120 likes | 249 Views
«Аналіз заходів управління родючістю ґрунтів та розроблення схеми контролю». Магістр 6 курсу, 2 групи денної форми навчання Заєць Р. О. Науковий керівник: к.б.н ., ст. викладач Сілонова Н. Б. Актуальність теми.
E N D
«Аналіз заходів управління родючістю ґрунтів та розроблення схеми контролю» Магістр 6 курсу, 2 групи денної форми навчання Заєць Р. О. Науковий керівник: к.б.н., ст. викладач Сілонова Н. Б.
Актуальність теми В наш час ця тема актуальна, тому що ґрунти в Україні дуже виснажені і відновлення родючості є дуже важливою проблемою в сільському господарстві
Об’єкт досліджень: сучасний стан нормативного забезпечення галузі ґрунтознавства. Предмет досліджень: управління родючістю ґрунтів
Мета роботи: розробити схему контролю на основі аналізу заходів • Завдання: • Провести аналіз вимог національних, міжнародних та європейських нормативних документів щодо показників родючості ґрунтів; • Провести порівняльний аналіз діючих вітчизняних вимог та вимог міжнародних НД щодо показників родючості; • Визначити заходи щодо управління родючістю ґрунтів; • Розробити схему схему контролю; • Розрахувати економічну ефективність.
Показники родючості грунту: • До біологічних показників родючості ґрунту належать: • вміст органічної речовини; • мікрофлора; • чистота від насіння та вегетативних органів бур’янів,шкідників, збудників хвороб сільськогосподарських культур. • До агрохімічних показників родючості ґрунту належать: • вміст в ґрунті поживних речовин; • вбирна здатність; • реакція ґрунтового розчину.
До агрофізичних показників родючості ґрунту належать: • товщина орного шару; • питома маса; • будова; • шпаруватість; • щільність; • структура; • зв’язність; • пластичність; • липкість; • твердість; • фізична стиглість.
На сьогодні в Україні є такі документи, щодо показників родючості грунту: • Земельний кодекс України зі змінами від 20.06.2007. • Положення про моніторинг грунтів на землях • сільськогосподарсько призначення Затверджено • наказом Міністерства аграрної політики України • від 26 лютого 2004 року № 51. • ДСТУ 4362:2004Якість грунту. Показники родючості • грунтів. • ДСТУ 3980-2000 Ґрунти. Фізико-хімія грунтів. • Терміни та визначення. • ДСТУ 4288:2004 Якість грунту. Паспорт грунту. • ГОСТ 27593-88 Почвы. Термины и определения.
Висновки: • Однією із основних умов вирішення задачі підвищення продуктивності агроценозів в сучасних екологічних умовах є оптимізація режимів органічної речовини орних ґрунтів та азотного живлення рослин шляхом впровадження раціональної системи добрив культур сівозміни, яка включає обов’язкове внесення гною та інших форм органічних добрив. • З метою зниження надходження радіонуклідів у продукти харчування необхідно по можливості більшу увагу приділяти технічним культурам, таким як: цукровий буряк, озимий ріпак, зернові культури для переробки на крохмаль та спирт у разі перевищення ГДК по радіонуклідам. У господарстві щорічно необхідно проводити радіологічний контроль продукції рослинництва та тваринництва.
Усвідомлений розвиток ґрунтотворного процесу забезпечує певний рівень (модель) родючості ґрунту і продуктивності рослин. Для забезпечення високої продуктивності сільськогосподарських культур впродовж тривалого періоду треба, щоб у ґрунті підтримувалися оптимальні параметри, тобто такого комплексу властивостей і режимів ґрунту, які забезпечували б максимальне використання всіх необхідних для рослин факторів і найвищий врожай. • Для сучасних екологічних умов запропонована схема управління родючістю ґрунтів. Показано, що вдосконалення управління грунтовою родючістю повинно базуватися на оптимізації режиму органічної речовини в агроландшафтах та відновленні провідної ролі біологічного фактора.
РЕКОМЕНДАЦІЇ 1. Для автоматизації процесів при здійсненні суцільного агроекологічного моніторингу ґрунтів та підвищення його достовірності рекомендується застосовувати нові методичні підходи, які передбачають: створення автоматизованих баз агрохімічних даних; застосування нового порядку визначення часових змін агрохімічного стану ґрунтів; виготовлення цифрових картограм з координатною прив’язкою полів; векторне розбивання полів на елементарні ділянки і відбір зразків у постійних місцях з використанням GPS – приладів.
2.Впровадити схему контролю, яка підвищить родючість ґрунтів тим, що при постійному моніторингу ми будемо знати про показники родючості ґрунтів і зможемо вчасно відтворити їх оптимальний стан.