Дослідження інформаційного простору Львівщини як інституту громадянського суспільства

1. Дослідження інформаційного простору Львівщини як інституту громадянського суспільства Епіграф «Нормальна журналістика можлива лише у громадянському суспільстві» Вересень-листопад 2013, Львів Автори: НаталіяЗайцева-Чіпак(директор УЦВГД «Соціоінформ») Вікторія Середа (соціолог, доцент кафедиІсторії та теоріїсоціології ЛНУ ім.І.Франка)

2. Зміст

3. Методологія Мета дослідження:оцінка ефективності функціонування ЗМІ у якості одного з інститутів громадянського суспільства та їх ролі у налагодженні діалогу між владою та громадськістю у Львівській області Коротка інформація про дослідження:

4. Висновки

5. Висновки • Загальна характеристика інформаційного простору має доволі суперечливий характер: • На тлі інших областей України інформаційне середовище Львівщини є вільнішим, проте до стандартів західних країн йому ще далеко. • Регіональним ЗМІ притаманне доволі вільне трактування політичних подій та персоналій, проте спостерігається обмежене та необ'єктивне висвітлення соціально-економічних проблем регіону. • З одногу боку, маємо активне залучення населення до споживання місцевого інформаційного медіа-продукту. Доволі високу довіру до локальних ЗМІ та оптимістичні показники оцінки свободи слова. З іншого боку, спостерігаємо певну інформаційну сегрегацію. А активне звернення до ЗМІ, та відносно висока довіра до них обумовлена нерозбірливістю і як наслідок відсутністю запиту з боку громадян на соціально-релевантну, об'єктивну і фахову інформацію.

6. Висновки • На тлі широкого розмаїття місцевих медіа, які часто належать конкурентним групам впливу, і, як наслідок, наповнюють інформаційний простір доволі широкою палітрою відкритих тем та оцінок. Маємо відірваність ЗМІ від потреб спільноти, через їх фінансову залежність від власників у зв'язку з відсутністю самоокупності; брак культурних зразків ставлення до медіа, як до бізнес проекту – зведенням його ролі до інструменту маніпуляції громадською думкою. • Експерти відзначають низьку якість матеріалів, відсутність високопрофесійної журналістики, заснованої на етичних принципах з одного боку, та неготовність населення оплачувати послуги належного рівня. • Усе це призводить до ситуації, коли правду доводиться шукати порівнюючи різні канали ЗМІ та поміж рядків. При цьому варто пам'ятати, що дана опція не є доступною різним верствам рівною мірою.

7. Висновки • У ідеалі інформаційний простір формується за кількох базових передумов: наявність запиту громади на незалежні ЗМІ, фінансова незалежність (самоокупність ЗМІ), здатність формувати професійний інформаційно-аналітичний продукт. • За оцінками експертів жодна з них не простежується достатньою мірою на Львівщині, тому регіональний інформаційний простір отримує переважно нейтрально-негативні оцінки. • Дотримання згаданих передумов здатне забезпечити перетворення ЗМІ на потужний елемент громадянського суспільства, який бездоганно виконує свої функції: забезпечення рівного доступу до інформації, відкритість до потреб локальних спільнот, зв’язок між громадою та владою тощо. • Характеризуючи доступ населення до інформації, варто відзначити, що проблема сегрегації не є особливо актуальною ані серед населення, ані серед експертів. Проте, дослідження показало, що вона таки має місце на Львівщині.

8. Висновки • Окрім певних інфраструктурних і фінансових обмежень у доступі до окремих видів і рівнів ЗМІ (через, які найбільше потерпає сільське населення), актуальними є фактори наявності запиту на інформацію (який притаманний більшою мірою людям з вищим рівнем освіти) та вироблення навичок (напр. комп'ютерної грамотності). Зокрема, найбільш яскраво інформаційна сегрегація проявляється у можливостях доступу до Інтернету. • Відкритість ЗМІ до громади та її проблем оцінюється різними зацікавленими групами по-різному. Внутрішні експерти, наголошують на власній зацікавленості у зверненнях представників громади з метою висвітлення локальної проблематики. Зовнішні експерти, відзначають, що дана відкритість є лише умовною і повинна вписуватись в рамки редакційної політики. Населення ж скептично налаштоване з приводу можливості оприлюднити проблеми своєї спільноти у ЗМІ. • Даний конфлікт оцінок щодо відкритості медіа зі сторони населення та самих ЗМІ, знаходить логічне пояснення у відсутності діалогу між цими групами. Регіональні медіа не демонструють свою відкритість, не є проактивними у цьому напрямку, а населення не розглядає ЗМІ як ефективний важіль впливу на ситуацію.

9. Висновки • У цілому експерти і населення солідарні щодо бачення рівня свободи слова на Львівщині. Оцінка - трохи вище середнього. • При цьому основним фактором тиску на медіа в умовах сьогодення експерти називають самоцензуру, обумовлену фінансовою залежністю ЗМІ, низьким професійним рівнем багатьох журналістів, низьким статусом професії. • Тобто, ми знову повертаємось до відсутності ключових факторів формування інформаційного простору у демократичних суспільствах: запит громадськості, фінансова незалежність ЗМІ, професіоналізм. • У той же час, здатність протистояти тиску і обмеженню свободи слова залежить від здатності до самоорганізації та інституціоналізації журналістської спільноти. Підтвердженням цьому є приклади успішного протистояння адміністрації окремих ЗМІ. Проте, в області не сформовано жодної структури формального чи неформального характеру, покликаної відстоювати інтереси окремих журналістів, чи їх колективів. Як наслідок, журналіст залишається сам на сам з проявами системи, без спроможності захиститись тож стає ще більш вразливим.

10. Висновки • Говорячи, про впливи ЗМІ виділяють три наступні характеристики: здатність формувати громадську думку, здатність впливати на суспільні процеси та приналежність до груп впливу. • За першою ознакою ситуація виглядає доволі оптимістично, оскільки проникність медіа є високою, а інвестори, не зважаючи на збитковість ЗМІ, не відмовляються їх утримувати. Друга ознака – навпаки є суттєво атрофованою, через відсутність активного і різностороннього включення у процес комунікації влади і громади. Третя ознака свідчить про суттєву заангажованість місцевих ЗМІ через приналежність до кількох впливових медіа-холдингів та підконтрольність владним структурам. • Характеризуючи довіру до регіональних ЗМІ, населення та експерти демонструють дзеркально-протилежні оцінки. Так, населення схильне довіряти локальним ЗМІ (при цьому районні ЗМІ мають, як правило найвищий рівень довіри). Експерти ж, схильні трактувати більшість ЗМІ як залежні, зрідка помірно-залежні (з акцентом на вищому рівні об'єктивності обласних ЗМІ). Крім того, суттєво різняться рейтинги довіри до окремих медіа серед обох груп.

11. Основні результати

12. Загальна оцінка інформаційного простору Більшість експертів схиляються до думки, що інформаційний простір Львівщини можна охарактеризувати як доволі демократичний. Проте, така ситуація досягається лише за рахунок протистояння різних груп політичних та економічних впливів, кожна з яких намагається створити свою медіа площадку для ідеологічного протистояння з конкурентами. «На Львівщині ситуація у інформаційному просторі виглядає дещо кращою ніж в Україні. Бо майже усюди є домінуюча група впливу, яка проштовхує виключно свою інформацію, у нас же і влада, і опозиція, і конкуруючі бізнес-групи мають власні площадки, або «домовляються із незалежними ЗМІ», Зовнішній експерт

13. Загальна оцінка інформаційного простору Однак гласність, ще не є свідченням об'єктивності місцевих ЗМІ. Так, майже усі експерти (які не працюють у медіа) не змогли назвати жодного ЗМІ, яке б цілком об'єктивно висвітлювало ситуацію у м. Львові та області. Істину знайти можна, але вона завжди лежить десь посередині. «Відносно демократичних країн, важко назвати наші ЗМІ об'єктивними, це пов'язано із тим, що вони лояльні чи до влади, чи до опозиції, власників і рекламодавців», Зовнішній експертиза «Демократичність наших ЗМІ має прейскурант», Зовнішня експертиза

14. Загальна оцінка інформаційного простору Населення дало неоднозначну оцінку об'єктивності місцевих ЗМІ. Проте, в цілому, вона виявилась більш толерантною, ніж експертна. Так, близько половини опитаних вважають, що дошукатись правди у місцевих ЗМІ цілком реально, тоді як песимістично оцінюють ситуацію третина дорослого населення Львівщини. • Про відсутність можливості отримати правдиву інформацію на суспільно важливі теми у області говорить третина опитаних. • Щоправда, тих хто довіряє регіональним ЗМІ майже половина. • Більше об'єктивної інформації про інформацію в межах області, на думку респондентів, можна отримати із обласних медіа. • Ще чверть респондентів не може оцінити доступ до інформації.

15. 15 Загальна оцінка інформаційного простору У порівнянні об'єктивності різних рівнів ЗМІ експерти схильні вибудовувати ієрархію обласні-загальнонаціональні-районні медіа. Населення ж у питаннях місцевого значення бачить послідовність, як обласні-районні-загальнодержавні, а у питаннях всеукраїнського значення віддають перевагу національним ЗМІ – обласним – районним. Оцінка об’єктивності медіа населенням • Фіксуємо достатньо високу довіру, до обласних ЗМІ у висвітленні місцевих проблем. Проте, ця довіра зменшується на половину, коли йдеться про висвітлення загальноукраїнських подій. • Районні ЗМІ є доволі авторитетними стосовно локальних тем, проте мають найнижчий рівень довіри щодо загальнонаціональних подій. • Кожен шостий мешканець Львівщини не довіряє ЗМІ, а кожен п’ятий – не бачить залежності, між рівнем видання та його об’єктивністю. Оцінка об’єктивності медіа експертами • Більшість експертів, не погоджуються з оцінками населення стосовно об’єктивності районних ЗМІ, говорячи про їх залежність. • Крім того, експерти відзначають вищий рівень об'єктивності обласних видань на противагу загальнодержавним. «Районні газети є найбільш залежними, бо часто залежать від фінансування з бюджетів і мають малу аудиторію», Зовнішня Експертиза «ЗМІ Львівщини є якіснішими - широке коло тем, наявність альтернативних джерел», Внутрішня і Зовнішня Експертиза

16. Загальна оцінка інформаційного простору

17. Тенденції стосовно об'єктивності ЗМІ На сьогоднішній день помітних змін стосовно об'єктивності та прозорості регіональних ЗМІ експерти не помічають. Хоч загалом ситуація оцінюється позитивно, відзначено, що в історії незалежної України були приклади кращих показників рівня гласності і свободи слова. Початок 90-х 2004-2005 ? 2000 -ні Наш час Незалежність Помаранчева революція Час СРСР «Із здобуттям незалежності, після сплеску 90-х і, усе пішло на спад, а тепер ми у якійсь стагнації», Зовнішня експертиза «Починаючи з 2003 року крім вибухів гіпертрофованої свободи слова в часи майдану, особливих змін непомітно», Зовнішня Експертиза «Сьогодні майже знищена незалежна преса. Бо умови почав диктувати виключно ринок, а не доцільність незалежної інформації», Внутрішня експертиза

18. Прогноз стосовно об'єктивності ЗМІ Експерти відзначають невизначеність подальшого розвитку інформаційного простору Львівщини. Оскільки існує низка факторів, які можуть внести суттєві корективи у цей процес. Із однозначно невідворотних факторів погіршення у медіапросторі Львівщини називають старт передвиборчої кампанії 2014-2015 років. «Роздержавлення ЗМІ дозволить журналістам почуватись вільніше, хоча багато з них зникнуть через відсутність фінансування», Внутрішня експертиза «Свобода слова буде звужуватись на передодні виборів, оскільки розширюватиметься пропозиція замовних матеріалів, спокуса заробити гроші буде надзвичайно великою», Зовнішня експертиза

19. Ключові механізми формування незалежних ЗМІ Більшість експертів, пропонуючи механізми формування незалежних ЗМІ, фокусуються на внутрішньо-інституційних змінах у самих ЗМІ: формування громадських ЗМІ, підвищення професіоналізму журналістів тощо і не пропонують заходів щодо залучення громадськості до процесу формування якісно нового інформаційного простору.

20. Оцінка доступу до ЗМІ: за рівнями локалізації Експерти розійшлись у своїх оцінках доступу населення до інформації. Частина з них вважає, що в області в усіх груп є вільний доступ, який забезпечується багатоманіттям форм ЗМІ, інші відзначають, що найбільш обмеженими у доступі є сільське населення (через низькі доходи та відсутність можливості доступу до Інтернет) та малозабезпечені городяни. Останнє підтверджується результатами опитування населення. Оцінка доступу до медіа населенням • Лише близько 2% опитаних задекларували, що не отримують інформації із ЗМІ • Основним джерелом інформації про місцеві події для населення залишаються обласні ЗМІ • Проте й загальноукраїнські канали доволі активно відображають ситуацію в регіонах. • Оцінка доступу до медіа експертами • Половина експертів не бачить обмежень у доступі, через перекриття різних аудиторій різними видами ЗМІ • Ще частина говорить про окремі інфраструктурні та фінансові обмеження • Лише одиниць турбує засилля інформації про загальноукраїнські події у обласних ЗМІ, що зменшує доступ населення до інформації про локальні події • Цей феномен експерти пояснюють недостатнім рівнем фаховості журналістів, небажанням проявити ініціативу, прагненням нерефлексивного і нетворчого відтворення існуючої інформації . • «Населення має доступ до інформації без проблем. На селі - це радіо, газети. У місті - Інтернет і телебачення», Внутрішня і Зовнішня Експертиза • «На селі практично немає Інтернету, а там найменш упереджена інформація», Зовнішня експертиза

21. Оцінка доступу до ЗМІ: за рівнями локалізації

22. Оцінка доступу до ЗМІ: за видами Оцінка населенням доступу до медіа • Отже, можна відзначити майже100% проникність медіа щодо місцевих подій (її ігнорують лише 2% респондентів). • Найпопулярнішим каналом інформування про місцеві події традиційно є ТБ, на другому місці газети, найменш популярним джерелом є – Інтернет. • Така послідовність зберігатися щодо усіх рівнів ЗМІ (всеукраїнських, обласних, районних). • Крім того, мешканці області за інформацією в регіоні звертаються частіше до ЗМІ обласного рівня, якому власне більше довіряють.

23. Оцінка доступу до ЗМІ: за видами

24. Оцінка доступу до ЗМІ: інформаційна сегрегація

25. Оцінка доступу до інформації Інший аспект проблеми - відсутність доступу до якісної інформації: об'єктивної, повної, аналітичної, перевіреної. З поля зору місцевих ЗМІ цілковито або значною мірою випадають і окремі теми. У цьому питанні зовнішні експерти є одностайними. Самі ж представники ЗМІ поділяються на дві групи: ті, які заперечують будь-які обмеження, та ті, які пояснюють низьку увагу медіа до окремих тем, або комерційною недоцільністю (тема нецікава аудиторії), або власною самоцензурою видання. «Часто Ви можете почути, що щось пішло не так, але чому це сталось і хто у цьому винен Ви не дізнаєтесь», Внутрішня Експертиза «От Росія веде інформаційну війну, анаші журналісти копіюють звідти цитати навіть не перевіряючи», Внутрішня експертиза «Не треба брати новину 100-й раз 100-му Інтернет виданню і повторювати те, що повідомила УП. Треба брати новину, навіть якщо вона загальноукраїнського масштабу та питати експертів, як це вплине на місцеву громаду», Внутрішня Експертиза «Як правило районні ЗМІ не висвітлюють тих проблем, які могла б вирішити місцева влада, частіше можна прочитати про проблеми, які неможливо вирішити через відсутність державного фінансування», Внутрішня Експертиза «Всі видання мають рейтинг. Навіть добре написана стаття на соціальну тематику, має найнижчий рейтинг відвідуваності», Внутрішня експертиза

26. Відкритість до громади Усі внутрішні експерти декларують абсолютну відкритість ЗМІ до громади. Більше того, підкреслюють цінність звернення громадян до ЗМІ, оскільки це дає рейтинговий інформаційний привід, дозволяє впливати на облаштування життя на місцях. Натомість зовнішні експерти, обережніші в своїх оцінках і говорять про вибірковість оприлюднення з урахуванням політики видання та комерційної вигоди від публікації. • «Залучити не просто, бо це не дає прибутку», Зовнішня експертиза • «Не моніторять проблем громади і не намагаються їх висвітлювати. Порядок денний формується не реальними проблемами серед довколишнього простору, а смаками аудиторії: секс, скандал, кримінал», Зовнішня експертиза • «Доступ громади до ЗМІ лише за прейскурант. Як інформаційний привід Вас можуть висвітлити, але не довго», Зовнішня експертиза • «Відкриті до громади але: не зацікавлені у висвітленні бо легше взяти і передрукувати новину з іншого сайту», Внутрішня експертиза • «Без проблем ми усі хочемо, щоб наше життя облаштовували», Внутрішня експертиза • «Доступні бо ці дзвінки задавали нам тему», Внутрішня експертиза,

27. Відкритість до громади У той же час, населення Львівщини скептично налаштоване щодо можливості оприлюднити проблеми своєї громади у місцевих ЗМІ. Майже половина опитаних не вірять у таку можливість, ще чверть вагається у відповіді на це питання. Лише третина опитаних зазначає, що ЗМІ відкриті до громади. При цьому більш оптимістично налаштована елітарна частина суспільства, найменш – соціально незахищена. • Менше третини респондентів чітко усвідомлюють, що можуть оприлюднити проблеми своєї спільноти у районних чи обласних ЗМІ. • Аналіз соціально-демографічних показників виявляє соціальні нерівності у доступі представників місцевої громади до обласних і районних ЗМІ. • Частіше впевнені у можливості доступу до ЗМІ представники з високим соціальним статусом і доходом. Це частіше особи з вищою освітою 22% (до середнього 8,5% у вибірці), бізнесмени і керівники різних рівнів (30-40% до 13% по вибірці). Та особи з більш високим доходом. • Не вірять у таку можливість переважно особи з середньою освітою і нижче (54.2%) (до 44.5% сер. спец і 36,1% вища), безробітні (52.4%), пенсіонери (50.2%) (до 44.2% сер. по вибірці), з низьким рівнем прибутку (за 5-бальгою шкалою вони поставили себе на 1 (59.3%) і 2 (49.9%) сходинки (до 44.2% сер. по вибірці).

28. Відкритість до громади • Найбільш скептично можливість оприлюднити проблеми своєї громади у ЗМІ оцінює сільське населення (51%вважає, що такої можливості немає), найбільш оптимістично - мешканці містечок Львівщини (лише 38% не вірять у цю можливість). • При цьому мешканці обласного центру найбільш доступними у цьому сенсі вважають обласні видання. Кожен п'ятий мешканець міста говорить про відкритість медіа. • А от мешканці сіл не вважають медіа обласного рівня такими доступними. Лише 8% селян вірять, що обласні ЗМІ приділять їм свою увагу. Для них більш доступними є районні ЗМІ. Кожен п'ятий мешканець районів області задекларував впевненість, що зможе оприлюднити тут проблеми своєї громад. • Натомість експерти, які працюють у ЗМІ стверджують, що радо публікують інформацію про проблеми локальних спільнот. «Ми відкриті до громади але: люди не намагаються донести свої проблеми до ЗМІ, чи то бояться, чи то не вірять у те, що це щось дасть», Внутрішня експертиза

29. Відкритість до громади Одним з показників відкритості ЗМІ є публікація думок експертів: соціологів, науковців, аналітиків. Експерти одностайно, підтверджують готовність медіа до співпраці і в плані оприлюднення, і в плані коментарів, і площадок для блогів. Обмеження у цій співпраці з'являються лише у передвиборчий період, коли наростає обсяг замовних матеріалів та стає жорсткішою редакційна політика. «Ми б з радістю публікували їх більше, але самі експерти до нас не приходять», Внутрішня експертиза «Зазвичай доступ для експертів є вільним. Тільки перед виборами усе змінюється. В цей час на всьому намагаються заробити гроші», Зовнішня експертиза «Від експертів дані не публікують, тільки за наказом власника», Внутрішня експертиза

30. ЗМІ та протестні настрої Усі експерти одноголосно відзначають, що сьогодні у суспільстві відсутня соціальна напруженість, через недовіру до ЗМІ/ утруднений доступ до ЗМІ. Даний соціальний інститут має порівняно високий ступінь довіри. Більше того, респонденти не вірять, що даний фактор може спровокувати протестні виступи, оскільки населення остаточно розчарувалось і збайдужіло. Єдине, що може призвести до масових заворушень – це силові спроби тиску на ЗМІ.

31. ЗМІ та влада. Підзвітність Місцева влада (у відповідності до закону) звітує перед громадою у різних формах. Найбільш активно у Львові звітує міська адміністрація, а у районах – депутати місцевих рад. Однак глибина та якість цих звітів варіюється. Часто влада обирає такі форми звітування, які не передбачають зворотного зв'язку, намагається не звертатись до нелояльних ЗМІ, для того щоб уникнути зайвих запитань та критики. Лідери звітування «Міська влада активно звітується, обласна рада вкрай рідко», Зовнішня експертиза «Найбільш активно ЗМІ як канал звітування використовує Садовий, та його апарат. Тут і значний арсенал ЗМІ, і прямі тексти і непрямі. А решта випадково, час від часу, точково», Зовнішня експертиза «Районна влада постійно звітує у ЗМІ. Ми їм постійно надаємо площу», Внутрішня експертиза «Місто звітує часто, а від області звітів давно не чули», Внутрішня експертиза «Депутати до нас ідуть зі своїми проблемами і досягненнями, а т адміністрація до нас не йде» , Внутрішня експертиза «Міська і обласна ради практично не звітують. Ми робили проект 15 хвилин ефіру безкоштовно, щоб виробити звичку звітуватись. Не вийшло. Результат нульовий», Зовнішня експертиза

32. ЗМІ та влада. Підзвітність Характер звітування

33. ЗМІ та влада. Підзвітність Цікавим фактом є те, що попри наявність звітувань влади у медіа, їх рідко помічають звичайні люди. Лише чверть опитаних відзначає, що бачили матеріали такого змісту. Звичайно ситуація може бути обумовлена різними факторами, у т.ч. і байдужістю до цієї теми. Проте, на думку експертів, це може бути пов'язано із непрофесійним поданням інформації та зневірою у правдивості поданих даних. • Майжечверть респондентів бачили матеріали, присвячені звітуванню місцевої влади у ЗМІ • Звіти про діяльність влади частіше зустрічали у обласних медіа, ніж у районних. • Дослідження свідчить про залежність поінформованості про звіти влади у ЗМІ від рівня освіти, доходу та типу населеного пункту, в якому проживає респондент. • Так, серед осіб з вищою освітою звітування у ЗМІ не бачили 45%, серед осіб з середньою спеціальною освітою таких уже 55%, з середньою і нижче – 64-68%. • Серед найбіднішого населення звітування не бачили 74% опитаних, серед незаможних таких уже 61%, серед осіб з середнім доходом таких – 49%, серед багатших – 35%. • У містах подібної інформації не зустрічали 50-52%, у селі таких – 61%.

34. ЗМІ та влада. Особливості співпраці Співпраця влади та ЗМІ, на думку експертів, зводиться до спроб влади вибудувати позитивний імідж. Натомість, є суспільний запит на перетворення ЗМІ у канал діалогу між владою і місцевою громадою. Внаслідок ігнорування даної потреби майже відсутнім є залучення населення до прийняття важливих рішень і контролю. Непрозорість влади, і владних процесів сприяє зростанню недовіри до неї і апатію щодо формування громадянського суспільства. Причини звернення Ігнорування Суспільно важлива інформація, яка може викликати соціальні протести (напр. місце розташування нового сміттєзвалища) Зловживання колег Оцінка ефективності роботи Роз'яснення непопулярних ініціатив центральної влади Не озвучуються тематика рішень, які будуть прийматись у найближчому майбутньому Відсутня інформація про проекти у виконанні, опис стадії їх готовності, якості робіт та результативність/ ефективність витрачених бюджетних коштів. «В нас нема ефекту залучення виборця до рішення. У нас кажуть, що буде зроблено, що зроблено. Інші ланки випадають», Зовнішня експертиза «Не використовують ЗМІ, як демонстрацію відкритості. Немає комунікації, є власна думка влади», Зовнішня експертиза • Інформування про досягнення • Обіцянки та плани • Піар • Лобізм/ формування потрібної громадської думки • Самовиправдання • Повідомлення про формальні події та заходи «В основному це самопопуляризація і піар», Внутрішня експертиза «Влада звертається щоб вказати на козла відпущення, самовиправдання», Внутрішня експертиза «Приходять зі своїми програмами, проблемами і досягненнями», Внутрішня експертиза «Активно, що ми дурням розкажемо, те вони й з'їдять», Зовнішня експертиза «Тільки формування позитивного іміджу. Лише плюси влади», Внутрішня експертиза

35. ЗМІ та влада. Відкритість Відкритість влади до медіа можна описати у двох вимірах: готовність надати інформацію є на прийнятному рівні; а інформування ЗМІ про управлінські процеси має несистематичний характер. Усвідомлення необхідності послідовного і повного висвітлення роботи влади, як типової практики розвиненого громадянського суспільства не прослідковується. Сьогодні зроблено лише базові кроки у цьому напрямку, які носять формальний характер, без можливості залучення до діалогу ЗМІ та громади. «Вищий ешелон влади відкритий, бо йому треба піар, а до середньої ланки не достукаєшся», зовнішня експертиза «Влада залюбки відповідає, бо дбає про свій європейський імідж. Хоч може багато приховувати», внутрішня експертиза «Адміністрація сама до нас не йде. Якщо губернатор … каже бути глухими до ЗМІ, то від коментарів усі відмовляються. Змінився губернатор, змінилась політика», Внутрішня експертиза «Інколи чиновники бувають закриті до ЗМІ, бо не вміють не знають як це робити», Зовнішня експертиза «Коментар отримати легко, але не по суті справи. Закон про доступ до публічної інформації виконують формально. Якщо не хочуть коментувати, пишуть – це конфіденційно», Зовнішня експертиза

36. ЗМІ та влада. Відкритість «Багато інформації про діяльність міської влади, з ресурсів міської влади можна взяти багато інформації, до речі в них є і контролюючий ресурс – бюджетне видання», Внутрішня Експертиза «От Садовий, добре висвітлює господарку, що робиться, де і т.д. Треба віддати йому належне що і неприємні події висвітлює, грамотно так… обережно…», Зовнішня експертиза. «Обласна влада, хоч і має свої прес-центри, але або вони не дають інформації, або бояться, або дають так, що ліпше б не давали», Зовнішня експертиза.

37. Оцінка свободи слова У цілому експерти оцінюють стан свободи слова на Львівщини вище середнього. Більшість наголошують на тому, що головним елементом тиску є не стільки зовнішні впливи (які є доволі рідкісним явищем),скільки самоцензура, політика власників ЗМІ, низький рівень професіоналізму журналістів. «У цілому краща, ніж в Україні, але не максимально висока, бо є тиск власників», Внутрішня і Зовнішня Експертиза «Я знаю, що багато моїх колег з районних ЗМІ бояться висловити усе, що хочуть», Внутрішня експертиза Оцінка рівня свободи слова за шкалою від 1 до 7 (де 1- дуже поганий, а 7 – дуже добрий), середні значення. « Я б поставив посередині, бо відвертих утисків свободи слова нема, а є певний плюралізм. Немає тої повної свободи, але її на наших просторах, при таких економічних відносинах її не може бути. Є певна свобода слова, яка забезпечує плюралізм думок, тобто багатоманіття різних ЗМІ, які конкурують між собою за інформацію, за аудиторію і знову ж таки є інтереси певних бізнес-груп, яким належить це», Внутрішня експертиза

38. Оцінка свободи слова Населення у порівнянні з експертами дещо менш оптимістично оцінює рівень свободи слова у області. Проте, дана оцінка відрізняється від експертної несуттєво і залишається на рівні “Вище середнього”. Також, підтверджено тенденцію до більш скептичного сприйняття рівня свободи за межами обласного центру. Оцінка рівня свободи слова за шкалою від 1 до 7 (де 1- дуже поганий, а 7 – дуже добрий), середні значення.

39. Оцінка свободи слова У той же час, населення доволі песимістично оцінює рівень утисків свободи слова та тиск на ЗМІ у області. Більшість переконана, що такий тиск є. У протилежному впевнені трохи менше чверті опитаних. На тлі доволі високої оцінки рівня свободи слова на Львівщині, можна припустити, що тиск присутній, але він нівелюється широким вибором ЗМІ. • Близько половини опитаних вважають, що на Львівщині відбувається тиск на ЗМІ у тій, чи іншій формі. • Дещо менше, ніж чверть опитаних, вважають що утисків свободи слова у Львівській області немає. • Понад чверть респондентів вагаються у відповідях. • Статистично значимих відмінностей між різними соціально-демографічними групами чи відносно типу поселення респондентів не спостерігається.

40. Оцінка свободи слова «У Львові ніколи не було такого тиску. Звичайно влада,якісь переговори вела на якихось дружніх засадах чи обіцянках, але такого, що я тебе закрию не було», Зовнішня експертиза «Якщо журналіст не до кінця компетентний щодо проблеми, то його легко підштовхнути, схилити», Зовнішня експертиза «Проблема в самих журналістах. Зневіра, низькі зарплати, ставлення як до ремесла», Внутрішня експертиза « Ні тиску немає. Можуть фінансування урізати, але тиску немає», Внутрішня експертиза

41. Оцінка свободи слова Механізм формування ключових факторів обмеження свободи слова на Львівщині «Як правило тиск і цензура мають внутрішньо-редакіційний характер. Тиснути можна по різному, але зараз цього не роблять. Бо якщо закрити рот комусь одному, то заговорить інший», Внутрішня експертиза «Від інших це поодинокі задування. В нас про це воліють не говорити. Це внутрішня проблема редакції, сфера власника», Внутрішня експертиза «Головне - це самоцензура. Зовнішня у нас має форму прохань чи побажань», Зовнішня експертиза

42. Теми, які підлягають тиску і цензурі Зазвичай ЗМІ намагаються уникати персональної критики високопосадовців, політичних конфліктів, корупції. Перед виборами з'являються додаткові теми пов'язані із політичними інтересами власників ЗМІ. Крім того, експерти відзначають, що значно простіше писати на теми, які не стосуються місцевої ситуації. Ще частина експертів відзначають, що табуйованих тем на Львівщині немає. Перелік тем, які підлягають тиску

43. Вплив замовних матеріалів на об'єктивність видання Одним з факторів, які впливають на об'єктивність видань, є публікація замовних матеріалів (т.зв. джинса). Усі експерти визнають засилля подібних матеріалів у ЗМІ. Вони є одним з каналів заробітку для ЗМІ, тому є вигідними і для медіа, і для замовників. При цьому вплив джинси на об'єктивність медіа оцінюють суперечливо: від незначного, до доволі суттєвого. Важливо, що експерти відзначають, нерозуміння багатьма журналістами етичного боку використання джинси.

44. Важелі/фактори тиску на ЗМІ Базові фактори і важелі тиску на ЗМІ зосереджені майже цілковито у сфері фінансів. Оскільки населення не готове платити за ЗМІ, власників капіталу, здатних взяти на себе фінансування ЗМІ, в регіоні не так багато. То ж ті, хто виділяє гроші, може розраховувати на цілковиту лояльність. Саме гривнею (штрафами, невиплатою зарплат, обрізанням фінансування, відлякуванням спонсорів) тиснуть на персонал медіа. Інші важелі застосовуються суттєво рідше.

45. Адміністрація ЗМІ і журналісти Ситуація із тиском на ЗМІ могла б бути дещо іншою, якби існувала певна солідарність між редакторами та журналістами. Однак, переважно, редактор є чітко найманий власником і повинен стежити за дотриманням його інтересів. Тиск адміністрації ЗМІ на журналістів може бути прямим – коли вказують що можна робити, а що ні, та опосередкованим – через існування негласних правил. У журналістів можливості протистояти цим правилам немає через фінансову залежність і правову незахищеність.

46. Здатність протистояти тиску У цілому адміністрація великих ЗМІ здатна відстояти свої інтереси. Для цього є безліч дієвих механізмів: від розголосу до судових процесів. Існування журналістської спільноти у області є під питанням. Саме цей факт можна вважати одним з чинників тотальної залежності ЗМІ від власників і незахищеності журналістів. Характеристика здатності протистояти тиску

47. Впливовість ЗМІ Співвідносячи впливовість загальноукраїнських, обласних та районних медіа, експерти відзначають декілька тенденцій. По-перше, впливовість ЗМІ залежить від локалізації тематики. По-друге, йдеться про різний ступінь впливовості залежно від виду ЗМІ. По-третє, конкуренція відбувається між обласними і загальноукраїнськими ЗМІ: оцінки пріоритетності впливу розділились навпіл. По-четверте, останнім часом зростає частка населення, що переключається з національних ЗМІ на міжнародні та соціальні мережі.

48. Впливи на ЗМІ На думку експертів, у Львівській області простежується розподіл медіа-ресурсів у кілька ключових медіа-холдингів під впливом тих, чи інших владних, політичних чи бізнес-структур. Своєрідну незалежність сьогодні демонструють менш рейтингові ЗМІ.

49. Довіра до ЗМІ: газети Населення Львівщини доволі активно читає друковану пресу. При цьому левова частка аудиторії припадає на газети Експрес та Високий Замок. Усі інші видання залучили менше, ніж 3% населення. Найбільш активними читачами газет є сільське населення, що може бути обумовлено обмеженим доступом до Інтернету та елементом традиційної поведінки. У області доволі багато популярних районних видань. • Понад 70% респондентів відзначають, що читають пресу хоча б один раз на два тижні. • Найбільш активними читачами преси є сільське населення. Тут регулярно читає пресу 73% опитаних, проти 68% у містах. • Із запропонованого переліку з понад 20 обласних та районних газет 5% бар'єр подолали лише дві “Експрес” та “ВисокийЗамок”. Їх не рідше, ніж раз на 2 тижні читали 53,4% та 30,6% відповідно. • Усі інші видання отримали менш ніж 3% регулярних читачів. • Також, ми виокремили низку районних видань, які найчастіше називали респонденти поза межами обласних центрів.

50. Довіра до ЗМІ: газети Загалом рівень довіри мешканців Львівщини до преси є досить високим - в межах 3,6-4,05 з 5 - це оцінки від задовільно і вище. Лідером довіри читачів є газета Експрес – єдине видання, показник довіри до якого виявився вищим, ніж “добре”. Серед лідерів опинились також Львівщина та Високий замок. Найменше довіри викликає у читачів газет видання Ратуша. Цікаво, що районні видання серед місцевого населення мають один з найвищих ступенів довіри. *До оцінок залучались особи, які читали видання хоча б 1 раз протягом останніх двох років