Національне українське відродження . Академічний етап

1. Національнеукраїнськевідродження. Академічнийетап Підготуала учениця 9-А класу Гайдук Н.

2. Академічний, абоперіоднауковоїзацікавленості • У цейперіод невелика групавчених-інтелектуалівзаймалася в основному зборомісторичнихдокументів, фольклору (народнихказок, пісень, прислів'їв), предметівстаровиниіознайомленнямз ними українського народу. Вінхарактеризуєтьсяпробудженнямінтересу до народноїтворчості, історичногоминулогосвоєїБатьківщини, вивченнянародноїмови.

3. ЗмістакадемічногоетапуукраїнськоговизвольногорухуЗмістакадемічногоетапуукраїнськоговизвольногоруху • Боротьба за нову (модерну) Українуспочаткувідбуваласяпереважно на сторінкахлітературнихтворів, історичних, філологічних та іншихдосліджень. Самезцихпублікаційпочався перший етапвизвольногоруху – етапакадемічного, абонаукового, осмисленняреалійжиттяукраїнськогоетносуівиробленняпропозиціййогоперебудови.

4. Академічнийетапвизвольногорухубувхарактернийдля багатьохнародівЦентральноїіСхідноїЄвропи, які у ХVIII–ХІХ ст. не маливласноїдержавності. На становище цихнародівнаприкінці ХVIII ст. звернувувагувсесвітньовідомийнімецький філософ ЙоганГотфрідҐердер, якийпередбачивнеминучістьїхнаціональноговідродження. Самевінувів в обігтермін «нація».

5. ҐердерпророкувавнаціональневідродженняівеликемайбутнєУкраїни: «Україна стане новою Грецією – в ційкраїніпрекраснийклімат, щедра земля, іїї великий, музичнообдарований народ прокинеться колись для нового життя».

6. Вжевідзначаласяважлива роль дослідженняукраїнськоїминувшини для відновленняйзбереженняісторичноїпам’яті народу. Але відповідніпрацівиконували не лишецюпросвітницькуфункцію. Їхавторизверненням до блискучогоминулого – хотіли вони цього, чині – обґрунтовувалипретензії на зміни у сучаснійїмУкраїні.

7. Розумнийчитач, перегортаючисторінкиісторичнихтрактатівіпублікаційетнографічнихматеріалів початку ХІХ ст., приходив до висновку, що народ, якиймаєтакегероїчнеминулеітакудосконалународну культуру, не можебезсліднозникнути.

8. Діячі • Микола Цертелєв (1790-1869) – “Досвід збирання стародавніх малоросійських пісень” (вийшли друком у 1819 р.).

9. Михайло Максимович (1804-1873) – збирав пісні, думи та ін. Перший ректор Київського університету.

10. Ізмаїл Срезневський (1812-1880) – “Запорозька старовина” (1833-1838), «Давніпам'яткируського письма ймови (10-12 ст.)» (1866),

11. Іван Котляревський (1769-1838) – “Енеїда” (1798). Існує 3 видання “Енеїди”. За мотивами йогопоеми «Енеїда» створено мультфільм Н. Василенко «ПригодикозакаЕнея» (1969), а в 1991 р. — «Енеїду» В. Дахна

12. Тарас Шевченко (1814-1861) – український поет,  письменник ,  художник ,  громадський діяч, філософ,  фольклорист,  етнограф.

13. В. Білозерського український громадсько-політичнийікультурний діяч,журналіст

14. М. Костомаров (1817 – 1885) видатний український іросійський історик, поет-романтик,мислитель, громадськийдіяч.

15. Українськевідродження на тліросійськогойпольськогосуспільно-політичнихрухів • Модерне українськенаціональневідродженняпочиналося в умовах, коли українствобуло представлено майжевиключно селянами. Еліта, за незначнимвинятком, русифікуваласяабополонізувалася. Драматичністьситуаціїпосилюваласятим, що 80 % українців жили в імперії, провіднанаціяякої не лише мала панівнуверству, алейпотужнідержавніінституції, котрізабезпечувалиїхінтереси.

16. Вплив на українськевідродженнягромадівськогоруху • Наприкінці 50-х — на початку 60-х роківXIX ст. в Україніорганізаційночіткішеокресливсянаціональнийрух. Йогоособливістьполягала в тому, щозначнакількістьукраїнськоїінтелігенції на той час булазосереджена в Петербурзі. Тут булазаснованадрукарня для виданнятворівукраїнськихлітераторів. Духовнежиттяукраїнськоїгромади Петербурга помітнопожвавилосяпісляприїздутудиколишніхчленівКирило-Мефодіївськоготовариства (В. Білозерського, Т. Шевченкаі М. Костомарова).