Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії

1. Соціальний діалог у державному управлінні: європейський досвід та українські реалії Ольга Петроє, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики НАДУ TAIEX СЕМІНАР “Соціальний діалог в Україні” 5–6 грудня, 2013 року

2. Соціальний діалог у державному управлінні системавзаємопов’язаних та взаємозалежних цілей, завдань, функцій, принципів, форм, форматів і механізмів узгодження інтересів між працівниками, роботодавцями, державою та іншими заінтересованими групами для прийняття і реалізації легітимних рішень уряду й соціальних партнерів (працівників, роботодавців) щодо розв’язання завдань у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин на міжнародному, міжнаціональному, національному, галузевому, регіональному, місцевому рівні й на рівні підприємства з метою забезпечення збалансованого соціального та економічного розвитку суспільства

4. Соціальний діалог На європейському рівні Європейський тристоронній соціальний діалог Європейський двосторонній соціальний діалог Європейський соціальний діалог національного рівня

5. Європейський тристоронній соціальний діалог Тристоронні Соціальні Зустрічі на вищому рівні Міжгалузеві консультаційні комітети макроекономічний діалог рівні можливості чоловіків і жінок при прийомі на роботу зайнятість здоров’я і безпека на робочому місці соціальний захист професійне навчання освіта й наука вільний рух працівників Взаємодії з Європейським соціальним фондом соціальний захист працівників-мігрантів

6. Двосторонній соціальний діалог на європейському рівні Європейський міжгалузевий соціальний діалог Європейський галузевий соціальний діалог Соціальний діалог на рівні європейських компаній Європейська трудова рада Комітет міжгалузевого соціального діалогу Галузевий комітет соціального діалогу 64 учасники: 32 представники від роботодавців 32 - від працівників) 41 галузевих комітетів соціального діалогу Понад 840 європейських трудових рад - керівні норми у сферах праці та соціальних відносин для усіх роботодавців і працівників у країнах Європейського Союзу - підготовка кадрів - робочий час і умови праці - охорони здоров’я та безпеки праці - сталий розвиток - вільне пересування робочої сили - охорона здоров’я та безпека праці - рівні умови - наукові дослідження - охорона навколишнього середовища - інвестиції

7. Європейський соціальний діалог у галузі • державного управління • Європейський соціальний діалог • у сфері • регіонального і місцевого врядування • Європейський соціальний діалог • у сфері • центрального адміністрування

9. Європейський економічний і соціальний комітет (ЄЕСК) EuropeanEconomicandSocialCommittee (EESC) Секція сільського господарства, розвитку сільських районів і навколишнього середовища (NAT) Секція економічного та монетарного союзу, економічного та соціального згуртування (ЕСО) Секція зайнятості, соціальних питань та громадянства (SOC) Секція зовнішніх зв’язків (REX) Секція єдиного ринку, виробництва і споживання (INT) Секція транспорту, енергетики, інфраструктури та інформаційного суспільства (TEN)

12. Національні моделі соціального діалогу європейських країн http://www.worker-participation.eu/National-Industrial-Relations/Countries/Austria

13. Міжгалузевий соціальний діалог (ЄС) Галузевий соціальний діалог (ЄС) Соціальний діалог корпоративного рівня (ЄС) Галузевий соціальний діалог (національний рівень) Соціальний діалог на рівні підприємства (національний рівень) Міжгалузевий соціальний діалог (національний рівень) Система зв’язків у сфері соціального діалогу: ЄС – національний рівень

14. Система СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ Національний соціальний діалог Галузевий соціальний діалог Територіальний соціальний діалог Локальний соціальний діалог всеукраїнські об’єднання професійних спілок; все-українські об’єднання організацій роботодавців; Кабінет Міністрів України всеукраїнські галу-­ зеві профспілки та їх об’єднання; всеукраїнські галузеві об’єднання організацій роботодавців; відповідні центральні органи виконавчої влади професпілки, органі-зації профспілок, їх об’єднань відповід­ ного рівня; організа-ції роботодавців та їх об’єднання відпо­ відного рівня; орга- ни виконавчої влади; органи місцевого самоврядування первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники працівників; робо-тодавець та/або уповноважені представники роботодавця Генеральна угода Галузева угода Колективний договір Територіальна угода НТСЕР, Український координаційний комітет сприяння зайнятості населення; НСПП, Управління фондами соціального захисту Територіальні СЕР, територіальні відділення НСПП та Українського комітету сприяння зайнятості Двостороння робоча комісія; загальні збори, конференція

20. Причини низької результативності вітчизняної системи соціального діалогу зумовлені низкою проблем: • відсутні традиції, звичаї ведення соціального діалогу в умовах демократії та ринкової економіки; • громіздка організаційна структура існуючої системи; • високий рівень централізації соціального діалогу; • нерозвиненість галузевого та локального соціального діалогу; • недосконале законодавство у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин; • неналежне виконання державою своєї ролі й функцій з розвитку соціального діалогу; • несистемність і фрагментарність розвитку інститутів соціального діалогу, зосередженість на розбудові формальних інститутів (нормативно-правових, організаційно-функціональних); • недостатня увага з боку держави до проблем розвитку неформальних інститутів – формування цінностей, традицій, культури соціального діалогу; • слабкість сторін, суб’єктів, організацій соціального діалогу та ін. Company Logo

21. Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні • І. Розвиток вітчизняної (загальнонаціональної) системи соціального діалогу: • розробка Національної Програми розвитку соціального діалогу на 2014-2024 роки; • удосконалення правового забезпечення соціального діалогу в сфері соціально-трудових і соціально-економічних відносин; • розвиток мережі органів соціального діалогу національного, галузевого, територіального та локального рівнів; • активне залучення соціальних партнерів до прийняття і реалізації владних рішень на національному, галузевому та територіальному рівнях; Company Logo

22. Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні • ІІ. Розвиток галузевого соціального діалогу: • удосконалення правового забезпечення розвитку галузевого соціального діалогу у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин; • розробка галузевих програм розвитку соціального діалогу на 2014-2024 рр.; • створення ресурсних центрів інформаційного та консалтингового забезпечення галузевого соціального діалогу; • розвиток двосторонніх та тристоронніх органів галузевого соціального діалогу; Company Logo

23. Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні • ІII. Розвиток галузевого соціального діалогу в органах державного управління: • вироблення правил представництва соціальних партнерів органів державної влади; • створення галузевих, територіальних та національного об’єднання роботодавців органів державної влади; • створення галузевого консультативно-дорадчого комітету (соціально-економічної ради) для забезпечення соціального діалогу органів державної влади; • організація системи навчання представників працівників і роботодавців органів державної влади з питань ведення соціального діалогу; • вироблення інструментарію оцінювання стану виконання спільних рішень; • розроблення механізму контролю і відповідальності за виконання взятих сторонами соціального діалогу в органах державної влади зобов’язань. Company Logo

24. Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні • ІV. Розбудова неформальних інститутів вітчизняної системи соціального діалогу: • всебічне висвітлення, популяризація, поширення діалогової культури в різних верствах українського суспільства, утвердження цінностей духу соціального діалогу в системі суспільних відносин; • опанування ідей, цінностей, принципів соціального діалогу політичними діячами, державними службовцями, лідерами громадських рухів, керівниками проф­спілок і громадських організацій, представниками роботодавців від бізнесу та державного сектору; • заохочення до поширення кращих зарубіжних і вітчизняних практик в системі соціального діалогу; • визначення соціального діалогу пріоритетним напрямом розвитку освіти і науки України на 2014-2019 рр.; • розвиток культури соціального діалогу, в тому числі шляхом запровадження спеціальної освіти та підготовки фахівців соціального діалогу. • забезпечення розвитку наукових досліджень з проблем теорії і методології соціального діалогу та впровадження їх результатів у практику державного управління у сфері соціально-трудових та соціально-економічних відносин. Company Logo

25. Концептуальні засади державної політики щодо інституціоналізації дієвої системи соціального діалогу в Україні • V. Сприяння інтеграції вітчизняного соціального діалогу в систему європейського соціального діалогу: • запровадження сучасних (насамперед європейських) стандартів соціального діалогу в систему діалогових відносин в Україні; • набуття членства вітчизняних організацій соціального діалогу (організацій роботодавців, працівників, тристоронньої СЕР та ін.) різних рівнів в міжгалузевих, галузевих організаціях соціального діалогу європейського рівня; • адаптація кращих вітчизняних і зарубіжних практик у систему вітчизняного соціального діалогу. Company Logo

27. Дякую за увагу! Ольга Петроє, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики НАДУ petroeo@gmail.com