Директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування КОРЕНДОВИЧ В.С.

1. Міністерство оборони України Попередні результати оборонного огляду Директор Департаменту воєнної політики та стратегічного планування КОРЕНДОВИЧ В.С.

2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ОБОРОННОГО ОГЛЯДУ Мета досягається виконанням завдань Мета Огляду 1. Визначити потребу у можливостях Збройних Сил, інших складових сектору безпеки і оборони (військових формувань) для гарантування безпеки держави на довгострокову перспективу до 2025 року Оцінка стану і готовності ЗС України та інших військових формувань до виконання завдань у сфері оборони 2. Визначити або уточнити завдання сил безпеки і оборони для кожного сценарію розвитку загроз Визначеннядовгострокових перспектив розвитку ЗС України та інших військових формувань 3. Аналіз стану Сектору безпеки і оборони, можливостей всіх його складових, у тому числі здатність держави задовольнити потреби оборони в ресурсах 4. Формування перспективного обрису складових Сектору безпеки і оборони, який вимагав використання механізму оцінювання ризиків виконання поставлених завдань в залежності від рівня фінансування Визначення матеріальних, фінансових і людських ресурсів для гарантованого забезпечення оборони з урахуванням позаблокового статусу України 5. Визначення стратегії досягнення перспективного обрису складовими Сектору безпеки і оборони на основі порівнювання наших амбіції в гарантуванні безпеки з ресурсними, інтелектуальними, виробничими можливостями держави 1

3. Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2015 року Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2025 року Оборонний огляд – огляд можливостей Сектору безпеки і оборони України • Президент України • Рада національної безпеки і оборони України • Кабінет Міністрів України • Міністерство оборони України • Міністерство закордонних справ України • Міністерство фінансів України • Міністерство економіки України • Міністерство промислової політики України • Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України • Міністерство надзвичайних ситуацій України • Державна Прикордонна служба України • Служба безпеки України • Служба зовнішньої розвідки України • Управління державної охорони • Департамент з питань виконання покарань • Держспецзв'язок • Держспецтрансслужба • Президент України • Рада національної безпеки і оборони України • Кабінет Міністрів України • Міністерство оборони України 2

4. Система управління проведенням оборонного огляду Кабінет Міністрів України Міжвідомча комісія з питань проведення оборонного огляду Експертна комісія міністерств Експертна комісія МО України Експертна комісія МВС України Аналітична група Експертна комісія МЧС України Організаційно-аналітична група МО Організаційно-аналітичні групи міністерств Організаційно-аналітична група МЧС Організаційно-аналітична група МВС Оцінка середовища безпеки РГ № 1. РГ № 1. Вимоги до можливостей РГ № 2. РГ № 2. Планування сил РГ № 3. РГ № 3. Визначення наявних можливостей РГ № 4. РГ № 4. Формування перспективного обрису та стратегії досягнення РГ № 5. РГ № 5. 3

5. Зміст Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2025 року Розділ 1. Основні засади політики безпеки і оборони України Розділ 2. Трансформація системи національної безпеки у сфері оборони. Сектор безпеки і оборони України Розділ 3. Завдання сил оборони і сил безпеки Розділ 4. Перспективний обрис сил оборони і сил безпеки Розділ 5. Стратегія досягнення обрису Збройних Сил України та інших складових Сектору безпеки і оборони 4

6. Нове безпекове середовище Безпекове середовище у світі та навколо Українивизначатиметься процесами, пов’язаними з формуванням багатополярної моделі світоустрою, посиленням впливу нових центрів сил, збільшенням ролі фінансово-економічної сфери в міжнародних відносинах, вирішенням неврегульованих конфліктів поблизу державного кордону України Зовнішні умови Територіальні проблеми • розвиток системи багатополярних відносин; • глобалізація економіки, взаємна залежність держав; • обмеженість обсягів природних ресурсів; • зниження дієвості міжнародних організацій; • порушення стратегічного балансу воєнних потенціалів, ядерні прагнення окремих держав; • бурхливий розвиток інформаційних технологій; • глобальні кліматичні зміни Втручання у внутрішні справи, в тому числі в кіберпростір • формуванням багатополярної моделі світоустрою, посиленням впливу нових центрів сил • загострення боротьби за енергоносії, запаси природних ресурсів, транспортні комунікації; • поглиблення суперечностей щодо розподілу сфер впливу; • посилення небезпеки розповсюдження ядерної зброї; • виникнення загрози продовольчої катастрофи Внутрішні умови Проблеми енергетичної безпеки Тенденції розвитку безпекового середовища Важливі чинники Розв'язання внутрішнього збройного конфлікту (в одній з країн регіону) • розбалансованість і незавершеність системних реформ державного управління; • дисбаланс доходів населення, перенаселеність окремих міст, безробіття; • зростання корумпованості та злочинності; • низька ефективність виконавчої влади; • зниження обороноздатності держави, погіршення рівня боєготовності ЗСУ Тероризм, піратство, незаконна торгівля зброєю, нелегальна міграція, наркобізнес Загострення протиріч, пов'язаних з розбіжностями національних інтересів у глобальному, регіональному та внутрішньому масштабах. У сучасних умовах не виключається можливість застосування військової сили для вирішення міждержавних суперечностей або у випадку ескалації напруженості “заморожених“ конфліктів тощо 5

7. ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ ВОЄННІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ Збереження політичної нестабільності, наявність конфліктних ситуацій між деякими державами регіону, а також “заморожених конфліктів” Неконтрольоване розповсюдження ЗМУ і технологій подвійного використання Збереження територіальних претензій до України Посилення міжнародного суперництва щодо доступу до енергоресурсів, контролю за маршрутами їх транспортування і потужностями для їх переробки Національна безпека України - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам Намагання деяких сил здійснювати підтримку окремих політичних партій, прошарків населення за етнічною,мовною, релігійною ознакою, економічний тиск та інші деструктивні дії Намагання посилення присутності в інформаційному просторі України та кібератаки Загострення регіонального сепаратизму, етнорелігійної конфронтації Посилення загроз тероризму і екстремізму Міжнародне піратство Зростання рівня організованої транснаціональної злочинності, поширення міжнародного тероризму Підвищення небезпеки виникнення природних, техногенних і технологічних катастроф 6 6

8. Тенденції збройної боротьби Основні тенденції збройної боротьби Вирішальна роль у розвитку збройної боротьби та формуванні наступних поколінь військ (сил) відводиться вже не чисельним угрупованням військ, не ядерній, а високоточній “звичайній ударній зброї”, повітряно-космічним системам розвідки, навігації, передачі даних, роботизованим засобам, кібернетичній зброї тощо . 7

9. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України в контексті гарантування воєнної безпеки Україна надає пріоритету забезпеченню дипломатичними засобами суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та непорушності кордонів України. У цьому зв’язку передбачається : а) на найближчу та середньострокову перспективу: завершення договірно-правового оформлення державного кордону; зміцнення позицій України в ООН та її органах, шляхом активної участі в її реформуванні та миротворчих операціях; посилення ролі ОБСЄ в гарантуванні регіональної безпеки; формування зони вільної торгівлі з ЄС; продовження конструктивного партнерства з НАТО; врегулювання „заморожених” конфліктів, що межують з Україною; формування позитивного міжнародного іміджу України; удосконалення експортного контролю та просування на зовнішні ринки продукції і технологій військового призначення та подвійного використання; міжнародне визнання українського проекту суднового ходу “р. Дунай – Чорне море” 8

10. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України в контексті гарантування воєнної безпеки б) на постійній основі: зміцнення незалежності, державного суверенітету, економічної самостійності та територіальної цілісності України; сприяння забезпеченню стабільності міжнародного становища, формування позитивного іміджу України; сприяння розвитку оборонної дипломатії; виявлення інформаційно-медійних сценаріїв впливу, що становлять загрозу інформаційній безпеці нашої країни; запобігання втручанню у внутрішні справи України з боку інших держав; забезпечення участі України у формуванні загальноєвропейської системи колективної безпеки; захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном; набуття членства в Європейському Союзі; розвиток українсько-російського партнерства; розширення активної взаємодії зі США і Канадою, країнами - світовими лідерами; закріплення на двосторонньому рівні посилених гарантій безпеки нашій державі; підтримка міжнародного миру; запобігання транскордонним загрозам екологічного характеру 9

11. Політика безпеки і оборони України 1. Забезпечення реалізації національних інтересів у сфері безпеки і оборони України шляхом співробітництва з усіма заінтересованими партнерами за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, уникаючи залежності від окремих держав, груп держав чи міжнародних структур 3. Застосування Збройних Сил для стримування та відбиття збройної агресії проти України, будь-яких інших збройних зазіхань на її територіальну цілісність і недоторканність державних кордонів, боротьби з міжнародним тероризмом та піратством або в інших випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України Україна не висуває територіальних претензій до інших держав та не визнає жодних претензій до себе, рішуче захищає суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність своїх державних кордонів. Її політика у сфері безпеки і оборони є відкритою, послідовною та передбачає 2. Запобігання конфліктам у регіонах, що межують з Україною, та врегулювання наявних конфліктів 4. Зміцнення обороноздатності держави, посилення відповідальності органів державної влади всіх рівнів за належну підготовку і гарантування безпеки держави 10

12. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРЕХОДУ ДО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ Воєнна організація Станом на 2010 рік Сектор безпеки і оборони України Воєнна організація Станом на 2005 рік З А К О Н У К Р А Ї Н И Про основи національної безпеки України ( 2003 року ) Збройні Сили України, Внутрішні війська МВС України Сили оборони Збройні Сили України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Внутрішні війська МВС України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України Сили безпеки Статус правоохоронних органів Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України 11

13. СЕКТОР БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ Стратегічна ланка державного управління Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки і оборони Відомча виконавча ланка управління Недержавна складова Недержавні аналітичні центри та організації, що надають послуги у сфері безпеки і оборони Профільні Загальної компетенції Органи, організації та установи, які безпосередньо залучаються до виконання завдань щодо захисту національних інтересів у безпековій та оборонній сфері (Міноборони, МВС, МНС, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Держприкордонслужба, Держспецтрансслужба, Держспецзв’язок,Управління державної охорони, Державний департамент з питань виконання покарань Органи, організації та установи, які в межах своїх повноважень беруть або можуть брати участь у виконанні завдань щодо захисту національних інтересів у безпековій та оборонній сфері (МЗС, Мінекономіки, Мінфін, Мінпромполітики, Мінтрансзв’язку, МОЗ, Держкомрезерв) Війська Органи військового управління, Збройні Сили, внутрішні війська МВС Сили оборони Призначені для захисту держави, суспільства від загроз воєнного характеру. Можуть залучатися до виконання певних завдань у мирний час Розвідувальні служби Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони Держприкордонслужба Сили безпеки Призначені для захисту людини, суспільства, держави від будь-яких загроз у мирний час. Можуть залучатися за планами Генерального штабу Збройних Сил до виконання певних завдань з оборони держави від зовнішньої агресії у воєнний час Служби внутрішньої безпеки, охорони, цивільного захисту населення і території та охорони правопорядку СБУ, МНС, Управління держохорони, Департамент з питань виконання покарань, підрозділи МВС Сили забезпечення Держспецзв’язок, Держспецтрансслужба 12

14. РОЗПОДІЛ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МІНІСТЕРСТВ І ВІДОМСТВ УКРАЇНИ ЗА СЦЕНАРІЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ ВІЙСЬК (СИЛ) • Умовні позначки: • К – керівництво; • КЗ – координація зусиль (дій, заходів); • ГВ – головна відповідальність; • БУ – безпосередня участь; • ДР – допоміжна роль; • Зб – забезпечення виконання заходів (законодавче, політико-дипломатичне, організаційне, ресурсне тощо). 13

15. ПРІОРИТЕТИ СЦЕНАРІЇВ ТА НЕОБХІДНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ВИКЛИКІВ ТА ЗАГРОЗ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Короткотермінові– які виникають часто і вимагають практично постійного залучення сил і засобів Збройних Сил України, інших військових формувань для їх нейтралізації: Сценарій № 3 - Втручання у внутрішні справи України з боку інших держав Сценарій № 6 - Надзвичайні ситуації природного характеру Сценарій № 9 - Ведення та участь у міжнародних операціях за межами України Сценарій № 10 - Захист життя громадян України, державної власності за кордоном Ситуацій № 7.1 - Активізація піратства Середньотермінові– виникнення яких не обумовлено поточними потребами але протягом 4-7 років є висока ймовірність реалізації цих сценаріїв: Сценарій № 4 - Внутрішня нестабільність Сценарій № 5 - Порушення цілісності кордонів України, в тому числі в її повітряному та морському просторі Сценарій № 7 - Активізація організованої злочинності, в тому числі міжнародної Сценарій № 8 - Надзвичайні ситуації техногенного характеру, у тому числі, що спричинені терористичними актами та диверсіями Довготермінові– виникнення яких можливе через 10 років і довше: Сценарій № 1 - Здійснення збройної агресії проти України, запобігання та її відбиття Сценарій № 2 - Терористичні акти проти України Сценарій № 11 - Надання військової допомоги Україною іншим державам в рамках дво- та багатосторонніх угод Категорії можливостей/спроможностей 14

16. Оборонна дипломатія підтримання воєнно-політичного діалогу з міжнародними безпековими організаціями та оборонними структурами країн для досягнення стабільності, встановлення взаєморозуміння і довіри участь у багатонаціональних операціях з урегулювання криз зміцнення довіри та безпеки в Європі шляхом активної участі в проведенні верифікаційної діяльності і запобігання розповсюдження ЗМУ, а також технологій подвійного використання Реалізація державної політики України у сфері безпеки і оборони розвиток співпраці зі стратегічними партнерами активізація регіональної співпраці, особливо із сусідніми країнами, участь у проектах та ініціативах, що підвищують обороноздатність держави та забезпечують регіональну стабільність і безпеку досягнення доктринальної військової сумісності та вдосконалення оперативних спроможностей військ (сил) 15

17. Необхідні оперативні можливості Сил безпеки і оборони • В оборонній сфері: • запобігання, локалізації та нейтралізації в найкоротший термінвоєнного конфлікту низької інтенсивності (прикордонних збройних конфліктів, зіткнень, інцидентів); • запобігання, стримування, припинення на ранній стадії виникнення та повної нейтралізаціївоєнного конфлікту середньої інтенсивності; • запобігання, стримування, припинення на ранній стадії воєнного конфлікту високої інтенсивності, а в разі його ескалації – рішучого відбиття агресії та створення військовими засобами умов для відновлення переговорного процесу. • Адекватне реагування на існуючі та потенційні виклики і загрози національній безпеці України потребує розбудови власних оборонних можливостей у комплексі з іншими заходами • У безпековій сфері: • Окремо визначеним складом ЗС України (та/або інших військових формувань) взяти участь у проведенні міжнародних гуманітарних операцій та миротворчих операцій з підтримання миру; • Відповідним складом правоохоронних органів за участю сил і засобів ЗС України провести антитерористичні операції, заходи щодо боротьби з піратством, неконтрольованим розповсюдженням засобів масового ураження, організованою злочинністю, здійснити врегулювання внутрішнього конфлікту; • Необхідними за обстановкою силами і засобами МНС, за участю ЗС України та інших військових формувань здійснити ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації природного та/або техногенного характеру. 15

18. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ПОДАЛЬШОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СКЛАДОВИХ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ • Підвищення ефективності та оптимізація системи управління обороною держави. • Вдосконалення організаційної структури та функціональних компонентів військ (сил), а також системи їх бойової готовності. • Оснащення сучасними зразками озброєння та військової техніки. • Вдосконалення системи відбору та підготовки кадрів, військової освіти і науки. • Покращення соціального забезпечення військовослужбовців з урахуванням фінансово-економічних можливостей держави. • Позбавлення невластивих функцій Збройних Сил України 17

19. Стабілізація ситуації у військах (силах), збереження можливостей для відновлення боєздатності ЗС України, підтримання в умовах фінансово-економічної кризи і посткризового стану мінімально необхідного рівня спроможностей сил оборони. Створення передумов для поступового формування якісно нових сил безпеки і оборони СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ ОБРИСУ СИЛ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ ЗРАЗКА 2025 РОКУ Головною метою трансформації ЗС України та інших військових формувань держави є досягнення ними на основі принципу достатності потенціалу стримування та збалансованості потреб безпеки і оборони з фінансово-економічними ресурсними можливостями держави, здатності гарантовано забезпечити захист національних інтересів України від сучасних і потенційних зовнішніх і внутрішніх загроз та ефективно функціонувати в умовах демократичного суспільства. Відновлення боєздатності ЗС України, початок сталого розвитку сил безпеки і оборони Створення нового обрису ЗС України та інших військових формувань держави здійснити у три етапи: Розвиток ЗС України та інших військових формувань, досягнення основних параметрів нового обрису сил безпеки і оборони Перший етап (2011-2015 роки) Розвиток ЗС України та інших військових формувань Другий етап (2016-2020 роки) Третій етап (2021-2025 роки) 18

20. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ПЕРШОГО ЕТАПУ Стабілізація ситуації у військах. Створення умов для подальшого розвитку ЗСУ. Підтримання мінімально необхідного рівня спроможностей ЗСУ. Загальна чисельність – до 160 тис. Продовження створення ЄАСУ Оптимізація системи органів управління стратегічної та оперативної ланок Вивільнення ЗСУ від виконання невластивих функцій Скорочення чисельності особового складу Підвищення ефективності управління персоналом Оптимізація систем військової освіти Збереження змішаної системи комплектування Досягнення позитивних зрушень у забезпеченні житлом Підвищення престижу військової служби, грошового забезпечення Відновлення та модернізація ОВТ, технічної придатності ракет і боєприпасів Відновлення боєздатності ОСШР, нарощування інтенсивності і якості підготовки ЧС, СНР Створення Сил спеціальних операцій Удосконалення функціональних структур ЗСУ Збереження кадрового потенціалу Підвищення ефективності управління Відновлення боєздатності Стабілізація ситуації у військах (силах), збереження можливостей для відновлення боєздатності Збройних Сил, підтримання в умовах фінансово-економічної кризи і посткризового стану мінімально необхідного рівня їх спроможностей для запобігання, локалізації та нейтралізації воєнного конфлікту, сприяння в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і участі у виконанні миротворчих завдань 19

21. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ДРУГОГО ЕТАПУ Відновлення боєздатності. Початок сталого розвитку ЗСУ Створення структури інформаційної боротьби Інтеграція АСУ різного функціонального призначення та започаткування створення на цій основі ЄАСУ СБО Відновлення запасів матеріально-технічних засобів Відновлення боєздатності ОСШР Завершення комплектування за контрактом посад, що визначають БГ Продовження професіоналізації ЗСУ Удосконалення організаційно-штатної структури військових навчальних закладів Повномасштабна підготовка СБЧ, ОСШР, ССО Перехід до регулярної заміни ОВТ на нові зразки (3-5% на рік) Прийняття на озброєння транспортного літака Ан-70, корвета та РК Відновлення ОВТ та технічної придатності ракет і боєприпасів Нарощування боєздатності і боєготовності ЗСУ Розвиток ОВТ Професіоналізація ЗСУ Відновлення боєздатності Збройних Сил, початок їх сталого розвитку. На кінець цього етапу Збройні Сили визначеним складом сил та засобів у взаємодії з іншими складовими Сил безпеки і оборони повинні бути готовими до виконання визначених завдань 20

22. ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВИКОНАННЯ ЗАХОДІВ ТРЕТЬОГО ЕТАПУ Розвиток Збройних Сил. Загальна чисельність Збройних Сил – до 150 тис. Нарощування спроможностей структури інформаційної боротьби Продовження створення ЄАСУ СБО Завершення створення ЄАСУ ЗСУ Оптимізація структури ЗС України та уточнення дислокації військ (сил) Завершення переходу Сил оборони до комплектування військовослужбовцями за контрактом Приведення показників грошового та соціальногозабезпечення персоналу не нижче показників сусідніх європейських країн Адаптація системи підготовки до вимог сучасності Повномасштабна підготовка СБЧ, ОСШР, ССО Оснащення сучасними зразками ОВТ (літаками Ан-70, корветами та ракетними комплексами тощо) Регулярна заміна ОВТ новими зразками (3-5% на рік) Відновлення ОВТ та технічної придатності ракет і боєприпасів Відновлення непорушних запасів матеріально-технічних засобів Завершення структурної перебудови ЗС України Розвиток ОВТ Професіоналізація ЗСУ Збройні Сили у взаємодії з іншими Силами безпеки і оборони повинні бути спроможними виконувати завдання за призначенням у повному обсязі 21

23. Удосконалення системи управління Збройних Сил України Основним завданням з трансформації СБОє упровадження цілісного механізму прийняття рішень та керівництва в галузі національної безпеки і оборони держави, ефективної координації діяльності СБО. Передбачається розширити повноваження Президента України та вибудувати відповідний конституційний механізм. Розробити та впровадити алгоритм діяльності СБО в кризових ситуаціях, підвищити ефективність планування гарантування національної безпеки і оборони. Матеріальною базою єдиної системи управління стануть інтегровані Ситуаційні центри РНБО, Генерального штабу Збройних Сил України, Антитерористичний центр при СБУ, МНС, Головний центр управління службою Держприкордонслужби України, аналогічні підрозділи інших міністерств і відомств, що входять до СБО. Існуючі системи управління будуть інтегровані в єдину систему управління СБО 22

24. Генеральний штаб Збройних Сил України Командування Сил спеціальних операцій Головне управління оперативного забезпечення Озброєння Збройних Сил України Тил Збройних Сил України Командування Сухопутних військ Командування Повітряних Сил Командування Військово-Морських Сил Централь-не військово-медичне управління ЗСУ Армійський корпус Територіальні управління Повітряне командування Ескадра різнорід-них сил Тактична група берегових військ Головний командний центр ЗСУ Управління резерву Військові частини Військові частини Кораблі (катери), військові частини Військові частини військові частини військові частини Військові частини Військові частини Військові частини та установи безпосереднього підпорядкування Військові частини та установи безпосереднього підпорядкування Військові частини та установи безпосереднього підпорядкування Військові частини та установи Військово-медичні частини та установи Військові частини, установи та організації, що не належать до видів ЗСУ Організаційна структура Збройних Сил України зразка 2015року 23

25. Співвідношення видатків на оснащення Збройних Сил сучасними засобами зв’язку та створення ЄАСУ 24

26. Орієнтовний розподіл Збройних Сил України за функціональними компонентами на кінець 2025 року ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ Сили бойового чергування Призначені для ведення розвідки з метою своєчасного надання інформації про дії противника, несення чергування на пунктах управління з метою забезпечення якісного функціонування системи управління військами (силами) при виконанні завдань за ситуаціями, несення бойового чергування з протиповітряної оборони важливих державних об’єктів Об'єднані сили швидкого реагування Призначені для посилення охорони державного кордону, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу України; прикриття державного кордону; боротьба з незаконними збройними формуваннями та диверсійно-розвідувальними силами противника; стабілізація обстановки (ведення стабілізаційних операцій або дій) у визначених операційних зонах (районах) Основні сили оборони Призначені для відбиття нападу агресора та недопущення вторгнення угрупувань його військ на територію держави; ведення боротьби з повітряними, морськими десантами та диверсійно-розвідувальних сил противника; ведення операцій та бойових дій для нанесення поразки військам (силам) агресора, його розгрому та створення умов для укладання миру на вигідних для держави умовах 25

27. Орієнтовні показники чисельності Збройних Сил України зразка 2025 року 26

28. Орієнтовний зміни у бойовому складі ЗС України до 2025 року 27

29. Забезпечення озброєнням та військовою технікою Пріоритет у забезпеченні Збройних Сил ОВТ буде надано відновленню та модернізації зразків ОВТ, також поступовій закупівлі новітніх зразків (систем, комплексів), ракет та боєприпасів Напрями: Відновлення Розроблення, закупівля і модернізація Сприяння розвитку вітчизняного ОПК Основною метою першого етапу (2011–2015 роки) є стабілізація стану ОВТ, ракет та боєприпасів, поступове нарощування рівня їх боєздатності. Протягом 2011–2015 років пріоритет у розробленні нових зразків ОВТ та модернізації існуючих буде надано зразкам, які визначають бойові можливості Збройних Сил Тільки видатки на ОВТ на 2011 – 2015 роки забезпечать утримання до 10 тис. робочих місць на підприємствах вітчизняного ОПК, сприятимуть розвитку його експортного потенціалу. Протягом 2016 – 2025 років цей показник збільшиться в 5 разів На другому етапі (2016–2020 роки) - подальше відновлення несправних зразків ОВТ, що мають перспективу використання у військах до 2025 року, та продовження ресурсних показників боєприпасів в обсягах до 6% від загальної кількості щороку Протягом 2016–2020 років буде продовжено забезпечення військ (сил)новими і модернізованими зразками (комплексами, системами) ОВТ, ракетами і боєприпасами в обсягах щорічно не менше 3% від загальної кількості. На третьому етапі (2021–2025 роки) - планове відновлення зразків ОВТ, що не підлягають виведенню з бойового складу до 2025 року, завершення робіт з продовження термінів придатності боєприпасів. У період 2021–2025 років здійснюватиметься комплексне оснащення частин та підрозділів Збройних Сил новими сучасними зразками ОВТ, розроблення зброї, дія якої базується на нових фізичних принципах Це дозволить до кінця 2025 року забезпечити постійну боєздатність ОВТ і мати у складі Збройних Сил технічно справними від 70% до 90% зразків ОВТ за основними номенклатурами 28

30. Забезпечення озброєнням та військовою технікою В і д н о в л е н н я Основною метою першого етапу (2011–2015 роки) є стабілізація стану ОВТ, ракет та боєприпасів, поступове нарощування рівня їх боєздатності. Пріоритетними видами озброєння, що потребує відновлення в ході першого етапу, є: озброєння авіаційних і зенітно-ракетних частин Повітряних Сил та Сухопутних військ; озброєння корабельного складу Військово-Морських Сил; озброєння частин і підрозділів ССО; засоби радіоелектронної боротьби. При цьому до кінця 2015 року буде відновлено технічний стан 2505 од. ОВТ, зокрема: літаків – до 41 од; вертольотів – 43 од; ЗРК ПС – до 6 од; техніки РТВ ПС – до 80 од; бойових кораблів та катерів – до 13 од; суден забезпечення – до 24 од; ракетно-артилерійського озброєння – до 607 од; бронетанкового озброєння та техніки – до 180 од; автомобільної техніки – до 640 од. Також буде проведено комплекс робіт (заходів) з продовження ресурсу ракет та боєприпасів, їх ремонту і модернізації із залученням вітчизняних та іноземних підприємств На другому етапі (2016–2020 роки) основною метою є подальше відновлення несправних зразків ОВТ, що мають перспективу використання у військах до 2025 року, та продовження ресурсних показників боєприпасів в обсягах не менше 6% від загальної кількості щороку. Це дозволить до кінця 2020 року забезпечити боєздатність ОВТ і мати у складі Збройних Сил технічно справними зразки ОВТ за основними номенклатурами. Очікується незначне зростання справності основних зразків (систем, комплексів) ОВТ (літаків, вертольотів, ЗРК ЗРВ ПС, техніки РТВ, кораблів та катерів) за рахунок їх відновлення На третьому етапі (2021–2025 роки) - планове відновлення зразків ОВТ, що не підлягають виведенню з бойового складу до 2025 року, завершення робіт з продовження термінів придатності боєприпасів. Це дозволить до кінця 2025 року забезпечити постійну боєздатність ОВТ і мати у складі Збройних Сил технічно справними від 70% до 90% зразків ОВТ за основними номенклатурами 29

31. Забезпечення озброєнням та військовою технікою Розроблення, закупівля і модернізація Протягом 2011–2015 років пріоритет у розробленні нових зразків ОВТ та модернізації існуючих буде надано зразкам, які визначають бойові можливості Збройних Сил. Буде продовжено роботу: зі створення вітчизняного ракетного комплексу та проведення його державних випробувань; з будівництва корабля класу “корвет”; з будівництва військо-транспортного літака Ан-70. Розпочато розробку вітчизняних безпілотних авіаційних комплексів, закупівлю необхідного озброєння та засобів для оснащення Сил спеціальних операцій і розвідки. До кінця 2015 року передбачається: поставити до Збройних Сил новий літак Ан-140, а також до: 40 модернізованих бойових літаків, 16 модернізованих вертольотів, 32 модернізованих зенітно-ракетних комплексів, 83 модернізованих та нових радіолокаційних систем (станцій), 4 нових і модернізованих бойових кораблів та катерів, 3 одиниць нових суден забезпечення, 301 одиниці модернізованого і нового ракетно-артилерійського озброєння, 29 одиниць нового і модернізованого бронетанкового озброєння і техніки, 290 нових автомобілів військового призначення Протягом 2016–2020 років буде продовжено забезпечення військ (сил)новими і модернізованими зразками (комплексами, системами) ОВТ, ракетами і боєприпасами в обсягах щорічно не менше 3% від загальної кількості. До кінця 2020 року передбачається закупівля модернізованих бойових літаків, нових літаків Ан-70, нових ракетних комплексів, модернізованих вертольотів, модернізованих зенітних ракетних комплексів, нових та модернізованих радіолокаційних систем (станцій), нових та модернізованих бойових кораблів та катерів, нового та модернізованого ракетно-артилерійського озброєння, нового та модернізованого бронетанкового озброєння і техніки, нових автомобілів військового призначення, забезпечення у повному обсязі потребу у комплексних тренажерах військових частин ОСШР та військово-навчальних закладів. Буде продовжено розроблення вітчизняних безпілотних авіаційних комплексів. У цей період будуть визначені основи для створення (закупівлі), починаючи з 2025 року, нових бойових літаків та багатофункціональної системи протиповітряної оборони У період 2021–2025 років здійснюватиметься комплексне оснащення частин та підрозділів Збройних Сил новими сучасними зразками ОВТ, розроблення зброї, дія якої базується на нових фізичних принципах. Основні зусилля на третьому етапі будуть зосереджені на закупівлі бойових літаків (винищувачів, штурмовиків або багатоцільових бойових літаків) та бойових і військово-транспортних вертольотів, створенні та закупівлі засобів авіаційно-технічного забезпечення літаків і вертольотів, закупівлі сучасних засобів РЕБ та навігації, прийнятті в експлуатацію засобів автоматизації, високоефективних засобів ураження (ракет і боєприпасів), засобів ППО, ракетних комплексів та артилерійських систем, бойових кораблів і катерів. Планується щорічно нарощувати оснащення військ (сил) новими і модернізованими зразками (комплексами, системами) ОВТ, ракетами та боєприпасами в обсягах не менше 5% від загальної кількості. 30

32. Співвідношення молодших та старших офіцерів у складі Збройних Сил України Співвідношення офіцерів у складі Збройних Сил України на кінець 2010 року 2015 року До кінця 2015 року в структурі особового складу окремі частки складатимуть: офіцерський склад – до 25  %, рядовий, сержантський (старшинський) склад – до 69,7 %, курсанти – близько 5,3 % від загальної чисельності військовослужбовців; цивільний персонал – приблизно 19 % загальної чисельності Збройних Сил Буде приведено у відповідність сучасним вимогам співвідношення офіцерського складу за військовими званнями: вищого та старшого офіцерського складу  – близько 40 %, молодшого офіцерського складу – приблизно 60 %, (генерали – 0,4 %; полковники – 5 %; підполковники – 14,6 %; майори – 20 %; капітани – 25 %, старші лейтенанти, лейтенанти та молодші лейтенанти – 35 %). При цьому буде скорочено до 30 генеральських посад та 10,5% посад старших офіцерів, у тому числі категорії «полковник» на 2630 посад з 8,8% до 5%. Співвідношення посад офіцерського складу за рівнями освіти буде становити: оперативно-стратегічний рівень – до 1%; оперативно-тактичний – близько 14%; тактичний рівень – до 85%. 31

33. Заходи щодо оптимізації системи військової освіти Скоротити до 2020 року кількість навчальних закладів з 31 до 14, чисельність Чисельність особового складу системи військової освіти до 2025 року довести з 8,9% до 6 % від загальної чисельності Збройних Сил України Орієнтовні витрати на її утримання знизити з 4,6% до 3,6 % бюджету Міністерства оборони України. 32

34. Розвиток гуманітарної та соціальної сфери Збройних Сил України Розвиток гуманітарної та соціальної сфери у Збройних Силах спрямувати на: утвердження особистості військовослужбовців, працівників в інтересах виконання завдань оборони держави; удосконалення форм і методів військово-патріотичної, культурно-виховної та просвітницької роботи; удосконалення системи управління гуманітарними та соціальними процесами; формування позитивного іміджу Збройних Сил в суспільстві, престижу військової служби; забезпечення соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей. до 2015 року нормативно врегулювати питання щодо забезпечення соціальних гарантій особового складу, зокрема: збільшити грошове забезпечення військовослужбовців до розмірів, які б дозволяли військовій службі успішно конкурувати на ринку праці України; забезпечити виплату грошової компенсації за піднайом (найом) військовослужбовцями житлових приміщень; здійснити оптимізацію структури та системи управління військовими закладами культури і створення перспективної моделі культурно-мистецьких закладів; забезпечення ефективного оздоровлення військовослужбовців через удосконалення системи санаторно-курортного лікування; розвитку спортивно-оздоровчої інфраструктури дитячого оздоровчого табору; удосконалення існуючої інфраструктури соціально-культурної та спортивно-оздоровчої сфер військових містечок; Удосконалення нормативно-правових засад взаємодії Збройних Сил з церквами та релігійними організаціями, створення умов для задоволення релігійних потреб Протягом 2016 – 2020 років планується завершення формування перспективної моделі культурної складової гуманітарного забезпечення Збройних Сил; створення військових телецентрів у містах Житомир, Одеса, Харків. До 2025 року будуть здійснюватися заходи щодо подальшого розвитку матеріальної бази гуманітарної сфери Збройних Сил. Передбачається створення центрів культури (Дніпропетровськ, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Кіровоград, Луцьк, Полтава, Суми, Тернопіль, Мукачеве, Херсон Чернігів, Чернівці); забезпечення сталого функціонування системи соціальної та професійної адаптації військовослужбовців; подальший розвиток взаємодії Збройних Сил з церквами та релігійними організаціями 33

35. Будівництво житла для Збройних Сил України Будівництво (придбання) квартир з використанням усіх зазначених вище механізмів передбачається здійснити в таких обсягах: протягом 2011 – 2015 років – 16 тисяч квартир; протягом 2016 – 2020 років – 30,4 тис. квартир, у тому числі 20,0 тис. квартир службових та 10,4 тис. квартир для постійного проживання. Основні зусилля спрямовуються на формування фонду службового житла та створення умов для забезпечення військовослужбовців постійним житлом; протягом 2021 – 2025 років – 47,6 тисяч квартир, у тому числі 37,6 тис. квартир службових та 10,0 тис. квартир для постійного проживання. Завершити формування фонду службового житла 34

36. Військова інфраструктура 35

37. РОЗПОДІЛ ПРОГНОЗНИХ ВИДАТКІВ НА ВИДИ ВИТРАТ Загальна структура прогнозних показників бюджету Міноборони на період до 2015 року*. 36

38. млн. грн.. - показники, опрацьовані Міноборони за дорученням Адміністрації Президента України (від 03.11.10 № 02-01/2384) та резолюції Кабінету Міністрів України (від 08.11.10 № 1971-дск) - показники, визначені у Протоколі зустрічі МОУ і МФУ від 21.08.10, схвалені Урядом в Концепції подальшого реформування ЗСУ до 2015 року Прогнозні показники видатків державного бюджету на потреби оборони на період до 2025 року (млн. грн.) 37

39. Система оборонного планування в Україні Державне стратегічне планування Оборонне планування СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ Довгострокове оборонне планування Моніторинг, коригування (перегляд) стратегій, концепцій, програм і планів Стратегія розвитку України Воєнна доктрина України Стратегія національної безпеки України Стратегічний оборонний бюлетень України на період до 2025 року Прогноз орієнтовних показників видатків для потреб оборони та об’єктів оборонного планування Загальнодержавні та інші державні цільові програмні документи розвитку озброєння та військової техніки, інфраструктури, капітального будівництва ПРОГРАМУВАННЯ Середньострокове планування Військово-політичні (директивні) вказівки (за необхідністю) Програма діяльності Уряду Стратегічний план діяльності органу державної влади Прогнозні показники видатків держбюджету на оборону Документи стратегічного планування застосування ЗСУ, ІВФ та правоохоронних органів Державна програма розвитку (реформування) ЗСУ ПЛАНУВАННЯ ТА БЮДЖЕТУВАННЯ Короткострокове планування Державна програма економічного та соціального розвитку України Військово-політичні вказівки Директива або інший нормативний документ з організації та проведення короткострокового оборонного планування Державне оборонне замовлення План роботи центрального органу державної влади на рік та наступні два бюджетних періоди План утримання та розвитку (реформування) ЗС України (інших складових СБО за необхідністю) Державний бюджет України Бюджетний запит ВИКОНАННЯ 38 Звіти щодо стану виконання програм (планів)

40. Дякую за увагу!