Використання електронного -цифрового підпису в системах електронного урядування

1. Використанняелектронного-цифрового підпису в системах електронногоурядування Дмитро Шевчук, Координаційний центр з упровадження економічних реформ при Президентові України PKI Forum 2012

2. Програмаекономічнихреформ Метою Програми економічних реформ є підвищення конкурентноспроможності економіки країни та поступовий вихід на траекторію сталого розвитку. Реформи спрямовані на побудову сучасної, стійкої, відкритої й конкурентоспроможної у світовому масштабі економіки, формування професійної й ефективної системи державного управління, і зрештою – на підвищення добробуту українських громадян. Програма охоплює широкий набір стратегічних перетворень за п'ятьма напрямами: Створення базових передумов економічного росту через утримання низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів і створення стійкої фінансової системи. Формування режиму максимального сприяння бізнесу шляхом зменшення втручання держави в економіку, зниження адміністративних бар'єрів для його розвитку, модернізації податкової системи й поглиблення міжнародної економічної інтеграції України. Модернізація інфраструктури й базових секторів шляхом усунення усталених структурних проблем в енергетичній, вугільній, нафтогазовій галузях і ЖКГ, а також розвитку транспортної інфраструктури й ринку землі. Перехід від дотацій до самоокупності виробництва й соціальних послуг. Збереження й розвиток людського й соціального капіталу шляхом підвищення ефективності й стабільності соціального захисту, поліпшення якості й доступності освіти й медичного обслуговування. Підвищення ефективності державного управління шляхом реформування державної служби й виконавчої влади

3. Реалізація Програми реформ

4. Розвиток електронного урядування Концепція розвиткуелектронногоурядування в Україні(Розпорядження КМУ 2250-р/2010) Електроннеурядування - форма організації державного управління, яка сприяєпідвищеннюефективності, відкритості та прозоростідіяльностіорганівдержавноївлади та органівмісцевогосамоврядування з використаннямінформаційно-телекомунікаційнихтехнологій для формування нового типу держави, орієнтованої на задоволенняпотреб громадян. Головною складовоюелектронногоурядування є електронний уряд - єдинаінфраструктураміжвідомчоїавтоматизованоїінформаційноївзаємодіїорганівдержавноївлади та органівмісцевогосамоврядуванняміж собою, з громадянами і суб'єктамигосподарювання. Для Національного плану дій на 2012 рік Координаційний центр запропонував розпочати роботу над впровадженням інформаційної системи для створення середовища з обміну інформацією між системами та базами даних в автоматичному режимі. За нашим баченням ця система буде дещо схожа на СМЕВ (Російськафедерація) та X-Road (Эстонія), проте буде враховувати більше вимог, що витікають з законодавства України, та мати більший потенціал до масштабування.

5. Принципи функціонування перспективною системи взаємодії Забезпечення функції «перекладача» або «брокера» щодо обміну інформацію між різнорідними системами та базами даних. Забезпечення сумісності системи з усіма функціонуючими державними інформаційними системами та базами даних при введені в майбутньому стандартизованих протоколів для підключення. Функціонування в якості експертної системи в питаннях надання доступу до інформації та формування набору даних на міжсистемні запити. Вирішення ситуації з запитом держорганом інформації, що міститься в інформаційних ресурсах іншого держоргану. Створення інтерфейсів для самостійної роботи фізичних осіб та організацій з доступною державною інформацію. Забезпечення якісного надання адміністративних послуг. Забезпечення принципів первинності та вторинності інформації та оновлення вторинної (наприклад, після зміни прізвища). Заборона концентрації усіх повноважень щодо системи в одних руках – впровадження поточного ІТ-аудиту роботи з системою та системи узгодження внесення змін до системи. Реалізація механізмів резервування та безперебійності системи. Ведення журналів функціонування системи для надання можливості перегляду фізичною особою операцій щодо обробки даних, які її стосуються. Модульність та масштабованість системи.

6. Використання масштабованості системи Реалізація масштабованості запропонованої системи повинна вирішити ряд завдань: • відмова від існуючої практики побудови absolute standalone інформаційних систем, які реалізуються за бюджетні кошти; • побудова всіх нових державних інформаційних систем та баз даних у вигляді окремих модулів (plugin), що обов'язково підключаються до системи взаємодії; • відмова від існуючої практики побудови мереживаpoint-to-point зв'язків; • створення інтерфейсів для можливості самостійної роботи з державною інформацією для фізичних осіб та організацій (згідно характеру інформації та наданих повноважень). Приклади перспективних державних інформаційних систем, які повинні бути реалізовані як системи-модулі до системи взаємодії: • Єдине вікно подання звітності • Інформаційна система з надання адміністративних послуг • інтерфейс для систем, що працюють в муніципальних центрах; • портал надання адміністративних послуг; • ресурси інформаційного забезпечення надання адміністративних послуг. • Портал зі звернення громадян. • Електрона медична картка. • Перспективні системи електронного документообігу в органах державної влади.

7. Використання ЕЦП Плануючи запропонувати подібний розширений електронний функціонал для органів державної влади, населення та організацій, виникають певні проблеми інформаційної безпеки, а саме: юридична значимість дій через інформаційні ресурси; підтвердження особи, що виконує аутентифікацію за допомогою логіну та паролю в існуючих системах; підтвердження цілісності та достовірності окремих документів, що надсилаються в порядку подання звітності чи отримання адміністративної послуги. Оптимальним механізмом, що вирішує таку проблему є використання ЕЦП, тому ми відводимо значну роль використання PKI інфраструктури при впровадженні електронного урядування. На сьогодні ми зіткнулися з декотрими проблемами, до вирішення яких пропонуємо разом зосередити зусилля держави та приватного сектору: забезпечення єдиного формату ЕЦП для досягнення функціональної сумісності; забезпечення масовості використання ЕЦП через стимулювання його використання шляхом переведення частини послуг в електронний вигляд; формування різних цінових пропозицій щодо ЕЦП як продукту.

8. Дякую за увагу! Дмитро Шевчук, Координаційний центр з упровадження економічних реформ при Президентові України Контактна інформація: (044) 255 7434 shevchuk@apu.gov.ua