КАБІНЕТ-МУЗЕЙ  "НАРОДОЗНАВСТВО"
Download
1 / 18

КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО" - PowerPoint PPT Presentation


  • 198 Views
  • Uploaded on

КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО". Довідка-характеристика. Кабінет-музей “Народознавство” створений 1 вересня 1991 року Основною метою створення стало завдання відтворити українську культуру, українську пісню, українське слово та духовність українського народу.

loader
I am the owner, or an agent authorized to act on behalf of the owner, of the copyrighted work described.
capcha
Download Presentation

PowerPoint Slideshow about ' КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"' - evangelina-zaro


An Image/Link below is provided (as is) to download presentation

Download Policy: Content on the Website is provided to you AS IS for your information and personal use and may not be sold / licensed / shared on other websites without getting consent from its author.While downloading, if for some reason you are not able to download a presentation, the publisher may have deleted the file from their server.


- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - E N D - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
Presentation Transcript

КАБІНЕТ-МУЗЕЙ "НАРОДОЗНАВСТВО"

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Довідка-характеристика

  • Кабінет-музей “Народознавство” створений 1 вересня 1991 року

  • Основною метою створення стало завдання відтворити українську культуру, українську пісню, українське слово та духовність українського народу

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Уніфікований паспорт кабінету-музею “Народознавство”

  • Назва кабінету-музею – “Народознавство”

  • Профіль музею – фольклорно-етнографічний, філологічний, історичний

  • Форма власності –колективна

  • Засновник – ПТУ № 25 м.Монастирище

  • Підпорядкування Міністерству освіти і науки України

  • Заклад, що здійснює методичне керівництво - ПТУ № 25 м.Монастирище

  • Музей не є юридичною особою.

  • Заробітна плата керівнику музею не виплачується

  • Адреса – вул. Леніна, 129, м.Монастирище, Черкаської області

  • Рік заснування – 1991

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Уніфікований паспорт кабінету-музею “Народознавство”

11. Структури підрозділів в музеї немає

12. Завідуюча кабінетом-музеєм – Мельник Ольга Іванівна

13. Освіта – вища. Всього працівників – один.

14. Приміщення музею знаходиться в навчальному корпусі ПТУ № 25

15. Технічний стан будівлі, в якій перебуває музей – добрий

16. Загальна експозиційна площа – 60 кв. метрів

17. Навчальний корпус училища знаходиться під загальною охороною

18. Музей не оснащений технічними та автоматизованими засобами

19. Фонд музею становить:

  • Загальна кількість одиниць збережена

  • Кількість музейних предметів освітнього фонду

  • Музейних предметів, що входять до Державного реєстру національно культурного надбання, експозицій немає

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Назва експонатів кабінету-музею “Народознавство”

Інтер’єр української хати – 1екс.

Інтер’єр подвір’я – 1 екс.

Макети домашньої птиці, тварин – 5 екс.

Український жіночий костюм – 1 екс.

Український чоловічий костюм – 4 екс.

Асортимент українських рушників для різних обрядів – 4 екс.

Демонстраційні стенди: “Куточок допитливих” – 1 екс., “Основні дати в українській літературі” – 1 експ, “Літературна газета” - 1, “Сьогодні на уроці” - 1.

Українські старовинні предмети: глечики - 6, вази - 3, ікона - 1, предмети побуту - 10

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Вступ кабінету-музею “Народознавство”

  • У світлий і благовісний час національного відродження одним із найважливіших завдань ПТНЗ є повернення учням із небуття духовних надбань мудрих предків, відновлення добрих традицій, свят, прилучення справами, розумом і серцем до самобутньої матеріальної і духовної культури рідного народу.

  • Народознавство – це цілісна система фундаментальних знань про конкретний народ, особливості його побуту і трудової діяльності, національний характер, світогляд, психологію, історико-культурний досвід, отчий край, свій родовід.

  • Українці, виробили в складних умовах етнічного розчленування і багатовікового поневолення раціональну організацію середовища, життєдіяльності і забезпечення духовних запитів людини, витворили особливу систему звичаїв, вірувань, світорозуміння, моральних, правових, етнічних і естетичних форм, які складалися упродовж історичного розвитку людської спільності на шляхах до формування української нації і національної культури.

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Впродовж багатьох століть український народ намагалися позбавити історичної пам'яті. Внаслідок цього українська культура неоднаковою мірою збереглася в селах і містах. Курс українознавства і є спробою допомогти громадянину України усвідомити, хто ми є, ким були і ким маємо стати

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Уроки мистецтвознавства, народознавства й історії

Уроки української літератури, музики, образотворчого мистецтва

Факультативний курс “Український фольклор та етнографія”

Екскурсії

Народні свята, обряди, ритуали, ярмарки, конкурси

Кабінет-музей “Народознавство”

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Інтер народознавства й історії’єр подвір’я

  • Основним типом селянської садиби, який був характерним майже для всієї України була садиба з незамкненим, відкритим подвір’ям, на якому господарські споруди розміщувалися вільно, без певного порядку.

  • Поряд з такою схемою в окремих районах побутували локальні варіанти однорядної і дворядної, Г-подібної, а також замкненої забудови відкритого двору.

  • Двір мав форму букви П – у заможних селян

  • При всіх типах забудови подвір’я хату намагалися розмістити у його глибині

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Українська хата народознавства й історії

  • Хата у давнину вважалася моделлю космічного устрою, символом Батьківщини.

  • Незважаючи на зовнішню бідність, хата була світлою і затишною.

  • Господині прикрашали її гаптованими рушниками.

  • Хата сповнювалася ароматами хмелю, м'яти, рути.

  • Особлива роль в інтер'єрі належала варистій печі.

  • Прикрашали хату різьблені сволоки, подекуди розмальовані стіни та стеля.

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Важливою деталлю хати, її окрасою, священним елементом було вікно.

Наші пращури уявляли його як отвір, через який можуть потрапити до оселі злі сили. Заборонялося плювати, виливати помиї через вікно, впускати кішку, тому що там, нібито, стояли душі покійних предків, ангели.

Не рекомендували відкривати на ніч вікна (бо зайде нечисть), дивитися дитині у шибку після заходу сонця (погано спатиме) тощо.

Вікно

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Рушники окрасою, священним елементом було вікно.

  • Рушник – декоративна тканина з вишиваним або тканим орнаментом, що традиційно використовувалася для оздоблення житла.

  • В українських народних обрядах – символ злагоди, краси, оберіг, предмет національної обрядовості.

  • Рушник був обличчям оселі

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Ікона окрасою, священним елементом було вікно.

  • Ікона – живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога або святого; образ.

  • Українські ікони – це можливість отримати захист від істоти, яка здатна чути, бачити, відчувати біль, літати в повітрі.

  • Не було жодної української хати, в якій не було ікон.

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Птах-тотем у давніх слов'ян, символ батьківщини, сімейного благополуччя.

Якщо на хаті звив гніздо лелека, вважали, що в родині буде лад.

Не випадково лелеки вважалися священними, бережливо охоронялись.

Згідно з повір’ям, якщо хтось поруйнує їхнє гніздо, зазнає страшного лиха – згорить хата.

В Україні, крім назви “лелека” поширені ще гайстер, бусел, чорногуз

Лелека

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Коза символ батьківщини, сімейного благополуччя.

  • Коза – тварина-тотем у давніх слов'ян, персонаж українського фольклору.

  • Вона є персонажем багатьох міфів народів світу, українських казок, легенд, пісень

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Традиційний побут української оселі

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Основні елементи чоловічого вбрання – сорочка, шаровари, свита, кожух, жупан, пояс.

Жінки носили сорочку, запаску, плахту, керсетку, свиту або юпку, кожух.

Кількість вишитих тканин у хаті свідчила про достатки родини, а орнаменти на одязі могли розповісти не лише про майстерність вишивальниці, а й про її вік

Українське національне вбрання

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


Висновок вбрання – сорочка, шаровари, свита, кожух, жупан, пояс.

  • Кабінет-музей – ефективний спосіб знайомства учнів з національними особливостями українського народу, що дійшли з давніх часів до наших днів.

  • Особливий інтерес складає для тих, кого цікавить духовне надбання українського народу, важливою складовою частиною якого є традиційно-побутова культура.

  • Кабінет-музей – це можливість для збирання, накопичення матеріалів та інформації з краєзнавства, популяризації української мови – одного з головних чинників незалежності нашої держави, національних традицій, звичаїв та обрядів, що сприяє відродженню національної самосвідомості українського народу.

ПТУ № 25 м. Монастирище - листопад 2010 року


ad