Медична протозоологія

1. Національний фармацевтичний університет Кафедра біології, фізіології та анатомії людини Медична протозоологія

2. Паразитологія – це розділ біології, що вивчає явища паразитизма, будову та життя паразитів, їх вплив на здоров’я людини.

3. Основні зв'язки паразитології мікробіологія епідеміологія гігієна загальна і патологічна анатомія і фізіологія фармакотерапія клінічна фармація

4. Паразитизм – історично створений особливий тип біотичних зв’язків організмів у біосфері, при якому один організм (паразит) використовує іншого (живителя або хазяїна), спричинюючи йому шкоду.

5. Живителем, або хазяїномназивають людину або тварину, в організмі якої паразит тимчасово чи постійно живе, розмножується або знаходиться в будь-якій стадії.

6. Класифікація живителей: 1. За місцем у життєвому циклу паразитів (дефінітивний, проміжний, додатковий, резервуарвний). 2. За сприятливістю умов для паразита (облігатний, факультативний).

7. Класифікація живителейза місцем у життєвому циклі паразита

8. Класифікація паразитів: 1. За зв’язком у життєвому циклі (облігатний, факультативний). 2. За тривалістю паразитування (стаціонарний, постійний, періодичний, тимчасовий). 3. За просторовою локалізацією в організмі живителя (ектопаразит, ендопаразит, внутрішньоклітинний, тканинний, порожнинний). 4. За розмірами паразита (макропаразит, мікропаразит).

9. Класифікація паразитів за зв’язком у життєвому циклі

10. Класифікація паразитів за тривалістю паразитування

11. Класифікація паразитів за просторовою локалізацією в організмі живителя

12. Розділи медичної паразитології

13. Найпростіші • Всього 70000 видів • З них паразитів близько 20-25 тис. видів • З них паразитів людини близько 50 видів

14. Типові риси найпростіших

15. Класифікація найпростіших-паразитів людини

16. Клас Саркодові Типовий представник - Амеба дизентерійна

17. Амеба дизентерійна Хвороба Амебіаз Локалізація Товстий кишечник Цикл розвитку Стадії розвитку - вегетативна, тканинна форми та циста. Вегетативна форма мешкає у просвіті товстої кишки і може бути малою (8-20 мкм) або великою (15-60 мкм), має еритроцити у ендоплазмі. Тканинна форма – патогенна форма, паразитує у тканині слизової оболонки товстої кишки і спричинює специфічні ураження, у ендоплазмі не має еритроцитів. Цисти утворюються у нижніх відділах товстого кишечнику і виявляються у фекаліях хворих та паразитоносіїв. Вони безкольорові, округлі, розміром 8-15 мкм, мають від одного до чотирьох ядер у вигляді кілець.

18. 1 – проковтнута циста; 2 – ексцистиювання; 3,4 – вегетативні малі форми; 5 – тканинна форма; 7 – цисти у кишечнику; 8 – цисти у фекаліях Цикл розвитку амеби дизентерійної

19. Амеба дизентерійна В організм амеба може потрапити з їжею або водою у вигляді цисти, з яких у кишечнику утворюються вегетативні форми амеби. Вони можуть виходити з фекаліями або за несприятливих умов потрапляти в стінку кишечнику і перетворюватися у тканинну форму з наступним розвитком захворювання. В тяжких випадках амеби можуть потрапляти до печінки, легень та інших органів, а іноді навіть спричинювати перитоніт. Люди заражуються амебіазом через питну воду, харчові продукти, ґрунт, забруднені випорожненнями з цистами, а також через мух. Інфікування Додержання правил особистої гігієни, вживання тільки кип’яченої води, миття овочів і фруктів. Профілактика

20. Клас Джгутикові • Типові представники: • Лямблія • Лейшманія • Трихомонада • Трипаносома

21. Лямблія Хвороба Лямбліоз Локалізація Тонкий кишечник (12-пала кишка, іноді шлунок, жовчний міхур) Особливості будови Мають вид двостороннього симетричного грушоподібної форми організму з розширеним переднім і витягнутим заднім кінцем, із 2 симетрично розташованими ядрами. На тупому кінці розташований присосок для прикріплення до кишкового епітелію. Потрапляючи в товсту кишку, лямблії інцистуються. Цисти овальної форми, мають 2 чи 4 ядра, а також оболонку. При масовому зараженні - механічне подразнення слизової оболонки кишечнику, часто гепатит та холецистит. Ускладнення

22. а – лямблія у просвіті між ворсинками; б – вегетативні форми і цисти; 1 – вегетативна форма; 2 – те ж, боковий вигляд; 3 – циста Лямблія

23. Лейшманія Хвороба Лейшманіоз Локалізація Внутрішні органи, шкіра Цикл розвитку 2 морфологічні форми: амастигота (безджгутикова) в організмі хребетних тварин і людини та промастигота (джгутикова) в кишечнику переносника (москіти). Амастигота овальної чи округлої форми з великим ядром. Промастигота має веретеноподібне тіло та джгутик. Промастиготи потрапляють в організм людини після укусів москітів, захоплюються макрофагами, де перетворюються на амастиготи і починають ділитися, переходячи до внутрішньоклітинного паразитування. Скупчення лейшманій в макрофагах призводить до руйнування клітин і потрапляння паразитів у навколишні здорові клітини з подальшим розвитком лейшманіозу.

24. Лейшманія Типи хвороби Шкіряний лейшманіоз – найбільш поширений, супроводжується виразками з загоєннями на шкірі, продовжується біля півроку. Шкірно-слизовий характеризується запаленням хрящової і сполучної тканин рота, носа, глотки, гортані, а іноді навіть статевих органів. Вісцеральний лейшманіоз – це системна хвороба, при якої паразити розмножуються в макрофагах селезінки, печінки, кісткового мозку з розвитком анемії, виразками кишечнику, ураженням бронхів, крововиливами у внутрішні органи, слизові оболонки і шкіру, внаслідок чого шкіра стає темною (“чорна пропасниця”).

25. Трихомонада (урогенітальна) Хвороба Трихомоноз У чоловіків в сечівнику, придатках яєчка, передміхуровій залозі, а у жінок – в сечівнику, піхві, каналі шийки матки. Локалізація Особливості будови Грушоподібне тіло з чотирма вільними джгутиками і одним, що пов’язаний з мембраною, доходячи тільки до середини тіла. Крізь все тіло проходить нитка (аксостиль), що закінчується за межами тіла коротким товстим “шипом”. Цитоплазма має вакуолі. Цист не утворює, а в зовнішньому середовищі швидко гине. Симптоми Сверблячка, біль, печіння в області статевих органів, окремі ділянки ерозії, серозно-гнійні виділення. Передача статевим шляхом.

26. Трипаносома Хвороба Трипаносомоз, або «сонна хвороба» В плазмі крові, лімфі, лімфатичних вузлах, спинномозковій рідині, тканинах спинного і головного мозку. Локалізація Особливості будови У трипаносом довгаста форма із загостреними кінцями, є джгутик, який у деяких ділянках прикріплений до тіла клітини “сполучними комплексами”. Одні трипаносоми мають активний поступальний рух, інші – пасивний рух. Трипаносоми розмножуються за типом простого і множинного безстатевого ділення. Цикл розвитку Трипаносома розвивається зі зміною живителів. Перша частина життєвого циклу проходить у тракті травлення мухи це-це, друга частина – в організмі хребетних тварин, а також людини. Зараження людини трипаносомою здійснюється при укусі мухою це-це, після чого паразити потрапляють у кровоносну, лімфатичну системи, а потім і у мозок, уражуючи ЦНС. Такий шлях розселення паразитів в організмі людини обумовлює особливості перебігу сонної хвороби. Місце інокуляції трипаносом запалюється і часто утворюється “трипаносомний шанкр”. Захворювання дуже часто закінчується смертю.

27. Клас Споровики • Типові представники: • Малярійний плазмодій • Токсоплазма

28. Малярійний плазмодій Хвороба Малярія В еритроцитах і печінці людини. Локалізація Цикл розвитку Життєвий цикл зі зміною 2 живителів: людини і самки малярійного комара роду Anopheles. Зі слиною комара при укусі плазмодії, на стадії спорозоїтів, потрапляють в кров людини, розносяться по всьому організмі і проникають до клітин печінки, де відбувається первинне розмноження паразитів. В клітинах печінки плазмодії ростуть і переходять до стадії шизонта, яка називається тканинною шизогонією.

29. Малярійний плазмодій Цикл розвитку Потім паразит розпадається на тисячі маленьких молодих форм – мерозоїтів, які після руйнування гепатоцитів потрапляють в кров, в еритроцити, де проходить еритроцитарна стадія розвитку.

30. Малярійний плазмодій Цикл розвитку Мерозоїти, що проникли до еритроцитів, перетворюються на кільцеподібні невеликі трофозоїти, що ростуть і у дорослому стані займають майже весь еритроцит. Наступна стадія – шизонт, характеризується початком розподілу і утворенням мерозоїтів. У цей період еритроцит руйнується, мерозоїти виходять у плазму крові, знову проникають у нові еритроцити і цикл повторюється.

31. Малярійний плазмодій Цикл розвитку З частини мерозоїтів в еритроцитах утворюються незрілі статеві чоловічі і жіночі клітини – гамонти. Подальший їх розвиток можливий тільки, якщо людину укусить комар, у шлунку якого гамонти перетворюються на зрілі гамети, що копулюють і утворюють рухливу зиготу – оокінету. В стінці шлунка комара вона росте, вкривається оболонкою і перетворюється на ооцисту, в якій формується біля 10000 спорозоїтів. Коли оболонка ооцисти руйнується спорозоїти потрапляють до слинних залоз комара, а при кровосмоктанні – знову у кров людини.

32. Малярійний плазмодій Цикл розвитку Таким чином, в крові людини малярійний плазмодій розмножується тільки безстатевим шляхом (тканинна і еритроцитарна шизогонія), а в організмі комара здійснюється статевий процес, у зв’язку з чим малярійного комара вважають основним живителем, а людину – проміжним. У період тканинних циклів розвитку малярійних плазмодіїв у інфікованих людей не відзначається клінічних проявів захворювання. Але вже при значному руйнуванні еритроцитів спостерігається підвищення температури, потовиділення, головні болі. При малярії розвивається анемія, порушується діяльність печінки, селезінки, центральної нервової системи, і може закінчитися смертю.

33. Токсоплазма Хвороба Токсоплазмоз ЦНС, печінка, нирки, легені, серце, м’язи, очі. Локалізація Цикл розвитку Людина може заразитися ооцистами паразита, які виділяються кішками – остаточними живителями токсоплазми. Трофозоїти паразита мають форму півмісяця. Форма варіює у залежності від локалізації токсоплазми: позаклітинні форми більш видовжені і мають менший розмір ніж внутрішньоклітинні. Ооцисти формуються внаслідок статевого розмноження паразита в клітинах слизової оболонки кишки кішки. Потрапивши до кишечнику людини ооциста вивільнює спорозоїти, що укоріняються в клітинах організму. У життєвому циклі токсоплазми можуть приймати участь проміжні живителі, хоча це необов’язково: в організмі кішки може завершитися весь цикл розвитку від ооцисти до ооцисти. Токсоплазмоз може протікати в легкій і тяжкій формі. Найтяжча форма - природжений токсоплазмоз внаслідок передачі збудника цього захворювання через плаценту.