Моніторинг якості освіти в управлінні навчальним процесом

1. Моніторинг якості освіти в управлінні навчальним процесом

2. Моніторинг – це спеціальна система збору, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про етапи загальної середньої освіти, прогнозування на основі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку та розроблення наукового обґрунтування рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування навчального закладу.

3. Зміст • Якість освіти. • Моніторинг якості освіти. • 2.1.Види моніторинг у стосовно школи. • 2.2.Вимоги до моніторингу. • 2.3.Функції моніторингу. • 2.4.Етапи проведення моніторингових досліджень. • 3. Алгоритм розробки інструментарію моніторингу якості освіти. • 4. Система керівництва моніторингу якості освіти. • 5. Моніторингова картка. • 6. Додатки.

4. Проблема якості освіти стала соціально значимою не лише в науковому, але і в практичному плані у зв'язку атестацією шкіл і необхідністю стандартизованої об’єктивної оцінки якості реалізації варіативних загальноосвітніх програм, різнорівневого і різнопрофільного навчання. Якість освіти є системний об’єкт управління і діагностики. Проблема якості освіти нерозривно пов’язана з проблемою якості людини, з її випереджуючим розвитком у системі освіти, що формує соціальний інтелект як фактор прогресивного розвитку суспільства. Якість освіти визначається сукупністю показників, що характеризують основні аспекти освітнього процесу, його ефективність: відповідність освіти вимогам часу, що характеризується переходом до високотехнологічного інформаційного суспільства; відповідність навчальних досягнень учнів державним освітнім стандартам; якість навчально-виховного процесу, що забезпечує рівень особистісного розвитку; динаміка індивідуальних досягнень у самовизначенні, саморозвитку, самореалізації; реалізація оздоровчої функції освіти, уникнення негативних наслідків; позитивна мотивація навчання, готовність до пізнавальної діяльності; якість управління освітніми програмами, що мають бути спрямовані на основну мету системи освіти – забезпечити умови для всебічного розвитку учнів, виховання громадянина демократичного суспільства; готовність педагогічних кадрів до інноваційних процесів.

6. Системна діагностика якості загальної середньої освіти є складовою частиною моніторингу шкільної системи освіти. Моніторинг ми розглядаємо як стандартизовану систему кваліметричних методик і процедур, які забезпечують уніфікований підхід до аналізу й оцінки стану і результатів функціонування та розвитку шкільної освіти. Основні процедури моніторингу якості освіти включають якісний і кількісний аналіз й оцінку стану й результатів тестування, соціологічне опитування: статистичну обробку даних, аналітико-узагальнені висновки і оцінки. Моніторинг дає об’єктивну інформацію для прийняття управлінських рішень щодо удосконалення навчально-виховного процесу і якості управління, від чого залежить кінцевий результат освіти. Моніторинг може здійснюватися на основі критеріїв і показників якості освіти, які відповідають гуманістичній парадигмі, системному, програмно-цільовому характеру управління якості освіти. Системна діагностика якості освіти – це педагогічна діагностика, яка включає дидактичні, психологічні, валеологічні, соціально-педагогічні методики і процедури вимірювання якісних характеристик компонентів освітньої системи і всіх учасників освітнього процесу (учителів, учнів та їх батьків).

7. Системна діагностика являє собою аналітико- діагностичну модель аналізу й оцінки якості освіти на всіх рівнях управління та функціонування освітньої системи школи: шкільний рівень, внутрішкільний рівень, предмет, клас, учитель, учні, батьки. Вона завбачає періодичний самоаналіз фактичного стану і кінцевих результатів на кожному ступені навчання за певними критеріями, показниками, методиками і процедурами обробки та інтерпретації даних. • Без зворотного зв’язку не може бути розвитку школи і формування її іміджу в освітньому середовищу міста. Розробка програми розвитку школи включає аналітико-діагностичний етап, оцінку вихідного стану освітньої системи з позиції прогнозу кінцевих результатів. • Аналітико-діагностичний етап складається із розв’язання ряду науково-методичних завдань: • моделювання нового образу випускника школи, інтегрального рівня його розвитку в процесі навчання і виховання; • виділення в моделі випускника тих показників, які можна виміряти доступними для школи діагностичними засобами; • проведення вимірювань,обробка і аналіз результатів, їх інтерпритація; • прийняття управлінських рішень, спрямованих на підвищення якості освіти в руслі програми розвитку.

9. Управлінський моніторинг - передбачає збирання та узагальнення інформації за певними показниками для вивчення конкретної освітньої проблеми та вироблення відповідних рекомендацій щодо формування стратегії і тактики управлінської діяльності чи прийняття управлінських рішень.

10. На сучасному етапі в освіті відбувається розгортання інноваційних процесів. Особливого значення набуває проблема якості сучасної освіти та управління процесом її відстеження. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є впровадження в освітню систему моніторингу. Оксфордський словник визначає моніторинг як ретельне спостереження, контроль за роботою. Термін “моніторинг” (від латинського слова monitor - застережливий) прийшов у педагогічну науку з екології та соціології.. На сьогодні поняття моніторинг набуває більш широкого застосування. У педагогіці моніторинг – це форма збору, зберігання, обробки і розповсюдження інформації про діяльність педагогічної системи, що забезпечує безперервне стеження за її станом і прогнозування розвитку педагогічних систем.

11. Моніторинг призначений не тільки відслужувати результати діяльності освітньої системи, але й активно впливати на якість її функціонування. Проблема моніторингу розглядається в наукових працях М.Є. Берштадського, Н.Ф. Тализіної, А.І. Сологуба, О.І. Ляшенко і інших. Творчі знахідки вищезазначених авторів, в основному, присвячені теорії і практиці педагогічного моніторингу, а результати наших досліджень доводять пріоритетність управлінської діяльності у процесі розбудови інноваційної системи освіти. Моніторингова система є ефективною стратегічною моделлю управління якістю освіти і реалізації освітньої політики держави. Особливої уваги потребує використання кваліметричного підходу, сутність якого полягає в оцінюванні якісних характеристик освітнього процесу та діяльності його учасників кількісними методами. В основі побудови різноманітних кваліметричних моделей управлінської, педагогічної, учнівської діяльності покладено загальну структуру діяльності людини, що вміщує орієнтацій ний, виконавчий та контрольно-коригуючий компоненти. Кожний із цих компонентів представляється через параметри та їх питому вагу в системі діяльності, показники, що мають певний ступінь вияву.

14. Об’єктивність – це максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу. Валідність – повна і всебічна відповідність пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критерію оцінювання. Надійність– сталість результатів, що можна отримати при повторному контролі, які проводять інші особи. Врахування психолого – педагогічних особливостей – означає вивчення рівня освіти, професіоналізму, загального розвитку, індивідуальних особливостей об’єкта, а також умов і конкретних ситуацій проведення обстежень, що передбачають диференціацію контрольних та діагностичних завдань. Під систематичністю розуміють проведення етапів і видів моніторингу в певній послідовності та за відповідною системою. Гуманістична спрямованість – моніторингу передбачає створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату. Результати моніторингу не можуть бути використані для застосування будь-яких репресивних заходів, а повинні мати тільки стимулюючий характер у випадку зміни ставлення об’єктів педагогічного процесу до своєї навчальної, професійної та суспільно корисної діяльності.

15. Функції моніторингу

16. Функції моніторингу Інформаційна – оцінка дає можливість з’ясувати результативність педагогічного процесу, отримати відомості про стан об’єкта, забезпечити зворотний зв’язок. На цій основі відбувається участь в управлінні педагогічним процесом, аналізується ефективність виховання і навчання. При дослідженні навчального процесу фіксуються не лише показники знань, умінь, навичок, основна увага спрямована передовсім на особливості протікання, розвитку власне освітнього процесу. Пошуково-дослідницька (активізуюча)– передбачає участь у моніторингу різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності. Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості. Формуюча –впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості.Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів. Корекційна– тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунутинегативні моменти у професійному становленні педагога.

17. Функції моніторингу Системоутворююча– вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей і задач . А також засоьів і методів їх вирішення. Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення. Таким чином, всі функції моніторингу підпорядковуються загальній меті підвищення ефективності діяльності школи і спрямовані на забезпечення наукового підходу в управлінні навчально-виховним процесом.

18. Етапи проведення моніторингових досліджень І етап - підготовчий Підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм, етап передбачає постановку мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, , встановлення термінів проведення, вивчення відповідної літератури, визначення напрямків і відбір критеріїв. ІІ етап - практичний Суть практичного етапу полягає в зборі інформації шляхом спостережень, співбесід, тестування, анкетування, відвідування уроків, проведення позакласних заходів, контрольних робіт, аналіз документів, рейтинг, самооцінка. ІІІ етап - аналітичний Аналітичний - це етап під час якого відбувається аналіз, систематизація та узагальнення отриманої інформації, розробка рекомендацій і пропозицій щодо подальшого періоду, формуються висновки.

19. Моніторингові дослідження школи та етапи його проведення І етап - визначення цілей та планування досліджень визначення мети і завдань досліджень; визначення об’єкта досліджень; визначення терміну дослідження; визначення координаторів дослідження; вибір критеріїв дослідження; вибір методів. ІІ етап - розробка інструментарію розробка тестів, анкет, контрольних завдань; підготовка інструктивних матеріалів для координаторів і учасників дослідження; вибір методів обробки одержаних результатів дослідження. ІІІ етап - проведення дослідження підготовка учасників, проведення інструктажу; основне дослідження. ІV етап - збір та обробка результатів обробка результатів. V етап – аналіз та інтерпретація результатів дослідження узагальнення одержаної інформації; виявлення чинників впливу; підготовка рекомендацій щодо корекції та усунення негативних чинників, формування стратегії і тактики освітнього процесу

20. Основні напрямки моніторингових досліджень спонукають адміністрацію школи відстежувати педагогічну діяльність учителів, допомагати вирішувати питання – утруднення щодо здійснення навчально-виховного процесу з учнями, тобто корекційна робота буде виконуватися не тільки з учнями, але й з педагогічними кадрами. • Оскільки моніторингові дослідження надають різноманітну інформацію стосовно багатьох аспектів навчально-виховного процесу, рівня та якості освіти учнів, рівня педагогічної майстерності, професіоналізму педагогічних кадрів, то їх ми розглядаємо як обов’язкову і найважливішу складову процесу управління школою. • Функціонування системи моніторингу засноване на таких загальних принципах: • узгодженість нормативно-правового, організаційного та науково-забезпечення його складових частин; • об’єктивності одержання та оброблення інформації, що передбачає максимальне уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів, забезпечення однакових умов у процесі перевірки якості підготовки для всіх учасників дослідження; • комплексності дослідження різноманітних аспектів навчально-виховного процесу, оброблення та аналізу одержаних результатів; • безперервності та тривалості спостережень за станом освіти; • своєчасності отримання, обробки та використання об’єктивної інформації про якість загальної середньої освіти; • перспективності запланованих моніторингових досліджень, спрямування їх на розв’язання актуальних завдань розвитку школи; • рефлексивності, яка проявляється у відображенні якості результатів навчально-виховної діяльності, здійснення самооцінки і самоконтролю;

21. гуманістичної спрямованості моніторингу – створення обстановки доброзичливості, довіри, поваги до особистості, максимально сприятливих умов, позитивного емоційного мікроклімату: неможливість використання результатів досліджень з метою будь-яких репресивних дій; • відкритість та оперативність доведення результатів досліджень до відповідних органів управління, громадськості. • Реалізація кожного принципу функціонування системи на різних рівнях його здійснення, як зазначає Т. Лукіна, має особливості, обумовлені цілями і задачами кожного рівня, метою проведення окремого дослідження. Так як педагогічний процес має цілісний характер, спостереження та оцінювання його передбачає комплексне всебічне вивчення його аспектів, використання комплексу критеріїв, способів і методів контролю. • Моніторинг якості загальної середньої освіти Моніторинг якості загальної середньої освіти Моніторинг результатів освітнього процесу Моніторинг якості умов функціонування та розвитку Моніторинг освітнього процесу Основнінапрямки моніторингових досліджень • рівень навчальних досягнень учнів; • стан викладання базових дисциплін; • стан здоров’я та розвитку особистості учня; • впровадження освітніх інформаційних технологій • учнівські олімпіади з базових дисциплін; • моніторинг упровадження профільного навчання в старшій школі.

22. Алгоритм розробки інструментарію моніторингу якості освіти • Цілепокладання • вимір якості засвоєння та якості викладання програмного матеріалу, визначення ступеня відповідальності діючим державним стандартам; • стандарт для загальноосвітніх шкіл (нижній ступінь складності, група А); • стандарт для профільних класів (середній ступінь складності, група Б); • стандарт для обдарованих дітей (вищий ступінь складності, група С). • Стандарти використовуються для діагностування і коригування знань і умінь учнів, виховання відповідальності до навчальної роботи, а також для атестації вчителів. • Прогнозування • підвищення рівня успішності учнів і рівня педагогічної діяльності вчителів; • підвищення якості управління навчальним процесом на рівні школи, міста. • Складання методичного забезпечення • розробка навчально-календарних планів по всіх предметах відповідно до наукових і педагогічних вимог і принципів; • у навчально-календарному плані відзначаються контрольні зрізи; • визначити необхідну кількість перевірочних робіт з кожного виду контрольних зрізів; • для кожного контрольного зрізу проводиться відбір задач і на їх основі здійснюється складання завдань з урахуванням: варіативності, складності, рівнобіжності.

23. створення банку перевірочних робіт, що задовольняють вимоги державних стандартів для перевірки якості: • отриманої освіти; • знань з кожної теми; • знань окремих частин теми; • використання методів об’єктивного оцінювання виконаних перевірочних робіт; • використання методів рейтингової оцінки рівня успішності учнів, рівня педагогічної діяльності вчителів і рівня складності перевірочних робіт; • використання технологій управління, що діють за принципом відхилення від норми; • створити банк психологічних тестів, орієнтованих на підвищення якості освіти; • створити банк анкет для вчителя і учня; • створити банк діагностуючих матеріалів; • створити банк індивідуальних творчих домашніх завдань; • створити банк методичного супроводу уроку в процесі моніторингу; • скласти інструкції щодо перевірки робіт учнів; • скласти інструкції обробки результатів перевірки.

24. Для порівняльного аналізу успішності використовувати такі таблиці: • ранжирування учнів за предметами, рейтинг учня з предмета; • ранжирування класу за предметами, рейтинг вчителя-предметника; • ранжирування класу за сумою предметів, рейтинг класного керівника; • ранжирування школи за предметами, рейтинг МО школи; • ранжирування школи за сумою предметів, рейтинг завуча школи. • Формування мотивації на підвищення якості знань • створити банк мотиваційних тестів; • для підвищення мотивації учасників освітнього процесу моральні і матеріальні заохочення. • Корекція знань, інструкцій, методик після апробації • Подальше прогнозування

25. Система моніторингу Внутрішкільний моніторинг Фіксує діяльність кожного учня, вчителя та діяльність школи. Накопичується та аналізується прогнозуюча інформація в її психолого-педагогічній інтерпретації

26. Система моніторингу • Управлінська діяльність: • виконання Законів України “Про освіту”, “Загальну середню освіту”, інструкцій з обліку дітей і підлітків шкільного віку, реалізація навчального процесу та виконання навчальних програм; • укомплектування школи педагогічними кадрами, розстановка їх згідно з фаховою компетентністю; • складання перспективного плану роботи школи з урахуванням профільності навчання, задоволення освіжних потреб учнів і батьків; • виконання річного плану; • комплектування 10-х класів. • Професійна майстерність: • аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорії, педагогічні звання; • підвищення педагогічної майстерності вчителів: атестація, курсова перепідготовка, самоосвіта; • дослідницька діяльність: робота над науково-методичною проблемою, участь у роботі творчих груп, впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання.

27. Система моніторингу • Успішність навчання: • вивчення рівня навчальних досягнень з базових дисциплін; • аналіз сформованості в учнів умінь самостійно здобувати і використовувати навчальну інформацію; • участь в олімпіадах, конкурсах; • діагностика інтелектуальних здібностей; • вивчення мотивації навчання. • Виховна робота, соціально – психологічний моніторинги: • зв’язок з батьками та громадськістю; • збереження здоров’я: фізичного, психологічного, розумового, духовного; • стан медичного обслуговування та харчування учнів; • аналіз організації оздоровлення та відпочинку; • виховна робота; • стан забезпечення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі.

28. Система керівництва шкільним моніторингом якості освіти

29. Зміст моніторингу якості освіти особистісного спрямування

30. Зміст моніторингу якості освіти особистісного спрямування • Надійним інструментом, що дозволяє виміряти якість освіти, що має особистісне спрямування, є комплексний моніторинг як цілісна система досліджень, складовими якої є наступні взаємопов’язані та взаємодоповнюючі компоненти: • педагогічне дослідження; • психологічне дослідження; • соціологічне дослідження; • дослідження управління освітньою системою; • медичного дослідження. • Основними завданнями освітнього моніторингу є: • вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя; • оцінювання кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, лабораторного оснащення навчального закладу; • оцінювання впливу на навчальний процес державних стандартів, навчальних програм, методичного і технічного обладнання. • Досвід показує, функціональними завданнями моніторингу є не тільки визначення якості освітнього процесу, а саме якості знань, умінь і навичок учнів, розвитку особистості, а й корекція навчально-виховної роботи, яка базується на визначенні шляхів удосконалення діяльності школи, класу, окремого учня чи навчально-виховного процесу загалом.

31. Головні напрямки дослідження моніторингу “Система управління” • оцінка структури управління освітньою системою відповідно завдань сучасної школи; • оцінка якості та перспективності створеної моделі школи як особистісно зорієнтованого освітнього закладу; • аналіз інформаційного забезпечення в школі; • визначення рівня аналітичної діяльності; • вивчення якості планування роботи школи; • вивчення ефективності організації роботи школи; • аналіз ефективності внутрішкільного контролю; • виявлення ступеня с координованості діяльності членів шкільного колективу; • вивчення рівня психологічної компетентності адміністрації; • вивчення ділових характеристик адміністрації (мислення, вміння приймати рішення, компетентність, функціональні особливості, стимули спонукання до роботи, психічні властивості, етичні характеристики); • вивчення рівня управління процесом формування в учнів навичок здорового способу життя; • визначення стилю керівництва.

32. Етапи технології управлінського моніторингу Змістовно-контролюючий (діагностика освітньої системи); Оціночно-результативний етап (аналіз виявлення проблем освітньої системи школи); Корекційно-аналітичний етап (розробка корекційно - коригувальних програм); Управлінський етап (прийняття управлінських рішень).

33. Підходи до управління моніторингової системи системно - структурний; програмно - цільовий; особистісно зорієнтований.

34. Моніторингова карта

35. Моніторингова карта

36. Положення про моніторингові дослідження якості освіти школи • І. Загальні питання • Система моніторингу якості освіти – це система спостережень, обробляння, оцінювання та аналізу інформації про стан якості освіти, прогнозування її змін і розроблення рекомендацій для прийняття рішень щодо підвищення якості освіти. Це положення визначає порядок створення та функціонування системи моніторингових досліджень в школі. • Створення і функціонування системи моніторингу якості освіти ґрунтується на принципах: • узгодження нормативно-правового та організаційно - методичного забезпечення, сумісності технічного і програмного забезпечення її складових; • систематичності спостереження за станом якості освіти та чинниками, які впливають на неї; • своєчасності отримання комплексного оброблення та використання інформації, що надходить і зберігається в системі моніторингу; • об’єктивності первинної, аналітичної і прогнозної інформації та оперативності її доведення до адміністрації школи, педагогічних працівників; • Моніторинг якості освіти здійснюють голови предметних методичних об’єднань, психолог, заступники директора школи з навчально-виховного процесу, директор школи. • ІІ. Основна мета і завдання системи моніторингу • Система моніторингу спрямована на: • підвищення рівня навчальних досягнень учнів школи;

37. підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; • Основними завданнями суб’єктів системи моніторингу є: • дострокові систематичні спостереження за станом якості освіти; • аналіз стану якості освіти та прогнозування його змін; • інформаційне обслуговування педагогічного, батьківського та учнівського колективів, а також громадськості. • Суб’єкти системи моніторингу вдосконалюють підпорядковані їм мережі спостережень за якістю освіти, уніфікують методики спостережень, створюють банки даних для їхнього багатоцільового колективного використання за допомогою єдиної шкільної комп’ютерної мережі. • ІІІ. Організація і функціонування системи моніторингу якості освіти • Система моніторингу якості освіти школи ґрунтується на використанні існуючих організаційних структур суб’єктів моніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного та методичного забезпечення, об’єднання складових та уніфікованих компонентів цієї системи. • Методологічне забезпечення об’єднання складових і компонентів системи моніторингу здійснюється на основі єдиної науково-методичної бази, впровадження уніфікованих методів аналізу і прогнозування стану якості освіти. • Прийняті проектні рішення реалізуються в межах щорічних шкільних заходів програм якості освіти. Для здійснення системи контролю за ходом досліджень, досягнення більшої ефективності і точнішого прогнозування рекомендується що семестрова звітність.

38. Моніторинг професійної діяльності вчителів • Мета: підвищити рівень педагогічної майстерності та максимально розкрити творчий потенціал кожного вчителя. • Суб’єкт управління: адміністрація школи • Об’єкт дослідження: професійні знання і вміння, педагогічні здібності, самоосвіта та дослідницька діяльність вчителів школи. • Зміст моніторингових процедур (показники): • професійно-фахове зростання вчителя; • розвиток творчого потенціалу в процесі діяльності; • вдосконалення особистісних якостей; • рівень навчальних досягнень учнів; • розвиток ключових компетентностей учнів. Методи дослідження (напрямки): • вивчення документації вчителів; • відвідування уроків; • соціологічні методи; • аналіз якості кадрового забезпечення: освіта, категорійність, педагогічні звання; • аналіз результатів атестації, курсової перепідготовки; • виконання навчальних планів та програм; • участь в науково-методичній роботі; • дослідницька діяльність; • організація роботи зі здібними та обдарованими учнями; • вивчення стану впровадження інноваційних технологій особистісно зорієнтованого навчання та виховання учнів.

39. Управлінський моніторинг. • Мета:створення ефективної системи педагогічного менеджменту. • Суб’єкт управління: адміністрація школи • Об’єкт дослідження:рівень професійної майстерності вчителя української мови та літератури Підвисоцької Л.М., якість освіти, якість дидактичного менеджменту в системі ”учитель - учень”. Методи дослідження: • вивчення документації вчителя української мови та літератури Підвисоької Л.М. (календарно – тематичні плани, нормативна база з предмета, журнали); • відвідування уроків; • соціологічні методи (бесіди з батьками, учнями, вчителями, анкетування). Зміст моніторингових процедур: • організація і проведення соціологічного дослідження з метою вивчення рівня самоосвітньої компетентності вчителя української мови та літератури та учнів 7а, 7в, 9в класів; • аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем; • керівництво і контроль за процедурою проведення зрізів з української мови (діагностична, поточна і підсумкова за І семестр контрольні роботи); • відвідування уроків вчителя, їх проблемний аналіз, створення системи управлінських рішень за результатами експертизи педагогічної діяльності вчителя; • забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю корекційної роботи вчителя; • аналіз ефективності методичного менеджменту в системі: адміністрація – вчитель – учень.

40. Психологічний моніторинг • Мета: вивчення психічного здоров’я учнів школи, створення умови до розвитку моніторингової культури, поглиблене психолого-педагогічне вивчення учнів протягом усього періоду навчання, виявлення індивідуальних особливостей і схильностей особистості, її потенціальних можливостей у ході навчання, а також виявлення причин і механізмів порушень у навчанні, розвитку, соціальній адаптації • Суб’єкт управління: адміністрація школи • Об’єкт дослідження: індивідуально-типологічні особливості, емоційно-особиста сфера. • Зміст моніторингових процедур (показники): • властивості темпераметру; • акцентуації характеру; • стосунки з оточуючими; • вплив рівня агресивності та тривожності на взаємодію з учнями та педагогами; • складання соціально-психологічного портрета учня; Методи дослідження (напрямки): • дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 5-6 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація); • визначити індивідуально-психологічні особливості учнів 7 – 8-х класів (особливість темпераметру, акцентуації характеру); • дослідити емоційно-особистісну сферу учнів 1 - 4 –х класів школи (тривожність, агресивність, ригідність, фрустрація); • провести корекцію за необхідністю, контрольну діагностику після корекції; • виявити шляхи і форми надання допомоги дітям із труднощами у навчанні, у спілкуванні та навчанні; • вибір форм та заходів психологічного супроводу учнів згідно з їхніми особливостями у спілкуванні та навчанні.

41. Моніторинг рівня навчальних досягнень учнів • Умови здійснення моніторингу: • приблизно однаковий рівень розумового розвитку учнів, що навчаються у визначених класах; • однаковий вік, клас; • один і той же предмет; • єдині програмові вимоги (профільність); • створення комфортних умов; • участь в олімпіадах, конкурсах різних рівнів. • Аналіз кількісних та якісних показників: • складання порівняльних діаграм; • опис результатів; • аналіз результатів дослідження та створення системи ефективних управлінських рішень щодо усунення виявлених проблем; • забезпечення керівництва й контролю за процесом і результативністю корекційної роботи вчителя. • Висновки.

42. Моніторинг якості освіти • Мета: вивчення рівня навчальних досягнень учнів із базових дисциплін, поглиблення знань учнів. • Суб’єкт управління: адміністрація Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. • Об’єкти: рівень шкільної освіти відповідно державному стандарту, зміст освіти, ефективність упровадження варіативної складової, сформованість ключових компетентностей учнів. • Зміст моніторингових процедур (показники): • відповідність змісту освіти вимогам державних стандартів; • співвідношення варіативної та інваріантної складових навчального плану; • інформація щодо сформованості ключових компетентностей учнів; • задоволення освітніх потреб школярів. Методи дослідження (напрямки): • результати діагностичних контрольних робіт; • навчальні досягнення учнів; • психолого-педагогічна діагностика; • анкетування учнів та батьків; • корекціна робота за результатами діагностичних та поточних контрольних робіт$ • аналіз виконання навчальних програм викладання предметів; • аналіз результатів соціологічного дослідження учнів на предмет сприйняття, розуміння учнями умов навчання та ступеня адаптації до них; • .вивчення результатів аналізу рівня розвитку та рівня навчальних досягнень учнів; • здійснення аналізу можливостей учнів для організації засвоєння навчального матеріалу кожним учнем з урахуванням рівня його розвитку.

43. Література: • Моніторинг у ЗНЗ/ Упорядник М. Голубенко. – К.: Шкільний світ. 2007.- с.128 • 2. Н. Чепурна, Б. Тевлін, О. Бондаренко. Моніторинг Методичної роботи. – К.: Шкільний світ. 2007. • 3. Рябова. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів. – К.: Шкільний світ. 2007.