в класі; тоді для звернення до такого методу треба використовувати вказівник інтерфейсу. • Випадок, коли реалізується кілька інтерфейсів, і відповідний метод для кожного інтерфейсу потрібно визначити по-своєму.

  40. Приклад явної реалізації інтерфейсів. Інтерфейси interface I1 { void Metod(); } interface I2 { void Metod(); }

  41. Приклад явної реалізації інтерфейсів. Клас class Kl : I1,I2 { void I1.Metod() { Console.WriteLine("First Interface"); } void I2.Metod() { Console.WriteLine("Second Interface"); } }

  42. Приклад явної реалізації інтерфейсів. Звернення I1 ekz1 = new Kl(); I2 ekz2 = (I2) ekz1; //один об’єкт – різні типи! ekz1.Metod(); ekz2.Metod();

  43. Перевантаження операторів - приклад class Kl { public int Pole; public Kl(int Pole) { this.Pole = Pole; } public static Kl operator +(Kl a, Kl b) { return new Kl(a.Pole + b.Pole); } }

  44. В основній програмі class Program { static void Main(string[] args) { Kl a = new Kl(10) + new Kl(15); Console.WriteLine(a.Pole); Console.ReadLine(); } }

  45. Перевантаження операторів – деякі особливості • Всі оператори мають бути описані як public і static. • Не можна перевантажувати ряд операторів, зокрема =. • Якщо перевантажується +, то += перевантажується автоматично. • Можуть перевантажуватися trueта false (буде робитися приклад на цю тему). • Для операторів приведення типів може бути заданий явний або неявний режим виклику (див. наступний слайд).

  46. Модифікатори explicit та implicit • Використовуються у визначеннях операторів приведення типів для задання того, чи буде перетворення здійснюватися неявно, чи приведення типів слід робити явним чином.

  47. Приклад приведення типів: клас; неявне перетворення class Person { public String Name { get; set; } public String Citizen { get; set; } public static implicit operator String (Person p) {return String.Format("Name: {0} ; Citizen: {1}",p.Name,p.Citizen); } }

  48. Використання неявного перетворення Person p1 = new Person { Name = "Bob Robber", Citizen = "UK" }; String s = p1; Console.WriteLine(s);

  49. Клас: явне перетворення class Person { public String Name { get; set; } public String Citizen { get; set; } public static explicit operator String (Person p) {return String.Format("Name: {0} ; Citizen: {1}",p.Name,p.Citizen); } }

  50. Явне перетворення: використання Person p1 = new Person { Name = "Bob Robber", Citizen = "UK" }; String s = (String)p1; Console.WriteLine(s);

More Related