МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В «ШКОЛАХ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ’Ю»

1. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В «ШКОЛАХ СПРИЯННЯ ЗДОРОВ’Ю» Зав.відділом гігієни дітей шкільного віку та підлітків ДУ ІОЗДП НАМН, д.м.н. Г.Даниленко

2. Динаміка основних показниківздоров'я дітей

3. МОЗУКРАЇНИ СТРУКТУРА ПРИЧИН СМЕРТНОСТІ ДІТЕЙ ВІКОМ 15-17 РОКІВ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ТРАВМ І ОТРУЄНЬ

4. Європейськийрегіон ВООЗ 60 % загальноготягара хвороб пов’язано з 7 факторами ризику: підвищений артеріальний тиск куріння, вживання алкоголю підвищений вміст холестерину у крові надлишковамасатіла низькийрівеньвживанняфруктів та овочів малоактивний образ життя

5. НОВІ ГЛОБАЛЬНІ РЕАЛІЇ ПІДВИЩЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ЧИННИКІВ РИЗИКУ • Економічна криза: • прагнення виробників зробити більш дешевою власну продукцію шляхом використання дешевої сировини й швидкого отримання економічної вигоди з технологій, що не пройшли апробацію в повному обсязі; • економічна недоступність більшій частині населення якісних товарів, продуктів і послуг; • загроза використання населенням продуктів і товарів, шкідливість яких відома; • недоступність для значної частини населення високотехнологічних медичних технологій.

6. НОВІ ГЛОБАЛЬНІ РЕАЛІЇ ПІДВИЩЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ЧИННИКІВ РИЗИКУ • Досягнення «високої» рентабельності реалізації продуктів харчування: • зростання кількості й обсягу виробництва транснаціональних компаній з виробництва слабоалкогольних напоїв, харчових продуктів які отримали назву “джанк-фуд” (“харчі - мусор”); • перехід вітчизняних виробників на виробництво “джанк-фуд” • зміна технологій переробки і виробництва харчових продуктів (використання харчових домішок); • зміни у якісному складі харчових продуктів; • агресивна реклама и політика поширення на ринку харчів, які підвищують ризик розвитку ХНЗ.

7. НОВІ ГЛОБАЛЬНІ РЕАЛІЇ ПІДВИЩЕННЯ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ЧИННИКІВ РИЗИКУ • Низька фізична активність й поширеність шкідливих звичок: • залежність від нових інформаційних технологій, комп’ютерних ігор; • низька рухова активність, превалювання пасивних форм відпочинку; • зростання поширеності шкідливих звичок (зловживання алкоголем, особливо пивом, інтенсивне куріння, наркотики); • широка реклама пасивних методів “підтримки доброї фізичної форми”; • зростання питомої ваги дітей із дисгармонійним фізичним розвитком (ожиріння, грацілізація)…

8. ПРОБЛЕМИ МІЖВІДОМЧОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ? Відсутністьсприятливихзмін у станіздоров’яшколярів

9. РЕГРЕСІЙНІ МОДЕЛІ ВПЛИВУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗДОРОВ’Я СІЛЬСЬКИХ ШКОЛЯРІВ Здоров’я дівчат 2002, r2=6,2% Здоров’я дівчат 2003, r2=9,0% Здоров’я дівчат 2004, r2=19,5% Здоров’я дівчат 2005, r2=7,4% Здоров’я дівчат 2006, r2=22,1% Успішність навчання Значущість оцінки Д/з – обсяг виконання Д/з – термін виконання Безпека в школі Вільний час Безпека по дорозі в школу Допомога вчителя Допомога однокласників Становище в класі Викладання у школі Умови навчання Проблеми з вчителем Проблеми з однокласниками Здоров’я хлопців. 2002, r2=6,9% Здоров’я хлопців 2003, r2=15,1% Здоров’я хлопців 2004, r2=13.3% Здоров’я хлопців 2005, r2=16,5% Здоров’я хлопців 2006, r2=6,1%

10. Консультації Координація Інструменти політики Рішення Політика формування здоров’я Аналіз політики Реалізація Виявлення проблеми Оцінка МОДЕЛЬ ЦИКЛУ ВИРОБЛЕННЯ ПОЛІТИКИ ФЗ

11. СТРАТЕГІЯ ВИСОКОГО РИЗИКУ (навчальнийколектив) ІНДИВІДУАЛЬНА (особистість, родина) Спрямована на створення певного середовища для здорового способу життя учнів і запобігання проявів чинників ризику Підвищення мотивації розробки раціональних особистісних стратегій здорового способу життя Спрямована на раннєвиявлення, локалізаціюіактуалізаціюпроблемичинниківризику Стратегіїформування ЗСЖ ПОПУЛЯЦІЙНА СТРАТЕГІЯ (навчальний заклад)

12. ДИНАМІКА ЗАЛУЧЕНОСТІ ШКОЛЯРІВ ДО ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОКПРОТЯГОМ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

13. Навчальнауспішністьучнів 7-х класів, % до тих, хтовідповів

14. Термін виконання домашнього завданняучнів 7-х класів (останні 30 днів)

15. Розподілвідповідейшколярівщодовідчуттябезпеки в школі,% до тих, хтовідповів

16. Розподілвідповідейшколярівщодовідчуттябезпеки поза школою,% до тих, хтовідповів

17. Розподілвідповідейшколярівщодопочуттів до школи, % до тих, хтовідповів

18. САМООЦІНКА ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРАМИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЇХ СТАВЛЕННЯ ДО ШКОЛИ

19. Вільний час старшокласників, % до тих, хтовідповів

20. ПОЗАНАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ (останні 30 днів)

21. Термін повернення з прогулянокучнів 7-х класів (останні 30 днів)

22. ІНТЕНСИВНІСТЬ КУРІННЯ СЕРЕД учнів 7-х класів (останні 30 днів)

23. РОЗПОДІЛ ІНТЕНСИВНОСТІ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ СЕРЕД НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

24. ВЖИВАННЯ НЕЦЕНЗУРНИХ СЛІВ учнями 7-х класів (останні 30 днів)

25. Кількість кишенькових грошейучнів 7-х класів (останні 30 днів)

26. РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОТРЕБ УЧНІВ 7-Х КЛАСІВ

27. РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ПОТРЕБ СТАРШОКЛАСНИКІВ

28. Структура патологічної ураженості та порушень у стані здоров'я школярів

29. Склад родини

30. Рiвень освіти батьків, % до тих, хто відповів Батько, дівчата Батько, хлопці Мати, дівчата Мати, хлопці

31. Вплив родини на першу спробу куріння У неповній родині соціальна ситуація розвитку дітей більш суттєво впливала на першу спробу куріння (формула 2), ніж у повних родинах (формула 1). YПР = 1,1 + 0,1X3 - 0,1X20, R2 = 7,7 % (1) YНР =1,1 + 1,2X16 – 0,4X12, R2 = 32,8 % (2) де YПР –досвід куріння серед школярів у повній родині; YНР –досвід куріння серед школярів у неповній родині; X1 – освіта батька; X2 – освіта матері; X3 – покарання у родині; X4 – спілкування у родині; X5 – конфлікти у родині; X6 – допомога матері; X7 – допомога батька; X8 – допомога діда/бабці; X9 – допомога Бога; X10 – власні сили; X11 – проблеми спілкування з батьком; X12 – проблеми спілкування з мамою; X13 – проблеми спілкування з однолітками; X14 – задоволеність житловими умовами; X15 – задоволеність одягом; X16 – задоволеність харчуванням; X17 – задоволеність становищем у сім’ї; X18 – задоволеність стосунками між батьками; X19 – кишенькові гроші; X20 – проблеми спілкування з однолітками; X21 – задоволеність станом свого здоров’я.

32. Вплив родини на інтенсивність куріння В той же час, на рівень куріння повні родини впливали трохи більш, а неповні – менше, ніж на початок куріння (формули 3, 4). YПР = 1,1 + 0,2X14 - 0,1X8 - 0,3X15, R2 = 9,3 % (3) YНР =1,9 – 0,3X12 , R2 = 20,1 % (4) де YПР –інтенсивність куріння серед школярів у повній родині; YНР –інтенсивність куріння серед школярів у неповній родині; X1 – освіта батька; X2 – освіта матері; X3 – покарання у родині; X4 – спілкування у родині; X5 – конфлікти у родині; X6 – допомога матері; X7 – допомога батька; X8 – допомога діда/бабці; X9 – допомога Бога; X10 – власні сили; X11 – проблеми спілкування з батьком; X12 – проблеми спілкування з мамою; X13 – проблеми спілкування з однолітками; X14 – задоволеність житловими умовами; X15 – задоволеність одягом; X16 – задоволеність харчуванням; X17 – задоволеність становищем у сім’ї; X18 – задоволеність стосунками між батьками; X19 – кишенькові гроші; X20 – проблеми спілкування з однолітками; X21 – задоволеність станом свого здоров’я.

33. Вплив родини на самооцінку здоров’я При цьому соціальне оточення більше впливало на самооцінку здоров’я в неповних родинах і однакові чинники мали більшу вагу. YПР = 0,6 + 0,5X21 +0,1Х5 – 0,1Х19 +0,1Х2 +0,2Х14 R2 = 29, 3 % (5) YНР = -0,1 + 0,7 X21+ 1,8X15+ 0,1Х4 – 0,5Х14 R2 = 48, 3 % (6) де YПР – оцінка власного здоров’я школярами у повній родині; YНР – оцінка власного здоров’я школярами у неповній родині; X1 – освіта батька; X2 – освіта матері; X3 – покарання у родині; X4 – спілкування у родині; X5 – конфлікти у родині; X6 – допомога матері; X7 – допомога батька; X8 – допомога діда/бабці; X9 – допомога Бога; X10 – власні сили; X11 – проблеми спілкування з батьком; X12 – проблеми спілкування з мамою; X13 – проблеми спілкування з однолітками; X14 – задоволеність житловими умовами; X15 – задоволеність одягом; X16 – задоволеність харчуванням; X17 – задоволеність становищем у сім’ї; X18 – задоволеність стосунками між батьками; X19 – кишенькові гроші; X20 – проблеми спілкування з однолітками; X21 – задоволеність станом свого здоров’я.

34. ЗМІСТ ДІЯЛЬНОСТІ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА В НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

35. ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ШКОЛІ • Щоденно: • Контроль санітарного стану школи - 30 – 40 хв. • Контроль харчування учнів (загальна потреба часу) - до 3 год. 30 хв. • бракераж сирої продукції - 30 хв. • контроль закладання продуктів - з 8.00 до 13.00 • контроль санітарного стану харчоблока - 10 хв. • контроль стану здоров’я працівників харчоблоку - 5 хв. • контроль роботи холодильного обладнання - 5 хв. • контроль якості приготованого - перед кожної видачею 30 хв. • складання меню розкладки - 30 хв. • Амбулаторний прийом - постійно • Контроль уроків фізичного виховання, трудового навчання – 2 уроки • Робота з дітьми, батьками, вчителями з профілактики захворювань, направлення на обстеження, щеплення і.т.д. - до 2 год. • Робота з медичною документацією - 30 хв.

36. ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ШКОЛІ • Щорічно: • Проведення щеплення ( в школі з кількістю 500 учнів і більше – 1 раз на тиждень в день, коли працює лікар): • підготовка до проведення ( сповіщення, підготовка інформації про стан здоров’я) – по 2 дні перед проведенням • безпосереднє проведення – 1 день • Профілактичні огляди на педикульоз - 4рази на рік протягом 4-5 днів • Проведення антропометричних досліджень усім учням, заповнення листків здоров’я • Маркування меблів • Профілактичні обстеження учнів 1-4 класів на ентеробіоз (120 – 250 дітей – 3 робочих дні) • Профілактичні огляди: • підготовка документації, складання списків, виписування направлень, попередження учнів, батьків, вчителів, вимірювання АТ і т.п. - 3 – 4 робочих дні • Проведення профоглядів - 1 день на одну вікову групу • Підготовка документів по аналізу - 2 дні

37. ДІЯЛЬНІСТЬ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ У ШКОЛІ • Періодично: • Огляд дітей, контактних з хворими на інфекційні захворювання, проведення протиепідемічних заходів - до 2 год. день (7-21 днів) • Участь у перевірках співробітниками СЕС - 2 рази на рік та при виникненні інфекції • Підготовка документів, проведення огляду для надання дозволу на участь у міжшкільних змаганнях - до 1 разу на місяць • Участь у медичному забезпеченні змагань – до 1 разу квартал (3-4 год.) • Контроль медичного огляду співробітників школи

38. Необхідність реформування системи охорони здоров’я школярів Відсутність критеріїв оптимального медичного забезпечення дітей в ЗНЗ медичними, соціальними та іншими послугами та надмірною концентрацією надання медичних послуг не обумовлених потребами ЗНЗ Недосконалість правової бази, яка б давала можливість медичному/ педагогічному працівникові, як представнику системи охорони здоров’я школярів, мати чітко визначені права та обов'язки Відсутність законодавчо закріплених морально- етичних та професійних правил поведінки медичного/ педагогічного працівника, батьків при розбудові системи охорони здоров’я Відсутністю єдиного підходу щодо оплати праці, мотивацій за надання медичних послуг, залучення фахівців до формування навичок здорового способу життя школярів TEXT TEXT TEXT TEXT

39. Школи, що стимулюютьздоров’я Тенденції«шкільноїмедицини» Боротьба з новими проблемами Мотиваційнийпідхід Діалог про здоров’я Уповноваження Пропаганда у школі здорового образу життя Послугиохорониздоров’я у школі Зміна парадигми від медичної до социальної моделі

40. ДУ “Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН” Дякуємо за увагу ! Харків, 310153 Пр.50-річчя ВЛКСМ, 52а (0572) 629104 danylg@mail.ru