1 / 27

Регулювання інституту центрального контрагента в Україні та світі

Регулювання інституту центрального контрагента в Україні та світі. Вступ. В умовах недостатньої врегульованості у чинному законодавстві, ця презентація має на меті консолідувати об'єктивну інформацію щодо еволюції нормативного регулювання поняття “центральний контрагент” (далі – ССР),

gema
Download Presentation

Регулювання інституту центрального контрагента в Україні та світі

An Image/Link below is provided (as is) to download presentation Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author. Content is provided to you AS IS for your information and personal use only. Download presentation by click this link. While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server. During download, if you can't get a presentation, the file might be deleted by the publisher.

E N D

Presentation Transcript


  1. Регулювання інституту центрального контрагента в Україні та світі

  2. Вступ В умовах недостатньої врегульованості у чинному законодавстві, ця презентація має на меті консолідувати об'єктивну інформацію щодо еволюції нормативного регулювання поняття “центральний контрагент” (далі – ССР), функцій, суб'єктів та обмежень застосування централізованого клірингу, національної та міжнародної практики впровадження централізованого клірингу тощо - на рівні нормативно-правових актів НКЦПФР, правил фондової біржі, директив ЄС, міжнародних рекомендацій, спеціалізованих оглядів індустрії клірингу і розрахунків, проектів Законів України тощо. Ця презентація не містить конкретних порівнянь та оціночних суджень щодо переваг та недоліків реалізованих національними фондовими біржами технологій клірингу та розрахунків з використанням ССР, але, за згодою СРО АУФТ, містить частину матеріалів, які були використані при підготовці круглого столу “Створення універсальної моделі клірингу в Україні”.

  3. Загальна позиція ПАТ “ФБ “Перспектива” щодо клірингу і розрахунків ПАТ “ФБ “Перспектива” (далі – Біржа) із самого початку своєї діяльності спрямувала свої зусилля на впровадження легітимних та надійних систем клірингу та розрахунків. Саме за її ініціативи у 2007 році виникла перша спеціалізована модель розрахунків з використанням рахунків, відкритих брокерами в розрахунковому банку, що дозволило впровадити торговельну технологію Order Driven Market. До цього питанням розрахункам за наслідками біржових торгів приділялося недостатньо уваги фондовими біржами, що періодично викликало конфліктні ситуації у взаємодії учасників торговельної та розрахункової (депозитарної) інфраструктури фондового ринку. З 2009 року грошові розрахунки на ПАТ “ФБ “Перспектива” в більшості сегментів (ринків) проходять через спеціально створену внутрішньодержавну небанківську платіжну систему “Розрахункова Фондова система” (далі – РФС), платіжною організацією якої є ПАТ “Фінансова компанія “Сучасні Кредитні Технології” (далі – СКТ). Втім, оскільки кліринг та навіть його цілком природний розподіл на грошовий кліринг і кліринг щодо цінних паперів та/або похідних був вкрай недостатньо врегульований чинним законодавством, Біржа: по-перше, намагається створити більш чітке та однозначне правове підгрунтя для здійснення клірингової діяльності в Україні, по-друге, разом з СКТ, що виконує грошові розрахунки за договорами, укладеними на Біржі, провела активні консультації з НБУ щодо розширення діяльності СКТ в напрямку виконання функцій грошового клірингу за технологією центрального контрагента (ССР).

  4. Фрагментарне нормативне врегулювання клірингу Тема клірингу не знайшла необхідного відображення у законодавстві та нормативному регулюванні. На поточний час в Україні є фрагментарне регулювання клірингу в Законах України „Про цінні папери та фондовий ринок”, „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обліку цінних паперів в Україні”, „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, „Про Національний банк України”, „Про банки та банківську діяльність”, „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг в Україні”, „Про товарну біржу”, „Про державну підтримку сільського господарства в Україні”, ряді підзаконних нормативно-правових актів. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначає кліринг, як фінансову послугу, але не дає навіть його визначення. В Законі України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» міститься наступне визначення: „кліринг – отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов’язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів”. Закон України ”Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” містить дещо інше визначення, яке, втім, принципово не відрізняється від попереднього „кліринг – механізм, що включає збирання, сортування, реконсиляцію та проведення взаємозаліку зустрічних вимог учасників платіжної системи, а також обчислення за кожним із них сумарного сальдо за визначений період часу між загальними обсягами вимог та зобов’язань”. Діюче законодавство, що регулює клірингову діяльність, має яскраво виражений галузевий (фрагментарний) характер. Це знаходить своє відображення у тому факті, що на кожному з сегментів фінансового та товарного ринку склалося відмінне регулювання схожих відносин.В результаті в Україні набув поширення умовний синтетичний термін – так звана "розрахунково-клірингова" діяльність. Це змішує поняття клірингу (clearing) та розрахунків (settlement) і неправомірно перерозподіляє функції між біржовою, депозитарною, кліринговою та платіжною системами.

  5. Ризики моделей клірингу і розрахунків за біржовими договорами За класифікацією Банку міжнародних розрахунків, основними ризиками, пов'язаними із невиконанням зобов'язань за договорами на фінансових ринках, є наступні: 1. Кредитні ризики: 1а. Ризик основної суми (principal risk): • Внаслідок невиконання зобов'язань недобросовісним учасником добросовісний учасник може зазнати збитки у розмірі повної суми зобов'язань (наприклад, при переказі коштів продавцю, що виявився банкрутом, покупець може не отримати ані цінних паперів, ані коштів). 1b. Ринковий ризик (market risk)/ризик заміщення (replacement cost risk): • Через невиконання зобов'язань недобросовісним учасником добросовісний учасник може зазнати збитки, які викликані несприятливою зміною ціни та пов'язані з придбанням непоставленого активу за несприятливими цінами (наприклад, покупець не отримав цінних паперів, а коштів у його розпорядженні недостатньо для повторного придбання цінних паперів через зростання ціни). 2. Ризик ліквідності (liquidity risk): • Внаслідок несвоєчасного виконання зобов'язань недобросовісним учасником добросовісний учасник може зазнати збитки, пов'язані із необхідністю залучення коштів та/або базових активів для виконання зобов'язань перед іншими учасниками торгів. 3. Системний ризик (systemic risk): • Через невиконання (несвоєчасне виконання) зобов'язань одним учасником інші учасники також не зможуть виконати свої зобов'язання, що призведе до неможливості виконання зобов'язань в цілому (так званий “ефект доміно”). Різні моделі, реалізовані в Україні, характеризуються різним ступенем стійкості щодо цих ризиків (при цьому ризик основної суми залишається для всіх моделей). 4. Для існуючого стану інфраструктури фондового ринку України найбільшим є правовий ризик(legal risk) – ризик збитків у зв'язку з тим, що закони або інші правові акти не підтримують правила системи розрахунку по цінних паперах, виконання відповідних розрахункових угод або майнові права та інші інтереси, що враховуються у розрахунковій системі. Правовий ризик виникає також у випадку, якщо застосування законів і інших правових актів є нечітким.

  6. ССР. Українські особливості Тема клірингу в Україні загострилася, коли ПАТ “Українська біржа” (УБ), а згодом і ПАТ “Фондова біржа ПФТС” впровадили технологію "центрального контрагента" (Central Counterparty - ССР). Нормативна неврегульованість клірингу призвела до того, що ССР розглядається винятково як торговельна, а не клірингова технологія; функції ССР в Україні у 2010 році почав виконувати звичайний торговець цінними паперами, а мотивом впровадження технології є, насамперед, унеможливлення ідентифікації контрагента за наслідками торгів. Утім, у світі функції ССР інші – це не торговельна, а клірингова технологія, спрямована на максимальне зниження ризиків розрахунків, здешевлення плати за трансакції та надання додаткових комерційних можливостей учасникам розрахунків. ССР – не спосіб розрахунків, а технологія так званого "централізованого клірингу", а особа, що акумулює на себе ризики – це не звичайний брокер (який дуже умовним чином набуває інформацію про усіх контрагентів усіх учасників торгів та створює не досить очевидну в діючому правовому полі систему зниження ризиків), а нормативно врегульована послуга клірингової організації щодо забезпечення виконання зобов'язань за договорами, що укладаються на біржі. Очевидно, що статус ССР – це статус технічної сторони в біржовому договорі або установи, що завдяки новації стають стороною договору, яка не має економічного зиску за цими договорами.

  7. Нормативно-правове регулювання поняття “центральний контрагент” в Україні Єдиним чинним нормативним документом є Рішення ДКЦПФР від 19.01.2010 № 54 «Про затвердження рекомендацій щодо розкриття інформації про обсяг торгівлі з цінними паперами на фондовій біржі за участю центрального контрагента», яке вводить поняття та вимоги до особи, що виконує функції ССР: “За результатами проведення пілотного проекту відповідно до рішення Комісії від 13.10.2009 № 1195 "Про затвердження Пілотного проекту подання адміністративних даних з відомостями про сторону угоди - центрального контрагента“ (неоприлюднене), ДКЦПФР вирішила: 1. Встановити, що зазначені рекомендації стосуються питання розкриття інформації про обсяг торгівлі з цінними паперами на фондовій біржі за участю центрального контрагента - юридичної особи, яка в процесі торгів і розрахунків стає покупцем відносно кожного продавця та продавцем відносно кожного покупця в угодах, укладених на фондовій біржі.  При цьому, в контексті цих рекомендацій такою юридичною особою (центральним контрагентом) є член біржі, який - має ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів та - зобов'язався укладати угоди виключно на одній біржі (без права укладати угоди на інших фондових біржах та позабіржовому ринку) відповідно до функцій центрального контрагента на біржі та • уклав з біржею відповідний договір.” Слід зазначити, що Рішення № 54 все ж таки має статус рекомендацій.

  8. Зареєстровані правила Біржі. Розрахунки на фондовому ринку ПАТ “Фондова біржа “Перспектива”. Перші Правила Біржі щодо організації торгів на фондовому ринку, що містили поняття “центральний контрагент”, були зареєстровані Рішенням ДКЦПФР від 21.12.2010 № 1919. Згідно п. 1.82 цих Правил, “Центральний контрагент – юридична особа, яка приймає на себе зобов’язання кожної сторони за Договорами, зобов’язання щодо яких розраховуються шляхом централізованого клірингу. При цьому Центральний контрагент є стороною, яка забезпечує виконання зобов’язань щодо переказу коштів за укладеними Договорами. Функції Центрального контрагента виконує ПАТ «ФК «СУЧАСНІ КРЕДИТНІ ТЕХНОЛОГІЇ», що є Платіжною організацією Платіжної системи”. При цьому, згідно п. 9.18 Правил Біржі, “Платіжна організація з метою зниження ризиків розрахунків та підвищення оперативності переказу коштів на виконання зобов’язань щодо переказу коштів за Договорами, укладеними на Біржі, може виконувати функції Центрального контрагента. Порядок виконання функцій Центрального контрагента регулюється договором між Біржею та Платіжною організацією. Платіжна організація може виконувати грошовий кліринг за умови наявності відповідного дозволу Національного банку України”. (Такий дозвіл № 68-116/205-1355 від 07.02.2012 було отримано Платіжною організацією внаслідок реєстрації НБУ нової редакції Правил Платіжної системи.) В подальшому досить близьке за текстом (враховуючи особливості укладення строкових контрактів) визначення було імплементоване до Правил Біржі щодо торгівлі на строковому ринку, зареєстрованих Рішенням ДКЦПФР від18.08.2011 № 1131.

  9. Зареєстровані правила Біржі. Розрахунки на строковому ринку Порядок проведення розрахунків за участі ССР на строковому ринку Правила Біржі та Правила Платіжної системи, зареєстровані ПАТ «ФК «СКТ» і погоджені НБУ. передбачають: - зарахування/списання коштів (гарантійного забезпечення) для участі в торгах на строковому ринку на/з рахунки/ів Брокерів, відкриті/их в ПАТ «ФК «СКТ»; • новацію, за наслідками якої зобов’язання сторін за кожним Строковим контрактом переходять до Центрального контрагента; • порядок грошового клірингу і переказу коштів, а також платіжні інструменти: “за результатами Клірингової сесії на Строковому ринку Біржа на підставі Реєстру обліку зобов’язань щодо переказу коштів формує та надає Платіжній організації Реєстр розрахункових документів Учасників Біржових торгів. Платіжна організація перевіряє Реєстр розрахункових документів (виконує Звірку) та у випадку, якщо перевірка (Звірка) пройшла успішно, виконує грошовий Кліринг, формує Клірингову вимогу та ініціює операції переказу коштів з рахунку Учасника Біржових торгів на рахунок Центрального контрагента або навпаки. Після завершення переказу коштів Платіжна організація повідомляє про це Біржу шляхом подання звіту про виконання переказу коштів”; • систему управління ризиками, яка на даному етапі не передбачає створення гарантійних (страхових) фондів – з огляду на відсутність їх регулювання їх формування та використання в чинному законодавстві.

  10. Засади функціонування РФС Внутрішньодержавна небанківська платіжна система “Розрахункова фондова система” (в особі платіжної організації ПАТ “ФК “Сучасні кредитні технології”) – єдина в Україні небанківська платіжна система, що має дозвіл НБУ на здійснення розрахунків за договорами з цінними паперами та відповідно до Правил РФС має право на відкриття рахунків учасникам розрахунків. Нова редакція Правил передбачає право СКТ на проведення грошового клірингу, в т.ч. виконання функцій ССР. Окрім ПАТ “ФК “СКТ”, до складу РФС входять: які відкрили рахунки в Платіжній організації РФС для забезпечення переказу коштів на виконання зобов’язань за договорами, укладеними на фондових біржах, 50 брокерів учасників РФС 15 комерційних банків членів РФС в яких відкриті рахунки Платіжної організації РФС та брокерів. Впроваджена модель розрахунків відповідає міжнародним рекомендаціям стосовно побудови систем розрахунків через лояльну інтеграцію до існуючої міжбанківської системи грошових розрахунків, забезпечення конкуренції серед комерційних банків за обслуговування біржових розрахунків, низькі трансакційні витрати внаслідок використання ЕДО та технологій наскрізної обробки трансакцій, виконання функцій ССР для підвищення ефективності розрахунків та зниження ризиків тощо.

  11. Рахунки, що використовуються в межах РФС Платіжна організація (СКТ) Розрахунки між рахунками в СКТ Відкриття рахунків СКТ в банках Відкриття рахунків СКТ в банках Рахунки учасників Рахунки учасників Рахунки учасників Відкриття рахунків в СКТ Банки-члени та учасники Банки-члени Рахунки СКТ Рахунки СКТ Брокери-учасники (не банки) Брокери-учасники (не банки) Нормативне регулювання. Правила платіжної системи РФС (зареєстровані НБУ), платіжною організацією якої є СКТ, передбачають: 1. відкриття рахунків учасникам РФС, в т.ч. банкам. 2. проведення грошового клірингу за наслідками торгів щодо цінних паперівта інших фінансових інструментів. 3. блокування коштів на рахунках учасників РФС, відкритих в СКТ. 4. особливий режим функціонування поточних рахунків СКТ, відкритих в банках (рахунки призначені виключно для обслуговування розрахунків за наслідками торгів щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів).

  12. Платіжні інструменти РФС Відповідно до чинного податкового, бухгалтерського та банківського законодавства первинні документи на підтвердження факту переказу коштів можуть надавати 1) банки (перелік та реквізитний платіжних інструментів стандартизований НБУ), 2) члени платіжних систем (вимоги до платіжних інструментів визначаються в правилах платіжних систем, які підлягають погодженню НБУ). Відповідно до цих вимог (зокрема, ґрунтуючись на нормах міжвідомчого протоколу робочої групи з представників НБУ, НКЦПФР, ДПС, Мінфіну та Держфінпослуг) при обслуговуванні грошових розрахунків на фондовому ринку через СКТ учасники торгів отримують такі первинні документи: від обслуговуючих банків - про переказ коштів для участі в біржових торгах з банківського брокера рахунку на рахунок брокера в СКТ та про повернення на банківський рахунок залишку коштів за наслідками біржових торгів (платіжні доручення, меморіальні ордери); від СКТ – про переказ коштів на виконання зобов'язань за кожним договором, укладеним на Біржі (меморіальний ордер). Додатково брокери отримують виписку з реєстру біржових договорів від Біржі та документи, що підтверджують переказ цінних паперів від депозитарних установ. При клірингу та розрахунках на Строковому ринку: від обслуговуючих банків - про переказ коштів для участі в торгах на строковому ринку з банківського рахунку брокера на окремий рахунок брокера в СКТ, відкритий для торгів на Строковому ринку, та про повернення на банківський рахунок залишку коштів за наслідками біржових торгів (платіжні доручення, меморіальні ордери); від СКТ – клірингова вимога/меморіальний ордер про списання/зарахування коштів з/на рахунку/ок брокера в СКТ за наслідками клірингу та кліринговий реєстр, що містить інформацію про виконання зобов'язань за кожним строковим контрактом), від Біржі - виписки з Реєстру строкових контрактів, виписка з Реєстру Заявок, клірингові звіти (Реєстр обліку позицій та Реєстр обліку зобов'язань щодо переказу грошових коштів).

  13. Управління ризиками Шляхом впровадження на Строковому ринку системи управління ризиками та використання Біржею та Учасниками біржових торгів для Клірингу та розрахунків щодо строкових контрактів послуг Платіжної організації СКТ забезпечується виконання зобов’язань за укладеними строковими контрактами.Система передбачає управління наступними видами ризиків: основний, системний, операційний, правовий, ліквідності, кредитний. З метою запобігання системним ризикам Біржа використовує в якості забезпечення виконання зобов’язань за строковими контрактами умову, що строкові контракти укладаються виключно в межах Грошового ліміту, що встановлюється Учаснику біржових торгів Платіжною організацією СКТ.Система забезпечення виконання зобов’язань на Строковому ринку базується на заходах Платіжної організації СКТ щодо забезпечення спроможності кожного Учасника біржових торгів виконати зобов’язання у сумі, необхідній для відкриття та підтримання Позицій, а також сплати комісійної винагороди Біржі. Для реалізації механізму забезпечення виконання зобов’язань Біржа впроваджує процедуру коригування Позицій та забезпечення (розрахункові маржі). Правила РФС також передбачають реалізацію юридичних, технологічних та організаційних заходів щодо зниження ризиків клірингу та розрахунків, захисту інформації, збереження документів тощо. Електронний документообіг між Платіжною організацією СКТ, банками, брокерами, фондовою біржею забезпечується акредитованим в установленому порядку ЦСК, що дозволяє формувати за наслідками торгів та розрахунків легітимні первинні документи.

  14. Статистичні показники. ССР Статистичні показники, що характеризують діяльність ПАТ “ФК “Сучасні Кредитні Технології” при виконанні функцій платіжної організації та центрального контрагента протягом 2010-2012 років:

  15. Статистичні показники. Біржа Статистичні показники, що характеризують діяльність ПАТ “Фондова біржа “Перспектива” протягом 2010-2012 років:

  16. Проміжний висновок Фактично в Україні існують щонайменше 2 моделі реалізації функцій центрального контрагента, які суттєво відрізняються в частині: • визначення поняття ССР, • суб'єкта, що виконує ці функції (ТЦП/Платіжна організація), • наявності/відсутності ліцензії (дозволу) на проведення переказу коштів та грошового клірингу, • варіантів укладення та участі в угодах (ССР стає покупцем відносно кожного продавця та продавцем відносно кожного покупця в угодах/забезпечує виконання зобов’язань щодо переказу коштів за укладеними Договорами, зокрема за наслідком новації на строковому ринку), • застосовуваних рахунків та платіжних інструментів, • погодження моделі клірингу і переказу коштів з боку центрального банку, • відповідності чинному законодавству щодо переказу коштів та платіжних систем тощо. За відсутності чіткого нормативного врегулювання діяльності з клірингу, функціонування строкового ринку тощо цілком ймовірна подальша варіація підходів до реалізації моделей ССР, що ускладнить як прийняття зазначених законів та імплементацію їх норм у практику, так і інтеграцію до світових ринків капталу, оскільки відсутність легальної правової основи є одним з найбільш значних ризиків для інвесторів, зокрема міжнародних. Оскільки на ринку існують різні бачення технології централізованого клірингу, варто розглянути підходи, що притаманні більш зрілим фінансовим ринкам.

  17. Міжнародний досвід. Визначення ССР Визначення ССР у міжнародних рекомендаціях та законодавстві: 1) організація, що є покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця за певним набором контрактів, наприклад, тих, що виконуються на певній біржі/біржах (Клірингові угоди за біржовими деривативами. Банк міжнародних розрахунків, березень 1997); 2) структура, яка займає позицію між установами системи, і яка діє в якості ексклюзивного контрагента цих установ відносно їхніх платіжних доручень (Директива 98/26/ЄC про незворотність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків по цінних паперах від 19.05.1998). Наявні також визначення "агент з питань розрахунків" (структура, яка відкриває установам і/або центральному контрагенту, які беруть участь в системах, розрахункові рахунки, через які оплачуються платіжні доручення в рамках таких систем, і яка в залежності від обставин надає кредити цим установам і/або центральному контрагенту для розрахунків), "кліринговий центр" (установа, що є відповідальною за підрахунок нетто (чистих) позицій установ, можливого центрального контрагента і/або агента з питань розрахунків), "учасник" (означає установу, центрального контрагента, агента з питань розрахунків або кліринговий центр). При цьому згідно з правилами системи розрахунків один і той самий учасник може діяти як центральний контрагент, агент з питань розрахунків або кліринговий центр, або виконувати частину або всі ці функції; 3) установа, яка легально ставить себе у якості посередника між контрагентами щодо контрактів, які знаходяться в торговому обігу на одному або кількох фінансових ринках, та стає покупцем відносно кожного продавця та продавцем відносно кожного покупця (Директива 2006/48/ЄС про започаткування та здійснення діяльності кредитних установ від 14.06.2006);

  18. Міжнародний досвід. Визначення ССР (продовження) Визначення ССР у міжнародних рекомендаціях та законодавстві: 4) посередник між контрагентами за контрактами, що торгуються на одному або декількох фінансових ринках. Cтає контрагентом по операціях з учасниками ринку за допомогою процедури новації, системи відкритої оферти чи аналогічного юридично зобов'язуючої угоди. (Принципи для інфраструктур фінансових ринків. Банк міжнародних розрахунків, Технічний комітент IOSCO, березень 2011). Таким чином, з огляду на постійні зміни в індустрії клірингу і розрахунків в останні 10-20 років (переважна більшість ССР в світі була створена протягом 1984-2004 років), існуючі визначення ССР досить суттєво відрізняються: по-перше, з огляду на різні варіанти укладення угод (ССР стає покупцем відносно кожного продавця та продавцем відносно кожного покупця в угодах/стороною, що забезпечує виконання угод, використовуючи при цьому новаційні конструкції (novation)/принцип відкритої оферти (open offer). При цьому деякі розрахункові палати не стають стороною розрахунку, але за своїми функціями і за значенням не відрізняються від CCP, оскільки, окрім проведення клірингу, забезпечують безпеку системи за допомогою просунутих методів управління всіма видами ризику, пов'язаного з клірингом. У таких випадках вони фактично виконують роль CCP. (Рекомендації для центральних контрагентів. Банк міжнародних розрахунків, Технічний комітент IOSCO, березень 2004). (Розрахунково-клірингові системи щодо цінних паперів в Польщі і в Європейському союзі. Національний Банк Польщі, Національний депозитарій цінних паперів, Варшавська фондова біржа, вересень 2009); по-друге, з огляду на можливість поєднання/відокремлення функцій клірингу і розрахунків (ССР може бути одночасно депозитарієм/біржею/розрахунковою палатою).

  19. Міжнародний досвід. Суб'єкти виконання функцій ССР Найбільш відомі ССР входять до складу Європейської Асоціації центральних контрагентів (EACH - European Association of CCP Clearing Houses): CC&G (Cassa di Compensazione e Garanzia S.p.A.), CCP Austria, CME Clearing Europe, CSD and CH of SERBIA, ECC (European Commodity Clearing AG), EMCF (European Multilateral Clearing Facility), Eurex Clearing AG, EuroCCP (European Central Counterparty Ltd), HELEX AS, ICE Clear Europe, IRGiT S.A. (Warsaw Commodity Clearing House), KDPW_CCP S.A., KELER CCP Ltd, LCH.Clearnet Ltd, LCH.Clearnet SA, MEFF, NASDAQOMX, National Clearing Centre (MICEX-RTS Group), NOS Clearing ASA, NYSE Liffe, OMIClear, Oslo Clearing ASA, SIX x-clear AG. З європейських центральних контрагентів тільки у LCH.Clearnet SA і Eurex Clearing AG є банківська ліцензія. Переважна більшість інших ССР представлені у вигляді ліцензованих фінансових установ, що є незалежними суб'єктами або функціонують у складі біржі/депозитарію. Акціонери ССР - це насамперед біржі та/або банки (користувачі ССР), в деяких випадках - депозитарії, інституційні інвестори і, в одному випадку, центральний банк. Більшість незалежних ССР вже змінили корпоративну структуру з user-owned (not for profit) на застосування більш ефективного, гнучкого та конкурентоздатного принципу for profit.(Розрахунково-клірингові системи щодо цінних паперів в Польщі і в Європейському союзі. Національний Банк Польщі, Національний депозитарій цінних паперів, Варшавська фондова біржа, вересень 2009). Серед європейських ССР (і ніде в світі) функції ССР не виконує торговець цінними паперами.

  20. Перспективне законодавче регулювання Наразі обговорюються (наступні проекти Законів України, які мають врегулювати питання функціонування інституту центрального контрагента: • ПЗУ 9428 “Про систему депозитарного обліку цінних паперів” (прийнято в І читанні 22.12.2011), • ПЗУ 8576 “Про похідні (деривативи)” (відкликано 14.05.2012). Обидва з них наразі містять досить близькі підходи до регулювання клірингу, суб'єктів, які можуть його виконувати, ліцензування клірингової діяльності, вимог, їх контролю та однозначно пов'язують функції ССР з кліринговою діяльністю. Це є наслідком публічних дискусій та обговорень, активним учасником яких є, зокрема, і ПАТ “Фондова біржа “Перспектива”. Ст. 19-1 ПЗУ 9428: “Особою, що провадить клірингову діяльність, може бути фондова біржа, клірингова установа, Центральний депозитарій цінних паперів та депозитарій державних цінних паперів Національного банку України” (коментар: не торговець цінними паперами). Ст. 19-6 ПЗУ 9428: “Центральний контрагент - юридична особа, яка провадить клірингову діяльність, набуває взаємні права та обов'язки сторін правочинів щодо цінних паперів, зобов'язання за якими допущені до клірингу, та стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця.Для виконання своїх функцій центральний контрагент має право виступати учасником біржових торгів без ліцензії на провадження діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами… Слова "центральний контрагент" та похідні від них дозволяється використовувати лише юридичним особам, які утворені та функціонують відповідно до вимог цього Закону.” Аналогічні підходи містив і ПЗУ 8576 (ст 22).

  21. Міжнародний досвід. Суб'єкти виконання функцій клірингу ДЕПОЗИТАРІЙ БІРЖА КЛІРИНГОВА УСТАНОВА Кліринг значно зменшує ризики в депозитарній, торговій та розрахунковій системі, але саме за рахунок концентрації ризиків на установі, що здійснює кліринг. Проведення клірингу депозитарієм є типовим прикладом перекладання ризику небагатьох брокерів-учасників клірингу на плечі численних інвесторів і емітентів, чиї цінні папери обліковуються в депозитарії. Крім того, депозитарій і не має змоги здійснювати кліринг за договорами щодо активів, відмінних від цінних паперів. Біржі дійсно мають достатньої інформації для проведення клірингу (неттінгу). Первісно клірингові функції (в першу чергу стосовно деривативів) виконувалися структурними підрозділами бірж (розрахунковими палатами). Але досвід розвитку інфраструктури ринку довів, що діяльність з проведення клірингу та організації торгів суттєво відрізняються і характеризуються різними видами ризиків. Так, сучасне поняття клірингу має на увазі забезпечення зобов'язань, що допущені до клірингу, і відтоді щільно пов'язані із наданням позик. Тому функції клірингу, в т.ч. централізованого, були поступово виділені в компетенцію окремих клірингових установ. Відповідно до міжнародних рекомендацій та практики, це має бути окрема установа. Вбачається, що і в Україні клірингова установа має бути окремою фінансовою установою під подвійним наглядом – з боку НБУ (щодо клірингу коштів) та НКЦПФР (щодо клірингу за цінними паперами) або Міністерство економічного розвитку і торгівлі (щодо товарних ринків). Така установа може поєднувати свою діяльність з банківською діяльністю (тобто бути банком) або з діяльність щодо переказу коштів (тобто бути небанківською фінансовою установою, що отримає в Національному банку України дозвіл на здійснення грошового клірингу). Ліцензування діяльності щодо клірингу за цінними паперами має здійснювати НКЦПФР.

  22. Функції клірингу КЛІРИНГОВА УСТАНОВА ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ (ЦКА) • Забезпечення зобов'язань, що допущені до клірингу. • Управління кліринговими рахунками (захист від стягнення до завершення розрахунків). • Новація та припинення зобов'язань, що включені до клірингового пулу. • Запозичення за рахунок клірингового забезпечення та власного капіталу. • Підготовка документів для розрахунків. • Забезпечення зобов'язань, що допущені до клірингу. • Управління кліринговими рахунками (захист від стягнення до завершення розрахунків). • Новація та припинення зобов'язань, що включені до клірингового пулу. • Запозичення за рахунок клірингового забезпечення та власного капіталу. • Підготовка документів для розрахунків. • Додаткове забезпечення за рахунок капіталу ЦКА та розподілення ризиків між кліринговою установою та ЦКА. =

  23. Функції клірингу для різних біржових ринків ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ (ЦКА) для фондового ринку ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОНТРАГЕНТ (ЦКА) для інших ринків (ф'ючерсного, товарного) • Наявність клірингового забезпечення. • Управління кліринговими рахунками (захист від стягнення до завершення розрахунків. • Новація та припинення зобов'язань, що включені до клірингового пулу. • Запозичення за рахунок клірингового забезпечення та власного капіталу. • Підготовка документів для розрахунків. • Здійснює кліринг щодо цінних паперів. • Наявність клірингового забезпечення. • Управління кліринговими рахунками (захист від стягнення до завершення розрахунків. • Новація та припинення зобов'язань, що включені до клірингового пулу. • Запозичення за рахунок клірингового забезпечення та власного капіталу. • Підготовка документів для розрахунків. • Здійснює кліринг щодо інших біржових активів. = При нормативному рег+улюванні доречне досягнення балансу інтересів: розподілення функцій клірингу (значна кількість клірингових установ) може призвести до подвійного операційного навантаження на ринок, але об'єднання функцій клірингу для всіх бірж в єдиній установі підвищує ризики та унеможливлює конкуренцію.

  24. Клірингова установа: альтернативи (банківська/небанківська) КОМЕРЦІЙНИЙ КЛІРИНГОВИЙ БАНК СПЕЦІАЛІЗОВАНА ФІНАНСОВА УСТАНОВА Можливість проведення банками грошового клірингу передбачена законодавством України (Закони України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, “Про банки та банківську діяльність”), але передбачає жорсткі обмеження ризиків з огляду на універсальність діяльності банку. Потрібно передбачити можливості: • Здійснення клірингу щодо цінних паперів і коштів. • Відкриття для брокерів та учасників клірингу клірингових рахунків для розрахунків в цінних паперах. • Кредитування в коштах та надання позик у цінних паперах за рахунок власного капіталу та клірингових фондів. або Можливість відкриття грошових рахунків небанківській фінансовій установі – члену платіжної системи (за умови, що це передбачено правилами платіжної системи), передбачена законодавством України (Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”). Висока спеціалізація саме на кліринговій діяльності може зумовити підвищену ефективність виконання функцій клірингу. Потрібно передбачити можливості: • Здійснення клірингу щодо цінних паперів, коштів та інших активів. • Відкриття для брокерів та учасників клірингу клірингових рахунків для розрахунків в цінних паперах, коштах та інших активах. • Надання позик в коштах і цінних паперах за рахунок власного капіталу та клірингових фондів.

  25. Наявне нормативне регулювання фондів БІРЖІ ДЕПОЗИТАРІЇ ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА ПЕНСІЙНІ ФОНДИ Єдиним прикладом регулювання подібних відносин є законодавство щодо ІСІ та НПФ. Порядок їх створення та використання регулюється відповідними базовими Законами. Врегульовано порядок дій при банкрутстві КУА, особливості бухгалтерського обліку тощо. ГАРАНТІЙНИЙ ФОНД КОМПАНІЇ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ АДМІНІСТРАТОРИ НПФ УЧАСНИКИ КЛІРИНГУ ГАРАНТІЙНІ ФОНДИ КІФ ПІФ НПФ Законодавче регулювання створення, використання, бухгалтерського та податкового обліку гарантійних фондів відсутнє. ІНВЕСТОРИ - УЧАСНИКИ ФОНДІВ

  26. Захист активів, що складають клірингове забезпечення 1. Виконання зобов'язань за укладеними договорами (в першу чергу за договорами, укладеними на біржі) є чи не основною передумовою довіри до ринку, зниження ризику та формування справедливої ціни. При цьому варто брати до уваги, що в умовах значної кількості учасників клірингу має йтися про платоспроможність та прийнятну ліквідність кожного учасника клірингу. Це можливо лише за наявності достатнього забезпечення, його ліквідності та першочергового використання саме для виконання поточних зобов'язань при клірингу. Якщо питання достатності та ліквідності забезпечення є цілком зрозумілими, то першочерговість використання забезпечення потребує додаткових коментарів. 2. У Міжнародних рекомендаціях йдеться про те, що активи, які становлять клірингове забезпечення, мають бути надійно захищені від вимог за іншими зобов'язаннями учасників клірингу та за власними зобов'язаннями установи, яка здійснює кліринг, в т.ч. при банкрутстві клірингової установи та/або учасників клірингу. Однак зрозуміла необхідність виконання учасниками клірингу або кліринговою установою інших зобов'язань, особливо податкових. На наш погляд, тут має бути досягнутий розумний компроміс. По-перше, стягнення (арешт) на активи учасника клірингу може бути накладено лише після виконання зобов'язань, які допущені до клірингу. По-друге, активи учасників клірингу, що знаходяться в управлінні клірингової установи, не можуть бути використані для задоволення вимог за зобов'язаннями цієї установи. 3. Пропозиції щодо реалізації: 1) Виокремити облік активів, що призначені для забезпечення зобов'язань при клірингу. Це найкраще зробити (принаймні, для коштів та цінних паперів) на окремих рахунках із спеціальним статусом – так званих клірингових рахунках. Нормативне забезпечення щодо функціонування таких рахунків мають здійснювати НБУ і НКЦПФР. 2) Законодавчо закріпити статус майна на клірингових рахунках та особливий порядок банкрутства та ліквідації клірингових установ; внести відповідні зміни до Законів України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про виконавче провадження” тощо.

  27. Дякуємо за увагу!

More Related